Сергей Хорольский. Торжества в Комсомольске

01.12.2007 archive, Вестник №75, Юбилеи

Торжества в Комсомольске

Сергей Хорольский

Полтавская миссионерская духовная семинария УПЦ вступает в 2007/2008 учебный год, который является юбилейным сразу в нескольких датах: это 270-й год со дня основания семинарии (1738), 145-й год от перенесения ее из Переяслава в Полтаву (1862) и 10-й со дня возобновления деятельности Духовной школы в Комсомольске.
Накануне по благословению архиепископа Полтавского и Кременчугского Филиппа, проректор Полтавской семинарии по научной работе игумен Филарет (Зверев). Ему сослужили члены преподавательской корпорации в священном сане, клирики Николаевского собора и гости торжеств из Киева и Белгорода.
В день праздника Божественную литургию возглавил митрополит Днепропетровский и Павлоградский Ириней. Ему сослужили архиепископ Криворожский и Никопольский Ефрем, архиепископ Полтавский и Кременчугский Филипп, а также духовенство, в числе которого преподаватели различных духовных школ и выпускники разных лет.
Во время Литургии пели три хора: смешанный под управлением преподавателя Иоанны Нечаевой, мужской под управлением преподавателя Б. Лебедева и студента Иоанна Савченко и хор под управлением студентки сектора заочного обучения Инны Ткач.
Клирикам, потрудившимся на благо семинарии, были вручены награды Предстоятеля Украинской Православной Церкви Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины Владимира. По завершении Литургии в большом зале городского Дворца культуры состоялось торжественное собрание. Владыка Ириней огласил поздравление Предстоятеля Украинской Православной Церкви Блаженнейшего Митрополита Владимира, поступившее в адрес ректора и преподавательской корпорации. В нем, частности говорилось: «Дорогие воспитанники и воспитанницы!
Сердечно приветствую вас в знаменательный день юбилея Полтавской миссионерской духовной семинарии. Промысел Бога, хотящего, чтобы все спаслись и познали Истину (I Тим. 2. 4), в разных местах и в разные времена возжигает светильники духовного просвещения. Одним из них явилась Духовная школа, основанная Преосвященным епископом Переяславским Арсением в 1738 году. Существовавшая в Переяславе, а затем в Полтаве духовная школа взрастила и духовно воспитала не одно поколение священнослужителей, в том числе и прославленных в лике святых: святителя Софрония Иркутского, священномучеников Сильвестра (Ольшевского) и Серафима (Самойловича), священноисповедников Николая (Могилевского) и Афанасия (Сахарова). Образование в этой школе получило множество выдающихся церковных деятелей, богословов, известных проповедников и миссионеров.
Здесь же получили духовное образование и те, кто прославил Бога в силу данных им талантов на светском поприще: писатель Иван Нечуй-Левицкий, дирижер и композитор Гордий Гладкий, просветитель Григорий Маркевич, ливанский писатель и переводчик Мишель Нуайме.
После закрытия семинарии в 1918 году богоборцы были уверены, что светильник просвещения погашен навсегда. Однако Богу было угодно почти через 80 лет снова возжечь огонь этого светильника, уже на новом месте и в новых условиях. Сначала епархиальное училище, затем Миссионерское духовное училище Украинской Православной Церкви, а с этого года и Полтавская миссионерская духовная семинария стараются достойно продолжить традиции своих славных предшественников.
В каждый исторический период бытия Церкви перед духовными школами стоят свои особенные задачи. Сегодня основной задачей является не просто дать знания воспитанникам, но научить их жить в соответствии с полученными знаниями. Настоящий богослов тот, кто умеет молиться; настоящий регент тот, кто непрестанно воспевает Бога в душе; настоящий иконописец тот, в ком проявляется очищенный от помрачения грехами Образ Божий. Пусть же каждый из воспитанников станет достойным своего высокого призвания.
Владыке ректору, всем учащим и учащимся Полтавской миссионерской духовной семинарии сердечно желаю успехов, вдохновения и помощи Божией в трудах! «Возрастайте в благодати и познании Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа… (Ин. 3. 18) ».
В своем приветственном послании митрополит Одесский и Измаильский Агафангел, председатель Учебного Комитета при Священном Синоде Украинской Православной Церкви отметил: « От лица Учебною комитета при Священном Синоде Украинской Православной Церкви и от себя лично поздравляю Вас, учащих и учащихся с историческими датами: 270-летием со дня основания Переяславской семинарии, 145-летием перенесения ее в Полтаву и 10-летием возрождения духовной школы. У Одесских святынь молюсь о Вас.
В историческую летопись Вашего духовного вертограда вписана еще одна замечательная страница из жизни Вашей духовной школы. Пережив со всей нашей Церковью годы огненных испытаний, Полтавская духовная семинария вновь, подобно фениксу, восстала из руин и заняла достойное место в духовном просвещении народа. Из ее стен в разное время вышло много архипастырей и выдающихся церковных деятелей, которые оставили замечательный след в церковно-исторической науке. Большой заслугой Полтавской миссионерской духовной семинарии в наше время является ее активная миссионерская деятельность по просвещению народа и приобщению молодого поколения к святой православной вере. Мы свидетельствуем также о том, что Ваша духовная школа благоспешно разрешает проблемы, которые выдвигаются и определяются современностью. Разделяя сегодняшнее торжество Вашей духовной школы, мы видим в Вашей деятельности залог дальнейшего успеха нашего общею дела – подготовки будущего нашей Святой Церкви. Воссылая славу основоположнику нашей веры Пастыреначальнику Господу нашему Иисусу Христу, верим, что Господь и в дальнейшем благословит труды усердных тружеников вверенной Вашему Высокопреосвященству духовной семинарии. Молитвенно желаю Вам, дорогой Владыко ректор, учащим и учащимся Полтавской миссионерской духовной семинарии здравия, радости и всесильной помощи Божией в Вашей благородной деятельности на благо Святой Церкви и духовного просвещения.
Да хранят Вас Небесные Силы».
Об истории и перспективах Полтавской миссионерской духовной семинарии рассказал архиепископ Филипп.
С приветствиями в адрес семинарии выступили архиепископ Ефрем, ректор Ужгородской Украинской богословской академии им. свв. Кирилла и Мефодия профессор протоиерей Виктор Бедь, ректор Полтавского государственного педагогического университета академик В.А. Пащенко, ректор Владимир-Волынского регентского духовного училища протоиерей Алексей Никитюк, мэр города Комсомольска С.А. Супрун, начальник городского отдела образования И.В. Шошина, заместитель директора общеобразовательной школы № 2 Е.В. Васильченко, председатель совета хора ветеранов при Дворце культуры А.И. Лепетенко.
По благословению Блаженнейшего Митрополита Владимира преподаватели и работники семинарии были удостоены церковных наград за труды во славу Божию.
В фойе зала гости осмотрели выставку, посвященную истории и современности семинарии.
В завершение праздниками силами семинаристов и гостей был дан концерт.

Исторична довідка

2007/2008 — ювілейний навчальний рік для Полтавської духовної школи — 270-й від дня заснування (1738). У цьому ж навчальному році виповнюється
145 років від дня перенесення семінарії з Переяслава до Полтави (1862)
та 10 років відновлення Полтавської духовної школи в місті Комсомольську.
В навчальних закладах своя система відліку часу. Так, в академічній годині 45 хвилин замість 60 хвилин у звичайній астрономічній. Тож і життя своє кожна школа лічить по навчальних роках.
Старі «Єпархіальні відомості» так повідомляють про початок існування Духовної школи: „…старанием преосвященнаго епископа Переяславского и Бориспольского, кир Арсения Берла, в новосооруженных при архиерейском доме того же лета славяно-латинских училищах «зачаты учения: фара, инфима, грамматика, синтаксима, поэтика и риторика». Это зачатие учений послужило актом рождения Переяславско-Полтавской Семинарии, началом ея историческаго существования.
Основываясь на духовном регламенте, в котором, в числе дел епископа, указывается, между прочим, следующее: «вельми к исправлению Церкви полезно есть сие, чтоб всяк епископ имел в доме, или при доме своем школу для детей священнических, или и прочих, в надежду священства определённых», преосв. Арсений, ещё в начале 1737 г., собирал сведения о священнических и церковно-причетнических детях, обучающихся в Киевских училищах. Собравши эти сведения, преосвященный стал подготовлять все необходимое к открытию училища в своей епархии. Как постриженик Киево-Печерской Лавры, не разрывавший с нею связи во всё последующее время, он нашел сочувствие к своему делу в тогдашнем настоятеле лавры, архимандрите Иларионе Негребецком, который вместе с братиею, «соблаговолил подарить на училища четыре хаты, будинки прозываемого Тамаринского, за речкою стоячия». Эти хаты были перевезены «со всей епархии выстаченными подводами», и из них при архиерейском доме, на земле, приобретённой у полковника Ивана Мировичка, выстроено здание для славяно-латинских училищ, иначе называемых «коллегиумом» и «семинариумом».
Кто был первым начальником этого коллегиума, сколько и какие были первые учителя, каков был первоначальный строй учебной и воспитательной жизни новооткрытой семинарии, а также какое именно число всех учеников собралось, — на всё это нет ответа в отысканных доселе исторических памятниках.
В первое время Переяславская Семинария была не полная, именно она состояла из четырёх низших классов, или, по тогдашнему названию, школ: фары, инфимы, грамматики, синтаксимы, и двух средних, пиитики и риторики, а высшие классы, философский и богословский, открыты в ней после”. У 1862 році семінарія була перенесена з повітового містечка Переяслава до губернського центру — Полтави. А в 1918 році нова влада семінарію закрила.
У 1997 році в місті Комсомольську Полтавської єпархії було відкрито дворічне єпархіальне Духовне училище, ректором якого став архімандрит Филип (Осадченко, нині архієпископ Полтавський і Кременчуцький). Так, після майже 80-річної перерви, Духовна школа в Полтавській єпархії була відновлена. Невдовзі училище перейшло на трирічне навчання. А з 2002 року воно набуло нового статусу: за благословенням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира та Священного Синоду Української Православної Церкви школу перетворено на Місіонерське духовне училище Української Православної Церкви.
У березні 2007 року Священний Синод Української Православної Церкви ухвалив перетворити училище на Полтавську місіонерську духовну семінарію. Сьогодні у семінарії діє три відділення: богословсько-місіонерське, відділення регентів-псаломщиків та іконописне. Форми навчання — стаціонарна та заочна (крім іконописного відділення). Термін навчання на богословсько-місіонерському та іконописному відділеннях — 4 роки, на відділенні регентів-псаломщиків — 3 роки.
Викладачі — священнослужителі та миряни з вищою світською та духовною освітою. Ректор ПМДС — архієпископ Полтавський і Кременчуцький Филип, голова Синодального відділу релігійної освіти, катехизації та місіонерства Української Православної Церкви. Серед студентів є представники всіх регіонів України, від Луганська до Закарпаття; тут навчаються і громадяни ближнього зарубіжжя — Росії, Білорусі, Молдови.
Випускники семінарії продовжують навчання в духовних і світських навчальних закладах України, Росії, Італії.
З Полтавською духовною семінарією пов’язані імена багатьох видатних церковних діячів. Із прославлених у лику святих тут навчався святитель Софроній (Кристалевський, +1771), єпископ Іркутський;
викладав священномученик Сильвестр (Ольшевский, +1920), вікарій Полтавської єпархії — єпископ Прилуцький, згодом архієпископ Омський;
навчався священномученик Серафим (Самойлович, +1937), архієпископ Углицький; був інспектором магістр богослов’я священносповідник Миколай (Могилевський, +1955), митрополит Алматинський; викладав священносповідник Афанасій (Сахаров, +1962), єпископ Ковровський.
З визначних церковних діячів у Полтавській духовній семінарії
навчався Преосвященний єпископ Катеринославський Августин (Гуляницький, +1892), проповідник, автор посібника з основного богослов’я;
був професором Преосвященний єпископ Томський Агапіт (Вознесенський, +1854); викладав Преосвященний єпископ Катеринославський Алексій (Новосьолов, +1880), магістр богослов’я; навчався Преосвященний архієпископ Астраханський Анастасій (Братановський, +1806), відомий проповідник, автор гімну «Коль славен наш Господь в Сіоні», головний учасник складання проекту перетворення духовних шкіл на межі XVІІІ–XІX століть; викладав Преосвященний архієпископ Кишинівський Антоній (Шокотов, +1871), магістр, професор; викладав і був ректором Преосвященний архієпископ Могилевський Варлаам (Шишацький, +1823), діяч возз’єднання уніатів із Православ’ям на Волині; був ректором Преосвященний архієпископ Астраханський Віталій (Борисов-Жегачов, +1841); викладав Преосвященний єпископ Новомиргородський Далмат (Долгополов, +1883); навчався Преосвященний єпископ Воронезький Єпифаній (Саввич, +1825), згодом професор, ректор Казанської духовної академії; був ректором Преосвященний архієпископ Подільський Кирил (Богословський-Платонов, +1841), учасник перекладу російською мовою Священного Писання, ректор Московської духовної академії, доктор богослов’я, чудовий проповідник, старанний місіонер; навчався Преосвященний архієпископ Чернігівський Лаврентій (Бакшевський, +1837); був інспектором Преосвященний архієпископ Донський Митрофан (Віцинський, +1887), магістр богослов’я, почесний член Церковно-археологічного товариства, член місіонерського товариства; був інспектором Преосвященний єпископ Томський Платон (Троєпольський, +1876), магістр богослов’я, місіонер у середовищі розкольників; був інспектором і ректором Преосвященний архієпископ Вологодський Феодосій (Шаповаленко), магістр богослов’я, член комісії з реформування духовних навчальних закладів; навчався Преосвященний архієпископ Курський Феоктист (Мочульский, +1818), організатор духовної освіти, член Академії наук, місіонер серед сектантів; був ректором Преосвященний єпископ Самарський Феофіл (Надєждін, +1865); викладав Миколай Сагарда, всесвітньо відомий патролог;
Тут навчалися і працювали також і ті, які прославили Бога на світському поприщі: викладав видатний мислитель Григорій Сковорода, був викладачем і наставником письменник Іван Нечуй-Левицький, учився відомий педагог Памфіл Юркевич, був викладачем диригент, педагог і композитор Гордій Гладкий, навчався просвітитель, громадський діяч Григорій Маркевич, навчався ліванський письменник Михаїл Нуайме (Mіkhaіl Naіmy).
Важливо відзначити, що протягом 1776-1795 років у Полтавській єпархії було відразу дві (!) семінарії — одна в Переяславі, а інша — у самій Полтаві.
Кілька слів про другу.
У 1775 році була заснована архієпископія Словено-Херсонська. Першим архіпастирем нової єпархії був призначений архієпископ Євгеній (Булгар). Він і організував в 1776 році Полтавську семінарію (більше відому в історії як Словенська або Катеринославська). Її ректором став ієромонах Никифор (Феотокі). І архієпископ Євгеній (Булгар), і Никифор (Феотоки), згодом архієпископ Словено-Херсонський, — видатні церковні діячі.
Розмістилася семінарія в Полтаві у будинку, наданому генерал-фельдмаршалом графом Розумовським. Куратором семінарії (особою, яка відповідала за матеріальне забезпечення духовної школи) став Петро Федорович Паскевич.
У Полтавській семінарії вчилися творець нової української літератури Іван Петрович Котляревський і перекладач „Іліади” М.І. Гнєдич.
Никифор (Феотокі) народився в 1731 році на острові Корфу. Початкову освіту він одержав у вітчизняній гімназії, а потім довершив у італійських університетах і академіях. Повернувшись із Італії на батьківщину в 1748 році, він прийняв чернецтво, а в 1753-ому був висвячений на ієромонаха і потім три роки був проповідником при Церкві Пресвятої Богородиці в м. Корфу. З 1757 по 1765 роки був викладачем риторики, математики, фізики та астрономії в Корфській гімназії. Маючи з дитинства сильне бажання бачити афонських подвижників, він відвідав Святу Гору Афон, звідти відправився на схід у Палестину і Єгипет, де, між іншим, проповідував Євангеліє і багатьох магометан і язичників навернув до Христа. Митрополит Ясський запросив Феотокі бути ректором Ясської гімназії, у якій, обіймаючи посаду ректора, він водночас сам викладав математику й географію. У 1776 році, за запрошенням архієпископа Словенського Євгенія, він прибув у Полтаву, де й був призначений ректором у Словенську семінарію.
Коли в 1779 році Преосвященний Євгеній сам відмовився від управління єпархією, то на своє місце архієпископа Словенського він рекомендував імператриці і Святійшому Синоду Никифора (Феотокі).
При новому архієреї ректором семінарії був призначений полтавський протоієрей Яким Яновський. Поступово в семінарії почали відкриватися додаткові класи. У 1783 році відкритий був клас філософії, учителем цього предмета був призначений Гавриїл (Бонулеско-Бодоні), який приїхав з Молдавії, згодом митрополит Молдо-Влахійський, ще один видатний церковний діяч.
Нарешті 21 вересня 1786 року був урочисто відкритий у Словенській семінарії й клас богослов’я. 28 листопада 1786 року Преосвященний Никифор був переміщений на Астраханську кафедру. У 1786 році Словенська єпархія була перейменована в Катеринославську і Херсоніса-Таврійського, а слідом за тим і Словенська семінарія перейменована на Катеринославську, хоча залишалася, як і раніше, у Полтаві.
31 грудня 1797 року архієрейська кафедра з консисторією, а разом і семінарія були переведені з Полтави до Новомиргорода. 15 березня 1798 року митрополит Гавриїл (Бодоні) особисто відкрив семінарію в Новомиргороді.
Прес-служба Полтавської єпархії

Сергей Герук. Кто разрушает церковную собственность? (По поводу обвала лаврской арки, и не только…)

Оксана Жаборинська. Знаменна дата