Блаженніший Митрополит Володимир: «Наслідуйте вiру їх»

01.09.2002 archive, Вестник №12, От первого лица

ПРОПОВІДЬ БЛАЖЕННІШОГО МИТРОПОЛИТА ВОЛОДИМИРА
в день святого рівноапостольного князя Володимира:
«Наслідуйте віру їх»

Благоволінням Божим кожна країна і кожен народ, а нерідко і місто, мають у своїй історії просвітителя. Господь вибирав з-поміж людей обранців Своїх і через них просвіщав світлом віри народ Свій.

Славить Рим Петра і Павла, через яких увірував у Христа Іісуса, Сина Божого; Асія, Ефес і Патмос — Іоанна Богослова; Індія — Фому; Єгипет — Марка; кожна країна, місто і народ шанують і славлять своїх наставників, які навчили їх християнській вірі.

Святий апостол Павел заповідає нам: Пам’ятайте наставників ваших, котрі проповідували вам слово Боже, і… наслідуйте віру їх (Євр. 13, 7). Слухаючи заклик святого апостола, ми славимо нині просвітителя і хрестителя Русі рівноапостольного великого князя Володимира.

Угледіло всемилостиве око благого Бога князя Володимира — і засяяв у серці його розум; він збагнув суєту ідольської омани і пізнав єдиного Бога, який створив усе видиме і невидиме. Запалав він духом і зажадав серцем бути християнином і навернути усю свою землю в християнство. З благовоління любові Божої до роду людського це виповнилося. Ввійшовши у святу купіль, відродився Володимир від Духа і води, і повелів він усьому народу своєму хреститися в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. З того часу земля наша стала славити Христа з Отцем і Святим Духом. Просвітило землю нашу сонце Євангелія, зверглися капища, почали споруджувати церкви, хрест освятив міста, ідоли звалилися, і з’явилися ікони святих, стала підноситися безкровна жертва, фіміам Богу освятив повітря.

Князь Володимир — складна історична персона. В його особі ми можемо сьогодні бачити, як у дзеркалі, самих себе, із усією складністю наших характерів, мінливістю нашої поведінки, з поривами і падіннями. Господь благоволив обрати саме таку людину, щоб сповна виявити в ньому чудо, яке творить з людьми свята віра.

Що ж дала християнська віра князю Володимиру і країні нашій? Грішний і буйний язичник Володимир став натурою богобоязливою. Його навернення до Христа було справжнє, інтимне, глибоке. Перетворення його характеру і розрив з гріхом були дивовижні. «Обрел еси безценный бисер Христа, избравшего тя, яко втораго Павла, и отрясшаго слепоту во святей купели, душевную вкупе и телесную», — співає про нього Церква.

Свята віра змінила Володимира, допомогла йому почути слово Господнє, сказане царю Навуходоносору пророком Даниїлом, і за словом цим впорядкувати своє життя: Спокутуй гріхи твої правдою і беззаконня твої милосердям до бідних (Дан. 4, 24).

Милостиня до людей дала йому велику сміливість перед Богом як постійному рабу Христовому. У цьому переконують нас слова Писання: Милість підноситься над судом (Як. 2, 13); блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть (Мф. 5, 7); хто звернув грішника з облудного шляху, спасе душу від смерті і покриє безліч гріхів (Як. 5, 20). Якщо Господь Бог віддячує так за навернення однієї людини, то яке блаженство знайшов князь Володимир! Адже він не тільки сам навернувся до Христа, але як государ і вождь піклувався про навернення свого народу. Від нього, як від полум’я, запалилися вогні віри в серцях його людей. Віра очистила народ від грубої омани ідолопоклонства, змінила звичаї людські. В християнській вірі — джерела нашої вітчизняної культури. Віра заклала основу нашої писемності, живопису, архітектури.

Віра внесла в життя нашого народу, у родину і суспільство гуманні принципи. Віра, яку Господь дарував нам через князя Володимира, була достойним сіянням, яке принесло достойні плоди духу. Вона прославила сонми святих угодників — наших співвітчизників, наших заступників перед Богом за нашу землю, за нашу святу Церкву, за наш народ.

Ублажаючи просвітителя і хрестителя Русі, постійного заступника перед Богом і нашого молитвеника рівноапостольного великого князя Володимира, будемо, братія і сестри, зберігати віру православну і будувати життя своє відповідно до Євангелія. Усе це вимагає праці і зусиль, але з нами Бог, який дав нам безцінний дар віри і який допомагає зростати нам в міру віку Христового. З нами молитовна допомога рівноапостольного князя.

Щоб зберегти віру, одного знання недостатньо. Можна прекрасно знати Священне Писання, його священні веління — і бути поганим християнином. Дійсним християнином буде той, хто до знання про віру, про Бога, про Церкву додасть церковний досвід, щире християнське життя.

Помолимося всеблагому Богу, Який просвіщає й освячує кожну людину, яка приходить у світ, щоб молитвами нашого просвітителя святого князя Володимира Він зміцнив нашу віру і допоміг нам, долаючи все суєтне, гріховне і житейське, бути достойними дітьми своєї святої Церкви і Вітчизни, спадкоємцями життя вічного. Амінь.

Хроніка служіння Предстоятеля УПЦ

Самойлик Екатерина. О работе в информационной сфере