07.08.2009. КИЕВ. У баптиста Ю. Решетникова «поместность» уже «троится»

07.08.2009 Церковь и власть

Розпочинаючи прес-конференцію в «Укрінформі» в четвер, 6 серпня, Юрій Решетніков зазначив, що вважає за доцільним подати точку зору щодо візиту Святішого Патріарха Кирила в Україну очолюваного ним Державного комітету — центрального органу виконавчої влади, на який покладено участь у формуванні та реалізації державно-церковної політики.
Про позитивні сторони візиту
Оцінюючи візит у цілому, Ю. Решетніков зазначив, що надзвичайно позитивним є вже той факт, що в контексті візиту Патріарха Кирила держава в черговий раз продемонструвала на практиці, що поняття свободи совісті є для неї одним із ключових, і вона забезпечує реальні умови для всіх релігійних спільнот, зокрема щодо можливості вірних контактувати й мати спілкування з тими, кого вони визнають за своїх духовних авторитетів.
З іншого боку, голова Держкомрелігій відзначив, що попри всі побоювання напередодні та під час приїзду Предстоятеля РПЦ, перебування Патріарха в Україні виявилося практично безконфліктним, навіть незважаючи на окремі акції протесту. І позитивним у цьому аспекті стали як здатність держави забезпечувати проведення подібних масштабних акцій, так і той рівень порозуміння, який на сьогодні існує між українськими церквами, православними зокрема. Також Ю. Решетніков високо оцінив факт появи звернень керівників УАПЦ, УПЦ КП та УГКЦ із закликами до своїх вірних щодо утримання від участі в акціях протесту.
Щодо можливих наслідків та сценаріїв розвитку українського православ’я, що ними так переймається суспільство, то голова Державного комітету ще раз наголосив: ці питання вирішуватимуться виключно в Україні, а не в Москві чи Константинополі. Як далі розвиватиметься Українська Православна Церква, вирішуватиме вона сама — її священноначалля та віряни.
Як «безумовний позитив» під час прес-конференції було охарактеризовано заклик Святішого Патріарха Кирила до діалогу між представниками усіх наявних православних конфесій. Держава, зі свого боку, всіляко сприятиме цьому діалогу, забезпечуючи створення для нього належних умов.
Хоча, наголосив голова Держкомрелігій, вирішення суто церковних питань не є функцією держави чи державних органів, але держава може створювати сприятливі умови для знаходження порозуміння між представниками різних церков.

Про статус Української Православної Церкви
Юрій Решетніков зазначив, що це питання особливо цікавить українське суспільство, проте вирішувати його буде сама УПЦ.
Українська Православна Церква на сьогодні має самоврядний статус у складі Руської Православної Церкви і цей статус не підлягає обговоренню, оскільки є закріпленим у Статуті РПЦ. Цей статус дає можливість формування Української Православної Церкви саме як української з урахуванням усіх реалій, що існують сьогодні в нашій державі. Такий статус дає можливість для повноцінного розвитку та діяльності УПЦ.
Щодо змін цього статусу, то, на думку голови Держкомрелігій, будь-які різки рухи в цьому напрямку можуть призвести до негативних наслідків. І Патріарх Кирил усвідомлює недоцільність будь-яких дій щодо зміни статусу, оскільки вони будуть руйнівними для українського православ’я.
Якщо говорити про підвищення наявного статусу в напрямку автокефалії, то в цьому питанні, на думку Ю. Решетнікова, слід дослухатися до думки священнослужителів, оскільки їх воно стосується насамперед. А духовенство доходить згоди у твердженні, що це питання може стати актуальним і перейти в площину практичну лише після того, як буде знайдено згоду щодо автокефалії принаймні серед більшості єпископату, священства та вірних УПЦ. З огляду на те, що сьогодні такої згоди немає, то вочевидь, що і порушуватися це питання не буде як з боку самої Української Православної Церкви, так і з боку Московської Патріархії.
«Тож, якщо хтось вважав, що Патріарх Кирил мав проголосити автокефалію, то такі очікування були необґрунтовані», — зазначив голова Держкому.
У той самий час з огляду на заклик Патріарха до діалогу, цей візит може сприяти подальшому вирішенню наявних проблемних питань у відносинах між церквами, а також суспільній стабілізації в країні.
Про самостійну позицію Патріарха
Коментуючи характер візиту, голова Держкомрелігій наголосив, що візит відбувся саме як пастирський. Патріарх у проповідях та промовах доносив усе ж таки свою, самостійну думку, а не, як чулися побоювання в ЗМІ, позицію офіційного Кремля.
Досить промовистим фактом голова відомства назвав покладання Патріархом квітів та посадку калини біля меморіалу жертвам Голодомору в перший день візиту. Якщо згадати минулий рік і реакцію на тему Голодомору керівництва Російської Федерації, то очевидним стане те, що такий крок був ініціативою самого Патріарха і жодним чином не узгоджувався з офіційним Кремлем.
Про міжправославний діалог в Україні
Відповідаючи на запитання, чому представники УПЦ не бажають іти на діалог з Київським патріархатом та чи не стане нинішній приїзд Предстоятеля Руської Православної Церкви ще більше на заваді міжцерковному діалогу в Україні, Ю. Решетніков відзначив, що діалог між православними церквами реально відбувається. І розпочався він ще до візиту Предстоятеля РПЦ.
Щодо того, чому Патріарх Кирил, перебуваючи в Україні, не зустрівся з очільником УПЦ КП, глава Державного комітету зазначив, що треба просто не розуміти церковних реалій, аби припустити, навіть умовно, що така зустріч могла б відбутися з огляду на наявну церковну історію. Патріарх Кирил не міг зустрітися з Філаретом, але це не виключає можливих контактів між представниками УПЦ та УПЦ КП в подальшому. Тим більше, що наразі обидві сторони демонструють готовність до діалогу.
Інша річ, що в кожній із юрисдикцій існують течії, спрямовані до діалогу, а є й такі, хто виступає категорично проти будь-яких контактів. Та діалог можливий лише за умови наявності бажання усіх церков. «Якщо вірні усвідомлюють необхідність такого діалогу, незалежно від того, в сані вони чи ні, цей діалог розвиватиметься, — відзначив Ю. Решетніков. — Якщо люди вважатимуть контакти недоцільними, то незалежно від закликів, які лунатимуть з того чи іншого боку, діалогу просто не буде».
Про три помісні церкви в Україні
Під час прес-конференції пролунало запитання щодо правомірності вислову Патріарха Кирила, коли він, звертаючись до Президента держави Віктора Ющенка, назвав Українську Православну Церкву єдиною помісною церквою в Україні.
Юрій Решетніков зауважив, що йшлося не про те, що УПЦ — єдина помісна, Патріарх констатував лише те, що помісна церква є.
Щодо наявності в Україні помісної Церкви, то це питання є дискусійним в іншому форматі. За словами глави Держкомрелігій, в Україні нині є три помісні церкви — УПЦ, УПЦ КП, УАПЦ.
УПЦ має всі ознаки помісності. Вона має свого Предстоятеля — Блаженнішого Митрополита Володимира. «Мені видається, що це благо для нашої держави, що Українська Православна Церква має такого Предстоятеля, який здатен в одній Церкві об’єднати як прибічників надання їй статусу автокефалії, так і прибічників перебування в єдності з Московським Патріархатом», — зазначив Ю. Решетніков.
Помісними церквами очільник Держкомрелігій назвав також і УПЦ КП та УАПЦ: вони мають ознаки помісності, «є абсолютно самоврядними та самокерованими».
Діалог між цими інституціями триває, тож держава сподівається, що, завдячуючи в тому числі закликам до об’єднання, що пролунали від Патріарха Кирила, цей діалог буде інтенсифікований, результатом чого стане об’єднання православних церков.
Про залучення політиків у церковне життя
Як сказав Ю. Решетніков, коли мова зайшла про участь відомих політичних діячів у богослужіннях та церковних подіях, то він не бачить нічого дивного в тому, що політик, будучи вірянином певної Церкви, демонструє свою конфесійну належність.
Водночас це питання, на думку глави Держкомрелігій, є дуже дискусійним. Існує практика, коли відомий політик, демонструючи своє гарне ставлення до релігійних організацій, у день релігійних свят відвідує храми різних конфесій. Інший випадок, коли діяч — людина дійсно віруюча, а тому прагне провести своє релігійне свято з тією громадою, до якої він, власне, належить.
Щодо включеності політиків у церковне життя, або навпаки, участь церковної спільноти в політичному житті, то питання може виникати лише тоді, коли політик у своїй практичній діяльності демонструє конфесійну заангажованість. Тобто коли він працює лише в інтересах конкретно взятої спільноти. Такі факти суперечитимуть Конституції країни і українському законодавству.
Попри всі демонстрації своїх релігійних переконань, що їх ми спостерігаємо останнім часом, на думку Ю. Решетнікова, ми не можемо стверджувати, що в якийсь час було зафіксовано певний «перекіс» у бік якоїсь із конфесій.
З іншого боку, як політичні партії об’єднують вірних із різних церков, так і церковні спільноти об’єднують представників різних політичних сил.
Про патріотизм Української Православної Церкви
Під час прес-конференції пролунало запитання, чи не є ілюзією автономний статус УПЦ, бо вона начебто підпорядковується Московському Патріархату, який, за словами представника ЗМІ, вороже ставиться до України.
Юрій Решетніков наголосив, що статус автономної Українська Православна Церква має як де-юре, так і де-факто. З огляду на те, що Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Володимир бере участь і в нарадах Предстоятелів Помісних Православних Церков, одна з яких зокрема відбулася в жовтні 2008 року на Фанарі, то це говорить про визнання Світовим Православ’ям статусу Української Православної Церкви, що є надзвичайно важливим.
Тож, що стосується ілюзій, то вочевидь, що автономність УПЦ є абсолютним і незаперечним фактом.
До того ж Ю. Решетніков наголосив, що особисто він, як голова Держкомрелігій, негативно ставиться до спроб нав’язати суспільству думку про те, що УПЦ не є українською, про те, що громадяни, які входять до складу цієї Церкви, не є патріотами України. «Вочевидь, що це не так, — сказав він. — Це Українська Церква, це громадяни України, значна частина яких є патріотично налаштованими, керівництво цієї Церкви звершує своє служіння саме в умовах нашої держави».
Що ж до спірних питань, щодо яких не доходять згоди різні суспільні групи, церковні зокрема — як-от зняття анафеми з гетьмана Івана Мазепи, канонізація Російських царів тощо — то, за переконанням глави Держкомрелігій, ці проблеми лежать не в тільки церковній площині, а більше в культурній, історичній. «Ці питання стоять не перед Церквами, а перед усім суспільством, і вирішення їх залежить від суспільної позиції в цілому», — зазначив він.
Про порозуміння в релігійному житті України
Останнім пролунало запитання щодо стану міжцерковного порозуміння в Україні.
Юрій Решетніков зазначив, що держава в особі Державного комітету у справах національностей і релігій усіляко сприяє налагодженню міжрелігійних зв’язків, зокрема проводить спільні круглі столи, конференції, засідання, де збираються представники різних релігійних спільнот. Досвід діяльності Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, яка вже нараховує понад 10 років існування в Україні, є абсолютно позитивним і говорить про те, що є багато спільних питань між представниками різних релігійних спільнот, які обговорюються, виносяться на розгляд вищого державного керівництва. Зі свого боку, держава також надає різнобічну підтримку та всіляко підтримує ці процеси.

Підготувала Юлія Комінко

07.08.2009. ПОЛТАВА. Вторые Покровские Чтения пройдут 22 -24 октября

07.08.2009. МОСКВА. Святейший Патриарх Кирилл рассказал Медведеву о своем визите в Украину