Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

Черкаська єпархія опублікувала заяву: «Про грубі порушення прав людини, побиття вірян УПЦ під час рейдерського захоплення Свято-Михайлівського кафедрального собору в м. Черкаси»


«17 жовтня 2024 року із застосуванням насильства було захоплено Свято-Михайлівський кафедральний собор м. Черкаси, право власності на який у встановленому законом порядку зареєстровано за юридичною особою “Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви”», – йдеться у заяві Черкаської єпархії.

Зазначається, що також «було захоплено будівлю Єпархіального управління Черкаської єпархії та гуртожиток сімей священнослужителів».

«Весь комплекс цих будівель разом із Собором знаходиться на земельній ділянці, якою на законних підставах, згідно з Державним Актом на землю, користується та сама юридична особа – “Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви”.

Незважаючи на грубі порушення прав людини: побиття вірян і духовенства УПЦ, застосування сльозогінного газу проти парафіян, знищення майна Собору, викрадення грошових коштів з бухгалтерії, документів з єпархіальної канцелярії, всього рухомого майна, зокрема приватного, з приміщення храму й інших будівель, багато засобів масової інформації надали у своїх публікаціях недостовірну інформацію про те, що нібито штурм і силові дії були здійснені з боку вірян Української Православної Церкви», – зазначають в єпархії.

Своєю заявою Черкаська єпархія вирішила надати «правдиву інформацію про події захоплення Собору та Єпархіального управління в м. Черкаси» та закликала «незалежні медіа, а також міжнародні організації, такі як ООН, ОБСЄ, структури Європейського Союзу, США та інших країн, що декларують у якості своїх зобов’язань захист прав людини, звернути увагу на кричущі факти беззаконня, агресії та ненависті по відношенню до вірян Української Православної Церкви, які сьогодні позбавлені можливості молитися в належному їм Соборі без жодних правових підстав».

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує документ повністю:

«1. Про те, хто є законним власником Свято-Михайлівського собору і чому “перехід до ПЦУ” Собору не може бути реалізований юридично

Як уже зазначалося вище, право власності на будівлю Собору за адресою м. Черкаси (вул. Надпільна 212/230) та право користування земельною ділянкою за тією самою адресою зареєстровані в установленому законом порядку за юридичною особою “Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви” (код ЄДРПОУ 22806637). Таким чином, твердження деяких ЗМІ про те, що нібито мав місце “перехід” громади УПЦ до ПЦУ – не мають жодного стосунку до суті захоплення Собору, який ніколи не належав жодній громаді УПЦ (які мають колективний орган управління – збори парафіян). Юридична особа “Управління Черкаської єпархії УПЦ”, власник Собору, не має ні бажання, ні юридичної спроможності змінювати свою конфесійну приналежність. Виходячи з цього, слід зробити висновок про те, що твердження ЗМІ про те, що нібито мав місце “перехід громади з УПЦ до ПЦУ” свідчать або про непрофесіоналізм таких ЗМІ, або про свідому злочинну спробу приховати правду про те, що має місце брутальне захоплення чужої власності, без будь-яких правових підстав.

2.Про хронологію рейдерського захоплення

2.1 Захоплення було здійснено з другої спроби, а саме – в ніч на 17 жовтня близько 3-ї години, коли близько 100 осіб у камуфляжі та балаклавах силою увірвалися на територію Свято-Михайлівського собору УПЦ в Черкасах під час звершення віруючими УПЦ нічної Літургії. Під час здійснення рейдерського захоплення було пошкоджено вхідні двері Собору та Єпархіального управління. Нападники, погрожуючи фізичною розправою, викинули вірян із церковної території, у деяких відібрали телефони. Також загарбники одразу зірвали камери відеоспостереження. Було розгромлено бухгалтерію, звідки було викрадено грошові кошти в сумах:

60 тисяч доларів США – багаторічний збір на купівлю дзвону,
165 тисяч гривень – поточні кошти на комунальні платежі та виплату матеріальної допомоги духовенству і співробітникам,
80 тисяч гривень – кошти на реставрацію іконопису в Соборі.

Також було викрадено: усю документацію канцелярії Єпархіального управління, комп’ютерну техніку та жорсткі диски з усією інформаційною базою єпархії, ікони, облачення архієреїв і духовенства, дороговартісне церковне начиння, обладнання свічкового та швейного цехів разом із продукцією, продукцію іконописної майстерні, весь товар магазину церковних предметів і багато іншого.

2.2 Вранці 17 жовтня 2024 року митрополит Черкаський і Канівський Феодосій закликав вірян УПЦ приходити до Собору, який їм належить, для того, щоб продовжити богослужіння і відновити порядок. Під час спроби увійти до Собору загарбники в камуфляжній формі та балаклавах відкрили стрілянину по вірянах УПЦ, імовірно, з газової зброї, а також напали на вірян і почали їх бити. Митрополит Черкаський і Канівський Феодосій (Снігірьов) від ударів отримав травми голови, струс головного мозку, а також хімічні опіки очей і шкіри. Одному зі священнослужителів було вибито одразу 6 зубів, важку травму голови і розрив сухожиль отримав старий монах. Загалом тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, переломи, черепно-мозкові травми, хімічні опіки тощо дістали близько 40 осіб, 12 з яких було госпіталізовано. Насильницькі дії відбувалися в присутності поліції, яка просто спостерігала і не втручалася, не вживала жодних заходів із затримання злочинців, які здійснювали відкрите насильство проти вірян УПЦ, зокрема людей похилого віку. Крім того, під погрозами фізичної розправи, з гуртожитку для духовенства були насильно виселені на вулицю чотири сім’ї священнослужителів з 8 малолітніми дітьми на руках, віком від 3 місяців до 9 років, які тепер не мають постійного місця проживання.

2.3 Подіям захоплення передували заяви мера міста Черкаси Анатолія Бондаренка про те, що Собор “повинен бути переведений в ПЦУ”, а також підготовчі дії, такі як спроба захоплення Собору у вересні 2024 року, а також незаконна реєстрація за юридичною адресою Собору нової юридичної особи конфесії ПЦУ.

Про бездіяльність поліції під час рейдерського захоплення

Співробітники поліції були присутні 17 жовтня 2024 року біля Собору безпосередньо під час стрілянини по вірянах УПЦ та побиття вірян невстановленими особами в камуфляжі та балаклавах. Однак, як зазначають численні свідки подій, – жодного з нападників і бойовиків, які застосовували зброю, поліція не затримала, а насильницькі дії, зокрема побиття людей, не переривали і не профілактували співробітники поліції.

Згодом в інформаційних повідомленнях поліція повідомила про те, що вона “розслідує випадки хуліганства”, які мали місце під час сутичок “між віруючими”. Таким чином, поліція ігнорувала юридичний факт того, що відбулося силове рейдерське захоплення власності юридичної особи – “Черкаської єпархії УПЦ”, і подала для медіа події силового рейдерського захоплення абсолютно викривлено – як міжконфесійне протистояння “між віруючими”.

4. Про кримінальні справи, відкриті проти митрополита Черкаського і Канівського Феодосія (Снігірьова) та його правозахисну діяльність в ООН

Захоплення Свято-Михайлівського Собору та будівлі Єпархіального управління, які належать Черкаській єпархії УПЦ на праві власності, слід розглядати в контексті обставин відкриття проти митрополита Феодосія (Снігірьова) кількох кримінальних проваджень через його риторичні висловлювання щодо недотримання канонів у діях іншої конфесії – “Православної Церкви України”. Незважаючи на те, що богословська критика і канонічні суперечки не можуть бути підставою для кримінальної відповідальності і захищаються міжнародним правом і українським законодавством як свобода слова і вираження переконань – митрополиту Черкаському і Канівському Феодосію (Снігірьову) були висунуті кілька кримінальних звинувачень за статтею 161 КК України. Як обґрунтування звинувачень було представлено висновок (думку) лінгвіста. Незважаючи на очевидний абсурд таких звинувачень – до теперішнього часу митрополит Феодосій (Снігірьов) перебуває під арештом (нещодавно цілодобовий домашній арешт замінено на нічний). Незважаючи на кримінальні звинувачення, митрополит Феодосій (Снігірьов) продовжує свою правозахисну діяльність в ООН, регулярно свідчачи під час сесій Ради з прав людини ООН у Женеві про порушення прав вірян Української Православної Церкви.

Таким чином, відкриття кримінальних справ за висловлювання (свободу слова), а також насильницьке захоплення Собору та Єпархіального управління можуть свідчити, зокрема, і про спроби припинити правозахисну діяльність в ООН з боку осіб, зацікавлених у продовженні насильства й агресії по відношенню до віруючих Української Православної Церкви.

На підставі викладеного, Черкаська і Канівська єпархія УПЦ та ініціативна група віруючих:

Надсилає заяви до правоохоронної системи України та вимагає негайного затримання осіб, винних у застосуванні насильства до вірян УПЦ, розкраданні та знищенні майна, застосуванні зброї під час подій захоплення Собору, а також негайного повернення Собору, Єпархіального управління та інших будівель законному власнику – Черкаській єпархії Української Православної Церкви.
Направляє повідомлення про правопорушення в систему міжнародного правозахисного механізму: уповноваженим Спеціальним доповідачам ООН, Верховному комісару ООН з прав людини, РПЛ ООН, КПЛ ООН.
Надсилає повідомлення про порушення права на свободу віросповідання, прав власності, права на особисту недоторканність – до уповноважених структур ОБСЄ, БДІПЛ, а також правозахисних організацій.
Здійснює підготовку позову до міжнародних інстанцій щодо відшкодування майнової шкоди з огляду на відсутність у сучасній Україні реального захисту права власності.
Публікує інформацію про події захоплення Собору в прес-клубах ЄС, США та інших країн і закликає незалежні медіа поширити правдиву інформацію про цю справу з метою відновлення справедливості та захисту прав людини.
Звертається до Європарламенту, Комітетів та комісій ЄС, структур США, що захищають релігійну свободу та право власності – з метою пошуку додаткових механізмів захисту прав віруючих Української Православної Церкви на міжнародному рівні.
Інформує про справу рейдерського захоплення Собору закордонні релігійні конфесії, їхні об’єднання, асоціації, а також правозахисні структури, що діють при міжнародних організаціях.
Ініціює особисті переговори зарубіжних адвокатів і представників церкви з політиками країн ЄС і США для донесення інформації про справу рейдерського захоплення Собору та пошуку шляхів надання допомоги Україні у справі відновлення спроможності державних органів України захищати права людини на своїй території».