КИЇВ. Коментар ВЗЦЗ УПЦ щодо заяви Міністерства культури України від 13.07.2017 року

Інформаційно-просвітницький відділ публікує заяву Відділу зовнішніх церковних зв`язків УПЦ від 15 липня 2017 року:

1. Звинувачення, які Міністерство культури України оприлюднило у своїй заяві на адресу митрополита Луганського і Алчевського Митрофана, є безпідставними та не входять до компетенції цього відомства. Фактично, Мінкультури вийшло за межі своїх повноважень та почало виконувати не властиві йому функції. Митрополит Митрофан категорично відкидає всі звинувачення у свій бік та заявляє про неправдивість інформації, поданої в інтерв’ю А. Ліцоєва. Розцінюємо цю заяву як провокацію, направлену на дискредитацію Української Православної Церкви і особисто митрополита Митрофана.

2. Українська Православна Церква сьогодні присутня там, де не присутня українська влада. На непідконтрольних українській владі територіях продовжують жити люди – громадяни України. Українська Православна Церква в особі свого єпископату і духовенства залишилася з нашими людьми на місці, у тих складних умовах, в яких вони наразі живуть. Наші священнослужителі зберегли вірність Українській Православній Церкві, центр якої знаходиться в Києві.

3. Місія Церкви в умовах конфліктів і війн полягає в примиренні сторін. Ще з часів Київської Русі Митрополит Київський часто виконував цю посередницьку місію і примиряв удільних князів. Очевидно, що таку ж миротворчу місію Церква покликана звершувати і сьогодні, докладаючи зусиль як для примирення, так і для полегшення страждань людей.

4. Українська Православна Церква є єдиною релігійною організацією, яка бере участь у звільненні полонених. До нас продовжують звертатися як родичі полонених, так і представники компетентних органів державної влади за допомогою в цьому питанні. Наразі зусиллями Української Православної Церкви з полону звільнено більше п’ятнадцяти українських військових. А тому такого роду заяви, інформаційні провокації та безпідставні звинувачення Міністерства культури України проти Української Православної Церкви, ставлять під загрозу можливість наших подальших зусиль у допомозі при звільненні полонених.

5. Посилання Мінкультури на інформацію з неперевірених джерел, а саме на інтерв’ю річної давнини одного з представників «ЛНР», свідчить про некомпетентність та непрофесійність посадових осіб Мінкультури. Створюється враження, що Міністерство довіряє інформації з джерел невизнаної квазіреспубліки. Натомість, такий державний орган як Міністерство культури України мав би посилатися на достовірну інформацію з перевірених джерел.

6. Канонічне право Православної Церкви не передбачає норм, за якими можна притягнути до канонічно-дисциплінарної відповідальності за висловлення особистих поглядів та думок. Між іншим таке право гарантовано Конституцією України (ст. 34) та низкою міжнародних нормативно-правових актів, зокрема таких як «Загальна декларація прав людини» (ст. 19), «Конвенція про захист прав людини і основних свобод» (ст. 10).

7. Згадана заява Міністерства культури може свідчити про спробу підготувати підґрунтя до подальших провокацій проти Української Православної Церкви, що ми нерідко спостерігаємо протягом останніх років. Зокрема, днями Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради України рекомендував прийняти ще один антицерковний законопроект № 5309, згідно з яким в Української Православної Церкви пропонується забрати назву. Це дає підставу розцінювати скандальну заяву Міністерства культури, як підготовку суспільної думки до цього кроку. Переконані, що будь-які намагання оголосити Українську Православну Церкву «ворогом народу», відібрати її назву, поставити її поза Законом, можуть негативно вплинути на стабільність українського суспільства і призвести до непередбачуваних наслідків.

Саме тому ми закликаємо Міністерство культури України:

• не зловживати владою та діяти в межах повноважень, визначених законом;

• не створювати ворожнечі на релігійному ґрунті між українцями;

• припинити дискримінацію найбільшої Церкви країни, яка представляє мільйони православних віруючих громадян України.