Конференція «Православні духовні цінності в контексті формування сучасного світу»

01.05.2004 archive, Вестник №32, События

КИЇВ. У МІЖРЕГІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ВІДБУЛАСЯ ІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПРАВОСЛАВНІ ДУХОВНІ ЦІННОСТІ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО СВІТУ»
Перед відкриттям конференції у Сербській, Вірменській та каплиці Святого Георгія Побідоносця були відправлені молебні.
До підготовки і проведення конференції активно долучилися Міжнародна кадрова академія, Київська духовна академія, Інститут філософії НАН України, Центр пам’яткознавства НАН України, Конфедерація недержавних вищих закладів освіти.
У науково-практичному зібранні взяли участь провідні науковці, духовенство, дипломати, працівники освітніх та культурних установ Вірменії, Румунії, Македонії, Молдови, Білорусі, Грузії, Сербії і Чорногорії, Польщі та інших країн. Серед них — ректор Київської духовної академії і семінарії Української Православної Церкви професор-протоієрей Микола Забуга, помічник Митрополита Варшавського і всієї Польщі протоієрей Мирослав Левчак, доктор, академік Раде Філіпович, настоятель Спасо-Преображенського монастиря ігумен Гавриїл та ін.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих сербських братів і сестер в Косово і Методії — жертв албанських екстремістів.
Вітальне слово Митрополита Київського і всієї України Володимира проголосив секретар Київської Митрополії УПЦ протоієрей Віталій Косовський. У зверненні Блаженнішого Митрополита до учасників конференції, зокрема, наголошується: «Подолати кризу, що з’явилась на шляху суспільства, зможе тільки особиста відповідальність кожного за реформування сучасного життя. Та навіть вона нічого не варта без християнського світогляду. Духовна людина — це людина, яка живе за заповідями Господніми, ставить духовні цінності вище за матеріальні, робить добрі вчинки не заради своєї користі, а заради любові до Бога та людства».
Відкриваючи конференцію, президент МАУП і МКА Георгій Щокін зазначив, що академія приділяє багато уваги вихованню нинішніх і майбутніх поколінь на засадах високої моральності, поглибленню солідарності слов’янських та всіх православних народів у справі відродження і поширення вічних християнських цінностей. «Людина завжди живе майбутнім, яке збільшує для неї вагу та цінність сьогодення. У прагненні до втілення моральних ідеалів людина не лише поєднує в собі теперішнє й майбутнє, а й долучається до вічного. Вічність постає в людській уяві як нескінченно досконале майбутнє. Віра виправдовує прагнення до такого майбутнього, надає особистому духові безумовної, незалежної від часу цінності. Саме це сприяє формуванню духовної спадщини народу.
Складні процеси глобалізації є черговим викликом для усіх православних віруючих, які повинні спільними зусиллями підносити рівень духовності суспільства, його культури, стверджувати цінності родинного життя, любов до ближнього, милосердя, громадську відповідальність та суспільну злагоду», — зазначив у своїй промові Георгій Щокін.
На Міжнародній науково-практичній конференції обговорювалися проблеми відродження православних духовних цінностей, їх роль у сучасних суспільно-політичних процесах в Україні та світі, формування духовно-моральної культури особистості, новітні тенденції у розвитку соціальної доктрини Православ’я.
«В умовах, коли відхід від християнських ідеалів є дуже відчутним, особливо необхідно і життєво важливо привернути увагу людей до православних духовних цінностей, — зазначив ректор Київської духовної академії і семінарії Української Православної Церкви професор-протоієрей Микола Забуга. — Ознакою сучасності стало осмислення нових тенденцій розвитку людства та пошуку кожною країною власної стратегії у майбутньому. Ми бачимо, як духовна криза з кожним роком дедалі більше розкладає наше суспільство, коли не знаходять спільної мови не тільки представники різних інтересів, але й поколінь. За церковним вченням, гілка, що відломилась від дерева Церкви, втрачає живильні соки і починає вмирати. Так і в нашому суспільстві за умови втрати своєї віри, своєї церковності, не вистачить сил, щоб тільки з допомогою однієї національної ідеї зберегти свою національну самобутність. Тому нам потрібно ще раз пригадати, що послужило для нашої Батьківщини тим головним чинником, завдяки якому наша держава, наш народ існують й понині. І повірити, що лише з Божого благословення наша країна нарешті зможе збудувати повноцінну націю, і тим зберегти свою самобутність».
Велику увагу учасники конференції приділили недавнім подіям у Косово та Метохії. З темою «Косово — духовна столиця Сербії» виступив колишній посол Сербії і Чорногорії в Україні, доктор, академік МКА Раде Філіпович. У своїй доповіді він зазначив, що для сербського народу немає дорогоціннішого слова, ніж слово Косово, немає дорогоціннішої дійсності, немає дорогоціннішої святині. «Питання Косово — це питання духовної, культурної та історичної самосвідомості сербського народу — 700-літня історія існування цього питання, реальна присутність у нашому минулому, сьогоденні і майбутньому Печської Патріархії, монастирів Дечани і Грачаніца, мучеників із Косова і сербського косовського завіту і його системи цінностей. Косово залишається нашою пам’яттю, нашим вогнищем і фокусом нашого єства. Відняти в одного народу його память — це означає убити його і духовно знищити. Необхідно, щоб це усвідомив кожен, у тому числі і наші вікові сусіди албанці», — зауважив Раде Філіпович.
Народний депутат України, поет Борис Олійник повідомив учасників конференції, що запропонував на засіданні Верховної Ради ухвалити заяву, в якій політичні сили України звернулися б до світового співтовариства з закликом зупинити етнічні чистки в Косово і Метохії.

Конференція в МАУП

Архієпископ Каширський Марк: «Українці, що мешкають за кордоном, відчувають духовну єдність з нашими святинями»

Митрополит Лазарь: «Человек — это такая глубина, которую никто и ничто, кроме Бога, не может заполнить»