16.08.2005 — 05.09.2005

16.08.2005 archive, Вестник №49, Нарушения прав верующих

16.08.2005. КИЇВ. Керівництво заповідної зони «Феофанія» прагне вмістити у резервацію Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир
Чиновники знову закривають дорогу до храму. Серйозний конфлікт виник між Державним заповідним господарством “Феофанія” Національної академії наук України” і Свято-Пантелеймонівським жіночим монастирем у зв’язку з неузгодженим будівництвом в’їздної брами на єдиному відкритому до сьогоднішнього дня шляху доступу в обитель.
Прихожани, чисельні місцеві жителі, паломники, занепокоєні ситуацією, виступили на захист своїх прав. Настоятель Свято-Пантелеймонівського храму архімандрит Серафим (Дем’янов), коментуючи ситуацію, сказав: «Будівництво нового “контрольно-пропускного пункту”, який зводиться на землях монастиря під виглядом в’їздної арки, збентежив віруючих. На наш погляд, з метою збагачення певних осіб з керівного складу Академії наук відбувається прикрите відрізування монастиря від усіх можливих комунікацій та перешкоджання вільному доступу віруючих на богослужіння. Дуже прикро, що знову вірним, які ціле десятиліття відновлювали руїни цієї давньої святині, закривають єдину дорогу до храму. Вчора на службі Божій було понад п’ятнадцять тисяч вірних, вони вишикувались у кілометровий хресний хід. Та це не зупинило зухвалості місцевих чиновників. Вони знову прагнуть зупинити безперешкодний доступ у монастир».
Сьогодні понад п’ятдесят активних парафіян Пантелеймонівського монастиря, що у Феофанії, вийшли на пікет біля незрозумілої новобудови, що своїми фундаментами загородила проїжджу частину, з закликом припинити безчинство. На думку віруючих, це відбувається неспроста. Вони вважають, що «зведенням нового КПП переслідуються меркантильні наміри бюрократів», оскільки поряд знаходяться дачі високопоставлених осіб. Пікетувальники вважають, щ керівництво заповідної зони прагне робити бізнес на паломниках та парафіянах, тому що у майбутньому передбачається заборона в’їзду транспорту на територію монастиря і зняття плати за стоянку. Парафіяни, які з різних кінців Києва прибувають на богослужіння, обурені. Активіст монастиря Володимир, який неходячим потрапив у Феофанію десять років тому, не розуміє, як можна перекрити пенсіонерам, хворим та інвалідам доступ у духовну лікарню. Таких, він вважає, сюди приходить щоденно сотнями. Подібної точки зору притримуються співробітники здравниці «Феофанія», що також потрапила у резервацію. Медики не в змозі протягом декількох днів завести хворим хліб, продукти харчування і ліки. Нині пацієнтів вдалося стримати у палатах особистим проханням керівництва, яке повністю згодне з сестрами монастиря та мирянами, що блокують споруду.
Для вияснення обставин на місце прибув керуючий справами Української Православної Церкви архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан, який з представниками духовенства та парафіян був запрошений до штабу будівництва. У ході переговорів архієрей май довгу розмову з директором заповідного господарства “Феофанія” НАНУ” Ольгою Ляшенко, де висловив позицію віруючих відносно даного питання, зазначив неприпустимість провадження взаємовідносин з Церквою на засадах войовничого атеїзму, закликав обидві сторони до конструктивного вирішення конфліктних питань. На думку архієпископа Митрофана, реакція віруючих є прямим відголоском соціально-політичної нестабільності, що панує навколо. «Наші віруючі реагують на безчинства саме так, тому що вони не впевнені у завтрашньому дні, — вважає він. Подивімося, що чинять по відношенню до нашої Церкви. Десь забирають при мовчазному потуранні чиновників храми, десь примушують платити непомірні суми за оренду церковної землі, впроваджують почергове богослужіння. Чи можуть люди, які власними силами протягом багатьох років піднімали цей монастир-красень з руїн, бути спокійними за майбутнє?» Владика закликав керівництво Академії наук віднайти консенсус у відносинах з монастирем і звільнити принаймні одну із доріг, що ведуть до обителі. За попередньою домовленістю, будівництво тимчасово припинено до вирішення усіх спірних питань.

29.08.2005. ИВАНО-ФРАНКОВСК. Местные власти отказали в выделении участка под строительство православного храма
Исполнительный комитет горсовета областного центра в письме на имя архиепископа Ивано-Франковского и Коломыйского Николая ответил отказом на просьбу дать разрешение на проведение проектно-изыскательских работ для строительства храма на месте арендуемых общиной Свято-Преображенского молитвенного дома помещений по улице Чорновола, 6, 6а, 6б. Исполком сообщил, что «арендованные ныне религиозной общиной помещения будут иметь другое предназначение». Таким образом, власти Ивано-Франковска, как и их коллеги из Львова, вновь продемонстрировали, что верующие канонической Православной Церкви в Галиции подвергаются дискриминации и, в отличие от униатов и раскольников-автокефалистов, лишены элементарных прав и не имеют возможности для осуществления полноценной церковной жизни.

29.08.2005. ОДЕССА. Аграрный университет отказывается передать Церкви храм Святого апостола Андрея Первозванного
Более трех лет Одесская епархия добивается передачи законному владельцу храма Святого апостола Андрея Первозванного с комплексом зданий Одесской духовной семинарии, которые были построены Церковью в 1903 г. и незаконно отобраны у Духовной семинарии и переданы богоборческой властью в 1920г. Одесскому сельскохозяйственному институту. Судебные органы Украины признали право собственности Одесской епархии на Свято-Андреевскую семинарскую церковь и обязали Министерство аграрной политики и Одесскую областную государственную администрацию вернуть храм Православной Церкви. Одесским городским бюро технической инвентаризации и регистрации объектов недвижимости зарегистрировано право собственности на храм за Одесской епархией. Однако сельхозинститут (ныне Одесский аграрный университет) не допускает представителей епархии в церковное здание.
У здания Одесской духовной семинарии (ул. Канатная, 99), в котором до сих пор незаконно пребывает аграрный университет, собрались преподаватели, воспитанники, выпускники семинарии и прихожане одесских храмов. При появлении духовенства по указанию руководства университета двери семинарии были закрыты на ключ. Тем не менее ректор ОДС архимандрит Евлогий в сослужении учащихся в священном сане отслужил молебен с пением канона святому апостолу Андрею — небесному покровителю духовной школы, в честь которого был освящен семинарский храм. Молитвенно звучали песнопения семинарского хора, которые привлекали прохожих и студентов аграрного университета. После молебна ректор семинарии произнес слово, в котором раскрыл значение храма Божия для духовной школы, рассказал историю строительства семинарии, ее закрытия, осквернения храма и незаконной передачи церковного здания сельхозинституту. Он призвал руководство аграрного университета поступить по совести, исполнить решение суда и возвратить семинарии ее историческое здание.
Пресс-служба ОДС

29.08.2005. КИЇВ. Православні села Рахманів звернулися до Президента України з проханням повернути їм храм, захоплений філаретівцями
Біля стін Верховної Ради мешканці села Рахманів Тернопільської області розгорнули наметове містечко, протестуючи проти захоплення сільського храму розкольниками з так званого Київського патріархату, що відбулося при потуранні місцевої влади. Православні звернулися з листом до Президента України Віктора Ющенка. У листі, зокрема, говориться: ”Шановний Вікторе Андрійовичу! Писати Вам нас примушує крик і біль душі. Невже Бога можна ділити на українського, російського, італійського?! Бог у нас один. І молимося ми, хто як вміє і може. Це не ділиться на націю, хто б ти не був. Коли віриш у Бога, то ніколи не побажаєш ближньому зла, а це саме головне між нами, християнами. Ми — і батьки, і діди наші — всі роки молились у цьому храмі. Всіх він задовольняв. Але бучу в селі зняли кілька людей. Зразу вони робили церкву автокефальною. Потім — УПЦ КП. Коли вони хотіли зареєструвати громаду КП, то дали письмову відмову, завірену нотаріусом, що на Церкву Святої Трійці вони не будуть претендувати. Але тільки вони зареєструвались, як все і почалось. То покинули церкву, не ходили зовсім, то робили захвати. Отець наш Олег, щоб захистити нас, став на голодування. Його і обзивали, і били. Він потрапив у реанімацію, і це після 57 днів голодування. На нього стало страшно дивитись.
Головне, що захвачувати храм йдуть ті люди, які ніколи не ходили до нього, за все життя ні разу не причастились. Хіба це віра в Бога? Ми звертались і до правоохоронних органів, і до влади — ніхто і пальцем не ворухнув. Вони хваляться, що прийшла їхня влада. А де наша? Ми всім селом голосували за справедливість і чесність. За Вас, Вікторе Андрійовичу! Люди розуміють, що не все можна зробити за один день. Але за півроку в нашому районі зроблено не так вже й багато, а от з православних церков нас виганяють. Ми віримо у Ваше президентське слово, що ні одна церква не буде закрита. А у нас закрили церкву, влада поставила свої пломби. Питається, від кого вони її закривали? Сама влада і замки дала дозвіл різати. Нас вигнали з церкви. То де тоді шукати справедливості і чесності? Ми їм поступалися, а вони забрали церкву і грозяться з церковної хати вигнати батюшку, хоча ми там зараз молимось. Шановний Вікторе Андрійовичу! Ми віримо у Вашу порядність і просимо допомогти нам. Хіба не можна вирішити раз і назавжди: котрі хочуть відділитись, нехай зарання думають, де будуть молитись, і закон можна такий прийняти. Віра в Бога не коштує великих затрат — золота, великих грошей. Чи багатий, чи бідний, але коли є віра, тоді люди поважають один одного, просять у Бога здоров’я і щастя, і від цього наша Україна стане сильною і могутньою державою. Ми не політики, ми живемо в селі. Не все нам зрозуміло, але ми віримо в Бога. Віримо в чесність і справедливість. Спаси Вас, Господи!
Парафіяни Свято-Троїцької православної церкви, с. Рахманів.
До листа додаємо підписи (всього 297)”.

31.08.2005. КИЕВ. Православное братство Александра Невского обеспокоено систематическим нарушением прав верующих Украинской Православной Церкви
Председатель православного братства Александра Невского Русского Движения Украины Юрий Егоров выступил с заявлением, касающимся ситуации, сложившейся вокруг захвата раскольниками храма в селе Рахманив. В документе, в частности, говорится: «Известно, что в начале августа активисты раскольнического «Киевского патриархата» захватили Свято-Троицкий храм в селе Рохманив Тернопольской области. Воспользовавшись поддержкой местных властей, раскольники в присутствии милиции и представителей прокуратуры срезали замки с дверей храма и заняли его. Хорошо известна позиция губернатора Ивана Бойко, поддержавшего раскольников. Сегодня православные верующие намерены отстаивать свои законные права всеми предусмотренными украинским законодательством методами. На данный момент подано прошение в Верховный суд Украины, а прихожане захваченного храма установили перед Верховной Радой палаточный городок. На фоне конфликта в селе Рохманив наше внимание привлекли сообщения ряда СМИ о сомнительных финансовых сделках представителей «Киевского патриархата». Речь идет о значительных суммах, размещенных «Киевским патриархатом» в банках США и Гонконга. По-видимому, эти средства являются основой подрывной деятельности раскольников, к которой следует отнести кощунственную рекламу лжепатриарха Филарета на улицах Киева. Массовая установка рекламных щитов с изображением лидера раскольников вызвала протесты православных верующих Киева. Известно, что в Одессе по решению местных властей подобная реклама была убрана с городских улиц. Но, к сожалению, оказываясь вовлеченными в межконфессиональные конфликты, представители власти в целом занимают сторону раскольников. В этом случае страдают верующие канонической Украинской Православной Церкви.
Православное братство Александра Невского напоминает, что подобные действия расходятся с официально декларируемым невмешательством государства в церковную жизнь. События последнего времени свидетельствуют о подлинном отношении к канонической Православной Церкви со стороны украинских властей: покровительствуя раскольникам, украинские чиновники бесцеремонно вмешиваются в церковные дела, провоцируя массовые протесты верующих.
Православное братство Александра Невского считает силовое решение конфликта в с. Рахманив грубейшим нарушением правовых и нравственных норм. Любые силовые акции, направленные против верующих канонической Православной Церкви, приведут к дальнейшему росту противостояния в украинском обществе.
Православное братство Александра Невского призывает всех, кому небезразлична судьба Православия в нашей стране, поддержать мирную акцию у стен Верховной Рады и правовой помощью обеспечить скорейшее возвращение Свято-Троицкого храма в с. Рохманив в собственность канонической Украинской Православной Церкви».

05.09.2005. КИЕВ Прихожанам Свято-Кирилловского прихода приходится молиться на улице
4 сентября у ворот Свято-Кирилловского храма служилась Божественная литургия. Светило солнце, пел церковный хор, творилась Евхаристия, названная богословами главным Божественным Таинством на земле, Таинством, которое спасает людей, чтобы они наследовали жизнь вечную, освободившись от бремени грехов. И печально было видеть, что духовенство и верные совершают это великое Таинство между двумя закрытыми храмами. Почему же так случилось?
Еще в начале нынешнего года, выступая по радио «ЭРА-FM», директор Национального заповедника «София Киевская» Неля Куковальская, отвечая на вопросы слушателей и комментируя взаимоотношения со Свято-Кирилловской общиной УПЦ, заявила, что договор о совместном использовании Кирилловского храма заключен «з чиєїсь забаганки», то есть по чьей-то капризной прихоти. Хотя госпожа директор прекрасно знала о том, что договор о совместном использовании храма Церковью и музеем решался на уровне Кабинета Министров Украины и был утвержден Госкомстроем, которому подчинен заповедник.
И вот 2 сентября музей без согласования со Свято-Кирилловским приходом, с которым они совместно, на равных правах пользуются Кирилловским храмом, повесил замки на воротах, приклеив табличку о том, что храм закрыт «до окончания ремонтных работ». Речь идет о перекладке покрытия вокруг храма с целью обезопасить древние стены от затекания воды. Дело хорошее и нужное. Но при чем тут верующие и богослужения, которых они лишились? Я наблюдал, как за закрытыми воротами при открытых дверях храма туда-сюда сновали музейные работники, взад-вперед двигалась киносъемочная группа, а в это время у тех же ворот служилась вечерняя служба накануне воскресного дня.
Попутно заметим, что г-жа Куковальская, отдавшая приказ о закрытии храма, не могла не знать, что Межведомственная комиссия Кабинета Министров приняла соответствующее решение в отношении пользователей храмом. А именно, было решено, что община проводит богослужения ежедневно с 7 до 10 и с 16 до 21, в том числе в выходные и праздничные дни. Следовательно, общине выделено больше времени, чем музейным работникам. Поэтому неслучайно стал вопрос о замене прав пользования, отдания приоритета Церкви, что соответствует международной практике, Закону «О свободе совести» и государственным программам о реституции (возврате) церковной собственности.
Не могла не знать г-жа Куковальская, что с приходом общины в храм древняя святыня ожила и преобразилась. Силами настоятеля в алтаре был установлен дивной красоты позолоченный престол, а над центром храма засияло художественной работы паникадило. Храм, который в течение дня посещали редкие группы туристов, наполнился жизнью, благодатью Святого Духа. Многие сотни людей, кроме молитв получили возможность любоваться и красотой древнего зодчества, и кистью древних иконописцев настенных фресок, и работами великого Михаила Врубеля.
Прекрасно знала г-жа директор музея и то, что в соседнем Трапезном храме, арендуемом общиной, с зимы городским Управлением охраны памятников ведутся реставрационные работы, которые иначе как «долгостроем» назвать нельзя. Храм не пригоден для богослужений. Не могли также не знать музейные чиновники и о том, что прекращение богослужений нужно было, как минимум, согласовать с православной общиной. Но верующих в очередной раз обманули.

Сергей Герук

16.08.2005. ХУСТ. В епархии создается православный молодежный центр

16.08.2005. КИЇВ. Геннадій Васильєв та Наталія Вітренко звернулися до Президента України у зв’язку з наміром переносу резиденції голови УГКЦ зі Львова до Києва