Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

02.12.2011. РІВНЕ. 4 грудня до міста прибуде десниця великомученика Димитрія Солунського

7 листопада, напередодні вшанування пам’яті великомученика Димитрія Солунського за благословенням Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Володимира, в Україну прибула правиця святого великомученика Димитрія. Ця велика християнська святиня перебуватиме в країні до 7 грудня та відвідає 13 міст.
В Рівне десниця великомученика Димитрія Солунського прибуде з Луцька. Зустрічати святиню будуть 04 грудня біля Воскресенского кафедрального собору в м. Рівне орієнтовно о 16:00. Правиця перебуватиме в нижному храмі Воскресенского кафедрального собору, де будуть звершуватися молебні та читатися акафісти. До святині зможе приклонитися кожен. Після того як всі віруючі приклоняться до святині, десниця великомученика Димитрія буде перенесена для подальшого поклоніння до Свято-Георгіївського подвір’я Городоцького монастиря (м. Рівне, вул. Соборна, 225а).
В понеділок, 5 грудня, буде звершено Божественну Літургію в нижному храмі Воскресенского кафедрального собору, яку очолить Архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій. О 14:00 святиня відбуде з м. Рівне до м. Житомир.
Святий великомученик Димитрій Солунський був сином римського проконсула у Фессалоніках. Його батьки були таємними християнами. Ставши проконсулом, Димитрій замість того, щоб гнати й страчувати християн, навпаки вчив жителів міста християнській вірі й викорінював язичництво й ідолопоклонство.
Коли Максиміліан довідався, що новопризначений їм проконсул — християнин, і багатьох римських підданих навернув у християнство, гніву імператора не було межі. Він вирішив вести армію, щоб розправитися із солунськими християнами. Довідавшись про це, святий Димитрій завчасно повелів роздати своє майно злиденним, а сам у молитві почав готувати себе до прийняття мученицької смерті.
Максиміліан наказав кинути сповідника в темницю. На світанку 26 жовтня (8 листопада по н. ст.) 306 року в підземну темницю святого в’язня з’явилися воїни й простромили його списами. Тіло святого великомученика Димитрія було викинуто на поживу диким звірам, але солунські християни взяли його й таємно віддали землі.
При святому рівноапостольному Костянтині (306-337) над могилою святого Димитрія була споруджена церква. Сто років потому, при будівництві нового величного храму, на цьому місці знайдені були нетлінні мощі святого мученика.
З ім’ям святого пов’язані перші ж сторінки руського літопису. Коли Віщий Олег розгромив греків під Константинополем, як повідомляє літопис, «убоялись греки и говорили: это не Олег, но святой Димитрий послан на нас от Бога». Руські воїни завжди вірили, що вони перебувають під особливим заступництвом святого великомученика Димитрія.
Церковне шанування святого великомученика Димитрія в Православній Церкві почалося відразу після Хрещення Русі. До початку 70-х років ХI ст. відноситься заснування Димитрієвського монастиря в Києві, відомого згодом як Михайлівський Златоверхий монастир. Обитель була збудована сином святого князя Ярослава Мудрого, великим князем Ізяславом, у Хрещенні Димитрієм († 1078). Мозаїчна ікона святого Димитрія Солунського з монастиря збереглася до наших днів і перебуває в Москві в Третяковській галереї.