V Міжнародні Успенські читання. Итоги

01.10.2005 archive, Вестник №49, События

V Міжнародні Успенські читання. Итоги

V Міжнародні Успенські читання проходили у Києві 4-7 вересня. Захід організований стараннями Києво-Печерської лаври і КДА, Інститутом філософії Академії Наук, Національним заповідником «Софія Київська», Національним університетом «Києво-Могилянська академія» при підтримці видавництва «Дух і Літера», зібрав провідних богословів та корифеїв релігійної філософії з України та зарубіжжя.

Нинішня тема форуму «Людина. Історія. Вість» мала за мету дати відповідь про роль особистості у творенні історії та благодатного впливу християнства на долі світу.
Перше пленарне засідання у Актовому залі Києво-Печерської Лаври відкрив Керуючий справами УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан, який передав благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, зачитавши його вітальне слово. До присутніх звернувся Патріарший Екзарх Білорусі Митрополит Мінський і Слуцький Філарет, який розглянув роль людини в історії — як вісника Божого або ж як сина непослуху. Подібними міркуваннями у своїх доповідях поділились архієпископ Черкаський і Канівський Софроній (торкнувся головних чинників моральної деградації суспільства) і єпископ Чернігівський і Ніжинський Амвросій, який зупинився на темі Вічного життя.
В ході Читань відбулась презентація третього тому творів Митрополита Філарета «Взыскание Царства», в котру ввійшли інтерв’ю владики різних років. У відгуках було зазначено цінність книги, що дає відповіді на злобу дня, богословське осмислення нових проявів у церковному житті, навіть робить обґрунтування участі православних у політиці та державному управлінні. «Нас, людей Заходу завжди вражала відкритість богослов’я автора, його вміння говорити про складні речі сучасною мовою, — вказав під час презентації священик Володимир Зелінський (Італія). У слові звернення до студентів Київських духовних шкіл Митрополит Філарет закликав молодих богословів побільше писати, бо це допоможе відчути відповідальність перед Церквою і суспільством.
Робота конференції продовжилась доповіддю архімандрита Іова (Геча) з Парижа, який висвітлив проблему відносно місця Євангельського благовістя у православній літургії. У доповіді протоієрей Миколай Макар (Київська Духовна Академія) підняв питання осмислення апостольської проповіді Євангелія у часи Христових учнів. Він вказав, що нинішній світ чекає на Благу звістку більше, чим будь-коли. «Євангелієм, яке традиційно на різних мовах читається у православному храмі під час Пасхальної служби, перекладеним на церковнослов’янську мову, розпочалась праця святих Кирила і Мефодія. В першу чергу їх труди були спрямовані на просвітництво, у їх творах, лунає заклик до спасіння язичників, — вказав, зачитуючи доповідь ігумена Шеветонського монастиря Михаїла Ван Парейса ієромонах Антоній Ламрехтс (Бельгія). Доповідач провів чіткий зв’язок між християнізацією слов’ян та культурно-просвітницькою діяльністю святих братів. Про Шестоднів очами біблеїста розповів завкафедрою біблеїстики Московської духовної академії протоієрей Леонід Гріліхес, а доктор філософії Сергій Говорун торкнувся святоотцівського бачення проблем людської гідності в контексті розширення декотрих положень Соціальної концепції. Цим нині займаються провідні богослови РПЦ. Гості відвідали головний православний храм України — Київську Софію, ознайомились з шедеврами іконопису та церковного зодчества, пов’язаних зі святинею.
Київському колу богословів й релігійних філософів початку ХХ століття та ролі міста як соціально-культурного осередку у донесенні духовних цінностей до соціуму був присвячений третій день пленарних засідань, що відбувся в інституті філософії НАНУ. Про вклад у світову скарбницю думки Бердяєва, Шестова, Глаголєва, інших яскравих представників Київського релігійно-філософського товариства доповідали професор Женевського університету Жорж Ніва (Швейцарія), Сергій Кримський, Вілен Горський, Тетяна Суходуб (НАНУ), Марина Ткачук. Академічні диспути серед присутніх викликали питання відносно дати заснування Києва, історії Десятинної Церкви, а також так званої “Київської легенди”, відносно свята перенесення мощей святителя Миколая (доповідь зачитав домініканець Джерардо Чоффарі з Італії).
На завершення читань у стінах «Києво-Могилянської» відбувся круглий стіл на тему «IRENIKON — Вість примирення і виклики сучасності», який розглянув значення миротворчества у житті сучасного світу, питання війни, міжконфесійних відносин, діалогу цивілізацій. На завершення Читань в університетському кіноклубі учасники і студенти зібрались для перегляду та обговорення фільму польського режисера Кшиштофа Кишльовського «Декалог» (Десять Заповідей).
«Я неодноразово зазначав, те, що не вдається ніде, можливе у Києві, — констатував священик Володимир Зелінський (Італія), — адже тут представники різних конфесій зустрічаються як друзі і як християни. Мене вразили доповіді науковців, що стосуються Києва і я не перестаю дивуватись живій любові киян до рідного міста. Все це разом з доповідями про людську гідність та образ Божий у людині, зливаються у багатоголосу симфонію, що створює свято для душі».
Доктор філософії Сергій Говорун вважає, що Читання сприяли не тільки плідній богословсько-філософській дискусії: «Я радий ще раз пересвідчитись у великій кількості друзів у канонічної Української Православної Церкви. А вона дійсно, у світі користується авторитетом завдяки Блаженнішому Митрополиту Володимиру. Думаю, що цікаво було б обговорити питання церковно-державних відносин, пов’язаних зі статусом УПЦ у суспільстві. Адже сьогодні важливо осмислити своє місце у ньому, і розглянути можливість впливати на різноманітні процеси силою морального авторитету у рамках широкого громадського діалогу й у рамках спасительної пастирської місії, яку звершувала протягом тисячоліття Православна Церква на Україні».
«Солідний зміст доповідей, особливо московських учасників, підняли для мене багато нових питань. Я радий, що перші дні захід проходив у Києво-Печерській Лаврі, де у обговореннях брало участь духовенство міста та студенти духовних шкіл, і широкий спектр релігійно-філософської проблематики, обговорення та обмін думками, безумовно, стане корисним для нас усіх», — зазначив ієромонах Антоній (Ламбрехтс).
«Успенські читання у Києві — це серйозна подія не тільки у житті УПЦ, але й для богословів з Росії і Білорусі, — поділився враженнями Митрополит Мінський і Слуцький Філарет. «Ми ще раз відчули нашу духовну спільність у єдиній Святій Соборній і Апостольській Церкві. Для мене важливо, що ця подія зібрала представників багатьох православних юрисдикцій. Ми розуміємо ті труднощі, що виникають у церковному середовищі сьогодні. В першу чергу це загроза різноманітних розколів і розмежувань. Святі отці прирівнювали розкол, що затягнувся, до єресі і те що відбувається на Україні є дійсно таким. Тому спільні зустрічі, дискусії та обмін думками, підтримка один одного у вірі, безумовно, безцінні. Якщо такого рівня зустрічі проходять у Києві, то я впевнений що Святе Православ’я стоїть в Україні на міцних підосновах» — підсумував колективну думку Патріарший Екзарх Білорусії.
Читання вкотре стали справжнім богословським святом для чисельних учасників: видатних православних теологів, архієреїв, професорів та студентів духовних шкіл різних регіонів України.

Православие и католицизм в Украине (Краткая хроника событий)

Протоиерей Николай Макар. Апостольская проповедь Евангелия и современный мир