Первый протест Генпрокуратуры (1993 год)

01.03.2002 archive, Вестник №6, Тема номера

ПРОТЕСТ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

Голові Державного комітету
України у справах релігій
Бондаренку В.Д.

Протест
на постанову Ради у справах релігій
при Кабінеті Міністрів України від 20.07.92
«Про зміни та доповнення до Статуту про управління
Української автокефальної православної церкви»

Постановою колишньої Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів України від 20.07.92 зареєстровано зміни та доповнення до Статуту про управління Української автокефальної православної церкви. Зміни та доповнення до зазначеного статуту прийнято на підставі постанови Всеукраїнського Православного Собору від 25-26.06.1992 р. щодо об’єднання Української православної церкви і Української автокефальної православної церкви в єдину Українську православну церкву — Київський патріархат. Рішення про реєстрацію змін та доповнень до зазначеного Статуту підлягає скасуванню за наступних підстав.
Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» (ст.16) встановлено, що реорганізація або ліквідація релігійної організації здійснюється відповідно до її власних настанов.
Так, Статут про управління Української автокефальної православної церкви (розділ II, XIX), що зареєстрований 02.10.90 постановою Ради у справах релігій при Раді Міністрів УРСР визначає, що вища влада в Українській автокефальній православній церкві належить Помісному Собору, який, зокрема, приймає рішення з питань взаємовідносин з іншими православними церквами та вносить поправки і доповнення до даного Статуту.
Статутом про управління Української православної церкви (р.ІІ) також встановлено, що вищим органом законодавчої, виконавчої та судової влади уповноваженим вирішувати питання її діяльності є Собор Української православної церкви, який діє в межах, що визначаються канонами.
Помісним Собором Української автокефальної православної церкви та Собором Української православної церкви рішення щодо об’єднання двох церков не приймалося. Таким чином, Всеукраїнський Православний Собор від 25-26.06.1992 року без відповідних рішень вищих органів управління вказаних церков об’єднав Українську автокефальну православну церкву та Українську православну церкву в єдину Українську православну церкву -Київський патріархат, а також вніс зміни до Статуту Української автокефальної православної церкви. За таких обставин постанова Всеукраїнського Православного Собору від 25-26.06.1992 року щодо об’єднання цих церков не породжує правових наслідків і не може бути підставою для внесення змін та доповнень до Статуту про управління Українською автокефальною православною церквою.
Ураховуючи, що на Державний комітет України у справах релігій (п.2 Положення, затвердженого Указом Президента України від 14.1 1.00 № 1229), покладено організацію виконання актів законодавства та контроль за її реалізацією, керуючись ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», —

ПРОIIIУ:
1. Скасувати постанову Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів України від 20.07.92 «Про зміни та доповнення до Статуту про управління Української автокефальної Православної церкви».
2. Протест припиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду у 10-денний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту у цей же строк повідомляється прокурору.

Заступник Генерального прокурора України
О.В.Баганець

Архиепископ Львовский и Галицкий Августин: «У нас происходит нечто парадоксальное: вместо того, чтобы сама армия звала к себе Церковь, мы вынуждены доказывать целесообразность сотрудничества»

Хроніка служіння Предстоятеля УПЦ