ВИШГОРОД. У парафіях благочиння допомагають переселенцям

14.01.2015 news, Летопись епархий, Церковь и общество

Протягом двох місяців перед Різдвом Христовим, діти Недільної школи храму на честь Святителя Спиридона Єпископа Триміфунтського Чудотворця села Осещина Другого Вишгородського благочиння виготовляли різні рукоділля. Досвідчений майстер цієї справи, парафіянка храму раба Божа Людмила Корчагіна дуже швидко навчила дітей різним секретам виготовлення квітів з капрону, зі шкіри, з тканини, плетіння з ниток браслетиків з намистинками і камінчиками, аплікацій, виготовлення коробочок для ікон і багато — багато іншого.

Дітворі дуже подобалися ці уроки і тому справа йшла. З самого початку викладачі домовилися з дітьми, що всі ці вироби будуть продані на виставці, а кошти від продажу підуть на допомогу нужденним.

У день Різдва Господа і Спаса нашого Іісуса Христа після звершення Божественної Літургії в храмі була проведена Різдвяна благодійна акція для допомоги переселенцям з Луганської та Донецької області. Всі парафіяни з великим задоволенням взяли участь у цій акції, всі вироби були продані.

На виручені гроші від ярмарку і додаткові гроші, отримані від настоятеля храму протоієрея Олександра , були закуплені продукти, фрукти, консервація, та зібраний одяг. Волонтерська група на чолі з благочинним 2-го Вишгородського округу протоієреєм Олександром Стасівим вирушила в путь.

До складу групи входили діти з Недільної школи: Михайло Іванченко, Євген Ткач, Андрій Дудченко, Богдан Іванченко, Вікторія і Петро Вітер, а так само дорослі парафіяни Храму Валерій та Олена Вітер, і я, матінко Валентина.
Група переселенців з Луганської та Донецької області живуть в колишньому дитячому будинку с. Жукин Вишгородського району. Всього їх проживає 24 чол., у тому числі 8 дітей. Діти — від двох до семи років.

В’їхавши в с. Жукин, волонтери попрямували до храму на честь Святителя Миколая Мир Лікійських Чудотворця, де їх вже чекала група парафіян цього храму на чолі з настоятелем ієреєм Віталієм Мазурок.

Тут всі разом проспівали святковий тропар і кондак Різдву Христовому. Треба зауважити, що в храмі встановлено дуже гарний вертеп Різдва Христового. Він весь сяє золотом, дуже трепетно з любов’ю все прибрано і прикрашено. Самі парафіяни прийняли гостей з великою любов’ю, як найрідніших людей.

Трохи згодом, вони всі разом вирушили до будівлі, в якому проживають сім’ї переселенців.

Тут теж відбулася радісна і приємна зустріч, оскільки всі діти перезнайомилися. Відразу відчувалося, що люди прийняли юних гостей обережністю, адже вони не знали мети  приїзду. Але швидше за всіх на контакт пішли, звичайно, діти. Для дітей немає ніяких кордонів.

Діти Недільної школи заспівали святковий тропар Різдву Христовому, різдвяні піснеспіви про прославлення Народженого Христа. Потім благочинний 2-го Вишгородського округу протоієрей Олександр сердечно привітав усіх з Різдвом нашого Спасителя Іісуса Христа. Він говорив про причини всіх лих, які відбуваються в нашій країні, що вина тут, перш за все в тому, що ми відходимо від Бога, грузнемо в суєті, в турботах світу цього, немає покаяння, є тільки щоденний виклик Творцеві в свою незгоду з Його заповідями, Його волею.

Ми не аналізуємо, чому з нами це все відбувається, не хочемо признатися самим собі, що погрузли в гріхах, що велике довготерпіння Бога, але не безкінечне. Єдиним виходом із усього цього лиха, отець Олександр назвав — загальне покаяння народу. Адже покаялися всі ніневітяни — від людини до худоби, три дні нічого не їли ні пили, ні люди, ні тварини. Рев стояв до небес. І простив їх Господь, подав Свою милість. А було приречення Бога знищити це місто. Але велике милосердя Бога!

Ми насмілюємося нарікати кожен день, і то не так, і це не те. А очі наші не бачать своїх гріхів. Ні християнської любові серед нас грішних, тому і весь світ страждає.

Ось в такому дусі говорив отець Олександр усім. Очі багатьох жінок були мокрими від сліз. Важкі випробування випали на їхню долю. І кому, як не нам, що вважають себе православними християнами, проявити своє милосердя, — на ділі виконати заповідь Бога.

Отець Олександр передав подарунки сім’ям переселенців, вручив усім молитвослови, іконочки Святителя Спиридона Чудотворця.

А потім усіх запросили до чаю дуже добрі і гостинні парафіяни місцевого Храму на честь Святителя Миколая. Це був не просто чай, тут були дуже смачні вареники і налисники з сиром, які готують так смачно тільки в с. Жукин, пампушки і пиріжки. Врятуй їх Господи і помилуй за щедрість і доброту!

За чаєм бесіда йшла невимушено, багато розповідали про себе, про свої потреби. З’ясувалося, що необхідно надати лікарську допомогу двом хворим діткам. Тут же ми зателефонували в міську дитячу лікарню, попросили допомоги у православного доктора невролога Олександра Миколайовича, звернулися з проханням до настоятеля храму на честь Царствених Страстотерпців ієрею Андрія Павлова, сприяти в пошуку лікаря для маленької дівчинки з двостороннім запаленням легенів.

І ось, Боже чудо, ці люди відразу взяли активну участь у допомозі хворим дітям. Вони не питали їх батьків ні про які політичні питання, вони просто по християнськи поставилися до проблем переселенців. Низький уклін ієрею Андрію і рабу Божому Олександру за їх милість.

Волонтери розлучаючись з цими знедоленими людьми, які позбулися свого даху над головою, просто стали жебраками, пообіцяли один одному бачитися частіше.

Протоієрей Олександр Стасів порадив усім переселенцям якомога частіше відвідувати церковні богослужіння, брати участь у Таїнствах Церкви, приводити до Бога своїх дітей.

БАРИШІВКА. Духовенство району провело в останню путь бійця із зони АТО

СЕНЕГАЛ. Український священик звершив різдвяне богослужіння для співвітчизників у Дакарі