КИЇВ. Звіт Керуючого справами Української Православної Церкви за 2019 рік

І. Визначні події в житті Українській Православній Церкві

Найбільш знаковими подіями у житті Української Православної Церкви у 2019 році стали: 75-річчя з дня народження та 5-річчя інтронізації Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

75 років з Дня народження Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія

5 листопада 2019 року виповнилося 75 років з Дня народження Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

25 червня, у день пам’яті преподобного Онуфрія Великого, який є Небесним покровителем Його Блаженства, на площі перед Успенським собором Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбулась урочиста Божественна літургія. Разом з Блаженнішим владикою співслужив увесь єпископат та духовенство Української Православної Церкви, а також ієрархи та представники Помісних Православних Церков: митрополит Сінгапурський і Південно-Східно-Азіатський Сергій (Руська Православна Церква), митрополит Карфагенський Мелетій (Олександрійський Патріархат), митрополит Вострський Тимофій (Єрусалимський Патріархат), єпископ Моравічський Антоній (Сербська Православна Церква), митрополит Ловчанський Гавриїл (Болгарська Православна Церква), митрополит Тамасоський Ісаія (Кіпрська Православна Церква), єпископ Гайновський Павел (Польська Православна Церква), архієпископ Празький Михаїл (Православна Церква Чеських земель і Словаччини) та митрополит Корсунський Антоній (Руська Православна Церква).

Після закінчення Літургії були виголошені вітальні слова. Також Блаженнішому Митрополиту Онуфрію вручені високі церковні нагороди від Предстоятелів Руської, Олександрійської, Єрусалимської, Румунської, Сербської, Болгарської, Кіпрської, Польської Церков, Православної Церкви Чеських земель і Словаччини та Православної Церкви в Америці.

Від усієї повноти Української Православної Церкви вітання Його Блаженству виголосив Преосвященний митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел та вручив найвищу нагороду Священного Синоду Української Православної Церкви — орден святого апостола Андрія Первозванного.

5-та річниця інтронізації Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія

17 серпня 2014 року, в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі відбулась інтронізація Предстоятеля Української Православної Церкви, яким на Соборі єпископів УПЦ, що відбувся 13 серпня 2014 року, було обрано тодішнього Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія.

У 2019 році, з нагоди святкування 5-ї річниці інтронізації, в Києво-Печерській Лаврі була відслужена святкова Божественна літургія, за якою Його Блаженству, крім єпископату та духовенства УПЦ, співслужили представники Православної Церкви в Америці.

Після закінчення богослужіння Преосвященний митрополит Хустський і Виноградівський Марк від імені Священного Синоду, єпископату, духовенства і багатомільйонної пастви Української Православної Церкви зачитав Блаженнішому владиці вітальне слово.

З п’ятиріччям інтронізації Предстоятеля також привітали гості з Америки, які виголосили вітання від імені Предстоятеля Православної Церкви в Америці Блаженнішого Митрополита всієї Америки і Канади Тихона.

1031-ша річниця Хрещення Київської Русі

Традиційно, щороку 27 та 28 липня в Києві проходять святкування з нагоди річниці Хрещення Київської Русі та дня пам’яті її хрестителя — святого рівноапостольного великого князя Володимира. У цьому році Українська Православна Церква урочисто відзначила 1031-шу річницю цієї визначної події.

27 липня у столиці на Володимирській гірці відбувся святковий молебень, який очолив Предстоятель Української Православної Церкви у співслужінні усього єпископату Української Православної Церкви, представників Сербської Православної Церкви та Православної Церкви Чеських земель і Словаччини, духовенства з усіх єпархій УПЦ та багаточисельного народу.

З нагоди святкувань з усіх куточків України до Києва прибули загальношановані святині, серед яких 5 чудотворних ікон: Почаївська, Зимненська, Касперівська, Святогірська, Києво-Печерська «Успіння Богородиці»; частка мощей святого рівноапостольного великого князя Володимира, стопа апостола Андрія Первозваного, а також святі мощі 18-ти сповідників віри (священномученика Володимира (Богоявленського), святителя Луки Кримського, преподобного Алексія Карпаторуського, преподобного Лаврентія Чернігівського, преподобного Кукші Одеського, преподобного Амфілохія Почаївського, 11-ти Святогірських преподобних та праведного Петра Калнишевського).

Після завершення молебню велелюдна хода разом зі святинями пройшла з молитвою центральними вулицями Києва до Києво-Печерської Лаври, де розпочалося Всенічне бдіння. Участь у цьогорічній Хресній ході взяли близько 300 тисяч вірян. Традиційно усіх паломників, які прибувають звідусіль у ці дні до Києва гостинно приймали святі обителі та парафії м. Києва. Понад 3,8 мільйона телеглядачів стали учасниками урочистих богослужінь до Дня Хрещення Русі, що транслювалися на телеканалі «Інтер», і подивились святкові спецпроекти.

Після завершення Хресної ходи та богослужіння святині були розміщені до 28 липня для поклоніння вірян у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія та Феодосія Печерських Києво-Печерської Лаври. Протягом усієї ночі тисячі вірян приходили до храму, щоб вклонитися чудотворним іконам та святиням, що прибули на святкування.

28 липня, у сам день свята, на площі перед Успенським собором Києво-Печерської Лаври була звершена урочиста Божественна літургія. Богослужіння очолив Блаженніший Митрополит Онуфрій, якому співслужив єпископат УПЦ, єпископ Нішський Арсеній (Сербська Православна Церква), архієпископ Михайловський і Кошицький Георгій (Православна Церква Чеських земель і Словаччини) та багаточисельне духовенство з різних єпархій Української Православної Церкви.

За богослужінням відбулось прославлення трьох нових місцевошанованих святих Київської єпархії: ректорів Київської духовної академії святителя Василія (Богдашевського), сповідника, святителя Сильвестра (Малеванського) та професора КДА священномученика пресвітера Олександра Глаголєва.

Слід також зазначити, що протягом року у єпархіях Української Православної Церкви пройшли багаточисельні Хресні ходи, під час яких архієреї, духовенство та віруючі підносили молитви про мир в Україні та єдність Православ’я, а також вшанували чудотворні образи Божої Матері, святих угодників Божих та новомучеників і сповідників Української Православної Церкви.

ІІ. Священний Синод Української Православної Церкви

За звітний період відбулося чотири засідання Священного Синоду Української Православної Церкви: 7 та 17 грудня 2018 року, 3 квітня і 28 липня 2019 року. У його засіданнях взяли участь постійні та тимчасові члени Священного Синоду Української Православної Церкви.

Постійними членами Священного Синоду є: митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, митрополит Хустський і Виноградівський Марк, митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Луганський і Алчевський Митрофан та митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.

Як тимчасові члени у роботі Священного Синоду за звітний період взяли участь такі Преосвященні: митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій, митрополит Сумський і Охтирський Євлогій, митрополит Джанкойський і Роздольненський Аліпій, архієпископ Роменський і Буринський Іосиф, архієпископ Бердянський і Приморський Єфрем, архієпископ Волинський і Луцький Нафанаїл.

На засіданні 7 грудня 2018 року Священний Синод мав міркування про втручання державної влади в церковне життя в Україні та проведення так званого об’єднавчого собору, а також про тиск і кримінальні переслідування єпископату, духовенства та вірних Української Православної Церкви.

Вивчивши питання щодо втручання державної влади у церковне життя та проведення так званого об’єднавчого собору, Священний Синод зазначив, що попри неодноразові звернення Української Православної Церкви, державна влада в Україні продовжує грубо втручатися в церковне життя. Також члени Синоду констатували, що Українська Православна Церква не визнає рішень Константинопольського Патріархату від 11 жовтня 2018 року, зокрема, щодо поширення юрисдикції Константинопольського Патріархату на територію України, зняття анафеми, церковних заборон та поновлення в ієрархічному та священному сані очільників церковних розколів в Україні.

Було наголошено, що Константинопольський Патріарх не має жодного канонічного права скликати будь-яке зібрання в Україні і викликати на нього архієреїв Української Православної Церкви, а «об’єднавчий собор» слід вважати незаконним зібранням, оскільки в ньому братимуть участь представники розкольницьких угрупувань. Окрім того, Синод не благословив брати участь у так званому соборі єпископату, духовенству, чернецтву і мирянам УПЦ.

Члени Священного Синоду висловили занепокоєння чисельними випадками тиску на Преосвященних Української Православної Церкви з метою примусити їх взяти участь у так званому об’єднавчому соборі, що є прямим спонуканням до порушення архієрейської присяги, яку єпископи зобов’язувалися дотримуватися навіть під загрозою смерті, і звернули увагу, що Українська Православна Церква не уповноважує нікого з числа єпископату, духовенства, чернецтва та мирян представляти Українську Православну Церкву на так званому об’єднавчому соборі.

Також Священний Синод підкреслив, що Українська Православна Церква вважатиме будь-які рішення так званого об’єднавчого собору недійсними та такими, що не матимуть жодної юридичної та канонічної сили.

У питанні щодо тиску та безпідставних кримінальних переслідувань єпископату, духовенства та вірних Української Православної Церкви, Священний Синод констатував, що такі дії з боку органів державної влади є порушенням конституційного права громадян України на свободу віросповідання. Зважаючи на це, Синод уповноважив Блаженнішого Митрополита Онуфрія повідомити Помісні Православні Церкви, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міжнародні правозахисні організації, дипломатичні установи про тиск та кримінальні переслідування духовенства та вірян Української Православної Церкви.

17 грудня Священний Синод оприлюднив Звернення до єпископату, духовенства, чернецтва та вірян Української Православної Церкви, а також уповноважив Предстоятеля Української Православної Церкви проінформувати Предстоятелів Помісних Православних Церков щодо останніх подій в релігійному житті України (Журнал №73).

Також члени Синоду закликали невідкладно повідомляти у Юридичний відділ Української Православної Церкви про випадки порушення прав єпископату, духовенства, мирян та установ Української Православної Церкви (перешкоджання у звершенні богослужінь, захоплення храмів, вчинення провокацій та тиску, погрози тощо) (Журнал №73).

Розглянувши на засіданні Священного Синоду 3 квітня 2019 року ситуацію, що склалася в церковному житті України та у світовому Православ’ї після антиканонічного надання Константинопольським Патріархатом Томосу про автокефалію новоствореній «Православній Церкві України», була оприлюднена Заява Священного Синоду щодо ситуації в українському і світовому Православ’ї (Журнал №01).

У зв’язку з грубим порушенням законодавства України через захоплення храмів Української Православної Церкви, Синод висловив глибоке занепокоєння та наголосив на необхідності підтримки і надання допомоги громадам Української Православної Церкви, храми яких були захоплені. Зважаючи на це, для надання допомоги була утворена тимчасова комісія, яку очолив вікарій Київської Митрополії Преосвященний єпископ Васильківський Миколай (Журнал №03).

Для більш ретельного вивчення спадку новомучеників та сповідників Української Православної Церкви Священний Синод благословив відкриття при Київській духовній академії Центру вивчення спадщини новомучеників і сповідників ХХ століття (Журнал №10).

Основною темою порядку денного під час засідання Священного Синоду 28 липня 2019 року стало питання щодо участі Української Православної Церкви у процесі звільнення українських полонених, які перебувають на території Російської Федерації (Журнал №20). Члени Синоду були проінформовані, що 15 червня поточного року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звернувся до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з проханням сприяти у помилуванні та звільненні всіх українських полонених, які перебувають на території Російської Федерації. Того ж дня, Його Блаженство направив листа до Президента України В.О. Зеленського з проханням про відновлення процесу обміну полоненими, а також помилування і звільнення полонених, які знаходяться на території України.

Заслухавши вищенаведену інформацію, Священний Синод підтримав ініціативу Блаженнішого Митрополита Онуфрія щодо відновлення процесу обміну полоненими, звільнення ув’язнених та встановлення миру на Донбасі і наголосив на важливості обміну полоненими у форматі «всіх на всіх». Для ефективної роботи УПЦ у згаданому процесі була створена Комісія з питань обміну полоненими та звільнення ув’язнених, до якої увійшли Преосвященний митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, Преосвященний єпископ Баришівський Віктор, вікарій Київської Митрополії та протоієрей Владислав Діханов, голова Синодального відділу Української Православної Церкви з соціально-гуманітарних питань.

Священним Синодом розглянуті кадрові питання щодо єпископату Української Православної Церкви:

• Змінено титул єпархіального архієрея Сарненської єпархії Української Православної Церкви на «Поліський і Сарненський» (Журнал №43 від 7 грудня 2018 року).

• За участь у так званому об’єднавчому соборі, що відбувся 15 грудня 2018 року, ухилення у розкол, грубе порушенням архієрейської присяги, Постанови Собору єпископів Української Православної Церкви від 13 листопада 2018 року та рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 7 грудня 2018 року, а також на підставі 25-го та 34-го правила святих Апостолів, 2-го правила Антиохійського Собору, рішенням Священного Синоду УПЦ від 17 грудня 2018 року (Журнал №69) Преосвященний митрополит Вінницький і Барський Симеон звільнений від управління Вінницькою єпархією, заборонений у священнослужінні, а євхаристичне спілкування з ним з того часу припинене.

• За участь у так званому об’єднавчому соборі, що відбувся 15 грудня 2018 року, ухилення у розкол, грубе порушенням архієрейської присяги, Постанови Собору єпископів Української Православної Церкви від 13 листопада 2018 року та рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 7 грудня 2018 року, а також на підставі 25-го та 34-го правила святих Апостолів, 2-го правила Антиохійського Собору, рішенням Священного Синоду УПЦ від 17 грудня 2018 року (Журнал №70) Преосвященний митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр звільнений з посади вікарія Київської Митрополії, заборонений у священнослужінні, а євхаристичне спілкування з ним з того часу припинене.

• Преосвященний архієпископ Бородянський Варсонофій звільнений з посади вікарія Київської Митрополії та призначений архієпископом Вінницьким і Барським, керуючим Вінницькою єпархією (Журнал №72 від 17 грудня 2019 року).

• Відповідно до рішення Синоду від 3 квітня 2019 року (Журнал №16) Преосвященний єпископ Угольський Антоній звільнений з посади вікарія Хустської єпархії та почислений за штат.

Важливим напрямком роботи Священного Синоду є розгляд рапортів єпархіальних Преосвященних Української Православної Церкви щодо утворення та реорганізації монастирів.

За звітний період в Українській Православній Церкві було реорганізовано 2 монастирі.

3 квітня 2019 року (Журнал №4) Свято-Пантелеімонівський чоловічий монастир Мукачівської єпархії в с. Осій Іршавського району Закарпатської області реорганізований на Свято-Пантелеімонівський жіночий монастир.

Миколаївський Пустельно-Рихлівський чоловічий монастир Ніжинської єпархії (с. Рихли Коропського району Чернігівської області), відповідно до рішення Синоду від 28 липня 2019 року (Журнал №22), реорганізований на Миколаївський Пустинно-Рихлівський жіночий монастир.

Відповідно до рапортів архієреїв Української Православної Церкви, затверджені намісники (ігумени) та настоятельки обителей.

Священний Синод затвердив нового намісника (ігумена) для Свято-Амвросіївського чоловічого монастиря Бердянської єпархії (Журнал №44 від 7 грудня 2018 року).

Були затверджені настоятельки для таких жіночих монастирів: Свято-Пантелеімонівського монастиря Мукачівської єпархії (Журнал №4 від 3 квітня 2019 року), монастиря святої праведної Анни Чернівецько-Буковинської єпархії (Журнал №05 від 3 квітня 2019 року); Свято-Миколаївського монастиря Мукачівської єпархії (Журнал №06 від 3 квітня 2019 року); Благовіщенського монастиря Рівненської єпархії (с. Андрусіїв Гощанського району Рівненської області, журнал №21 від 28 липня 2019 року); Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря Ніжинської єпархії (Журнал №22 від 28 липня 2019 року); монастиря на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» Хмельницької єпархії (Журнал №23 від 28 липня 2019 року); Богородицького Горбанівского монастиря Полтавської єпархії (Журнал №24 від 28 липня 2019 року) та монастиря на честь св. прп. Афанасія Афонського Чернівецько-Буковинської єпархії (Журнал №25 від 28 липня 2019 року).

За звітний період до лику місцевошанованих святих причислені 5 подвижників благочестя та встановлені святкування Собору Ізюмських святих та Собору святих Київської духовної академії:

На засіданні 3 квітня 2019 року до лику місцевошанованих святих причислені:

Кам’янська єпархія — священномученик Іоанн Могилевський, пресвітер (Журнал №8).

Олександрійська єпархія — блаженна Іуліта Педан (Журнал №9).

Київська єпархія (з внесенням до Собору святих Київської духовної академії) — ректори КДА святитель Сильвестр (Малеванський), єпископ Канівський (Журнал №13); святитель Василій (Богдашевський), архієпископ Канівський, сповідник (Журнал №14), а також професор КДА священномученик Олександр Глаголєв, пресвітер (Журнал №15).

На тому ж засіданні Священного Синоду:

До Церковного календаря Української Православної Церкви внесено ім’я святителя Рафаїла, єпископа Бруклінського (Журнал №12).

Встановлені дні святкування Собору Ізюмських святих (Журнал №7) та Собору святих Київської духовної академії (Журнал №11).

За минулий рік було звершено 5 єпископських хіротоній.

• 17 грудня 2018 року рішенням Священного Синоду (Журнал №74) секретаря Київської єпархії архімандрита Діонісія (Пилипчука) було обрано єпископом Переяслав-Хмельницьким, вікарієм Київської Митрополії. Єпископська хіротонія звершена в день пам’яті святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця, 19 грудня 2018 року, у Миколаївському домовому храмі резиденції Предстоятеля УПЦ в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

• На тому ж засіданні (Журнал №75) насельник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври архімандрит Андрій (Василашку) обраний єпископом Петропавлівським, вікарієм Дніпропетровської єпархії. Архієрейська хіротонія звершена 23 грудня 2018 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

• Архімандрит Симеон (Голубка), відповідно до рішення Священного Синоду від 3 квітня 2019 року обраний єпископом Угольським, вікарієм Хустської єпархії (Журнал №16). Єпископська хіротонія звершена 7 квітня 2019 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

• На тому ж засіданні (Журнал №17) єпископом Волноваським, вікарієм Донецької єпархії був обраний клірик Донецької єпархії архімандрит Амвросій (Скобіола). Хіротонія у єпископа відбулась 6 квітня 2019 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

• Проректора Київської духовної академії і семінарії з виховної роботи архімандрита Амвросія (Вайнагія) на тому ж засіданні Священного Синоду (Журнал №18) обрано єпископом Згурівським, вікарієм Бориспільської єпархії. Архієрейська хіротонія відбулась 13 квітня 2019 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

У звітний період Священний Синод висловлював позицію Української Православної Церкви щодо актуальних питань сьогодення.

Зважаючи на обставини в релігійному житті України наприкінці 2018 року, Священний Синод оприлюднив «Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви до архіпастирів, пастирів, чернецтва та вірян від 17 грудня 2018 року» (Журнал №73).

У документі підкреслено, що так званий об’єднавчий собор, що відбувся 15 грудня 2018 року у м. Києві на території Національного заповідника «Софія Київська», на якому було заявлено про створення нової церковної організації під назвою «Православна Церква України», — є об’єднанням розкольників і до Української Православної Церкви не має жодного відношення. Священний Синод наголосив, що Українська Православна Церква залишається істинною Церквою Христовою в Україні, а дійсність її хіротоній, а також благодатність звершуваних у ній Таїнств, на відміну від новоствореної структури, ніким не піддається сумніву.

З сумом члени Синоду констатували, що ініціатором погіршення церковної ситуації в Україні став Константинопольський Патріархат, який не мав «жодних моральних та канонічних прав втручатися у внутрішні справи і духовне життя Української Православної Церкви. Більше того, дії Константинопольського Патріархату вже спричинили те, що можливість відновлення єдності православних в Україні відкинута надовго, якщо не назавжди» — йдеться у Зверненні.

Наостанок, Синод закликав усіх вірних Української Православної Церкви й надалі берегти чистоту Святої Православної віри та духовну єдність в Українській Православній Церкви, а також подякував архієреям, духовенству, чернецтву та всім мирянам, які у ці важкі часи витримують тиск та засвідчують свою вірність істинній Церкві Христовій.

На засіданні 3 квітня 2019 року (Журнал №1) була оприлюднена «Заява Священного Синоду Української Православної Церкви щодо ситуації в українському і світовому Православ’ї».

Обговоривши ситуацію, що склалася в церковному житті України після антиканонічного надання Константинопольським Патріархатом Томосу про автокефалію новоствореній «Православній Церкві України», Священний Синод констатував, що ідея подолання церковного розколу в Україні через надання Томосу про автокефалію неканонічним церковним угрупованням («УПЦ КП» та «УАПЦ») виявилася помилковою, оскільки легалізація розколу — це не той шлях, яким можна досягнути церковної єдності.

Синод визнав, що історична та канонічна аргументація Константинопольського Патріархату щодо власного права й можливості втручання у справи інших Помісних Церков, є безпідставною, штучною, надуманою та суперечить Церковним канонам. Відповідно до цього, як зазначено у Заяві, Константинопольський Патріархат не мав жодного права втручатися у церковне життя України.

Також у документі вказано, що антиканонічні дії Константинопольського Патріархату в Україні завдали великої шкоди українському Православ’ю, а також стали загрозою для всеправославної єдності. Виходом з цієї ситуації, на думку Священного Синоду, могло б бути відкликання Томосу, заклик до розкольників про покаяння в гріху розколу та скликання Всеправославного зібрання задля соборного вирішення українського церковного питання.

Томос, як зазначено у Заяві, не приніс ні єдності, ні миру, ні спокою, а тільки насильство, конфлікти, протистояння, сльози та страждання віруючих Української Православної Церкви. Усі ці протизаконні факти щодо вірян УПЦ потрапили у поле зору міжнародних правозахисних організацій. Зважаючи на це, Синод звернувся до представників влади припинити розпалення міжрелігійних конфліктів та штучне ініціювання зміни підлеглості храмів Української Православної Церкви.

Також Священний Синод наголосив, що кампанія з дискредитації Української Православної Церкви, заборона на присутність духовенства УПЦ в армії, намагання насильно змінити назву Церкви, прийняття антиконституційних законів, сприяння рейдерському захопленню парафій УПЦ шляхом їхньої незаконної перереєстрації та інші подібні антицерковні дії є стратегічною помилкою влади в сфері внутрішньої політики й стабільності в Україні.

Також Синод звернувся до представників «Православної Церкви України» із закликом слідувати заповіді Христа про любов і припинити насильство щодо вірян Української Православної Церкви.

Наостанок, члени Синоду подякували Помісним Православним Церквам, які виступили на підтримку канонічного церковного порядку та не погодилися з легалізацією розколу. Також Синод висловив подяку священикам і віруючим, які втративши свої храми, що були захоплені, зберегли вірність Церкві, та закликав духовенство і вірних УПЦ допомагати і надавати підтримку тим священикам та громадам, в яких відібрали храми, молитись за єдність Святого Православ’я і мир в Україні.

ІІІ. Предстоятель Української Православної Церкви

У 2019 році Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій відвідав з Первосвятительським візитом 7 єпархій Української Православної Церкви: Білоцерківську, Бориспільську, Одеську, Полтавську, Тульчинську, Хустську та Чернівецько-Буковинську. Також Блаженніший владика відвідав Почаївську, Святогірську та Свято-Троїцьку Сергієву Лаври, а також Зимненський жіночий монастир. У травні Блаженніший Митрополит Онуфрій звершив традиційне щорічне паломництво на Святу Землю.

За звітний період Первосвятитель звершив понад 130 богослужінь. Протягом поточного року Його Блаженство очолював богослужіння в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі та звершив освячення храму на честь преподобного Симеона Стовпника у селі Петропавлівська Борщагівка неподалік Києва та храму на честь ікони Божої Матері «Взискання загиблих» у м. Вишневому Київської області. Як єпархіальний архієрей Київської єпархії, Його Блаженство відвідував парафії та монастирі м. Києва та Київської області.

У році, що минає, Предстоятель Української Православної Церкви мав зустрічі з Предстоятелем Єрусалимської Православної Церкви та представниками Помісних Православних Церков, Президентом України, послами і представниками дипломатичного корпусу, політиками, спортсменами та культурними діячами. Також Його Блаженство брав участь у загальнодержавних офіційних заходах, головував на форумах та конференціях.

Під час щорічного паломницького візиту до Святої Землі, 17 травня Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій зустрівся з Предстоятелем Єрусалимської Православної Церкви Блаженнішим Патріархом Феофілом ІІІ.

24-25 червня Предстоятель Української Православної Церкви зустрівся з представниками Помісних Православних Церков, які прибули до України на урочистості з нагоди святкування 75-річчя з дня народження та 5-ї річниці інтронізації Його Блаженства, а саме Руської, Олександрійської, Єрусалимської, Румунської, Сербської, Болгарської, Кіпрської, Польської, Православної Церкви в Чеських землях і Словаччині та Православної Церкви в Америці.

21 березня Блаженніший Митрополит Онуфрій взяв участь у зустрічі членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) з Президентом України П.О. Порошенком.

30 квітня на території митрополичої резиденції у Феофанії відбулася зустріч Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія з новообраним Президентом України В.О. Зеленським.

24 вересня Блаженніший Митрополит Онуфрій прийняв у своїй резиденції на території Києво-Печерської Лаври Надзвичайного і Повноважного Посла Сербії в Україні Раде Булатовича.

4 грудня Предстоятель Української Православної Церкви взяв участь в зустрічі представників релігійних конфесій та організацій України з Президентом України В.О. Зеленським.

Традиційно на Різдвяні та Пасхальні свята Блаженніший Митрополит Онуфрій відвідав дитячі будинки на Буковині (лікувально-реабілітаційний дитячий центр «Надія, віра і любов», що діє при Свято-Вознесенському Банченському чоловічому монастирі та дитячий інтернат у селі Молниця, яким опікується Банченський монастир) і привітав дітей, які потребують особливої уваги.

Як постійний член Священного Синоду Руської Православної Церкви, Блаженніший Митрополит Онуфрій протягом року брав участь у його засіданнях.

9 листопада на телеканалі «Інтер» вийшов в ефір заключний випуск проекту «Слово Предстоятеля» — щотижневого звернення до віруючих Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія. Програма виходила в ефір щосуботи з 27 жовтня 2018 року. За цей час Предстоятель Української Православної Церкви роз’яснив глядачам весь річний богослужбовий цикл Святого Євангелія. Аудиторія програми «Слово Предстоятеля» за весь період виходу склала близько 7 млн глядачів.

У кожному випуску «Слова Предстоятеля» Блаженніший Митрополит Онуфрій розповідав одну притчу або фрагмент з Євангелія, які зачитуються в храмі під час недільного богослужіння, пояснюючи сенс Євангельського оповідання.

ІV. Управління справами Української Православної Церкви

З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, у 2019 році Керуючий справами провів офіційні зустрічі з представниками Помісних Православних Церков та державними діячами, а також здійснив візити до низки Помісних Церков, де зустрівся з їхніми Предстоятелями.

30 січня та 26 квітня, перебуваючи на Святій Землі, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній мав зустріч з Патріархом Єрусалимським Феофілом ІІІ у його резиденції в Єрусалимі.

20 лютого 2019 року відбулась зустріч з Патріархом Грузії Ілією II у його резиденції у місті Тбілісі.

13 лютого Керуючий справами УПЦ відвідав болгарське місто Варну, де взяв участь в урочистостях з нагоди 50-ліття з Дня народження митрополита Варненського і Великопреславського Іоанна.

18-19 травня митрополит Бориспільський і Броварський Антоній відвідав столицю Естонії — Таллінн, де взяв участь в урочистостях із нагоди 25-річчя архієрейської хіротонії Митрополита Талліннського і всієї Естонії Євгенія.

3 червня в Києво-Печерській Лаврі відбулась зустріч з ректором Чиказького духовного училища архієпископом Чиказьким і Середньо-Американським Петром (Руська Православна Церква Закордоном).

24 червня Керуючий справами Української Православної Церкви зустрівся з групою іноземних журналістів, які займаються висвітленням релігійного життя в Україні та світі. На зустрічі були присутні журналісти з Болгарії, Греції, Грузії, Румунії та Німеччини.

9-10 листопада, на запрошення архієпископа Михалівсько-Кошицького Георгія, відбувся візит до Словаччини (Православна Церква Чеських земель і Словаччини). 10 листопада митрополит Антоній взяв участь у Божественній літургії в кафедральному соборі святого Іоанна Милостивого в місті Кошице.

19 листопада відбулась зустрівся з секретарем Празької єпархії протоієреєм Стефаном Логойдою (Православна Церква Чеських земель і Словаччини) і представниками спільноти св. муч. Людмили, княгині Чеської.

21-22 листопада — візит до Чорногорської митрополії. 21 листопада Літургія у співслужінні митрополита Чорногорського та Приморського Амфілохія в Цетинському монастирі Чорногорії. 22 листопада — Літургія в монастирі на честь Георгія Побідоносця в м. Беран (Чорногорія), після якої митрополит Антоній привітав з ювілеєм єпископа Будимлянського і Нікшичського Іоаннікія.

27 листопада — зустріч з представниками Збройних сил республіки Польща та польськими православними капеланами.

V. Діяльність єпископату Української Православної Церкви

У 2019 році, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, архієреї УПЦ взяли участь у різних загальноцерковних заходах, а також форумах державного та міжнародного рівня. Преосвященні владики Української Православної Церкви у продовж звітного періоду звершували паломницькі поїздки на Святу Землю та Святу Гору Афон.

З найбільш знакових офіційних поїздок та зустрічей архієреїв УПЦ можна виділити такі:

28-31 січня голова Синодального відділу Української Православної Церкви із взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України Преосвященний митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин взяв участь в ювілейній ХХХ Міжнародній конференції головних військових капеланів, що відбулась року в м. Краків (Польща).

22 лютого Преосвященний єпископ Баришівський Віктор взяв участь у зустрічі членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з Прем’єр-міністром України В. Б. Гройсманом в Києві.

27 травня Преосвященний архієпископ Банченський Лонгин зустрівся з Предстоятелем Болгарської Православної Церкви Патріархом Неофітом.

2-3 березня Преосвященний митрополит Львівський і Галицький Філарет, на запрошення архієпископа Люблінського і Холмського Авеля, звершив богослужіння у м. Люблін (Польща) та з благословення Блаженнішого Митрополита Варшавського і всієї Польщі Савви, нагороджений орденом Польської Православної Церкви святої рівноапостольної Марії Магдалини ІІ ступеня.

4 березня, під час перебування на Святій Землі у складі делегації Всеукраїнської ради церков, єпископ Баришівський Віктор зустрівся з Єрусалимським Патріархом Феофілом ІІІ та Президентом Ізраїлю.

2-8 липня Преосвященний архієпископ Кременчуцький і Лубенський Миколай взяв участь в урочистостях в Православній Церкві Чеських земель і Словаччини з нагоди святкування 1150-річчя з дня преставлення святого рівноапостольного Кирила, вчителя Словенського.

26 серпня, Преосвященний митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій очолив офіційну делегацію УПЦ, яка від імені Блаженнішого Митрополита Онуфрія привітала архієпископа Румунської Церкви Пимена з 90-річчям.

17-18 вересня Преосвященний митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим перебував у Мадриді (Іспанія), де взяв участь у Божественній літургії та у міжнародній зустрічі «Мир без кордонів. Релігії і культури в діалозі».

У Варшаві, 19 вересня, відбулася зустріч єпископа Баришівського Віктора з Предстоятелем Польської Православної Церкви.

12 жовтня ректор Київської духовної академії і семінарії єпископ Білогородський Сильвестр взяв участь у роботі міжнародної науково-богословської конференції «История Болгарской и Русской Православных Церквей как предмет академического изучения» в Болгарії.

27 листопада намісник Свято-Успенської Святогірської Лаври Преосвященний митрополита Святогірський Арсеній взяв участь в конференції «Чернецтво і сучасний світ» на Кіпрі.

Протягом року вікарій Київської Митрополії архієпископ Боярський Феодосій представляв Українську Православну Церкву у святкових прийомах, організованих дипломатичними посольствами таких країн: Аргентини, Вірменії, Польщі, Сербії, Сполучених Штатів Америки, Туреччини, Франції та Хорватії.

Преосвященні архієреї у своїх єпархіях зустрічалися зі спостерігачами спеціальної моніторингової місії в Україні Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Зокрема, з представниками ОБСЄ зустрілись такі ієрархи: митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонафан, митрополит Овруцький і Коростенський Віссаріон, митрополит Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій, митрополит Херсонський і Таврійський Іоанн, митрополит Криворізький і Нікопольський Єфрем, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій та архієпископ Вознесенський і Первомайський Олексій.

За звітний період Преосвященний митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука взяв участь у зимовій сесії Священного Синоду Руської Православної Церкви (вересень 2018 року — лютий 2019 року).

У зв’язку з особистими ювілеями церковними орденами нагороджені такі Преосвященні Української Православної Церкви:

У зв’язку з особистими ювілеями церковними орденами нагороджені такі Преосвященні Української Православної Церкви: митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней — орденом святого апостола Андрія Первозванного; митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим — орденом святого князя Володимира І ступеня; митрополит Херсонський і Таврійський Іоанн — орденом преподобного Іова Почаївського ІІІ ступеня; архієпископ Боярський Феодосій, вікарій Київської Митрополії — орденом преподобного Нестора Літописця І ступеня; архієпископ Фастівський Даміан, вікарій Київської Митрополії — орденом преподобного Іова Почаївського І ступеня; архієпископ Волинський і Луцький Нафанаїл — орденом святого князя Володимира ІІ ступеня; єпископ Шепетівський і Славутський Євсевій — орденом преподобного Іова Почаївського ІІІ ступеня; єпископ Новосанжарський Веніамін, вікарій Полтавської єпархії — орденом святителя Петра Могили; єпископ Ладижинський Сергій, вікарій Тульчинської єпархії — орденом святителя Димитрія Ростовського; єпископ Переяслав-Хмельницький Діонісій, вікарій Київської Митрополії — орденом преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня; єпископ Петропавлівський Андрій, вікарій Дніпропетровської єпархії — орденом святителя Димитрія Ростовського.

За багатолітнє служіння та заслуги перед Українською Православною Церквою архіпастирі УПЦ були удостоєні богослужбових нагород:

25 червня, під час святкування Дня Небесного покровителя, 75-річчя з дня народження та 5-ї річниці Предстоятельського служіння, Блаженніший Митрополит Онуфрій за Божественною літургією в Києво-Печерській Лаврі возвів у сан митрополита архієпископа Ровеньківського і Свердловського Пантелеімона, у сан архієпископа єпископів: Івано-Франківського і Коломийського Серафима, Шумського Іова, вікарія Тернопільської єпархії, Овідіопольського Аркадія та Южненского Діодора — вікаріїв Одеської єпархії.

17 серпня, з нагоди 5-ї річниці інтронізації, Предстоятель Української Православної Церкви возвів у сан митрополита архієпископів: Джанкойського і Роздольненського Аліпія, Сєверодонецького і Старобільського Никодима, Львівського і Галицького Філарета, Ніжинського і Прилуцького Климента, Вінницького і Барського Варсонофія. В сан архієпископа возведені єпископи: Путивльський Антоній, Вознесенський і Первомайський Олексій, Олександрійський і Світловодський Боголєп, Волинський і Луцький Нафанаїл.

29 вересня, на Малому вході під час Божественної літургії у Свято-Успенському чоловічому монастирі м. Одеси, Блаженніший Митрополит Онуфрій возвів вікарія Одеської єпархії єпископа Арцизького Віктора у сан архієпископа.

Протягом звітного року відійшов до Господа Преосвященний архієпископ Пантелеімон (Романовський), (+24.08.2019), який з 2011 року перебував на спокої за станом здоров’я.

VІ. Українська Православна Церква і сучасна суспільно-політична ситуація

Упродовж 2019 року перед Українською Православною Церквою залишились невирішені питання минулих років, а також постали нові виклики.

У 2019 році Українська Православна Церква після тривалих незаконних дій Міністерства культури України змушена була захищати права на своє законне існування у судових інстанціях. Поштовхом послуговало прийняття Верховною Радою України Закону України від 20.12.2018 №2662-VIII «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України».

На виконання приписів Перехідних та прикінцевих положень Закону про внесення змін щодо назви, Міністерством культури України прийнято Наказ №37 від 25.01.2019 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об’єднань), які підпадають під дію норм частин сьомої і восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». У зазначеному наказі міститься вказівка на проведення релігієзнавчої експертизи зареєстрованих статутів релігійних організацій та публічне, через «Урядовий кур’єр», і письмове інформування релігійних організацій (об’єднань) про результати експертизи.

Уже наступного дня, 26 січня 2019 року на офіційному сайті Міністерства культури України було опубліковано документ «Релігієзнавча експертиза щодо встановлення переліку релігійних організацій (об’єднань), які підпадають під дію норм частин сьомої і восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Цього ж дня, в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» опубліковано Інформацію Міністерства культури України стосовно переліку релігійних організацій (об’єднань), яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку.

До опублікованого Переліку включено, зокрема, Київську Митрополію Української Православної Церкви, як релігійний центр Української Православної Церкви, а також 53 релігійних управлінь — Управлінь єпархій, духовні навчальні заклади, монастирі, місіонерські товариства (місії), релігійні братства, а також релігійні громади, що входять до складу релігійного об’єднання.

Вважаючи вчинені дії Міністерством культури України незаконними, Київська Митрополія Української Православної Церкви звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування Наказу Мінкультури №37 від 25.01.2019.

У межах адміністративної справи судом за заявою Київської Митрополії УПЦ було вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо релігійних організацій, які входять до складу релігійного об’єднання Українська Православна Церква, чим було заборонено будь-яким суб’єктам, які мають повноваження із вчинення реєстраційних дій, вносити записи та їх вилучати, скасовувати записи, анульовувати записи та вчиняти будь-які інші реєстраційні дії щодо названих релігійних організацій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Впродовж року громади УПЦ потерпали від незаконних перереєстрацій. Головами обласних державних адміністрацій видано понад 200 розпоряджень про перереєстрацію громад УПЦ в «УПЦ КП» або «ПЦУ». Слід зазначити, що розпорядження видаються лише на підставі звернень територіальних громад. Однак, орган, що уповноважений провести реєстрацію статутних документів, не дотримується законодавчої вимоги щодо переліку необхідних документів для здійснення реєстраційних дій та не враховує законодавче розмежування понять територіальна громада та релігійна громада. У зв’язку з цим, для встановлення справедливості та захисту порушених прав, релігійні громади Української Православної Церкви змушені звертатись у місцеві суди з позовами. Лише за 2019 рік відбулося понад 150 судових процесів.

У багатьох регіонах України, така незаконна реєстрація стала мотивом для рейдерських захоплень церковного майна, котре часто супроводжувалося побиттям та кровопролиттям. За фактами вчинених правопорушень, а також через перешкоди звершення церковного богослужіння, незаконного проникнення та осквернення святинь відкрито більше 250-ти кримінальних проваджень. Частина правопорушень за заявами потерпілих мирян та священнослужителів УПЦ внесене до реєстру через судові рішення, оскільки правоохоронці в захопленні храмів не завжди вбачали порушення прав громадян чи релігійних громад.

VІІ. Українська Православна Церква та Помісні Православні Церкви

Антиканонічні дії Константинопольського Патріархату в Україні у 2018 році та на початку 2019 року, породили глибоку кризу у світовому Православ’ї. З прикрістю слід констатувати, що під тиском Еладська та Олександрійська Православні Церкви приєдналися до помилкового рішення Константинопольського Патріархату і вступити у спілкування з розкольниками. Однак, це не лише не вирішило проблеми, а ще більше поглибило розділення в сім’ї Помісних Православних Церков. Разом з тим, багато Помісних Церков виступили проти визнання новоствореної структури в Україні. Так, Сербська Православна Церква у своєму офіційному листі від 6 лютого 2019 року до Патріарха Константинопольського Варфоломія називає так звану Православну Церкву України «конфедерацією розкольницьких угрупувань, а її очільника — розкольником». Польська Православна Церква декілька разів протягом 2019 року виступала із заявами (№ 342 від 2 квітня 2019 року та № 343 від 29 жовтня 2019 року), у яких висловила незгоду з наданням автокефалії для розкольників.

У зв’язку з цим, серед Помісних Православних Церков все сильніше почали звучати голоси щодо необхідності всеправославного вирішення української церковної проблеми.

Так, 14 жовтня 2019 року під час свого візиту до Сербської Православної Церкви Антіохійський Патріарх Іоанн Х закликав до скликання Всеправославного Собору, на якому Православна Церква могла б розглянути ці проблеми. 21 листопада 2019 року Патріарх Єрусалимський Феофіл ІІІ виступив з ініціативою проведення Всеправославної наради в Йорданії. 24 листопада 2019 року у ЗМІ був опублікований заклик до подібного Всеправославного зібрання з боку Архієпископа Албанського Анастасія, який розіслав цей заклик у вигляді листа Предстоятелям усіх Помісних Церков ще 20 листопада 2019 року. 26 листопада 2019 року ієрарх Кіпрської Православної Церкви митрополит Морфу Неофіт підтвердив, що канонічним Митрополитом Київським Кіпрська Церква вважає Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, і також закликав до всеправославного вирішення церковного розколу в Україні. 29 листопада 2019 року чотири грецькі митрополита: митрополит Дріїнупольський, Погоніанійський і Коніційський Андрій, митрополит Пірейський Серафим, митрополит Кифірський і Антикифірський Серафим та митрополит Етолійський і Акарнанійський Косьма направили Константинопольському Патріарху та іншим Предстоятелям Помісних Православних Церков листи про необхідність скликання Всеправославного Собору для вирішення українського церковного питання.

2019 рік Українська Православна Церква завершує з такими статистичними показниками:

		2018	2019
1.	кількість єпархій	53	53
2.	кількість архієреїв	97	99
3.	єпархіальних	53	53
4.	вікарних	37	39
5.	на спокої	7	7
6.	митрополитів	42	46
7.	архієпископів	25	27
8.	єпископів	30	27
9.	кількість синодальних установ	26	26
10.	кількість парафій	12 092	12 338
11.	кількість священнослужителів	12 409	12 411
12.	кількість монастирів	258	254
13.	кількість ченців	4 501	4 609
14.	кількість духовних навчальних закладів	17	17
15.	кількість студентів денної форми навчання у вищих духовних навчальних закладах	1 415	1 372