07.03.2011. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬК. Паломницька поїздка «афганців» у Почаївську Лавру
Два дні перебували на священній Почаївській горі учасники бойових дій в Афганістані з Ратнівщини. Поїздка відбулася завдяки ініціативі та безпосередній участі заступника голови районної ради, ветерана війни в Афганістані Василя Півня.
А почалося паломництво із водосвятного молебня за подорожніх у храмі Косьми і Даміана села Видраниця. Тут же протоієрей Петро Макарук звернувся до подорожуючих, серед яких були і матері, вдови та дружини «афганців», із коротенькою проповіддю, у якій прозвучали як настанови, так і побажання справжнього паломництва, укріплення віри, духовної благодаті.
Незвично смиренними й уважними були цього разу мужні захисники Вітчизни, адже у салоні автобуса звучали то молитва, то слова проповідей Святителя Луки Войно-Ясенецького. Все це потроху проникало у серця і душі паломників, готуючи їх для наповнення Божою благодаттю.
Першою святинею, що зустрічала ратнівчан по дорозі у Почаїв, стало джерело Праведної Анни, що в селі Онишківці. Більшість із нашого гурту в такій поїздці вперше, однак, помолившись, з вірою у цілющі властивості і Божу поміч впевнено, попри тріскучий мороз, тричі окуналися у холодну джерельну воду. Бадьорі і щасливі сідали в автобус, щоб пошвидше прибути до Почаєва.
З великим трепетом ступали на землю, на якій у 1240 році відбулось чудесне явлення Пресвятої Богородиці. Відтоді впродовж багатьох віків не залишає тут без благодатної допомоги Матір Божа тих, хто з глибокою вірою та твердою надією просить у Неї допомоги.
Після поселення у странноприймальні та смачного монастирського обіду для нас була проведена ознайомча екскурсія. Багато цікавого почули від нашого земляка-семінариста Петра Фіщука як про історію лаври, так і про житія Преподобних Іова та Амфілохія, чудесну їх поміч вірянам. З особливим острахом і хвилюванням відвідали печерку Преподобного Іова. Після цього розпочалося Богослужіння в Успенському Соборі. І знову безліч трепетних вражень – від співу архієрейського хору, від 136 псалма-плачу за втраченим Ієрусалимом, що напередодні Великого посту особливо проймає серце, адже навіює думи про наш гріховний полон, символізує втрачений рай і навернення людини до Бога через покаяння…
Літургію слухали у Троїцькому храмі. Більшість удостоїлась прийняти Святе Причастя. По закінченню Божественної Літургії поспішили в Успенський собор – прикладатися до Чудотворного образу Матері Божої та її Цільбоносної Стопи. Після цього спустилися у Печерний храм до мощей Преподобних Іова і Амфілохія Почаївських. Відтак попрямували за просфорами, Святою водою та різними покупками в іконну лавку. Від’їжджати зовсім не хотілося, проте, попереду у нас ще було два православні монастирі та монастирське кладовище, де знаходиться могила Преподобного Амфілохія.
У Свято-Духівському монастирі відвідали храм Серафима Саровського, де знаходиться Хрест Преподобного Микити Стовпника, Переяславльського Чудотворця, а також мощовики з частинками мощей багатьох Угодників божих та інших святинь з усього світу. А якою свіжістю і силою наповнила душі і тіла вода з прадавнього монастирського колодязя, глибина якого понад 100 метрів! Навіть за той короткий час, що перебували у цьому монастирі, відчували Благодать Божу і особливий покров над обителлю. Тож дякуємо Господу, що сподобив і нас бути причасниками її, відвідавши цю благословенну землю…
Древній Кременець зустрів нас золотоверхими куполами Богоявленського жіночого монастиря, історія якого пережила також немало складних моментів. Та Божим Промислом монастир відродився і тепер гостинно зустрічає паломників. Тут, окрім чудотворної ікони «Скорботна», випромінюють тепло і благодать багато інших, серед яких Святого Великомученика Пантелеймона та Святої Великомучениці Варвари з часточками мощей.
Швидко збігли два дні паломництва, але віриться, що вогонь небесної благодаті ще довго зігріватиме душі тих, хто відкрив своє серце Богу, хто дозволив зайти туди покаянню…
07.03.2011. ПОЛТАВА. Владыка Филипп совершил вечерню с чином прощения