Блаженніший Митрополит Володимир. Господь іде перший назустріч до нас

01.09.2010 archive, Вестник №108, Официальная хроника

Я хочу сердечно привітати Вас із великим святом, в якому наша історія і наше сьогодення – Хрещення святим рівноапостольним князем Володимиром Київської Русі. Сьогодні Церква справляє свято на спомин святого рівноапостольного Хрестителя Русі. І сьогодні ми знову себе відчуваємо причасниками, що мають пряме відношення до Хрещення Русі, яке дало нам державу, Церкву, культуру, цивілізацію. І зробило нас рівноправними, а, може, навіть і вище, перед подіями, якими сповнені наша історія і сьогодення.
Святий апостол Павло, звертаючись до віруючих, каже: «Поминайте наставників ваших, шануйте їх і те, чого вони вас навчили».
І ми маємо цього наставника і хрестителя, якого сьогодні згадуємо, молитовно ублажаємо, який є причислений до лику святих святою Православною Церквою.
Кожна країна в своїй історії має просвітителя. Тими просвітителями були для багатьох країн святі апостоли, потім мужі апостольські, що прийняли від апостолів істинну благодать, святителі церковні та прості віруючі люди, які вірою своєю відчувають і відчували значення особливо такої події, як Хрещення Русі.
Князь Володимир, якого ми сьогодні ублажаємо як святого і день пам’яті його святкуємо, – людина була неординарна. Йому були відомі і гріхи, і беззаконня до того, як він сам прийняв Хрещення і охрестив киян у святому нашому Йордані – в Дніпрі. Але Господь якраз таких людей вибирає з-поміж інших і показує, які чудеса творить віра – віра в Бога, в добро, в любов, віра в євангельські принципи, віра в самого себе, віра в те, що є непреходящими істинами. Є також особливістю така діяльна любов.
Святий апостол показав нам шлях до Бога. Якраз віра на прикладі князя Володимира є показник того, до чого людина повинна прямувати, якщо вона хоче бути людиною, живою істотою і в цьому житті, і в майбутньому віці.
Можна знати церковне веління, церковні устави, Святе Письмо, можна знати багато чого про християнство, але залишатися тільки по імені християнином. Віра потребує діяльності з нашого боку, пошуку Бога. Шукати Бога повинна кожна жива істота, щоб розуміти самій і іншим передати – звідки ми прийшли, навіщо в цьому світі страдаємо і що нас чекає в майбутньому.
Віра дає на це відповідь і зігріває душу і серце людини.
Згадаємо Святе Євангеліє – розмову між апостолами Філіпом і Нафанаїлом. Нафанаїл сказав, що він шукає Бога. А Філіп йому відповів: «Ось, дивись, і все побачиш». Бо шукати треба Спасителя.
І коли Нафанаїл сказав Філіпу, Філіп відповів, що він найшов Христа. І коли побачив Христа, сказав: «Равві, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлів», – так сповідав апостол Його, коли пізнав Його через труди, через вагання.
Те ж саме було і у Вітхому Завіті. Коли на Синаї Мойсей чекав отримати від Господа заповіді, внизу, під горою готували золоте теля і починали поклонятися йому. Тоді Господь через Мойсея довів, що це грубе ідолопоклонство, і наложив міру заборони. Ось так шукали колись Христа, так шукають Його тепер люди, докладаючи всі свої зусилля. Треба шукати, розмірковувати, порівнювати, але треба знаходитися в живому процесі, якщо хтось хоче мати живу віру в Бога, віру, яка спасає і врозумляє. Треба шукати його трудом, вивченням, частіше читати Святе Письмо, також мати можливість його осягати, щоб стати ближче до Бога, вічної істини, вічного нашого життя.
Тож будемо нелінивими, якщо хочемо мати істину, треба трудитися над цим. Без труда не буває нічого. Господь йде перший назустріч до нас і протягує свої обійми до нас – першим. Господь дає необхідне кожному по його уму, по його силі. Є люди сильні духом, є мученики, які свідчать про Христа, які кров проливали, віддавали молодість свою, є люди, які потребують допомоги іншого. І треба скористати цей короткий земний час, щоб дійсно мати щось з собою, коли будемо покликані в інше життя. І так, саме необхідне у пошуках Бога – це те, що Господь дав нам для нашого спасіння, і те, що Він отримав від нас.
Ми повинні трудитись, осягати все, що потрібне і необхідне.
Нехай же милосердний Господь благословить кожного із вас, хто сьогодні відзначає це свято. Нехай допоможе всім нам досягати духу істини, єдинства, взаємної любові, про яку сказав сам Христос, що є дві найголовніші заповіді – це заповідь любов до Бога і любов до ближнього.
Ми маємо все, що потрібно нам для нашого спасіння. Але не все використовуємо по ліності своїй. Нехай Господь просвітить кожного Світом Істини. Нехай по молитвах святого рівноапостольного великого князя Володимира Господь просвітить нашу країну і наш народ – щоб ми вірили, розуміли.
Нехай ця віра буде наше знамення, яке буде всюди.
Благослови, Господь, Україну, кожну людину, що живе в ній, своїм миром, своєю благодаттю!

Народный депутат Виктор Янукович: Благотворительность как средство социальной реалибитации

Святейший Патриарх Кирилл: «Русский мир не означает «российский»