11.09.2008. КОНОТОП. У Спасо-Преображенській церкві Глухова виявлено унікальні старовинні розписи ХVIII століття
Спасо-Преображенська церква розташована в самому центрі Глухова і є однією з головних архітектурних окрас міста. Храм перебуває в центрі уваги глухівчан і гостей міста: всі загальноміські заходи (мітинги до 9 Травня і Дня визволення міста, випускні вечори тощо) відбуваються на площі поряд із храмом. Зокрема, 1 вересня, у День міста, церкву відвідав народний депутат України, почесний громадянин Глухова Андрій Деркач, який був вражений досі невідомою величчю внутрішнього інтер’єру.
Нещодавно на стінах старовинного храму було виявлено розписи, яких досі сучасні жителі міста не бачили.
«Віднайдення старовинного розпису випадковістю аж ніяк не назвеш, — розповідає настоятель Спасо-Преображенскої церкви протоієрей Олексій Родіонов. Елементи розпису деінде вгадувалися під побілкою, і на це багато хто звертав увагу. Молодий парафіянин нашого храму Олексій Савицький, взявши благословення в архієпископа Конотопського і Глухівського Луки, з власної ініціативи взявся за справу. Він вмовив приїхати до Глухова директора «Укрреставрації» Інну Дорофієнко. На власному авто привіз найвпливовішого реставратора країни до нашого храму. Інна Пантеліївна професійним поглядом відразу побачила цікаву роботу. Вже через місяць у церкві працювала бригада реставраторів, які й відкрили розписи».
У ході роботи стало зрозуміло, що церква була розписана повністю. На стінах зображені сюжети з Євангелія, зокрема, у вівтарі відтворена Тайна Вечеря. Вище вгадується фрагмент картини Успіння Богоматері, під куполом – образи апостолів. За словами реставраторів, розписи в задовільному стані. Поки що про повну реставрацію не йдеться, виконуються так звані допроектні роботи. Лише після офіційного висновку «Укрреставрації» можна буде говорити про необхідну фінансову підтримку для відновлення унікальних розписів.
«Це велика радість для всіх нас, – зазначив архієпископ Лука. – Спасо-Преображенський храм пережив на своєму віку багато. Його починали будувати, коли Глухів був гетьманською резиденцією, в якій жили дуже багаті аристократи. Тож не виключено, що до розпису Спасо-Преображенської церкви був запрошений хтось із відомих столичних художників. Але вже сам факт збереження розписів, яким понад два століття, є свідченням Божої благодаті».
В. Вечерський у своїй книзі «Пам’ятки архітектури і містобудування Лівобережної України» повідомляє, що дерев’яна Спасо-Преображенська церква Глухова, яка стояла за межами загальноміських укріплень і тому називалася «Заградською», відома з кінця XVII ст. Будівництво мурованої церкви замість дерев’яної, яка згоріла під час пожежі 1748 року, було завершено в 1765 році коштом отамана Генеральної армати Григорія Кологривого під наглядом головного архітектора Глухова А. В. Квасова. На початку XIX ст. спорудили муровану багатоярусну дзвіницю в стилі класицизму, а в 1867 році до церкви зробили прибудову із заходу холодної церкви.
У 1930 році надзвичайно красиву дзвіницю було зруйновано. Настоятель церкви протоієрей Олексій Родіонов розповідає, що, за спогадами парафіян, у кінці 1950-х років у райкомі партії порекомендували «терміново забілити богів, якщо віруючі не хочуть, аби церкву закрили зовсім». Так розписи середини XVIII ст. зникли під шаром вапна. Однак храм у 1961 році все-таки закрили, а потім навіть збиралися його знести. Весь цей час церкву використовували як склад.
У 1979 році один із найбільш мистецьки довершених тетраконхових храмів України оголошено пам’яткою архітектури (нині національного значення).
З 1989 року Спасо-Преображенську церкву повернуто релігійній громаді. Поступово храм реставрували, облаштовується територія навколо нього.
www.orthodoxy.org.ua