05.08.2011. ЛУЦЬК. На Волині вшанували ромів, закатованих нацистами
Починаючи з 2004 року по всій Україні та Волині, зокрема, відзначається Міжнародний день Голокосту ромів у роки Другої Світової війни. 2 серпня в селі Видерта Камінь-Каширського району Волинської області відбувся мітинг-реквієм у пам’ять загиблих циган у вересні 1943 року, які були по-звірячому закатовані фашистами.
У селі Видерта 1943 року загинуло найбільше ромів, які перебували на території Волині.
В 2005 році на місці, де похований фактично весь циганський табір, волинська влада встановила пам’ятний мармуровий хрест. Відтоді, кожного літа селяни приходять до нього, аби вшанувати тих, кого безжально вбили.
Селяни розповідають, що циганські табори в той час кочували з села до села. Здебільшого, вони займалися ковальською справою, ремонтуванням возів та, загалом, без проблем уживалися з місцевим населенням. Ніхто не знає, скільки під час розправи вбито людей, але серед них уціліло шість діток.. Їх врятували польські та українські сім’ї.
Очевидець «кривавого дня» Катерина Нестерук, якій у 1943 році було тринадцять років, розповіла, що в той день копала картоплю на городі і бачила, що з лісу вийшло чимало людей в німецькій формі.
«Я копала бульбу. А два партизани приїхали конякою за салом в сусіднє село. В одну хату зайшли, в другу, третю…Дивлюсь, то женуться бігом назад, а коняки немає. Один побіг в ліс, а другий до мене йде. Думала, що тут мені смерть. Але пройшов повз мене і подався до тих в німецькій формі. Друге відро не докопала. Пішла в хату. Приходить мама і каже, що вже побили циганів. От, кажу, на кого вже напали…» — розповідає бабуся.
Існує чимало версій, як і хто врятував тих дітей, які вижили. Голова Волинської обласної організації циган «Терне рома» Сергій Григориченко розказав, що йому повідомляли свідки трагедії. Мовляв, у Видерті всіх циган зігнали в клуню і розстрілювали, а кого не розстріляли – добивали багнетами.
«Три дівчинки побігли. Одну догнали і багнетом вбили, а інша, шестирічна, впала на ріллю, і мама на неї впала. Маму багнетом вбили, а їй пальчики відрізало. На ту кучу побігло багато ромів, і всі біля дівчини. Всіх стріляли, добивали», — каже він.
Потому ввечері , ризикуючи своїм життям, до розстріляних підійшла польська жінка та розшукувала живих. «Її прізвища не знаю. Вона просто хороша людина, бо знайшла ту дівчинку в калюжі крові і витягнула. Виявилося, що дівчинка жива. Жінка до себе в хату принесла і вилікувала. В 2005 році вціліла була на відкритті пам’ятника і ходила на могилу тієї пані», — розповів цікаву історію Сергій Григориченко.
Окрім розстрілювання, фашисти вдавались до таких способів смерті людей ромської національності як «уздечкою затягували і душили, тикали на кілок жінок, розстрілювали».
Також репортеру ВІПу вчителька місцевої школи Галина Євчук сказала, що одного циганського хлопчика врятувала одинока жінка на ім’я Федора. «Потім табір проходив селом, і пішов малий. Воля потягнула його за своїми», — додала вона.
Перший заступник голови Камінь-Каширської райдержадміністрації Андрій Михалик наголосив, що за словами одного філософа, історія змушена повторюватись. І він би «не хотів щоб цей відрізок світової історії повторився».
«На жаль, ця біда не оминула наш район. В нас, на святій українські землі, ми повинні жити в мирі і пам’ятати про мільйони загиблих в цій війні», — зазначив чиновник.
Представники духовенства відправили панахиду, а селяни, представники влади та роми поклали до пам’ятного знаку квіти.
05.08.2011. КИЇВ. До української столиці привезуть чесні мощі святителя Феофана Затворника