КИЇВ. Предстоятель УПЦ: Найвища честь для людини — називатися сином Божим, Божою дитиною

Предстоятель розповів про заповіді блаженства (Мф. 5: 3-12) на прикладі повчання одного старця про монашество, про те, «як на кожній сходині духовної досконалості монах переживає нову міру блаженства».

«Коли людина приходить у монастир, то її починають вчити любити Бога і любити ближнього, — почав розповідь Архіпастир. — Людину починають вчити послуху, через послух вона привчає себе підкоряти волі Божій. У цій боротьбі їй протистоять гординя, недобрі навички, звички, в людини починається духовна брань, та коли послушник доходить до пізнання, що ми ніщо, що ми є просто горстка землі, а Бог — все, то цей стан називається вбогістю духовною. Про цей рівень духовного сходження говориться: “Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне” (Мф. 5: 3)».

Другий рівень духовного сходження, за словами Його Блаженства, — коли монах усвідомлює, що він нікчемний і слабкий, а все робить Бог, та починає плакати, що «він своєю гординею ображає свого Творця — Бога, Який є Любов, який є Милосердя». «Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені» (Мф. 5: 4).

Третя сходина, за словом Блаженнішого владики, коли «від плачу народжується лагідність». «Це такий стан, коли людина, бачачи падаючого в гріхах, того, який бореться, та не може побороти, не осуджує, а співчуває, жаліє. Цей стан називається лагідністю: “Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони” (Мф. 5: 5)”», — додав він.

Коли монах спрагнений до правди Божої, то, як зауважив Предстоятель, переходить на наступну сходину блаженства. «Людська правда, якою б вона не була красивою, несе з собою смерть, Божа правда, якою б вона не була гіркою, несе з собою життя. Про це сказано, що “блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть” (Мф. 5: 6)», — продовжив владика.

Наступна сходина духовного блаженства — у душі монаха народжується милосердя, «він милує і жаліє навіть тих, хто його принижує і ображає». «Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть» (Мф. 5: 7).

«Коли людина досягає ступеня милосердя, то… душа стає чистою, її наповнює Божа благодать. Про це сказано, що “блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога” (Мф. 5: 8). Коли благодать приходить у душу людини, то наповнює її такими почуттями, як щастя, радість, і одним з найголовніших почуттів — почуттям миру. Людина наповнюється Божим миром. Така людина є миротворцем, цей Божий мир вона випромінює на всіх, кто поруч із нею. Ця людина не проповідує мир із високих трибун і кафедр, вона просто випромінює мир Божий. Про це сказано, що “блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть”(Мф. 5: 9)», — пояснив наступні ступені блаженства Його Блаженство.

Митрополит Онуфрій продовжив: «Найвище достоїнство, яке має досягнути людина, це є честь називатися Божим сином, Божою дитиною. І коли людина досягає цього, то її ненавидять, говорять про неї правду, однак вона ні на кого не ображається. Про таких сказано, що “радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах!” (Мф. 5: 12)».

Так, за словами Архіпастиря, старець пояснив монашество, про те ж, як жити християнину в миру, зазначив, що «в миру є Церква Христова, і якщо жити за правилами церковними, то ми досягнемо першого ступеню блаженства».

«Зараз у світі є багато людей, які досягли високих ступеней духовної досконалості. Просто християни не рекламують свої досягнення, так навчає нас Господь, ми ховаємо наш духовний скарб. Та заради тих, хто досягнув високих ступенів, існує світ, заради них Бог посилає і дощі, і сонце світить, і все, що потрібно для земного життя, — підкреслив Предстоятель і закликав: — Постараймося бути серед таких людей, щоб ми були вірні Богові, щоб ми піднімалися сходинами духовної досконалості, щоб через нас Бог посилав і нам благодать спасіння, і мир тим, хто живе поруч із нами».