10.05.2007 — 11.05.2007

10.05.2007 archive, Вестник №69, Церковь и власть

10.05.2007. КИЕВ. «Уикенд»: «Улицу Урицкого понизили в статусе»
Важнейшая транспортная артерия Соломенского района Киева, носившая имя председателя Петроградской ВЧК, переименована в честь внештатного агента НКВД.
К 5 мая – к 86-й годовщине провозглашения Украинской автокефальной православной церкви (УАПЦ) – Киевский горсовет переименовал улицу Урицкого в Лыпкивского. Далеко не широкой общественности из числа сторонников данной религиозной организации Василий Лыпкивский известен как первый ее глава с 1921 года.
Но еще в 1919-м Лыпкивский вошел в состав т.н. Всеукраинской православной рады, образованной в соответствии с «политикой по разложению Русской Православной Церкви», объявленной Львом Троцким. Отдел религиозных культов ВУЦИК предписал Раде «немедленно занять» Софийский собор, при помощи милиции отобрав его у Православной Церкви. Именно здесь Рада провела «учредительный собор» УАПЦ. Однако – как ни старалось НКВД (при всех своих методах «убеждения») – ни один епископ на него не явился. Поэтому впервые в истории епископ был рукоположен не священноначалием, а «національно свідомими” гражданами (за что автокефалы и были прозваны в народе «самосвятами»). Так Василий Лыпкивский стал «митрополитом». Разумеется, поместные православные церкви УАПЦ не признали.
Поскольку, несмотря на всевозможную поддержку большевиков, «самосвятская церковь» так и осталась маргинальной структурой, в 1930 году «Третий Всеукраинский православный собор» объявил о ее самороспуске. Более того, почти все вожаки автокефального движения на страницах советской прессы заявили об отказе от Бога.
Вот что писал обо всем этом Лыпкивский в своих воспоминаниях: «Рыба, говорят, портится с головы, так стало и с УАПЦ. Первая и тяжелая рана выявилась в высшем руководящем органе… На службу ГПУ (Главное политуправление НКВД. – Авт.) пошли и епископы Брожневский, Тарнавський, Ширяй. А вообще весь епископат УАПЦ… покорно склонился перед требованиями ГПУ и не без оснований заслужил себе в народе имя предателей, христопродавцев…».
По удивительному стечению обстоятельств упомянутая ГПУ была преемницей небезызвестной ВЧК, председателем которой в Петрограде и был «предшественник» Лыпкивского по увековечиванию в названии улицы Моисей Соломонович Урицкий.
Кстати, мертворожденное творение Троцкого (сегодня простые «несвідомі українці» так ее и называют: «катафальна Церква») было реанимировано при рейхкомиссариате во исполнение указаний доктора Геббельса: «Для того чтобы покорить славян, мы должны сделать так, чтобы в каждой деревне, в каждом селе, в каждом городе была своя церковь и своя вера».
Дмитрий Скворцов

10.05.2007. КИЇВ. Православна громадськість засуджує перейменування однієї зі столичних вулиць іменем самосвята-розкольника
Керуючий справами УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан, коментуючи бажання назвати вулицю Києва іменем розкольника, зазначив: “Представники єпископату, духовенства і мирян Київської єпархії Української Православної Церкви із скорботою зустріли рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року про перейменування вулиці Урицького, яку мають назвати на честь чільника сумнозвісного церковного розколу в Україні початку ХХ століття Василя Липківського. Як відомо, цей розкол, що призвів до самочинного проголошення групою священиків і мирян незаконної з точки зору церковних канонів „Української автокефальної православної церкви”, визрівав на хвилі революційних подій 1917–1920 рр., вписуючись у русло ідеології церковних „обновленців”, і був підтриманий Центральною Радою, а згодом і радянською владою, зокрема її каральними органами ВЧК–ГПУ, з метою руйнації Православної Церкви. Вже на першому етапі цей рух церковних націоналістів-обновленців наштовхнувся на рішучий спротив канонічного єпископату на чолі з нині канонізованим священномучеником митрополитом Київським і Галицьким Володимиром (Богоявленським), який зазнав з їхнього боку немало утисків. Зокрема протоієрей Василь Липківський незадовго до мученицької загибелі митрополита висував ультимативну вимогу – залишити Київську кафедру і покинути Україну. Але найбільше вразила православний світ нечувана в історії Церкви самочинна єпископська „хіротонія” Василя Липківського в жовтні 1921 року в Софіївському соборі, яка за відсутності єпископів була здійснена шляхом покладання на його голову рук “священиків”, за якими в живому ланцюгу стояли “диякони” і його прибічники з мирян. Цей нечуваний в Православній Церкві обряд „хіротонії” забороненого в служінні ієрея був „підкріплений” покладанням на його голову руки священномученика Макарія Київського, чиї мощі покоїлися тоді в Софійському соборі. Зрозуміло, що створена після цього самосвятським „митрополитом” Василем Липківським „церковна ієрархія”, як і сама УАПЦ, не були визнані і на сьогодні не визнаються іншими Православними Церквами. Той факт, що після припинення підтримки з боку НКВС Василя Липківського в 1937 р. його церква самоліквідувалася, не змиває з нього гріх церковного розколу, і тому надання його імені одній з столичних вулиць буде сприйняте всіма віруючими Української Православної Церкви як глибока образа. До того ж на Солом’янському цвинтарі, що знаходиться поруч, поховані сотні православних мучеників, які були закатовані в застінках НКВС за вірність Православ’ю, і перейменування стане наругою над їхньою пам’яттю.
Все це примушує нас звернутися до Київської міської ради з проханням не називати вулицю в м. Києві ім’ям явно антиправославної історичної особи, якою був Василь Липківський. Сподіваємося, що державні мужі врахують позицію Української Православної Церкви при прийнятті остаточного рішення”.

11.05.2007. ЧЕРНІГІВ. Єпископа Амвросія нагороджено державною відзнакою
Державна спеціальна служба транспорту України при Міністерстві транспорту України нагородила єпископа Чернігівського та Ніжинського Амвросія грамотою за активну роботу щодо духовного збагачення, виховання, задоволення релігійних потреб особового складу Державної спеціальної служби транспорту. Нагороду вручив голова адміністрації Державної спеціальної служби транспорту генерал-лейтенант М. Мальков.
Прес-служба Чернігівської єпархії

11.05.2007. ДНЕПРОПЕТРОВСК. Митрополит Ириней награжден знаком отличия
По случаю 68-летия митрополита Днепропетровского и Павлоградского Иринея епархиальная резиденция собрала многих высокопоставленных гостей и жителей области, пришедших поздравить архипастыря. Учитывая работу по возрождению и развитию духовности в регионе, руководство области отметило труды днепропетровского архипастыря. Председатель облсовета Юрий Вилкул от всего депутатского корпуса наградил именинника знаком отличия «За розвиток місцевого самоврядування». Митрополит Ириней поблагодарил руководство области за высокую оценку его трудов и поблагодарил за поздравление.

11.05.2007. ПОЛТАВА. Освячено приміщення управління земельних ресурсів
За благословенням архієпископа Филипа ключар Макарівського кафедрального собору протоієрей Василій Цьолка освятив приміщення обласного управління земельних ресурсів. Священнослужитель побажав працівникам управління наснаги і Божої допомоги в роботі.
Прес-служба Полтавської єпархії

11.05.2007. КИЕВ. Президент Украины подписал указ об увековечении памяти Мелетия Смотрицкого
Президент Украины Виктор Ющенко в конце апреля подписал указ об увековечении памяти Мелетия Смотрицкого. Как сообщает официальное интернет-представительство Президента Украины, указ подписан, учитывая важное значение первой церковнославянской «Грамматики» Мелетия Смотрицкого в развитии восточноевропейских науки и культуры, в связи с празднованием в 2008 году 430-летия со дня рождения выдающегося ученого, общественного и религиозного деятеля и в поддержку инициативы Национального совета по вопросам культуры и духовности. Кабинету Министров поручено разработать вместе с Национальной академией наук Украины, Ровненской областной государственной администрацией и утвердить план мероприятий празднования 430-летия со дня рождения Мелетия Смотрицкого, предусмотрев, в частности, проведение в городе Остроге, Национальном университете «Острожская академия» и других местах, связанных с жизнью и деятельностью Мелетия Смотрицкого, тематических конференций, лекций, бесед и других мероприятий, посвященных этому выдающемуся деятелю и его наследию, издание монографии о жизни и деятельности Мелетия Смотрицкого. Также правительство должно обеспечить вместе с Ровненской областной государственной администрацией благоустройство площади Смотрицких в городе Остроге с установкой на ней памятника, осуществить при участии Национальной академии наук Украины подготовку и выпуск научного издания «Грамматики» Мелетия Смотрицкого, обеспечить вместе с Министерством образования и науки Украины достройку гуманитарного корпуса Национального университета «Острожская академия». Министерству образования и науки Украины и Национальному университету «Острожская академия» следует изучить вопрос о возможности создания при этом университете Научно-исследовательского института образовательно-культурного и духовного наследия выдающихся деятелей Острожской академии. Мелетий Смотрицкий (1577-1633) — публицист, ученый-филолог, церковный и общественный деятель Руси, издавший в 1619 году первую подробную грамматику церковнославянского языка, которую М.В. Ломоносов назвал «вратами учёности» (1619), а также ряд полемических церковных трудов.

10.05.2007. СИМФЕРОПОЛЬ. Митрополит Лазарь поздравил ветеранов Великой Отечественной войны с Днём Победы

10.05.2007. ПОЛТАВА. Студенты миссионерской семинарии почтили память погибших воинов