Комментарии политиков (Сергей Довгань, Екатерина Самойлик, Андрей Деркач, Наталья Витренко)

01.03.2002 archive, Вестник №6, Межконфессиональные отношения

Комментарии политиков

ЕКАТЕРИНА САМОЙЛИК, народный депутат Украины, член Европейской Межпарламентской Ассамблеи Православия:
“Значение этого события следует расценивать не иначе, как в контексте процессов глобализации, охвативших мировое сообщество. Это не просто опасно для всех нас. Это открыто вызывающий шаг в отношении нашей канонической Православной Церкви; очередная детально разработанная операция броска на Восток, которая не будет служить укреплению межконфессионального мира в нашей стране и возрождению нашей православной духовности. Произошедшее может иметь пагубные последствия не только для Украины, но для всего Восточного Православия, для всей нашей цивилизационной модели. И если политическое руководство нашего государства и исполнительная власть, которые постоянно вмешиваются во внутренние дела канонической Православной Церкви, действительно считают Украину православной страной, то по поводу последних униатских мероприятий они должны были бы высказать определенную позицию”.

СЕРГІЙ ДОВГАНЬ, народний депутат України, лідер Селянської партії України:
«Як політик, відверто хочу сказати, що це йде зачищення територій. Православних територій. Адже — це нонсенс, дозволяти католикам будувати свої центри в тих місцях, де їх ніколи не було, на території споконвіку православній. Природа цього явища така: використовуючи міжнародний глобалістський напір, економічну експансію, спочатку роблять усе населення визначеної території, наприклад, як нас, жебраками, а потім, користуючись де підкупом, а де подачками у вигляді так званої гуманітарної допомоги, завойовують авторитет і політичний вплив. Як би Церква не обурювалася, сил у неї недостатньо, і отут своє вагоме слово повинні сказати саме православні керівники країни. Владні структури й окремі керівники повинні розуміти, що влада їм дається не тільки на три роки, а і те, що і їх дітям і онукам прийдеться жити серед народу, і вони повинні захищати інтереси цього народу. А те, що зараз відбувається, я не можу інакше назвати, як блюзнірством проти віри і проти свого народу. Власті не змогли правильно скористатися спадщиною імперії, тим колосальним авторитетом, економічною й військовою міццю. Іде колосальний геополітичний тиск на нашу державу, а наше нинішнє керівництво не може йому протистояти. От тому вони папу зустрічають, тому вони дозволяють вільно почуватися тоталітарним сектам у країні. Всі ці секти й католицизм проти нас православних діють силою — силою підкупу, силою грошей, військовим тиском. Вони силою знищують останній рубіж протистояння так званому новому світовому порядку, а по суті апокаліптичному царству антихриста, — Православну Церкву. І головна стратегія цього їхнього силового натиску, створивши масу сект, релігійних напрямків, посіяти роз’єднаність у наше суспільство, розділити людей на релігійному грунті, тим самим перетворити націю в крихку, роз’єднану масу, замкнутих тільки на свої особисті проблеми індивідуумів. Тому що наші вороги розуміють, що найбільш міцно людей поєднує загальна віра.
І головне, на мою думку, потрібно створити в майбутньому парламенті серйозну фракцію чи депутатське об’єднання, що буде діяти не так, як зараз, в основному з кон’юктурних принципів, а розробляти такі законопроекти стосовно релігії і Православної Церкви, зокрема, щоб силовий тиск на антиправославні конфесії був відведений, але в нормативно-законодавчому руслі. Тому я закликаю усіх віруючих людей пропонувати в парламент представників своїх релігійних громад, у всякому разі тих, хто вже зарекомендував себе здатним до самовідданої, професійної роботі із захисту інтересів віруючих. Наприклад, ми, Селянська партія, керівником якої я є, крім того, що постійно в повсякденній роботі підтримуємо Православну Церкву, також включили у свій виборчий список представника Союзу православних братств Української Православної Церкви. Я вважаю ненормальним той факт, що Православна Церква з тисячолітньою традицією на нашій території зазнає утисків більше, ніж яка-небудь модерністська інославна конфесія. І говорив про це на останній зустрічі зі своїми виборцями. Тому я вважаю, що відповідні закони потрібно прийняти, але їх також треба вміти застосовувати».

АНДРЕЙ ДЕРКАЧ, народный депутат Украины, председатель межфракционного объединения “В Европу – вместе с Россией”:
«Думаю, что перенесение в Киев резиденции главы УГКЦ не послужит делу конфессионального мира в Украине, а напротив, внесет свою лепту в напряженность в религиозной сфере. Подавляющее большинство украинских греко-католиков находятся в Западной Украине и совершенно логично, что центр УГКЦ располагается во Львове. Его перенесение в Киев – означает де-факто прозелитическую деятельность среди православного населения Центра, Востока и Юга Украины. Вполне понятно, какую это вызовет реакцию у православных и как скажется на общественной стабильности.
А в целом никогда нельзя забывать, что Украина – православная страна и каноническое православие является государствообразующей религией. Около 80% населения принадлежат к Украинской Православной Церкви, и официальные структуры в религиозной сфере должны это учитывать.
Наша Конституция гарантирует свободу совести и равные права верующих всех конфессий, но при этом не должны нарушаться права других церквей. Греко-католическая церковь пользуется фактически привилегированным положением в западном регионе, где, кстати, несмотря на все действия властей, православных не менее половины. Ее миссионерская деятельность на Востоке будет несомненным ущемлением прав православных. И еще – хотелось бы обратить внимание на, без преувеличения, бедственное положение Львовской епархии УПЦ, которая окормляет свою паству только благодаря подвижнической деятельности архиепископа Августина. Не решаются самые элементарные проблемы, и, в том числе, никто не спешит предоставить территорию для постройки кафедрального собора. Хотелось бы, чтобы чиновники обратили внимание на эту ситуацию и помогли своим православным согражданам, чьи права откровенно не соблюдаются».

НАТАЛІЯ ВІТРЕНКО, народний депутат України, лідер Прогресивної соціалістичної партії України дала негативну оцінку використанню виборчих перегонів греко-католицькою (уніатською) церквою, яка через свої лобістські угруповання у Верховній Раді України і Київраді та за фінансової і інформаційно-протекціоністської підтримки західних держав, зокрема США, добилась виділення шестигектарної земельної ділянки у Києві для будівництва свого релігійного центру (як відомо, сам глава греко-католиків кардинал Любомир Гузар є громадянином Сполучених Штатів Америки). «Я проти переносу греко-католицького релігійного центру зі Львова у Київ, бо це не відповідає інтересам України та інтересам Української Православної Церкви. Це є позицією нашого виборчого блоку».

Наталья Витренко: «Наше государство должно занять четкую позицию сотрудничества с Православной Церковью»

Борис Зайчук: «В наше время понятия веры и любви к родине — неразделимы…»