Доповідь Предстоятеля УПЦ на Соборі єпископів Української Православної Церкви

Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія
на Соборі єпископів Української Православної Церкви

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра,
29.01.2016 р.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства!
Дорогі владики!

1. Загальна характеристика

Згідно зі Статутом про управління Української Православної Церкви (Розділ І, п. 1.), Українська Православна Церква є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої. З 1990 року вона є самокерованою з правами широкої автономії таз’єднана з усіма Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву.

Українська Православна Церква здійснює свою спасительну діяльність на основі Святого Письма та Святого Передання, неухильно дотримується догматів православної віри та священних канонів і у своєму управлінні керується постановами Архієрейського Собору Руської Православної Церкви від 25-27 жовтня 1990 року та Статутом про управління Української Православної Церкви.

Українська Православна Церква є найбільшою за кількісними показниками організацією в Україні, об’єднує синодальні установи, єпархії, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії.

Період часу з моменту проведення останнього Собору єпископів Української Православної Церкви, який відбувся в місті Києві 13 серпня 2014 року, наша Церква завершує з такими статистичними даними.

Так, станом на кінець 2015 року кількість єпархій в Українській Православній Церкві не змінилася і становить 53. Збільшилася на 7 осіб кількість архієреїв і становить 90 осіб, з яких 53 — єпархіальні архієреї, 29 — вікарні архієреї та8 архієреїв перебувають на спокої.

Збільшилася кількість парафій та священнослужителів за звітний період. Кількість парафій становить 11 949, що на 41 парафію більше ніж наприкінці 2014 року. На парафіях звершують своє служіння11 976 священнослужителів.

Відбулася реорганізація деяких Синодальних установ Української Православної Церкви. У міжсоборний період їхня кількість зменшилася на 2 і сьогодні становить 26.

В усіх єпархіях Української Православної Церкві активно представлено чернече життя. На сьогодні в Українській Православній Церкві, разом зі ставропігійними монастирями, налічується 247обителей, з яких 129 чоловічих та 118 жіночих. Чернечий послух у обителях несуть 1603 ченців та 2515 черниць.

Таким чином, дякуючи Богові, незважаючи на складну суспільно-політичну ситуацію в нашій країні, в Українській Православній Церкві продовжує спостерігатись позитивна тенденція до кількісного та якісного зростання.

2. Предстоятель Української Православної Церкви

Зараз декілька слів про діяльність Предстоятеля Української Православної Церкви у міжсоборний період. За цей період Митрополитом Київським і всієї України було звершено понад 220 богослужінь. З Первосвятительським візитом відвідані у 2014 році 16 єпархій , у 2015 році 18 єпархій і за січень 2016 року 3 єпархії .

Предстоятель Української Православної Церквиздійснив паломницькі поїздки на Святу Гору Афон та Святу Землю, а також в м. Барі (Італія), де вклонився мощам святителя Миколая, архієпископа Мір Лікійських та м. Керкіру (Греція) до мощей святителя Спиридона Триміфунтського.

Під час паломницьких та офіційних поїздок відбулися зустрічі з Предстоятелями Помісних Церков: Блаженнішим Патріархом Святого Граду Єрусалиму і всієї Палестини Феофілом ІІІ, Святішим Патріархом Болгарським Неофітом, Блаженнішим Митрополитом всієї Америки і Канади Тихоном та Першоієрархом Руської Православної Церкви за кордоном митрополитом Східно-Американським і Нью-Йоркським Іларіоном.

Окрім того, у міжсоборний період проведено понад 50 офіційних зустрічей: з Президентом України, народними депутатами України, представниками дипломатичного корпусу, діячами культури та мистецтв тощо. Також взяв участь у загальнодержавних заходах та міжнародних форумах. Як постійний член Священного Синоду Руської Православної Церкви Предстоятель Української Православної Церквибрав участь у його засіданнях та в Архієрейській нараді Руської Православної Церкви, яка відбулася на початку 2015 року.

З 22 по 27 січня 2016 року у складі делегації Руської Православної Церкви, яку очолив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, взяв участь у Зібранні Предстоятелів Помісних Православних Церков, що відбулося у Шамбезі (Швейцарія).

3. Діяльність Священного Синоду Української Православної Церкви

Згідно зі Статутом про управління Української Православної Церкви (Розділ IV, п.1), у період між Соборами єпископів, управління Церквою здійснює Священний Синод. Тому зараз я б хотів представити звіт про роботу Священного Синоду з часу проведення останнього Собору єпископів.

3.1. Засідання Священного Синоду та його склад

За період з 13 серпня 2014 року по 29 січня 2016 року відбулося 6засідань Священного Синоду Української Православної Церкви. У 2014 році відбулися засідання 16 вересня та 23 грудня, у 2015 році — 1 квітня, 24 червня та27 жовтня, у 2016 році — 29 січня.

Священним Синодом були розглянуті поточні питання, що регулюють різні сторони життєдіяльності Української Православної Церкви: адміністративні та кадрові рішення, реорганізація Синодальних відділів, причислення до лику Святих івнесення до Церковного календаря сповідників віри та благочестя, відкриття нових монастирів, скитів, призначення намісників та настоятельниць монастирів тощо.

Протягом звітного періоду у складі членів Священного Синоду відбулися певні зміни.

Відповідно до рішення Священного Синоду від 16 вересня 2014 року (Журнал №39), до складу постійних членів Священного Синоду Української Православної Церкви включений митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор.

Таким чином, з урахуванням вказаних змін, на даний час до складу Священного Синоду входить 9його постійних членів. Згідно з п. 2 Розділу IV Статуту про управління Української Православної Церкви, на засідання Священного Синоду також по черзі викликаються три тимчасові члени з числа єпархіальних архієреїв.

3.2. Знакові події

Протягом звітного періоду за рішенням Священного Синоду в Україні відбулися урочистості з нагоди кількох пам’ятних дат.

13 серпня 2014 року в Києво-Печерській Лаврі відбувся Собор єпископів Української Православної Церкви, на якомубуло обрано нового Предстоятеля Української Православної Церкви.

17 серпня 2014 року в Києво-Печерській Лаврі відбулась інтронізація новообраного Митрополита Київського і всієї України. В урочистих заходах взяли участь представники таких Помісних Православних Церков: Руської, Константинопольської, Олександрійської, Єрусалимської, Грузинської, Сербської, Румунської, Болгарської, Еладської, Польської, Чеських земель і Словаччини, Православної Церкви Америки, а також ієрархи Руської Православної Церкви за кордоном, єпископат та духовенство Української Православної Церкви.

У 2015 році на загальноцерковному рівні були відсвятковані такі ювілеї: 1000-ліття преставлення Рівноапостольного князя Володимира, 1000-ліття мученицької кончини святих князів та страстотерпців Бориса і Гліба та 400-літтязаснування Київської духовної академії. Окрім того, у минулому році наша Церква молитовно відзначила 80-літній ювілей з нагоди Дня народження в Бозі спочилого Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира та 25-ліття моєї архієрейської хіротонії.

Відповідно дорішення Священного Синоду від 1 квітня 2015 року (Журнал №01)було затверджено основний перелік загальноцерковних урочистих заходів з нагоди 1000-літнього ювілею преставлення Рівноапостольного князя Володимира. Основним місцем проведення урочистостей став Київ.

28 травня, в рамках ювілею була проведена міжнародна конференція «Спадщина святого Володимира: Церква, держава, суспільство». Організатором форуму виступила Київська духовна академія.

27 та 28 липня, у день пам’яті святого Рівноапостольного князя Володимира в Києві відбулися святкові богослужіння, які очолив Предстоятель Української Православної Церкви у співслужінні представників Помісних Православних Церков, усього єпископату Української Православної Церкви, а також численного духовенства. На богослужіннях молилися десятки тисяч вірян з усіх єпархій Української Православної Церкви.

27 липня, на Володимирській гірці був відслужений урочистий молебень святому князю Володимиру. Після закінчення молебню від Володимирської гірки до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври пройшов хресний хід, участь в якому взяли декілька десятків тисяч чоловік.

Кульмінацією урочистих заходів, присвячених ювілею, стала Божественна літургія 28 липня на площі перед Успенським собором Києво-Печерської Лаври.

В ході святкування 1000-річного ювілею, 27-28 липня в Києво-Печерську Лавру були принесені 8 шанованих чудотворних ікон Божої Матері з різних регіонів України: «Почаївська» (Свято-Успенська Почаївська Лавра), «Святогірська» (Свято-Успенська Святогірська Лавра), «Призри на смирення» (Введенський чоловічий монастир м. Київ), «Зимненська»(Свято-Успенський Святогірський Зимненський жіночий монастир), «Піщанська» (Ізюмська єпархія), «Касперівська» (Одеська єпархія), «Охтирська» (Сумська єпархія) та ікона «Троєручиця-Бердянська» (Бердянська єпархія). Також для поклоніння віруючих була винесена ікона Рівноапостольного князя Володимира з часткою його святих мощей. За ці дні поклонитися чудотворним іконам прийшло близько 100 000 чоловік.

Хочу особливо подякувати Преосвященним владикам за організацію приїздувіруючих з усіх єпархій нашої Церкви для участі у загальноцерковних урочистостях з нагоди святкування ювілею.

Протягом 2015 року, з нагоди святкування ювілею, з ініціативи Української Православної Церкви в країнах Західної Європи були проведені виставки «Україна — край князя Володимира» та інші урочисті заходи для популяризації подвигу святого князя Володимира. Також, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України, представники Української Православної Церкви брали участь у тематичних міжнародних конференціях, присвячених ювілею.

Основні святкування на честь 1000-ліття мученицької кончини святих благовірних князів та страстотерпців Бориса і Гліба відбулися у м. Вишгороді Бориспільської єпархії.

Окрім того, 15 травня 2015 року ми звернулися з Посланням до архіпастирів, пастирів та всіх вірних
Української Православної Церкви щодо відзначення ювілею.

У Посланні ми особливо підкреслили, що ні в якому разі не можна виправдовувати війну релігійними гаслами і ми маємо зробити усе можливе, аби припинити війну та встановити довгоочікуваний мир у нашій Державі.

Відповідно до рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 грудня 2014 року (Журнал №83) також на загальноцерковному рівні святкувалось 400-літття Київських духовних шкіл.
В рамках святкування відбулася Міжнародна науково-практична конференція, участь у якій, крім наших Богословів,участь взяли представники вищих навчальних богословських закладів із закордону.

9 листопада, в день пам’яті преподобного Нестора Літописця, в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври відбулася святкова Божественна літургія. За богослужінням Предстоятелю Української Православної Церкви співслужили представникиПомісних Православних Церков, єпископат Української Православної Церкви та гостей Київських духовних шкіл у священному сані. Після закінчення богослужіння у трапезній палаті храму преподобних Антонія і Феодосія Печерських Києво-Печерської Лаври відбулися урочистості з нагоди 400-річчя заснування Київських духовних шкіл.

Крім гостей з Помісних Православних Церков на урочистостях були присутні ректори Московської та Санкт-Петербурзької академій і семінарій, всіх духовних семінарій Української Православної Церкви, представники світських вищих навчальних закладів, різних гілок державної влади, громадських організацій, представники дипломатичного корпусу, надзвичайні і повноважні посли, а також генеральний директор і співробітники Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

У річницю смерті (5 липня) та День народження блаженноспочилого Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира (23 листопада)відбулися заупокійні соборні богослужіння за участі єпископату Української Православної Церкви, представників Помісних Православних Церков та чисельного духовенства. На честь 80-ліття блаженноспочилого у Київській єпархії був освячений храм, надгробний хрест на могилі спочилого Архіпастиря, а також відкритий та освячений Музей Блаженнішого Митрополита Володимира, що розташований на першому поверсі соборної дзвіниці Спасо-Преображенського собору м. Києва (Теремки-2).

8 та 9 грудня 2015 року в Києво-Печерській Лаврі за участі єпископату Української Православної Церкви, багаточисельного духовенства та вірян відбулися святкування на честь 25-літнього ювілею архієрейського служіння Предстоятеля Української Православної Церкви.

Знаковою подією у 2015 році також було привезення з благословення Блаженнішого Патріарха Єрусалимського Феофіла та Предстоятеля Української Православної Церкви в Україну для поклоніння віруючим, чудотворної ікони Плащаниці Божої Матері.

З 31 жовтня по 27 листопада, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, Хресна хода миру «Україна під Покровом Богородиці» із чудотворною іконою Божої Матері пройшла 11 містами України. За цей час вклонитися чудотворному образу прийшло близько 100 тисяч вірян.

Ці урочистості ще раз засвідчили, що Українська Православна Церква звершує своє пастирське піклування над народом всієї України та є невід’ємною частиною Світового Православ’я, перебуваючи у духовній єдності з усіма Помісними Православними Церквами світу.

3.3. Зміни у складі єпископату та єпископські хіротонії

З моменту проведення останнього Собору єпископів Української Православної Церкви відбулися певні зміни у складі єпископату Української Православної Церкви.

1. Митрополита Кам’янець-Подільського і Городоцького Феодора призначено головою Церковного суду Української Православної Церкви (Журнал №39 від 16 вересня 2014 року).

2. У зв’язку з обранням Преосвященного митрополита Чернівецького і Буковинського Митрополитом Київським і всієї України, новим керуючим Чернівецько-Буковинською єпархією призначено Преосвященного архієпископа Хотинського Мелетія (журнал №40 від 16 вересня 2014 року).

3. Єпископом Краснолиманським, вікарієм Горлівської єпархії призначено Преосвященного єпископа Аліпія (Погребняка) (журнал №42 від 16 вересня 2014 року).

4. Преосвященного єпископа Антонія (Боровика), який відповідно до рішення Священного Синоду від 20 грудня 2012 року (журнал №106) перебував на спокої, призначено єпископом Угольським, вікарієм Хустської єпархії (журнал №55 від 16 вересня 2014 року).

5. Рішенням Священного Синоду від 23 грудня 2014 року (Журнал №98) єпископ Шепетівський і Славутський Діонісій, згідно з поданим проханням почислений за штат.

6. Керуючим Шепетівською і Славутською єпархією призначено архієпископа Івано-Франківського і Коломийського Пантелеімона, якого було звільнено від управління Івано-Франківською єпархією.

За звітний період було звершено 7 єпископських хіротоній (3 у 2014 році та 4 — у 2015 році), а саме:

2014 р.:

1. Єпископ Хотинський Євсевій (Дудка), вікарій Чернівецько-Буковинської єпархії. Архієрейська хіротонія —28 вересня у Свято-Духівському соборі м. Чернівці.

2. Єпископ Арцизький Віктор (Биков), вікарій Одеської єпархії. Єпископська хіротонія звершена 29 вересняу соборі на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря.

3. Єпископ Івано-Франківський і Коломийський Тихон (Чижевський). Архієрейська хіротонія відбулася 28 грудня у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

2015 р.:

1. Єпископ Золотоношський Іоанн (Вахнюк), вікарій Черкаської єпархії. Єпископська хіротонія була звершена5 квітня у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Києво-Печерської Лаври.

2. Єпископ Шумський Нафанаїл (Крикота), вікарій Тернопільської єпархії. Хіротонія у єпископа відбулася 5 серпня у Спасо-Преображенському соборі Свято-Успенської Почаївської Лаври.

3. Єпископ Болградський Сергій (Михайленко), вікарій Одеської єпархії. 15 листопада в Спасо-Преображенському кафедральному соборі м.Одеси була звершена його архієрейська хіротонія.

4. Єпископ Новосанжарський Веніамін (Погребной), вікарій Полтавської єпархії. Архієрейська хіротонія відбулася 6 грудня у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Києво-Печерської Лаври.

3.4. Синодальні установи

Як було зазначено на початку, у міжсоборний період відбулася реорганізація деяких Синодальних установ Української Православної Церкви.

Так, рішенням Священного Синоду від 16 вересня (Журнал №56) у зв’язку з розширенням культурно-просвітницької сфери діяльності Української Православної Церкви була утворена Митрополича Рада з питань культури під головуванням Митрополита Київського і всієї України.

До її складу були включений Синодальний відділ «Місія “Церква і культура”» та новоутворений Синодальний просвітницький відділ.

Був реорганізований Синодальний інформаційно-просвітницький відділ, шляхом перетворення у Синодальний інформаційний відділ Української Православної Церкви. Головою Інформаційного відділу призначений Преосвященний єпископ Ірпінський Климент.

З урахуванням необхідності ефективної, скоординованої і системної діяльності Церкви у сфері гуманітарного забезпечення, а також організації та підтримки соціальних ініціатив в українському суспільстві, був утворений Синодальний відділ з соціально-гуманітарних питань. Головою Відділу призначено протоієрея Владислава Діханова.

В ході реорганізації, до Відділу з соціально-гуманітарних питань був приєднаний Відділ по благодійності та соціальному служінню при Священному Синоді Української Православної Церкви.

Окрім того, були ліквідовані Комітет з біоетики та етичних питань при Священному Синоді Української Православної Церкви та Синодальний відділ у справах пастирської опіки воїнів-інтернаціоналістів. Функції Комітету з біоетики були віднесені до компетенції Синодального відділу з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів. Функції останнього віднесені до компетенції Синодального відділу Української Православної Церкви із взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України.

Загалом на даний момент в Українській Православній Церкві діє 26 Синодальних установ.

3.5. Відкриття монастирів та скитів

Рішенням Священного Синоду протягом звітного періоду було утворено 7 монастирів, з яких 4 чоловічих та 3 жіночих, окрім того, утворено 1 подвір’я та 1 скит, а також ліквідована ставропігія жіночого монастиря на честь святої великомучениці Варвари Української Православної Церкви (м. Кагарлик Кагарлицького району Київської області).

Чоловічі монастирі:

1. Чоловічий монастир на честь Піщанської ікони Божої Матері Ізюмської єпархії Української Православної Церкви (м. Ізюм Харківської області);
2. Чоловічий монастир на честь Святого Рівноапостольного князя Володимира Мукачівської єпархії Української Православної Церкви (с. Сухий Великоберезнянського району Закарпатської області);
3. Чоловічий монастир на честь Преображення Господнього Джанкойської єпархії Української Православної Церкви на місці парафії Спасо-Преображенського кафедрального собору (смт. Роздольне Роздольненського району АР Крим);
4. Чоловічий монастир на честь преподобного Серафима Саровського Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви (с. Іспас Вижницького району Чернівецької області).

Жіночі монастирі:

1. Свято-Різдво-Богородичний жіночий монастир Луганської єпархії Української Православної Церкви (с. Красний Деркул Станично-Луганського району Луганської області);
2. Жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «Услишательниця» Київської єпархії Української Православної Церкви (с. Фасова Макарівського району Київської області);
3. Жіночий монастир на честь Cвятого Архістратига Михаїла Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (смт Чечельник Чечельницького району Вінницької області).

Скит:
Свято-Покровський скит Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря Одеської єпархії Української Православної Церкви (с. Маринівка Біляївського району Одеської області).

Подвір’я:
Городницького Георгіївського ставропігійного чоловічого монастиря в м. Новоград-Волинському.

3.6. Духовна освіта

Також у міжсоборний період відбулися зміни в деяких вищих духовних навчальних закладах Української Православної Церкви:

1. Відповідно до рішення Священного Синоду від 23 грудня 2014 року (Журнал №94) була припинена діяльність приватної Ужгородської Української Богословської Академії імені святих Кирила і Мефодія, шляхом її ліквідації.

2. Рішенням Синоду від 24 червня 2015 року (Журнал №22) при Київській духовній академії з нового 2015/2016 навчального року була відкрита аспірантура та докторантура.

3. На засіданні Священного Синоду від 27 жовтня 2015 року (Журнал №44) було ухвалено рішення про реорганізацію Сумського пастирсько-богословського духовного училища шляхом перетворення його на Сумську духовну семінарію. Ректором Семінарії призначено архієпископа Сумського і Охтирського Євлогія.
На даний час у структурі Учбового комітету нараховується 17 духовних навчальних закладів, з яких 1 духовна академія, 8 духовних семінарій, 6 духовних училищ, 1 богословський університет, 1 кафедра богослов’я. Крім цього, при Волинській, Одеській, Почаївській, Полтавській місіонерській та Харківській духовних семінаріях діють регентські та іконописні відділення. В них працюють 461 викладач і навчається 1 449 студентів на денній формі навчання та 2 135 чоловік на заочному відділенні.

Говорячи про стан духовної освіти в Українській Православній Церкві, вважаю актуальним звернути увагуСобору єпископів на питання щодо доцільності та необхідності підвищення освітнього рівнянаших священнослужителів. Сьогодні це набуває особливої гостроти, у зв’язку зпідвищеноюувагоюз боку громадськості та засобів масової інформації до життя і діяльностінашої Церкви загалом, та священнослужителів зокрема.

3.7. Канонізація Святих

Рішенням Священного Синоду до лику місцевошанованих Святих причислено 3-х сповідників віри та благочестя:

1. Святителя Іларіона (Юшенова), єпископа Полтавського і Переяславського (+1904). Причислений до лику місцевошанованих Святих Полтавської єпархії (Журнал №47 від 16 вересня 2014 року).

2. Блаженного Варфоломія Чигиринського (+1931) — до лику місцевошанованих Святих Черкаської єпархії (Журнал №48 від 16 вересня 2014 року).

3. Останнього кошового отамана Запорізької Січі праведного Петра Калнишевського (+1803) — до лику місцевошанованих Святих Запорізької єпархії (Журнал №88 від 23 грудня 2014 року).

Для загальноцерковного шанування в місяцеслов Української Православної Церкви внесені 6 Святих:

1. Святого Стефана ІІІ Великого, благовірного Молдавського господаря. День пам’яті 2 / 15 липня (старий/новий стиль).

2. Блаженну Параскеву, Христа ради юродиву. День пам’яті в день її преставлення та обрітення мощей 17 / 30 жовтня (старий/новий стиль).

3. Праведного Димитрія Горського. День пам’яті в день його преставлення 15 / 28 грудня (старий/новий стиль).

4. Священномученика Інокентія (Тихонова), архієпископа Вінницького. День пам’яті 16 / 29 листопада (старий/новий стиль), в день його мученицької кончини.

5. Святителя Інокентія (Борисова). День пам’яті в день обрітення його мощей 5 / 18 липня (старий/новий стиль).

6. Святого праведного Іону Атаманського (+1924), Одеського. День пам’яті в день обрітення його мощей 18 червня / 1 липня (старий/новий стиль).

Окрім того, рішенням Священного Синоду, за поданням єпархіальних архієреїв були встановлені святкування на честь Собору Святих таких єпархій:

1. Собор Старобільських Святих — день пам’яті 14 / 27 травня (старий / новий стиль).
2. Собор Херсонських Святих — 23 серпня / 5 вересня (старий / новий стиль).
3. Собор Вінницьких Святих — 1 / 14 вересня (старий / новий стиль).
4. Собор всіх святих Воїнів — Неділя після Воздвиження Хреста Господнього.

3.8. Звернення Священного Синоду

На засіданнях Священного Синоду від 23 грудня 2014 року, 24 червня та 27 жовтня 2015 року були оприлюднені звернення до державної влади, народу України та вірних чад Української Православної Церкви.

У зверненні до Президента України П.О. Порошенка у зв’язку з кризовою ситуацією в українському суспільстві (Журнал №57 від 23 грудня 2014 року) йдеться про недопустимість порушення міжконфесійного миру в Україні, порушити який у деяких областях України мали намір представники так званого Київського Патріархату. Окрім того, Священний Синод засвідчив про благодійну роботу Української Православної Церкви пораненим, вимушеним переселенцям, родинам загиблих та мирним громадянам, які перебувають в зоні бойових дій на Сході України.

Також, Священний Синод, на виконання рішення від 23 грудня 2014 року (Журнал №58), звернувся до Президента України П.О. Порошенка та Прем’єр-міністра України А.П. Яценюка з приводу надання пільг на природний газ для релігійних організацій. Відповідне звернення було оприлюднене у зв’язку з Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року, яка скасувала пільги для релігійних організацій. Таким рішенням релігійні організації були поставленні на один рівень із промисловими споживачами.

Рішенням Священного Синоду від 24 червня та 27 жовтня 2015 року були оприлюднені звернення до народу України з нагоди святкування 1000-річчя преставлення Рівноапостольного великого князя Володимира, а також до вірних чад Української Православної Церкви у зв’язку з сучасними подіями, які відбуваються в українському суспільстві, відповідно.

У зверненні з нагоди 1000-літнього ювілею, Священний Синод закликав усіх вірних Української Православної Церкви, у теперішній складний час для українського народу, дієво наслідувати приклад благодійності, який показав святий князь Володимир, а також до підсиленої молитви за нашу багатостраждальну Батьківщину і довгоочікуваний мир.

Основною тезою звернення до вірних чад Української Православної Церкви у зв’язку з сучасними подіями, є збереження миру та спокою в Україні, а головна зброя у цій справі повинна стати справжня християнська любов до ближнього.

Таким чином, завершуючи частину доповіді, присвячену діяльності Священного Синоду Української Православної Церкви, прошу Собор єпископів Української Православної Церкви ухвалити рішення Священного Синоду Української Православної Церкви, які були прийняті у міжсоборний період.

4. Українська Православна Церква та сучасність

Міжсоборний період увійшов в історію різними важливими подіями як для Церкви, так і для Держави, на висвітленні яких слід зупинити свою увагу.

З моменту проведення останнього Собору єпископів Української Православної Церкви, ситуація у нашій Державі залишається складною. На сході України і до сьогоднішнього дня продовжуються бойові дії, гинуть як мирні жителі, так і військовослужбовці, багато людей залишаються без домівок. Окрім того, є намагання загострювати в Україні ще й протистояння на релігійному ґрунті, особливо в західній Україні, де через порушення Конституції України, державних законів та судових рішень, із застосуванням фізичної сили відбувається рейдерське захоплення храмів Української Православної Церкви. Усі ці та багато інших подій повинні консолідувати нас перед викликами сучасності, які постають перед Українською Православною Церквою.

Окрім того, за цей період суспільство сколихнули вбивства наших кліриків, численні антицерковні кампанії у вітчизняних засобах масової інформації, які значно підсилювали увагу до життя Церкви і священнослужителів. Усі вони примушують нас ще раз згадати про те, яким постає перед нашими сучасниками образ архієрея, священика і взагалі віруючої людини. Потрібно визнати, що часом публічна дискредитація Церкви пов’язана не тільки з наклепом, а й з випадками не завжди достойної поведінки нас, кліриків та мирян.

З сумом констатуємо, що вже тривалий час не вщухають військові дії на Сході України. У цей складний час для Української Держави та її народу, Українська Православна Церква не перестає закликати до миру та порозуміння. У всіх храмах та монастирях Української Православної Церкви постійно лунає молитва про мир в Україні.

За міжсоборний період, у зверненнях Священного Синоду Української Православної Церкви до віруючих та до усіх жителів України неодноразово наголошувалось на необхідності посилення молитви про мир в Україні. У зверненнях Церква послідовно виступає за суверенітет, незалежність та цілісність Української Держави.

Українська Православна Церква постійно допомагає військовим, пораненим, постраждалим, позбавленим житла, а також вимушеним переселенцям. Лише за 2015 рік єпархіями Української Православної Церкви було зібрано та відправлено у зону бойових дій гуманітарної допомоги у вигляді продуктів харчування, одежі, медикаментів, засобів гігієни та іншена суму близько 35 млн гривень та додатково майже 4 тис. тон.
Різноманітна допомога надається пораненим військовослужбовцям, що перебувають у лікарнях та шпиталях. Активісти парафій надають соціальну допомогу постраждалим військовим та їх родинам, допомагають медпрацівникам доглядати хворих, надають духовну підтримку, закуповують медичне обладнання та медикаменти. Парафіяни підтримують та допомагають вимушеним переселенцям, надають їм житло, одяг, продукти. Постійно надається пастирська опіка. У 2015 році військовим була надана матеріальна допомога, в тому числі ліками та медичним обладнанням загальною вагою близько 320 тон. Окрім того, для військових було зібрано гуманітарної допомоги у сумі приблизно 5,5 млн грн. та додатково — близько 1 тис. 400 тон. гуманітарного вантажу.

Незважаючи на скрутний економічний стан у державі, у минулому році єпархіями Української Православної Церкви видано гуманітарної допомоги нужденним загальною вагою близько 6 тис. 800 тон (продуктів харчування, побутової хімії та ін.), допомогу на лікування, проїзд, іншу матеріальну допомогу надано на суму понад 52 млн. грн.

За звітний період, активну участь у зборі та відправленні допомоги на Схід України приймала Міжнародна гуманітарна місія «Милосердя без кордонів», стараннями якої направлено продуктів харчування та речей мирним мешканцям зони АТО загальною вагою понад 1 тис. тон на суму більше 20 млн. грн.

У 2015 році Священний Синод Української Православної Церквирекомендував єпархіальним архієреям утворити у ввірених їм єпархіях центри духовної підтримки та реабілітації учасників бойових дій на Сході України. Таким чином, на сьогодні майже у всіх єпархіях Української Православної Церкви ведуть свою роботу центри духовної підтримки та реабілітації для учасників бойових дій, мирних жителів, що постраждали від наслідків військових дій, ведеться робота з їхньої психологічної реабілітації, також надається постійна пастирська підтримка.

Українська Православна Церква активно та плідно співпрацює з низкою міжнародних місій, благодійних фондів та гуманітарних організацій, серед яких можна назвати Червоний Хрест, ООН, Датська Рада у справах переселенців та інші. Завдяки цьому співробітництву переселенці та мирні жителі Сходу України продовжують отримувати суттєву допомогу у вигляді продуктів харчування, речей та засобів гігієни.

Активно продовжують надавати благодійну допомогу організації, що співпрацюють з Синодальним відділом з соціально-гуманітарних питань. Так, лише за останні місяці минулого року, в рамках Місії «Милосердя та примирення» було надано близько 180 тон допомоги у зону воєнного конфлікту від Синодального відділу з соціально-гуманітарних питань та 100 тон від Благодійного фонду «Фавор». Крім цього, щоденно у 6 столових Донецької області отримують благодійні обіди 100-150 людей.

Благодійна діяльність Української Православної Церкви направлена і на інші сфери життя суспільства: робота з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, робота з безпритульними, підтримка людей з особливими потребами, допомога малозабезпеченим сім’ям, пастирська опіка в медичних закладах, місцях позбавлення волі, матеріальна та духовна підтримка людей похилого віку та багато іншого.

З сумом змушені зазначити і про неодноразові спроби розпалити протистояння на релігійному ґрунті, особливо на заході України. На превеликий жаль, до сьогоднішнього дня відбувається порушення прав віруючих Української Православної Церкви на свободу совісті та віросповідання.

Станом на кінець 2015 року зафіксовано 31 випадок захоплення храмів Української Православної Церкви, 12 храмів перебувають під загрозою захоплення. Епіцентром загострення міжрелігійних відносин залишаються Рівненська та Тернопільська єпархії Української Православної Церкви. Так, в Рівненській єпархії наразі захопленими залишаються 12 храмів, а 3 храми знаходяться під загрозою захоплення. Вірним Української Православної Церкви перешкоджають звершувати богослужіння в храмах що належать релігійним громадам Української Православної Церкви, систематично здійснюється втручання у діяльність релігійних громад Української Православної Церкви за участі органів місцевого самоврядування та представників так званої УПЦ КП.

На сьогоднішній день у Рівненській єпархії, найгострішим залишається конфлікт у с. Птича Дубенського району Рівненської області, який стався навколо храму на честь Успіння Божої Матері Рівненської єпархії. Так, 18 грудня представники «УПЦ КП» за допомогою радикально налаштованих представників «Правого сектору» намагалися рейдерськи захопити згаданий храм та перешкоджали громаді Української Православної Церкви молитися у своєму храмі. Під час сутички проти священнослужителів та вірян громади Успенського храму були застосовані «коктейлі Молотова», сльозоточивий газ, дубинки та арматури, через що віряни отримали тілесні пошкодження різного ступеню. Окрім того, заблокованими в храмі залишаються декілька віруючих, деяким з них була надана медична допомога.

Усі ці події були ініційовані представниками так званої УПЦ КП за участі місцевої влади. Ігноруючи рішення суду, відповідно до якого право користування храмом визнавалось за релігійною громадою Української Православної Церкви, вони вкотре намагались захопити храм, що належить релігійній громаді Української Православної Церкви.

На жаль, випадки невиконання рішень суду в Рівненській єпархії є непоодинокими. Схожі випадки не виконання рішень та постанов суду зафіксовані й у інших районах Рівненської області.
Не менш напруженою залишається ситуація і в Тернопільській єпархії, де зафіксовано 7 захоплень храмів та 3 храми знаходяться під загрозою захоплення.

Одною з найгостріших ситуацій у Тернопільській єпархії слід назвати конфлікт, який склався навколо храму на честь св. вмч. Георгія Побідоносця в с. Катеринівка Кременецького району Тернопільської області. На свято Різдва Богородиці, 21 вересня, представники так званої «УПЦ КП» з лайкою і штовханиною намагалися прогнати людей похилого віку і дітей, які молилися на церковному подвір’ї перед забарикадованим храмом.

Того ж дня, обманним шляхом представники так званої «УПЦ КП» увійшли до храму і не допустили у храм вірян Української Православної Церкви, яким стали на заваді молодики з нашивками «Правий сектор». За подіями байдуже спостерігали місцеві підрозділи МВС. Після того, як представники громади Української Православної Церкви вимагали пропустити їх до церкви, щоб забрати священні предмети, розпочався силовий конфлікт. Бійці підрозділу МВС «Батальйон Тернопіль-2» почали жорстоко бити вірян Української Православної Церкви та застосовували до них кийки і сльозоточивий газ. У результаті, близько 15 чоловік травмовано, одна особа з важкими травмами госпіталізована, деякі постраждалі отримали переломи кінцівок.

Усі вищезазначені випадки змушують констатувати наявність фактів порушення законодавства України у сфері свободи совісті та віросповідання, релігійних прав і свобод громадян України, втручання у внутрішні справи релігійних організацій Української Православної Церкви.

Слід особливо зауважити, що дії представників «УПЦ КП», деяких представників влади на місцях, окремих бійців «Правого сектору», а також бездіяльність правоохоронних органів під час силових захоплень храмів Української Православної Церкви носять протизаконний характер.

Із застосуванням сили, насилля та обману релігійні громади Української Православної Церкви позбавляють права молитись у храмах, якими вони законно володіють або користуються.

Слід зауважити, що в котрий раз відбувається підміна понять, і територіальну громаду ототожнюють із релігійною громадою. Адже відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в населеному пункті можуть діяти декілька релігійних громад різного релігійного або конфесійного спрямування і право вирішувати питання підлеглості, як і будь-яких інших питань, належить виключно відповідній релігійній громаді, як юридичній особі.

Разом із цим, деякі ЗМІ не один рік проводять брудну інформаційну війну проти Української Православної Церкви, використовуючи неперевірену і неправдиву інформацію, постійно зводять наклепи на Українську Православну Церкву та спонукають людей до протистояння на релігійному ґрунті. Непоодинокими були випадки неправдивого та однобокого висвітлення тих чи інших подій із життя Української Православної Церкви, що спричиняло та продовжує спричиняти негативне ставлення до єпископату, духовенства та віруючих Української Православної Церкви, а також подавалася інформація, яка суттєво викривляла позицію нашої Церкви щодо ситуації в Україні.

У цей складний час важливою підтримкою віруючих Української Православної Церкви є молитви усієї повноти Вселенської Православної Церкви. Протягом року інформаційні ресурси Помісних Православних Церков все частіше почали писати про міжконфесійне протистояння в Україні і виступили на підтримку єдиної канонічної Православної Церкви в Україні.

Окрім того, негативно сприймаються дії «УПЦ КП» у різних правозахисних організаціях, які куруються Європейським союзом.

Про свою молитовну підтримку віруючим Української Православної Церкви постійно у своїх проповідях та посланнях свідчить Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. Також засвідчили свою підтримку Патріарх Олександрійський Феодор ІІ, Патріарх Єрусалимський Феофіл ІІІ, Патріарх Сербський Іриней, Патріарх Болгарський Неофіт, Митрополит Варшавський і всієї Польщі Савва та багато інших представників Помісних Православних Церков. Така позиція вкотре була підтверджена і під час Зібрання Предстоятелів Помісних Православних Церков, що проходило у Шамбезі (Швейцарія) з 22 по 27 січня поточного року.

Усвідомлюючи відповідальність перед Богом, духовенство, чернецтво та миряни Української Православної Церкви,як частина Святого Вселенського Православ’я, не можуть бути байдужими до долі тих братів і сестер— наших співвітчизників, які відкололися від єдності з Українською Православною Церквою. Ми не втрачаємо надії на подолання розколу в Українському Православ’ї. Відновлення Богозаповіданої єдності у Христі є одним з важливих напрямків нашого служіння та молитов. Наше глибоке переконання полягає в тому, що тільки любов Божа, якою сповнені Церковні канони, спроможна відновити єдність Православної Церкви в Україні.

Таким чином, завдячуючи молитовній підтримці братських Помісних Православних Церков, попри усі складнощі, які поставали у поточному році перед українським народом та Українською Православною Церквою, Українська Православна Церква продовжує нести свою спасительну місію,засвідчуючи перед сучасним світом вічні Євангельські істини.

Висновки

Дорогі владики! У своїй доповіді я стисло повідомив вам про діяльність Предстоятеля Української Православної Церкви та Священного Синоду Української Православної Церкви у міжсоборний період.

Завершуючи свою доповідь, я знову і знову закликаю усіх вас, чернецтво та вірян Української Православної Церкви жити у мирі та єдності. У всі часи ми повинні показувати усьому світу, що ми є християнами та перебуваємо у єдності, незважаючи на усі перешкоди, які постають перед нами.Ми повинні постійно возносити свої молитви до Бога та просити Його благословити мир у наших серцях та у нашій Державі. У ці важкі часи ми маємо докласти максимум зусиль для збереження нашої Батьківщини, а також для відновлення миру і спокою.

Нехай Господь наш Іісус Христос молитвами Пречистої Своєї Матері і усіх Святих збереже нас в мирі та благочесті.