Україна Православна

Луганська єпархія
Донецька єпархія
Сіверодонецька єпархія
Запорізька єпархія
Бердянская епархия
Харьковская епархія
Сімферопольсько-Кримська єпархія
Джанкойська єпархія
Херсонська єпархія
Новокаховська єпархія
Дніпропетровська єпархія
Криворізька єпархія
Полтавська єпархія
Кременчуцька єпархія
Сумська єпархія
Конотопсько-Глухівська єпархія
Чернігівська єпархія
Ніжинська єпархія
Николаевсая епархия
Олександрійська єпархія
Кировоградская єпархія
Уманська єпархія
Київська митрополія
Свято-Успенська Киево-Печерская Лавра
Белоцерковская єпархія
Вінницька єпархія
Тульчинская єпархія
Хмельницька єпархія
Шепетівська єпархія
Чернівецька єпархія
Волинська єпархія
Володимир-Волинська єпархія
Львівська єпархія
Івано-Франківська єпархія
Мукачевська єпархія
Хустська єпархія
Рівненська єпархія
Одеська єпархія

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

Блаженніший Митрополит Онуфрій: Своя правда хоч і красива, але несе смерть, а правда Божа несе життя

 

10 квітня, в Неділю 4-у Великого посту, день пам’яті преподобного Іоанна Ліствичника, Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до пастви зі словом проповіді про духовне вдосконалення християнина.

«Духовне вдосконалення має початок, але не має кінця», – зазначив він. Вершиною чеснот є любов, але вона нескінченна, як і Сам Бог. Початок же і шлях вдосконалення подібний сходам, духовне сходження якими зобразив Іісус Христос у Заповідях блаженств. «У них зображена та духовна ліствиця, яку людина повинна пройти за час свого земного життя», – зазначив Предстоятель. Здійснити сходження людина здатна за допомогою посту, молитви та прагнення зрозуміти і виконати Божественну волю.

Початком духовного сходження є усвідомлення себе убогим духом. Людина розуміє, що вона з Богом велика, а без Бога вона ніщо; що все багатство, яке вона має – не її, а Боже. «Коли людина розуміє це, вона починає переживати, плакати, – пояснив Блаженніший владика, – може бути, такими сльозами, які ллються з очей, може бути, внутрішніми, у скорботі душі – що стільки часу перебувала в омані: будучи нічим, вона вважала себе чимось».

Від цього плачу народжується кроткість – коли людина на образи вже не відповідає помстою. «Вона згадує слова Господа:«Мені помста, Я воздам». І вона весь суд віддає в руки Божі», – сказав Архіпастир. Кротка людина не шукає свого, тобто своєї волі, але починає шукати волі Божої: вона жадає правди Божої.

«Своя правда може здатися дуже красивою, дуже перспективною, але вона за своєю суттю несе смерть. А воля Божа – вона іноді буває неприємна для нас, буває гірка, важка – у своїй суті несе з собою життя», – підкреслив Блаженніший Митрополит Онуфрій. Тому людина, яка почала духовне життя, яка досягла стану кротості, вона шукає не власної волі, а волі Божої.