ЖИТОМИР. ЦЕНТРАЛЬНУ ВУЛИЦЮ В СЕЛІ СКАКІВЦІ НАЗВАНО ІМ’ЯМ СВЯЩЕННОМУЧЕННИКА АРКАДІЯ (ОСТАЛЬСЬКОГО)
Наприкінці 2015-го року центральну вулицю в селі Скаківці було названо ім’ям священномученника Аркадія (Остальського).
Життя в ім’я любові до Бога і людей
Село Скаківка є малою Батьківщиною священномученика Аркадія (Остальського), єпископа Бежецького. Він народився тут 25-го квітня (8-го травня за новим стилем)1889-го року в сім’ї священика. На Бердичівщині пройшло його дитинство. У 1904-му Аркадій Остальський закінчив Житомирське духовно-приходське училище, а в 1910-му – Волинську Духовну Семінарію, восени наступного року – рукопокладений у священний сан. У роки Першої світової війни о. Аркадій був полковим священиком. Влітку 1917-го повернувся з фронту в м. Житомир і став настоятелем церкви преподобного Серафима Саровського при гарнізонному військовому госпіталі, а незабаром – маленької Свято-Миколаївської церкви в центрі міста. При храмі організував Свято-Миколаївське братство, яке допомагало нужденним та недужим, часто здійснювало піші паломництва до православних святинь. І куди б не привела його доля, невтомно проповідував слово Боже, надихав інших, а в роки гонінь на Церкву завжди ставав на захист православної віри. У 1922-му році Аркадія Остальського та його батька, священика Йосипа Остальського, заарештували і відправили в Житомирську тюрму. О. Аркадій був ув’язнений терміном на п’ять років і перебував у Будинку громадських примусових робіт, достроково звільнений у 1924-му. Прийнявши чернецтво, ще з більшою ревністю занурився в молитву та аскетичну працю, згодом був зведений у сан архімандрита, служив і наставляв віруючих в Києві, Житомирі та багатьох різних місцях, а 15-го вересня 1926-го року хіротонірован у сан єпископа Лубенського, вікарія Полтавської єпархії. Однак ДПУ прикріпило його до тодішньої столиці України Харкова і заборонило виїжджати з міста. Незважаючи на це, з березня по травень 1927-го року о. Аркадій діяльно керував Полтавською та Чернігівською єпархіями, відвідуючи найвіддаленіші парафії і постійно проповідуючи. Отець Аркадій таємно приїхав у м. Лубни, провів Пасхальне Богослужіння і був відправлений на заслання на Кавказ, де жив серед ченців. Важко захворівши, переїхав до Києва на лікування. Після одужання відвідав Житомир та інші міста, де брав участь у Великодніх Богослужіннях…
У 1928-му році Аркадія (Остальського) засудили до п’яти років ув’язнення й відправили у Соловецький концтабір особливого призначення. Владика мав великий авторитет і серед злочинців, і серед священнослужителів, у міру можливостей продовжував звершувати Богослужіння. Після звільнення в 1937-му році священноначалля призначило його єпископом Бежецьким, вікарієм Калінінської єпархії, але влада не дозволила отцю Аркадію виїхати на місце служіння. Згодом Владика був знову заарештований. Спочатку утримувався в Калузькій в’язниці, потім – у Бутирській у Москві.
Його засудили до розстрілу, і 29-го грудня 1937-го року стратили на полігоні НКВС, недалеко від селища Бутово під Москвою. Похований у загальній могилі…
Богонатхненні творіння Аркадія (Остальського)багатьох привели до віри в Бога і навчили жити по-християнськи. Подвижник благочестя засвідчив написане ним своїм життям, стражданнями, випробуваннями, мученицькою смертю і отриманим від Господа нетлінним вінцем.
Величаємо тебе, священномученику Аркадію, і шануємо святу пам’ять твою…
Щороку 8-го травня, в день народження свщм. Аркадія (Остальського), в храмі Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова с. Скаківки (настоятель – ієрей Євген Дзядух) звершується святкове Богослужіння. До села нерідко навідуються священики з різних благочинь Житомирської і Шепетівської єпархій, а також дослідники, краєзнавці та історики-архівісти – всі ті, для кого велика жертовна любов священномученика до Бога і людей є дивовижним взірцем для наслідування у вірі. Чимало зроблено для увічнення пам’яті святителя колишнім кліриком Свято-Миколаївської церкви м. Житомира дияконом Ігорем Кучеруком і членами Національної Спілки краєзнавців України Ларисою Мозговою та Ігорем Александровим. Серед інших небайдужих людей – член єпархіальної комісії з канонізації святих Євгеній Тіміряєв і представник Житомирського відділення благодійної організації «Фундація спадщини Терещенків» Леонід Погребний, чиї рідні походять зі Скаківки.
Другого серпня 2011-го року в селі зустрічали ікону священномученика Аркадія (Остальского) з Хрестовоздвиженської церкви села Конотопа Шепетівської єпархії (Хмельницька область). У храмі Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова було звершено молебень. Леонід Погребний є ініціатором установлення біля входу до церкви в с. Скаківці Меморіальної дошки на вшанування пам’яті Аркадія Остальського з іконописним зображенням священномученика, яку було освячено 29-го травня 2013-го року, в день Переполовення П’ятидесятниці. У липні 2015-го в Скаківці освятили надгробний хрест на могилі братів сщмч. Аркадія (Остальського).
Через деякий час, розповів настоятель храму Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова ієрей Євген Дзядух, центральна вулиця в селі була названа ім’ям священномученника Аркадія (Остальського). Як повідомили у відділі культури Бердичівської райдержадміністрації, це відбулося наприкінці минулого року. Сільський голова Борис Шлапак розповів, що було прийнято відповідне рішення виконкому Скаківської сільської ради від 19. 11. 2015 р. № 63 і затверджено рішенням сесії від 23. 12. 2015 р. № 13.
Владика Аркадій народився у Скаківці, і це є знаком Промислу Божого. Для мешканців села подвижницьке життя священномученика стало прикладом духовної сили і милосердя та цілющим джерелом, що веде до віри.
ВАТИКАН. Орден иезуитов 3 октября приступит к выборам своего нового генерала