КИЇВ. На території «Софії Київської» розкопали залишки патронального храму Інгігерди-Ірини

31.10.2014 news, Летопись епархий

Археологи стверджують, що розкопки фундаментів давньої церкви XI століття на території національного заповідника «Софія Київська» дають підстави говорити, що це залишки патронального храму Інгігерди-Ірини.

Дослідження на території храму археологи почали минулого літа. Поки розкопали прилягали до нього прибудову.

«Є вагомі підстави вважати, що це Ірининська церква. З літопису ми знаємо, що великий князь Ярослав Мудрий збудував Золоті Ворота (в’їзд в місто), Святу Софію, а поблизу від неї дві церкви — Георгіївську (на честь свого небесного покровителя Георгія Побідоносця) і Ірининську (свята Ірина була покровителькою його дружини, шведської принцеси Інгігерди)», -говорить археолог Тимур Бобровський.

Розкопки показали, що церква побудована на місці, де до цього перебувала садиба — збереглися сліди забору і господарська яма, в якій знайшли биту кераміку і бронзовий ключ. В перші роки XI століття (найімовірніше, саме в той період з’явилася ця садиба)  ця територія була передмістям Києва, ще раніше тут ховали покійних за поганським обрядом — насипаючи кургани. Втім, найбільше курганних поховань було відразу за оборонним валом найдавнішого київського поселення, де потім князь Володимир побудував Десятинну церкву — перший на Русі кам’яний християнський храм. Слід сказати, що основна частина киян жила тоді на Подолі, а укріплена резиденція князя перебувала на пагорбі.

 »Цікаво, що одночасно з Ярославом до неї сватався чоловік, яка присвятив їй безліч ніжних поетичних рядків, — норвезький король і поет Олаф, зарахований після смерті до лику святих, — говорить заступник генерального директора національного заповідника «Софія Київська» Тетяна Люта. — У поемах він писав про Інгігерду як про біляву красуню на білому коні, розповідав, які подвиги їй присвятив. Однак з волі свого батька принцеса стала дружиною кульгавого від народження князя Ярослава. Вона заявила, що погодиться на шлюб з ним, якщо отримає в посаг Альдейгьюборг (нині це російське місто Ладога) і забере з собою свого духовного наставника. Батько погодився на умови дочки. Ставши дружиною Ярослава, вона прийняла християнство і взяла ім’я Ірина.»

Нагадаємо, що раніше вчені були впевнені, що Ярослав Мудрий і його дружина Ігігерда поховані в Софійському соборі в мармуровому саркофазі. У 2009 році вони розкрили гробницю в Софійському соборі, щоб провести дослідження останків за допомогою сучасних технологій. Один меценат виділив для цього 56 тисяч гривень. Тоді практично ні у кого не було сумнівів, що всередині покояться князь і його дружина. Однак фахівців чекало розчарування — чоловічого скелета там не виявилося. Провели радіовуглецевий аналіз жіночого і отримали вражаючий результат: це останки двох різних жінок. Причому одна з них могла бути сучасницею Ярослава Мудрого і, отже, його дружиною, інша жила за півтори тисячі років до виникнення Київської Русі (приблизно в VII столітті до нашої ери).

http://gazeta.ua/

КИЕВ. Митрополит Павел: Жизнь берет другое направление после посещения Святой Земли

СУМЫ. В областной библиотеке открылась православная фотовыставка