КИЇВ. Звіт Керуючого справами Української Православної Церкви за 2022 рік

27.12.2022 first, news, Официальная хроника

ЗВІТ
КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
ЗА 2022 РІК

2022 рік став одним із найскладніших в новітній історії Української Православної Церкви. Усі ми, українці, проходимо тяжкі випробовування через військову агресію Росії проти України. Попри це, у поточному році Українська Православна Церква продовжувала свідчити істину віри Христової в сучасному світі.

І. Визначні події

У році, що минає, найбільш знаковими подіями в житті Української Православної Церкви стали: Собор Української Православної Церкви, Собор єпископів Української Православної Церкви, 1034-та річниця Хрещення Русі, а також 30-ліття відродження Київської духовної академії.

Собор Української Православної Церкви

Собор єпископів Української Православної Церкви

27 травня 2022 року у Свято-Пантелеімонівському жіночому монастирі у Феофанії м. Києва відбулось зібрання єпископів, духовенства, чернецтва та мирян Української Православної Церкви, ініційоване на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви 12 травня поточного року.

Перед роботою зібрання Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій разом з членами Священного Синоду УПЦ звершив Божественну літургію у храмі на честь Всіх Святих, що розташований на території обителі. Саме зібрання під головуванням Його Блаженства відбулось у головному соборі монастиря. В роботі взяли участь 233 учасники. Делегати від єпархій Української Православної Церкви обговорили проблеми церковного життя, що виникли внаслідок війни.

На початку засідання Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до учасників із вступним словом. Зокрема, Його Блаженство зауважив, що рівно 30 років тому відбулась історична подія для Української Православної Церкви. У місті Харкові був скликаний Собор єпископів Української Православної Церкви, який увійшов в історію як Харківський Архієрейський Собор. Ухвалені рішення визначили подальший історичний шлях нашої Церкви. Минулі 30 років церковного життя засвідчили правильність та доцільність цих постанов. У ті непрості для України 90-ті роки Собор зміг не тільки зберегти єдність нашої Церкви, але й захистити її від сил, які намагались використати інститут Церкви у власних цілях.

Далі Предстоятель УПЦ зосередив свою увагу на діяльності Української Православної Церкви у період війни та окреслив основні завдання для кожного православного християнина: не втратити людяність та образ Божий, коли зло заполонило серця багатьох людей, не похитнутись у вірі в Бога. У своєму слові Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів також і про те, що незважаючи на посильну та реальну участь Церкви у справі подолання війни, допомогу українським воїнам та мирному населенню, в суспільстві штучно посилилась ворожнеча щодо Української Православної Церкви.

Після завершення зібрання відбулось позачергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви, на якому були ухвалені рішення про скликання Собору єпископів Української Православної Церкви та Собору Української Православної Церкви — найвищих органів управління Української Православної Церкви.

На засіданні Собору єпископів були обговорені доповнення і зміни до діючого Статуту про управління Української Православної Церкви. Після завершення Собору єпископів Української Православної Церкви відбулося засідання Собору Української Православної Церкви, участь у якому взяли архієреї Української Православної Церкви, представники духовенства, чернецтва та мирян Української Православної Церкви.

За результатами роботи Собор Української Православної Церкви прийняв Постанову. Зокрема, Собор засудив війну Росії проти України, висловив співчуття усім, хто постраждав у війні та звернувся до влади України та влади Росії з проханням продовжувати переговорний процес задля припинення кровопролиття. Також Собор УПЦ висловив незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні.

Собор ухвалив відповідні доповнення і зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви. Далі Собор затвердив постанови Соборів єпископів Української Православної Церкви та рішення Священних Синодів Української Православної Церкви, засідання яких відбулись у період після останнього Собору Української Православної Церкви (8 липня 2011 року). Собор також схвалив діяльність Управління справами та Синодальних установ Української Православної Церкви.

Собор мав міркування про відновлення мироваріння в Українській Православній Церкві. Також на період воєнного стану, коли зв’язки між єпархіями та церковним керівним центром ускладнені або відсутні, Собор надав єпархіальним архієреям право самостійно ухвалювати рішення щодо тих чи інших питань єпархіального життя, що належать до компетенції Священного Синоду або Предстоятеля Української Православної Церкви, з подальшим, при відновленні можливості, інформуванням священноначалля.

У зв’язку з війною, через велику кількість біженців закордоном — вірян Української Православної Церкви, Собор постановив активізувати духовне окормлення вірних УПЦ та організацію церковних громад в діаспорі.

Останнім стало розгляд питання щодо можливості діалогу з представниками «ПЦУ». Собор висловив глибокий жаль у зв’язку з відсутністю єдності в українському Православ’ї та озвучив низку умов для відновлення діалогу з представниками «ПЦУ», серед яких, зокрема, припинення силових захоплень храмів та примусових переводів парафій Української Православної Церкви.

1034-річчя Хрещення Русі

28 липня 2022 року, у день пам’яті рівноапостольного великого князя Володимира та з нагоди Дня Хрещення Русі, у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі було звершено урочисте богослужіння, яке очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Блаженнішому владиці співслужили архієреї та духовенство Української Православної Церкви.

Після Літургії відбувся святковий молебень і віряни на чолі з Предстоятелем Української Православної Церкви пройшли хресним ходом до Дальніх печер Києво-Печерської обителі, де була піднесена молитва святому князю Володимиру.

30-ліття відродження Київської духовної академії

9 листопада, у день пам’яті преподобного Нестора Літописця та Собору святих Київської духовної академії, в Київських духовних школах пройшло святкування з нагоди 30-ліття з часу відродження Київської духовної академії. Урочистості очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, який звершив Божественну літургію в Успенському соборі Успенської Києво-Печерської Лаври. Предстоятелю співслужили архієреї Української Православної Церкви, викладачі та студенти КДАіС та гості Академії у священному сані з інших духовних навчальних закладів.

Після завершення Літургії в актовому залі Києво-Печерської Лаври відбувся річний акт Київської духовної академії і семінарії, під час якого Його Блаженство звернувся до присутніх з вітальним словом.

Викладачам Київських духовних шкіл були присвоєні вчені звання. Після чого Блаженніший владика вручив церковні нагороди викладачам і співробітникам Академії, а кращі студенти духовних шкіл отримали стипендії імені Блаженнішого Митрополита Володимира (Сабодана) та Предстоятеля Української Православної Церкви.

ІІ. Священний Синод Української Православної Церкви

За звітний період відбулось п’ять засідань Священного Синоду Української Православної Церкви: 27 грудня 2021 року, 28 лютого 2022 року, 12 травня 2022 року, 27 травня 2022 року та 23 листопада 2022 року. У його засіданнях взяли участь постійні та тимчасові члени Священного Синоду Української Православної Церкви.

Постійними членами Священного Синоду є: митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, митрополит Хустський і Виноградівський Марк, митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій та митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.

Як тимчасові члени у роботі Священного Синоду за звітний період взяли участь такі Преосвященні: митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній, митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим, митрополит Черкаський і Канівський Феодосій, митрополит Вознесенський і Первомайський Олексій, митрополит Олександрійський і Світловодський Боголєп та митрополит Шепетівський і Славутський Євсевій.

На підсумковому засіданні Священного Синоду 27 грудня 2021 року було ухвалено рішення про підготовку та видання повної Біблії українською мовою (журнал №41). Підготовку тексту українською мовою було доручено займатись Київській духовній академії, а виданням — Видавничому відділу Української Православної Церкви.

Згідно з рішенням Синоду (журнал №42), в Українській Православній Церкві щорічно 30 вересня буде проводитись День молитви за сиріт.

28 лютого 2022 року Священний Синод засудив збройну агресію проти України. Зокрема, у Заяві Синоду було зазначено, що Українська Православна Церква підносить молитви за українських воїнів та за припинення війни, Церква надає активну допомогу захисникам, медикам та усім, хто постраждав від військового конфлікту. Крім того, Священний Синод звернувся до Святішого Патріарха Кирила з проханням висловитись проти кровопролиття і закликати керівництво Російської Федерації негайно припинити війну. Також члени Синоду звернулися до Президента України В.О. Зеленського та Президента Росії з проханням зробити все можливе, щоб розпочати переговорний процес і припинити війну.

На наступному засіданні Синоду, що відбулося 12 травня, була оприлюднена Заява у зв’язку з триваючою збройною агресією. У документі, зокрема, було зазначено, що 14 з 53 єпархій нашої Церкви потерпають від бойових дій. Члени Синоду висловили упевненість, що Україна вистоїть у важких випробуваннях, збереже свою державність, а Українська Православна Церква підтримує й надалі підтримуватиме захисників України та надаватиме благодійну допомогу нужденним.

Також Синод висловив занепокоєння у зв’язку з непоодинокими випадками розпалення в Україні ворожнечі і розбрату на релігійному ґрунті, зокрема, зареєстрованими антицерковними законопроектами; незаконними рішеннями про заборону або обмеження діяльності місцевих релігійних громад Української Православної Церкви та активізацією захоплення храмів нашої Церкви. У зв’язку з цим, Синод звернувся до Президента України з проханням втрутитись в цю непросту ситуацію, зупинити релігійну ворожнечу в українському суспільстві та вжити необхідних заходів проти беззаконних дій щодо Української Православної Церкви.

Через випадки незаконних дій представників органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб стосовно Української Православної Церкви, Синод звернувся до Генерального прокурора України з проханням належного розслідування вказаних випадків та до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо порушення конституційних прав і свобод вірян Української Православної Церкви.

На цьому ж засіданні було ухвалено рішення про активізацію місії та допомоги вірянам Української Православної Церкви, які через бойові дії вимушено покинули територію України (журнал №04). Члени Синоду висловили подяку Предстоятелям, єпископату, духовенству і вірним Помісних Православних Церков за постійну братню підтримку, сприяння та допомогу вимушеним переселенцям і жителям України. Також подяка була висловлена главам Держав, міжнародним, громадським та волонтерським організаціям за наданий прихисток, піклування і постійну допомогу українським переселенцям.

27 травня Священний Синод ухвалив рішення про скликання Собору єпископів Української Православної Церкви (журнал №16) та Собору Української Православної Церкви (журнал №18). Як було зазначено вище, Собор єпископів та Собор Української Православної Церкви відбулися 27 травня у Свято-Пантелеімонівському жіночому монастирі у Феофанії м. Києва.

Синод, що відбувся 23 листопада поточного року, оприлюднив Заяву (журнал №20). Вкотре члени Синоду звернули увагу на незаконну перереєстрацію та силове захоплення храмів Української Православної Церкви. У відповідь на обшуки у деяких монастирях та у священнослужителів Української Православної Церкви, Синод висловив вимогу, щоб дії правоохоронців були об’єктивними, а слідство не супроводжувалось бездоказовими звинуваченнями.

Наступним рішенням Синоду було внесення до Диптиху Предстоятелів Помісних Православних Церков імені Предстоятеля Македонської Православної Церкви (журнал №21).

Також Священний Синод ухвалив рішення відновити мироваріння в Українській Православній Церкві, для чого була створена відповідна комісія (журнал №22).

Священним Синодом розглянуті кадрові питання щодо єпархіальних архієреїв Української Православної Церкви:

Преосвященний митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф за станом здоров’я був звільнений від керування Кіровоградською єпархією (журнал №34 від 23 листопада 2022 року). Митрополиту Іоасафу визначено бути митрополитом Васильківським, вікарієм Київської Митрополії. Новим керуючим Кіровоградською єпархією призначено Преосвященного архієпископа Васильківського Миколая, який до цього був вікарієм Київської Митрополії.
Преосвященного митрополита Івано-Франківського і Коломийського Серафима було звільнено від керування Івано-Франківською єпархією та почислено на спокій (журнал №35 від 23 листопада 2022 року).
Преосвященний митрополит Роменський і Буринський Іосиф був звільнений від керування Роменською єпархією та почислений на спокій (журнал №36 від 23 листопада 2022 року). Єпархіальним архієреєм Роменської єпархії призначено Преосвященного єпископа Гостомельського Тихона, який до цього був вікарієм Київської Митрополії.
Преосвященного митрополита Ізюмського і Куп’янського Єлисея було звільнено від керування Ізюмською єпархією та почислено на спокій (журнал №37 від 23 листопада 2022 року).

За звітний період було звершено 8 єпископських хіротоній:

У зв’язку з упокоєнням керуючого Джанкойською єпархією Преосвященного митрополита Джанкойського і Роздольненського Аліпія, новим керуючим Джанкойською єпархією обрано клірика Житомирської єпархії архімандрита Олексія (Овсяннікова) (журнал №44 від 27 грудня 2021 року). Архієрейська хіротонія була звершена 2 січня 2022 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
Клірик Чернівецько-Буковинської єпархії архімандрит Клеопа (Мігаєсі) обраний єпископом Новоселицьким, вікарієм Чернівецько-Буковинської єпархії (журнал №11 віл 12 травня 2022 року). Хіротонія у єпископи відбулася у храмі на честь преподобного Агапіта Печерського у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі 15 травня 2022 року.
Архімандрит Феодосій (Мінтенко), клірик Шепетівської єпархії, обраний єпископом Городищенським, вікарієм Шепетівської єпархії (журнал №13 від 12 травня 2022 року). Хіротонія відбулася 16 травня 2022 року у храмі на честь преподобного Агапіта Печерського Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
Єпископом Скадовським, вікарієм Херсонської єпархії обрано архімандрита Веніаміна (Величка), клірика Херсонської єпархії (журнал №12 від 12 травня 2022 року). Єпископська хіротонія була звершена 18 липня 2022 року у Свято-Троїцькому Хрестовому домовому храмі при резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви Свято-Пантелеімонівського жіночого монастиря в Феофанії.
Єпископом Ізюмським і Куп’янським визначено бути архімандриту Іоанну (Терновецькому), клірику Харківської єпархії (журнал №37 від 23 листопада 2022 року). Хіротонія у єпископа відбулася у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври 27 листопада 2022 року.
Архімандрит Никита (Сторожук), клірик Чернівецько-Буковинської єпархії, обраний єпархіальним архієреєм Івано-Франківської єпархії, керуючим Івано-Франківською єпархією (журнал №35 від 23 листопада 2022 року). Архієрейська хіротонія була звершена у головному соборі Свято-Пантелеімонівського жіночого монастиря в Феофанії 4 грудня 2022 року.
Клірику Київської єпархії архімандриту Іакову (Галандзовському) визначено бути єпископом Дрогобицьким, вікарієм Львівської єпархії (журнал №39 від 23 листопада 2022 року). Архієрейська хіротонія була звершена у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври 11 грудня 2022 року.
Архімандрит Іларій (Гаврилець), клірик Мукачівської єпархії обраний єпископом Свалявським, вікарієм Мукачівської єпархії (журнал №40 від 23 листопада 2022 року). Хіротонію було звершено у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври 13 грудня 2022 року.

За звітний період в Українській Православній Церкві було утворено дві чернечі обителі:

чоловічий монастир на честь великомучениці Анастасії Узорішительниці Сімферопольської єпархії (журнал №05 від 12 травня 2022 року).
жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «Цілителька» Одеської єпархії (журнал №23 від 23 листопада 2022 року).

Відповідно до рапортів архієреїв Української Православної Церкви, затверджені намісники (ігумени) та настоятельки для 5 чернечих обителей:

Для чоловічих монастирів:

чоловічого монастиря на честь великомучениці Анастасії Узорішительниці Сімферопольської єпархії (журнал №05 від 12 травня 2022 року).
Спасо-Преображенського чоловічого монастиря Київської єпархії (журнал №24 від 23 листопада 2022 року).
Різдва Пресвятої Богородиці чоловічого монастиря (Церковщина) Київської єпархії (журнал №38 від 23 листопада 2022 року).

Для жіночих монастирів:

жіночого монастиря на честь Корсунської ікони Божої Матері Новокаховської єпархії (журнал №25 від 23 листопада 2022 року)
Свято-Троїцького Густинського жіночого монастиря Ніжинської єпархії (журнал №26 від 23 листопада 2022 року).

Прославлення та шанування святих Української Православної Церкви

Встановлено святкування на честь Собору Черкаських святих у недільний день перед святом Покрови Божої Матері (журнал №27 від 23 листопада 2022 року) з внесенням до Церковного календаря УПЦ;
Встановлено Козацьку (Покровську) батьківську суботу із поминанням спочилих козаків і воїнів, які поклали своє життя за Православну віру, у суботу напередодні дня пам’яті Собору Черкаських святих (недільний день перед святом Покрови Божої Матері) (журнал №28 від 23 листопада 2022 року) з внесенням до Церковного календаря УПЦ;
До Церковного календаря УПЦ внесено ім’я преподобного Авакума, сповідника Черкаського (журнал №30 від 23 листопада 2022 року). День пам’яті — 25 жовтня / 7 листопада (старий / новий стиль). До лику місцевошанованих святих Черкаської єпархії преподобний Авакум був причислений на засіданні Священного Синоду 27 грудня 2021 року.
До Собору Херсонських святих внесені імена священномучеників пресвітерів Стефана (Костогриза) та Димитрія (Кіранова) (журнал №29 від 23 листопада 2022 року).
Для богослужбового використання в межах Балтської єпархії затверджений текст акафіста перед іконою Божої Матері «Славногірська».

ІІІ. Предстоятель Української Православної Церкви

Протягом звітного періоду Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Собор Української Православної Церкви та Собор єпископів Української Православної Церкви, а також звершував богослужіння та прославлення у лику святих, освячував храми, очолював засідання Священного Синоду Української Православної Церкви, проводив зустрічі, представляв Українську Православну Церкву на загальнодержавних заходах тощо. Як керуючий Київською єпархією очолив щорічні єпархіальні збори духовенства Київської єпархії.

Як Предстоятель Української Православної Церкви, Блаженніший Митрополит Онуфрій звертався зі Зверненнями до багатомільйонної пастви з приводу нагальних питань. Так, 24 лютого 2022 року, у перший день війни, Його Блаженство одним з перших релігійних діячів України засудив збройну агресію Росії проти України, звернувся до Президента Росії з проханням припинити війну та закликав вірян Української Православної Церкви до посиленої молитви за українських воїнів, які захищають Україну.

Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій мав зустрічі з представниками влади та культурними діячами. Зокрема, 19 липня зустрівся з Послом Сполучених Штатів Америки в Україні пані Бріджит Брінк на її прохання. Предстоятель привітав пані Посла з початком її дипломатичної місії в Україні. Під час зустрічі йшлося про життя та діяльність Церкви в Україні в умовах війни.

Предстоятель УПЦ брав участь у загальнодержавних заходах. 24 серпня 2022 року Блаженніший Митрополит Онуфрій взяв участь в урочистому заході з нагоди 31-ої річниці Дня Незалежності, що відбувся в Софійському соборі в Києві. Урочистості на території Національного заповідника «Софія Київська» очолив Президент України В.О. Зеленський. Блаженнішого Митрополита Онуфрія супроводжували Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній та єпископ Бородянський Марк. Його Блаженство звернувся до Президента України, глав і представників конфесій та релігійних організацій, вітаючи з 31-ю річницею незалежності України.

Його Блаженство звершив понад 200 богослужінь та очолив 8 архієрейських хіротоній. За звітний період Предстоятель УПЦ звершив освячення 4-х храмів, з яких 3 у м. Києві: 1) на честь святителя Миколая Чудотворця у Святогірському Успенському Зимненському жіночому монастирі; 2) на честь священномученика Діонісія Ареопагіта; 3) на честь преподобного Серафима Саровського у храмовому комплексі на честь ікони Божої Матері «Скоропослушниця» та 4) на честь преподобного Сергія Радонезького.

Первосвятитель відвідував з візитом міста Київщини, що найбільше постраждали під час окупації. Так, 19 червня у місті Буча, Предстоятель УПЦ звершив Літургію у Петро-Павлівському храмі та заупокійну літію на цвинтарі, де поховали місцевих жителів, які загинули під час бойових дій та російської окупації. Після богослужіння Його Блаженство освятив пам’ятний хрест, встановлений на подвір’ї храму на спомин мирних мешканців міста, які загинули у лютому — квітні 2022 року.

17 липня Блаженніший Митрополит Онуфрій звершив Божественну літургію у храмі на честь Архістратига Михаїла у Бородянці. Перед цим Блаженніший владика звершив літію на місцевому цвинтарі за мирними мешканцями, які загинули у Бородянці під час нападу російських військ та окупації.

11 вересня Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Божественну літургію з чином прославлення у лику святих святителя Ієрофея (Лобачевського) у Дерманському Свято-Троїцькому жіночому монастирі Рівненської єпархії. Рішення про канонізацію цього подвижника благочестя було ухвалено на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви 17 серпня 2021 року (журнал №33).

9 листопада Його Блаженство очолив урочистий річний Акт Київської духовної академії, який було присвячено 30-річчю відродження Київської духовної академії.

IV. Управління справами Української Православної Церкви

З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, за звітний період Керуючий справами проводив зустрічі з політичними та культурними діячами, брав участь у відкритті наукових форумів, виступав з доповідями на міжнародних наукових конференціях, проводив соціальну та благодійницьку діяльність тощо.

9 лютого 2022 року Керуючий справами зустрівся з Апостольським Нунцієм в Україні архієпископом Вісвальдасом Кульбокасом. Під час розмови йшлося про сучасний стан православно-католицьких відносин як на глобальному, так і на українському рівні. Також були обговорені інші питання, що становлять спільний інтерес.

1 жовтня у Покровському Феодосіївському чоловічому монастирі Балтської єпархії Керуючий справами очолив урочисте богослужіння з чином прославлення у лику святих схиархімандрита Антонія (Ноздріна). Рішення про канонізацію цього подвижника благочестя було ухвалено на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви 17 серпня 2021 року (журнал №34).

17 листопада митрополит Бориспільський і Броварський Антоній очолив групу, яка від імені Української Православної Церкви та Благодійного Фонду протодиякона Вадима Новинського «Покров» передала вісім автомобілів швидкої допомоги та гуманітарний вантаж для постраждалих від багатомісячної окупації місто Херсон та Херсонську область.

V. Діяльність Синодальних установ Української Православної Церкви

Війна внесла свої корективи у діяльність Церкви і тому багато запланованого не вдалося здійснити, проте навіть у складних обставинах, що склались протягом звітного року, Українська Православна Церква не залишила свій народ, а була і завжди залишається разом зі своєю паствою. У силу можливостей, продовжилася діяльність Синодальних установ нашої Церкви.

Діяльність Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви у звітному році була продиктована новою потребою — посилення присутності Української Православної Церкви за кордоном, щоб мати можливість надавати ефективну духовну та пастирську підтримку вірянам, які опинилися поза межами України.

За офіційними даними уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від початку повномасштабної війни Україну покинули понад 14,5 мільйонів українців. З них близько 11,7 мільйонів українців — в’їхали до країн Євросоюзу. Нині, за офіційними даними Верховного комісара ООН у справах біженців, у Європі було зафіксовано близько 7,9 мільйонів біженців з України. В переважній більшості це люди похилого віку, жінки й діти зі східних, південних і центральних регіонів України. Багато з них є вірними Української Православної Церкви.

У зв’язку з цим, 12 травня 2022 року Священний Синод УПЦ (журнал №04) доручив Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви звершувати організацію та координацію духовного окормлення православних українців, які вимушено покинули територію України внаслідок бойових дій. Процес організації нових громад УПЦ за кордоном почався після рішення Собору Української Православної Церкви 27 травня 2022 року. Нині вже діють 32 громади Української Православної Церкви в 11-ти країнах Західної Європи. Сьогодні там окормлюють православних українців десятки священнослужителів нашої Церкви.

Продовжується активна діяльність Синодальної Літургічної комісії. Для використання в Українській Православній Церкви Священний Синод схвалив 13 богослужбових текстів, випрацюваних Літургічною комісією:

служба та акафіст на честь Києво-Братської ікони Божої Матері (журнал №33 від 23 листопада 2022 року);
акафіст блаженному Августину, єпископу Іппонійському (журнал №31 від 23 листопада 2022 року);
чин благословення вагітної жінки (журнал №08 від 12 травня 2022 року);
чин поховання дияконського та чин освячення каплиці (журнал №32 від 23 листопада 2022 року);
молебні співи про дітей, про воїнів та про позбавлених домівки (журнал №32 від 23 листопада 2022 року);
молитви втіхи для жінок у випадку втраченої вагітності (журнал №09 від 12 травня 2022 року);
молитовні тексти за сиріт (журнал №42 віл 27 грудня 2021 року);
молитовні тексти про полонених та про зниклих безвісти (журнал №32 від 23 листопада 2022 року).

Попри військову агресію продовжуються порушення прав віруючих Української Православної Церкви, силові захоплення парафій Української Православної Церкви, незаконні дії органів місцевого самоврядування щодо нашої Церкви, на розгляді Верховної Ради знаходиться низка антицерковних законопроектів. Відповідно до звіту Юридичного відділу, за звітний період значно зросла кількість рейдерських захоплень храмів Української Православної Церкви. Якщо у минулому році було зафіксовано лише 7 таких випадків, то у нинішньому — 129. Крім того, зафіксовано 74 рішення про заборону діяльності релігійних організацій Української Православної Церкви органами місцевого самоврядування, 93 випадки підготовки до примусової зміни підлеглості парафій Української Православної Церкви, 84 випадки вже здійсненої перереєстрації парафій Української Православної Церкви, щодо яких видано розпорядження Обласних державних військових адміністрацій та внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Зафіксовано 31 перехід парафій з настоятелями і 13 випадків переходу без настоятеля. Крім того, задокументовані 10 актів вандалізму, що також значно більше ніж у попередньому році. За звітний період відділ продовжував координацію судових процесів, розпочатих в 2019 році за фактами незаконної перереєстрації парафій Української Православної Церкви.

Юридичний відділ подав заяву до поліції з вимогою розпочати розслідування щодо студії «Квартал 95», один із сюжетів якого не тільки ображає почуття віруючих, а й розпалює релігійну ворожнечу, створюючи попередні умови для громадянського конфлікту. Дані дії кваліфікують за ст. 161 Кримінального Кодексу України, як розпалювання релігійної ворожнечі та образа релігійних почуттів віруючих.

За звітний період Учбовий комітет своєю діяльністю сприяв реалізації ефективного процесу підготовки кадрового потенціалу Української Православної Церкви. Представники Учбового комітету брали активну участь у роботі Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України, а також співпрацювали з іншими державними інститутами в питаннях розвитку освіти.

Інформаційно-просвітницький відділ щодня на офіційних ресурсах УПЦ публікує новини про благодійну діяльність нашої Церкви. З початку війни вийшли вже 103 репортажі про допомогу єпархій Української Православної Церкви українським військовослужбовцям, лікарням, мирним жителям, вимушеним переселенцям та усім нужденним. Крім того, на сайті публікується низка окремих статей про соціально-гуманітарну діяльність єпархій та парафій Української Православної Церкви в умовах війни.

Видавничим відділом присвоєно гриф «Рекомендовано Рецензійною комісією Української Православної Церкви» 9-м виданням. Ще 3 видання отримали гриф «Допущено до поширення Рецензійною комісією Української Православної Церкви». Видавничим відділом УПЦ були видані Різдвяне та Пасхальне послання Предстоятеля Української Православної Церкви, низка навчальних посібників та монографій викладачів Київської духовної академії. Багато видань ще чекають свого часу і поки публікуються тільки в електронному форматі.

Як і в минулому році продовжилася робота молодіжного відділу, який виступив організатором єпархіальних і загальноцерковних заходів.

VI. Діяльність єпископату Української Православної Церкви

У 2022 році, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, архієреї УПЦ взяли участь у різних загальноцерковних заходах, а також форумах міжнародного рівня.

З найбільш знакових офіційних поїздок та зустрічей архієреїв УПЦ можна виділити такі:

9 лютого 2022 року, під час перебування з паломницьким візитом в Сполучених Штатах Америки, Преосвященний архієпископ Баришівський Віктор та Преосвященний єпископ Переяслав-Хмельницький Діонісій зустрілися з Предстоятелем Православної Церкви в Америці Блаженнішим Архієпископом Вашингтонським, Митрополитом всієї Америки і Канади Тихоном у його резиденції в передмісті Нью-Йорка.

3 червня ректор Київської духовної академії і семінарії Преосвященний архієпископ Білогородський Сильвестр зустрівся з делегацією єпископської конференції Німеччини на чолі з католицьким єпископом Бертраном Майєром. Під час зустрічі йшлося про загальну ситуацію в Україні й пов’язані з нею нові пастирські виклики для Церкви. Також архієпископ Сильвестр розповів гостям про рішення Собору Української Православної Церкви, який відбувся 27 травня 2022 року.

З початку військових дій, архієреї УПЦ звершували поїздки закордон для духовної підтримки українців, які вимушено покинули свої домівки, а також для надання гуманітарної допомоги.

4 вересня Преосвященний митрополит Полтавський і Миргородський Филип взяв участь у святковому богослужінні з нагоди 80-ї річниці з дня мученицької кончини свщмч. Горазда, єпископа Чеського у кафедральному соборі на честь святих рівноапостольних Кирила і Мефодія м. Міхаловце (Православна Церква Чеських земель і Словаччини). А 12-13 листопада на запрошення Високопреосвященнішого архієпископа Ясського, Феофана митрополита Молдови і Буковини, (Румунська Православна Церква) взяв участь в урочистих заходах у м. Ясси з нагоди святкування 300-річчя з дня народження преподобного Паїсія Величковського — уродженця м. Полтави.

5-6 вересня на запрошення архієпископа Перемишльського і Горлицького Паїсія, Преосвященний митрополит Вознесенський і Первомайський Олексій та Преосвященний архієпископ Баришівський Віктор взяли участь у святкуваннях з нагоди дня пам’яті священномученика Максима Горлицького — першого святого, канонізованого у Польській Православній Церкві у 1994 році. 18 вересня зазначені архієреї відвідали Православну Церкву Чеських земель і Словаччини, де звершили Літургію у кафедральному соборі на честь святих рівноапостольних Кирила і Мефодія м. Міхаловце.

18 вересня Преосвященний митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука взяв участь у святкових урочистостях з нагоди інтронізації єпископа Шабацького Ієрофея (Сербська Православна Церква). Богослужіння, на якому був присутній Святіший Патріарх Сербський Порфирій, було звершено в храмі на честь святих апостолів Петра і Павла в Шабаці.

18 вересня Преосвященний архієпископ Арцизький Віктор, вікарій Одеської єпархії, взяв участь у Божественній літургії у Синодальному соборі на честь ікони Божої Матері «Знамення» (Нью-Йорк, США) з нагоди інтронізації Першоієрарха Руської Закордонної Церкви митрополита Східно-Американського і Нью-Йоркського Миколая.

20-21 вересня на запрошення архієпископа Люблінського і Холмського Авеля (Польська Православна Церква), Преосвященний митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим взяв участь у богослужіннях у кафедральному соборі на честь святого апостола Іоанна Богослова у місті Холм (Польща).

З 30 вересня по 2 жовтня голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ Преосвященний митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій, в рамках відвідань українських громад у Європі, перебував з візитом в Португалії, де звершував богослужіння. 1 жовтня митрополит Мелетій відвідав українську парафію на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії у місті Брага, що на півночі Португалії. 2 жовтня — українську парафію на честь свт. Спиридона Триміфунтського у столиці Португалії — Лісабоні.

23-25 жовтня Преосвященний архієпископ Баришівський Віктор взяв участь міжнародній зустрічі Спільноти святого Егідія на тему «Заклик до миру» в Римі. Однією з головних тем зустрічі була війна в Україні і її наслідки для Європи і світу.

27 жовтня Преосвященний митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел на запрошення архієпископа Унгенського і Ніспоренського Петра (Православна Церква Молдови) взяв участь у святковому богослужінні з нагоди 30-річчя з дня заснування Параскевинського жіночого монастиря Хинку (Республіка Молдова).

5 грудня відбулися зустрічі Преосвященних Української Православної Церкви з Предстоятелями Помісних Православних Церков.

Преосвященний митрополит Львівський і Галицький Філарет зустрівся Блаженнішим Патріархом Святого граду Єрусалима і всієї Палестини Феофілом ІІІ. Під час зустрічі було піднято низку питань з церковно-державних, міжцерковних і міжконфесійних стосунків в Україні. Велику увагу Патріарх Феофіл приділив питанню війни в Україні і страждання українського народу.

Преосвященний архієпископ Баришівський Віктор зустрівся з Предстоятелем Польської Православної Церкви Блаженнішим Митрополитом Варшавським і всієї Польщі Саввою. Архієрей УПЦ висловив особливу подяку від імені Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія за масштабну духовну підтримку та матеріальну допомогу, яку Польська Православна Церква надає православним громадянам України, котрі опинилися на території Республіки Польща внаслідок російського військового вторгнення. Також учасники зустрічі обговорили останні події церковного життя в Україні та у світовому Православ’ї та обмінялися думками щодо сучасного стану державно-конфесійних відносин в Україні та Польщі.

У зв’язку з особистими ювілеями церковними орденами нагороджені такі Преосвященні Української Православної Церкви:

митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор —орденом преподобних Антонія і Феодосія Печерських І ступеня; митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій — орденом преподобного Іова Почаївського I ступеня; митрополит Бориспільський і Броварський Антоній —орденом Різдва Христового; митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин — орденом святителя Димитрія Ростовського; митрополит Поліський і Сарненський Анатолій — орденом преподобного Іова Почаївського I ступеня; митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим — орденом святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійського, чудотворця; митрополит Уманський і Звенигородський Пантелеімон — орденом святителя Димитрія Ростовського; митрополит Львівський і Галицький Філарет — орденом святого рівноапостольного князя Володимира I ступеня; митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент — орденом святого благовірного князя Ярослава Мудрого; митрополит Вінницький і Барський Варсонофій — орденом святого благовірного князя Ярослава Мудрого; архієпископ Яготинський Серафим — орденом преподобного Іова Почаївського I ступеня.

За багатолітнє служіння та заслуги перед Українською Православною Церквою архіпастирі УПЦ були удостоєні богослужбових нагород:

17 серпня, з нагоди 8-ої річниці інтронізації, Предстоятель Української Православної Церкви возвів у сан митрополита архієпископів: Конотопського і Глухівського Романа, Бердянського і Приморського Єфрема, Вознесенського і Первомайського Олексія, Олександрійського і Світловодського Боголєпа. У сан архієпископа возведені: єпископ Новоазовський Варсонофій, єпископ Хотинський Веніамін, єпископ Баришівський Віктор, єпископ Білогородський Сильвестр, єпископ Ладижинський Сергій, єпископ Рівненський і Острозький Пимен, єпископ Добропільський Спиридон, єпископ Волноваський Амвросій, єпископ Біловодський Павел.

5 листопада, у день свого 78-річчя, за Божественною літургію в храмі на честь мученика Ореста та преподобного Онуфрія Великого у місті Чернівці, Предстоятель Української Православної Церкви возвів архієпископа Шепетівського і Славутського Євсевія у сан митрополита.

13 листопада за Божественною літургією в Успенському соборі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Блаженніший Митрополит Онуфрій возвів єпископа Костянтинівського Паїсія у сан архієпископа.

Протягом звітного року відійшли до Господа Преосвященний архієпископ Василій (Златолинський, +01.12.2022) та Преосвященний єпископ Іннокентій (Шестопаль, +18.12.2022).

VII. Діяльність Української Православної Церкви в умовах війни

24 лютого 2022 року розпочалась збройна агресія Російської Федерації проти України, що принесла на українську землю смерть та руйнування. Як уже було зазначено, у перший день війни Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій одним із перших виступив із заявою, у якій засудив збройну агресію Російської Федерації проти України, звернувся до Президента РФ з проханням припинити війну та закликав вірян Української Православної Церкви до посиленої молитви за українських воїнів, які захищають Україну.

25 лютого в підвальних приміщеннях храмів та монастирів Української Православної Церкви розпочато облаштування укриттів від обстрілів та бомбардувань. Українська Православна Церква долучилась до всебічної допомоги українським військовослужбовцям, лікарням, мирним жителям, біженцям та усім нужденним.

З 26 лютого в усіх храмах і монастирях Української Православної Церкви виголошуються особливі молитви за припинення бойових дій та відновлення миру в Україні.

28 лютого збройну агресію проти України засудив Священний Синод Української Православної Церкви.

4 березня в усіх храмах і монастирях Української Православної Церкви був звершений молебень за встановлення миру в Україні. Після звершення молебню у Свято-Троїцькому Хрестовому домовому храмі при резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви Свято-Пантелеімонівського жіночого монастиря в Феофанії, Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до народу України та окремо до Президента Росії, якого вчергове закликав припинити війну і сісти за стіл переговорів.

10 березня була оприлюднена Заява, у якій було зазначено, що Українська Православна Церква послідовно закликає до мирного врегулювання війни шляхом діалогу. Церква звернулась до всіх, від кого це залежить, забезпечити реальні гуманітарні коридори для невідкладної евакуації мирних жителів із населених пунктів, що знаходяться на лінії вогню, та гарантувати їхню безпеку. Також Українська Православна Церква просила організувати видачу поранених українців та здійснити обмін військовополоненими.

20 березня у всіх храмах та монастирях Української Православної Церкви були звершені молебні за припинення збройного протистояння в Україні та збереження суверенітету і цілісності нашої Держави.

12 травня та 23 листопада Священний Синод оприлюднив Заяви, в яких торкнувся різних питань буття Української Православної Церкви в умовах війни.

На превеликий жаль, за час збройного протистояння є загиблі серед священнослужителів та чернецтва нашої Церкви, зруйновано багато храмів та монастирів Української Православної Церкви. Станом на кінець 2022 року загинуло 7 священнослужителів Української Православної Церкви, ще 12 кліриків — отримали поранення. Два наших священнослужителя вважаються безвісти зниклими.

Зруйновано 75 храмів та молитовних приміщень, з них 14 — були розташовані на території монастирів. Найбільше зруйнованих храмів на території Донецької єпархії — 35 та 17 — на території Сєвєродонецької єпархії.

Від обстрілів пошкоджено 300 храмів, з яких 17 храмів — діють при монастирях. Найбільше храмових споруд постраждало на території Донецької єпархії — 69, Сєвєродонецької єпархії — 46, Горлівської єпархії — 28, Харківської єпархії — 26, Миколаївської єпархії — 23, Ізюмської єпархії — 21, Сумської єпархії — 17 та Київської єпархії — 16.

Крім того, через військові дії були зруйновані 8 чернечих обителей — усі на території Донецької єпархії. 7 монастирів зазнали пошкоджень.

З першого дня війни Церква, розділяючи скорботи та тягар своєї країни, надає допомогу всім людям незалежно від їх віросповідання. Монастирі та парафії Української Православної Церкви допомагають біженцям, лікарням, військовим і територіальній обороні, нужденним, опікуються людьми, які потрапили у скрутне становище внаслідок бойових дій. 3 березня Українська Православна Церква започаткувала гуманітарний проект «Церква допомагає» для підтримки постраждалих від воєнних дій.

Крім того, до всебічної допомоги долучаються й українські парафії закордоном та Помісні Православні Церкви, які вже направили до єпархій УПЦ сотні тон гуманітарної допомоги, харчових продуктів та засобів індивідуальної допомоги.

Хоча війна ще триває і рано звітувати про надану допомогу, все ж слід проаналізувати різнопланову і постійну допомогу Української Православної Церкви в умовах війни, незважаючи на перепони. Одним з пріоритетів нашої Церкви у році, що минає, стало надання допомоги постраждалим від війни мирним жителям. Впродовж десяти місяців війни понад 50 тисяч вимушених переселенців отримали житлову та евакуаційну допомогу в наших єпархіях. Перші місяці війни стали справжньою гуманітарною катастрофою для України. Перша та основна допомога була надана Румунською Православною Церквою. Чернівецько-Буковинська єпархія виявила велику старанність у організації та розподілі гуманітарних вантажів по всій території України.

Постраждалим від військових дій видано майже 3,5 тисячі тон гуманітарної допомоги та виділено понад 25 мільйонів гривень фінансової допомоги. Українська Православна Церква надала допомогу для закупівлі медичних препаратів на суму понад 1,5 мільйона гривень. Більше 550 тисяч порцій обідів було роздано нужденним та малозабезпеченим людям.

Збройним Силам України та бійцям Територіальної оборони було передано понад 180 тон гуманітарної допомоги. Близько 20 мільйонів гривень було витрачено на будівельні матеріали, дерево, маскувальні сітки та амуніцію. Крім того, пораненим військовослужбовцям було надано медичну допомогу на суму майже 4 мільйони гривень.

Для наших захисників було закуплено та передано 80 автомобілів. Єпархії у прикордонних областях для будівництва блокпостів витратили понад 1 мільйон гривень на закупівлю бетонних блоків та цегли для оборонних споруд. Понад 20 тисяч окопних свічок вже передано військовим.

На підтримку Збройних Сил України в єпархіях Української Православної Церкви проводяться різноманітні акції. Так, акція «УПЦ дякує ЗСУ» сумарно зібрала понад 500 тисяч гривень. Архієреї, духовенство, студенти духовних шкіл та миряни регулярно здають кров для поранених і постраждалих.

Загальна сума допомоги для ЗСУ складає майже 30 мільйонів гривень.

Звісно, це ще далеко не вся допомога, яку щодня вже протягом вже десяти місяців надає Українська Православна Церква нашим захисникам та постраждалим мирним жителям.

Слід констатувати, що посильна і реальна допомога Української Православної Церкви у справі подолання війни, на жаль, залишилася майже непомітною у суспільстві. Навпаки, активізувалися рейдерські захоплення храмів УПЦ у тому числі й за допомогою органів місцевого самоврядування, штучно посилилась релігійна ворожнеча щодо Української Православної Церкви. Представники інших конфесій, окремі депутати та держслужбовці, зловживаючи владою та службовим становищем, висувають проти нашої Церкви незаконні та голослівні звинувачення. В єпархіальних управліннях, храмах та монастирях нашої Церкви, а також у архієреїв та священнослужителів проводяться обшуки, в результаті яких з’являються якісь листівки, яких ніколи не було, або символіка, що може дискредитувати релігійну організацію. Усе це та багато іншого слугує підставами для політичних гасел щодо заборони діяльності Української Православної Церкви.

Так, 9 грудня 2022 року Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики на розгляд Верховної Ради України були внесені такі законопроекти:

№7403 від 24 травня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обмеження надання статусу неприбуткових організацій, що не є платниками податку, релігійним організаціям, які входять до структури релігійної організації, керівний центр якої знаходиться в державі, що здійснила військову агресію проти України та або тимчасово окупувала частину території України». Мета законопроекту — позбавити релігійні організації Української Православної Церкви статусу неприбутковості;
№8012 від 8 вересня 2022 року «Про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо передачі в безоплатне користування комплексів споруд Почаївської Успенської лаври та Києво-Печерської лаври Православній Церкві України». Цим законопроектом пропонується передати в безоплатне користування комплекси споруд Свято-Успенської Почаївської Лаври та Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври «Православній Церкві України»;
№8221 від 23 листопада 2022 року «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій». Проект закону запроваджує монополію на використання у назві не тільки релігійної організації а й будь-якої організації, слова «православний», лише за винятком, якщо така організація підлегла «ПЦУ» або отримала від неї дозвіл на використання слово «православний» у своїй назві. Організації, що не відповідають цим вимогам, повинні виключити слово «православний» зі своєї назви і як наслідок заново перереєструвати Статути. Якщо релігійна організація й надалі використовує у своїй назві слово «православний», то щодо неї припиняються реєстраційні дії, тобто не можливо буде змінити керівника (настоятеля) або відомості в реєстрі, статуті, назві;
№8262 від 5 грудня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання діяльності релігійних організацій». Законопроект узаконює схему рейдерського захоплення релігійних громад Української Православної Церкви, за якою сьогодні їх незаконно захоплюють, та створює законодавчі передумови для рейдерського захоплення єпархій, монастирів, братств та місій Української Православної Церкви.

Не вдаючись у юридичні тонкощі кожного із вказаних законопроектів, слід зазначити, що усі вони без винятку спрямовані проти Української Православної Церкви, порушують права та свободи наших віруючих і спрямовані на обмеження прав та ліквідацію релігійних організацій, що належать до Української Православної Церкви. А відтак, вони, як антиконституційні, безумовно, підлягають виключенню з порядку денного та не повинні виноситись на голосування у Верховній Раді України.

VIIІ. Статистичні дані

2022 рік Українська Православна Церква закінчує з такими статистичними показниками:
кількість єпархій 53
кількість архієреїв 114
єпархіальних 53
вікарних 54
на спокої 7
митрополитів 53
архієпископів 29
єпископів 32
кількість синодальних установ 26
кількість парафій 12 148
кількість священнослужителів 12 551
кількість монастирів 262
кількість ченців 4 620
кількість духовних навчальних закладів 18
кількість студентів денної форми навчання у вищих духовних навчальних закладах 1154

ЧЕРНІГІВ. Митрополит Амвросій відзначив нагородами військовослужбовців Збройних Сил України

КИЇВ. З початку війни загинули 7 священнослужителів, зруйновано 75 храмів та 8 обителей — звіт Керуючого справами УПЦ