Блаженніший Митрополит Володимир. Бути живими душами!

01.05.2009 archive, Вестник №92, Тема номера

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Всечесні отці! Дорогі браття і сестри! Пані та панове! Сердечно вітаю вас від імені Української Православної Церкви.
Розмова науковців і практиків, педагогів та богословів, філософів та літературознавців про Гоголя сьогодні є вкрай актуальною. Після років примусового атеїзму наше суспільство повертається до своїх традиційних цінностей, першою з яких є православна віра. Саме вона надихала покоління наших прадідів, дідів і батьків, була джерелом натхнення митців. Вся вітчизняна культура проникнута християнськими цінностями, які визначають і її форму, і зміст. Отже, повертаючись до витоків нашого буття як народу, поринаючи в глибини вітчизняної культури, ми не можемо оминути головних питань, які бентежили душі і серця: про Бога, вічність, сенс життя, значення страждань.
На ці питання існують визначені богословські відповіді. Але й у мистецтві, шляхом часто болісних пошуків, страждань і помилок, знайдено дуже багато цінного для людини. Відповіді на головні питання життя культура дає не такі чіткі, як богословська наука, однак часом вони стають корисними для тих, хто тільки шукає Істину.
Гоголь недаремно названий «пророком православної культури» (професор-протопресвітер В. Зеньковський). Він у своєму житті і своїй творчості побачив, з ласки Божої, і глибину людських падінь, і ті висоти, яких може сягнути людський дух.
І з кожним роком творчість Гоголя, попри всі негаразди життя і складні особисті обставини, стає більш духовною, натхненною. Бажаючи «співати гімн Красі Небесній», Микола Васильович Гоголь писав свої твори. Не можна сказати, що він «став» віруючим із якогось моменту свого життя і на певному відрізку своєї творчості. Аксаков свідчить: «Хай не подумають, що Гоголь мінявся в своїх переконаннях, навпаки, з юнацьких років він залишався їм вірний. Та Гоголь йшов постійно вперед, його християнство ставало чистішим.., високе значення мети письменника яснішим і суд над самим собою суворішим».
Микола Васильович сподівався на відродження, оновлення, воскресіння тих «мертвих душ», яких, за висловом Герцена, «зустрічаємо на кожному кроці». І джерелом сили для воскресіння душі Гоголь вбачає тільки й виключно Христа. Поєднання з Христом у Божественній Літургії — ось вершина людського життя. Тому великий письменник, не будучи у повному розумінні слова богословом, вдається до «Роздумів над Божественною Літургією». Він читає не лише Святе Письмо, але й літургічні тексти, аскетичні творіння.
Не дивно, що, аналізуючи творчість Гоголя, сучасний дослідник (професор В.О. Воропаєв) цитує слова преподобного Симеона Нового Богослова: «Христос приходить, і Своїм пришестям Він воскрешає мертву душу, і дає їй життя… Перш ніж душа поєднається з Богом… вона буває зовсім мертвою; але при тому, що [вона] мертва, все ж по природі своїй вона безсмертна». Наведена вище думка розкриває глибокий і, думається, до кінця повністю нереалізований задум, скоріше — вищу мету творчості великого Гоголя: заклик до спасіння, об’єднання у Христі, в єдиному тілі Святої Церкви. Воскресіння душі, яка поєднується з Христом, — ось той шлях, яким, при бажанні, могли йти і Чичиков, і всі персонажі як власне «Мертвих душ», так і всі «мертві душі». «Може бути, в цьому ж самому Чичикові … приховане те, що потім повергне в прах і на коліна людину перед мудрістю небес», — сподівався Гоголь. «Якщо захочуть», можуть воскреснути всі, навіть і наймертвіші душі. В цьому Микола Васильович був переконаний.
«Гоголь — перший пророк повернення до цілісної релігійної культури, пророк православної культури. Він відчуває як основну неправду сучасності її відхід від Церкви, і основний шлях він бачить у поверненні до Церкви», — свідчив професор-протоієрей Василь Зеньковський. Семен Франк також говорив про висунутий Гоголем ідеал «воцерковлення всього … життя». І тому серйозні дослідження Гоголя саме як віруючого письменника, вірного сина Церкви мають прислужитися не лише інтересам «чистої науки», але і всьому суспільству показати шляхи до очищення, оновлення, преображення.
«Бути не мертвими, а живими душами», — закликає Микола Гоголь і всі покоління своїх читачів, і дослідників його творчості. Гоголь хотів, щоб його бачили краще «християнином і людиною, чим літератором». Ці слова митця світового рівня говорять багато про що. І ті, хто зібрався сьогодні для серйозної наукової розмови про життя і творчість видатного митця, не можуть зневажити його бажання. Ми, не ідеалізуючи Миколу Васильовича Гоголя, не намагаючись перетворити його образ на святкову глянцеву ретельно відретушовану картину, свідчимо: перед нами справді «Божа людина». У борінні і болісних пошуках, через терня помилок і біль падінь Микола Гоголь проніс найцінніший свій скарб — віру, і з цим скарбом він перейшов межу земного життя.
Підношу молитви за спокій душі доброго християнина і видатного письменника, мислителя, педагога Миколи Васильовича Гоголя.
Всім же учасникам конференції бажаю Божої допомоги в роботі, творчого натхнення і успіхів. Завдяки вашій праці хай оживе не одна поки мертва душа!

01.05.2009. АБРУЦЦО. Римский Папа чуть не попал в эпицентр землетрясения

01.05.2009. СИМФЕРОПОЛЬ. Были проведены Пасхальные педагогические чтения «Вера и образование: общество, школа, семья в XXI веке»