США. Єпископ Гедеон звернувся до уряду США з приводу незаконного позбавлення громадянства

У своєму зверненні Єпископ Гедеон розкриває ситуацію навколо незаконної депортації і позбавлення його громадянства чинною владою України, а також просить згідно міжнародних правових норм встати на захист демократичних прав всього українського народу.

Нижче наведено переклад листа.

 13 лютого 2019 року при перетині кордону України начальником 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Бориспіль»(термінал В)», Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» майором Ільчуком Олексієм Васильовичем прийнято Рішення про відмову у перетині державного кордону на в’їзд в Україну мені — Харону Юрію Самуїловичу, 10.06.1960 року народження.  

При цьому, відповідно до складеного письмового Рішення про відмову в перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства прийнято рішення про відмову у перетині державного кордону громадянину США Харону Юрію, 10.06.1960 року народження. 

Варто зазначити, що я — Харон Юрій Самуїлович, 10.06.1960 року народження, уродженець м. Одеса, з 2011 року є громадянином України і постійно проживаю в Україні, дотримуюсь вимог чинного законодавства України, сплачую встановлені в Україні податки і збори.

Ці обставини прямо вказують на наявність між мною та державою Україна певного правового зв’язку, який існує між нами, що знаходить свій вияв у взаємних правах і обов’язках. Інакше кажучи ці обставини прямо вказують на наявність у мене громадянства України.

Вважаю за необхідне звернути Вашу увагу на те, що прийняттю незаконного рішення про заборону в’їзду мені на мою Батьківщину передувало ряд подій, безпосереднім учасником яких я виявився в силу свого служіння Господу та українському народу.

Варто зазначити, що я – Владика Гедеон, єпископ Макарівський, вікарій Київської єпархії Української Православної Церкви, у зв’язку з останніми подіями, які відбуваються в Україні навколо Української Православної Церкви та втручанням в її діяльність з боку органів державної влади 5 лютого 2019 року по благословенню Митрополита Київського і всія України Онуфрія за запрошенням влади Сполучених Штатів Америки відвідав конгрес США, де провів робочу зустріч з конгресменами та передав офіційне звернення УПЦ до американського  конгресу та Держсекретаря США Майкла Помпео, в якому Церква просить розглянути випадки порушення прав і свобод віруючих в Україні.

Окремо варто зазначити, що при виїзді з України до Сполучених Штатів Америки та перетині державного кордону я надавав для перевірки співробітникам Державної прикордонної служби України, документи громадянина України, відповідно до яких виїздив за межі держави. Жодних претензій до мене, як громадянина, щодо недійсності документів, які підтверджують приналежність до громадянства України, у правоохоронних органів не було, хоча зі змісту Протоколу вилучення(затримання) документа від 13.02.2019 року відповідно до якого у мене було вилучено паспорт громадянина України для виїзду за кордон, вказаний документ було оголошено недійсним 24.01.2019 року, тобто до того, як я перетинав кордон при виїзді з України.

З огляду на ці обставини залишається незрозумілим, чому недійсний документ не було вилучено у мене при виїзді з України та перетині кордону???

На мій погляд відповідь на дане риторичне питання цілком зрозуміле – при виїзді за кордон паспорт громадянина України, виданий на моє ім’я був дійсним, а документи про визнання його недійсним було сфальсифіковано після мого візиту до США, під час якого мною було проявлено принципову громадянську позицію щодо висвітлення подій, які відбуваються в Україні навколо Української Православної Церкви.

Натомість вже 13.02.2019 року такі претензії до мене з’явилися після того, як я відвідав конгрес США та спілкувався з конгресменами щодо грубого порушення з боку чинної влади України норм Конституції, а також ряду міжнародних нормативно правових актів, які ратифіковано Україною, зокрема: Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакту про громадянські і політичні права, Декларації про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії або переконань, Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

При поверненні в Україну та перетині кордону я пред’являв паспорт громадянина України, жодних документів, які б підтверджували мою приналежність до громадянства США на контрольному пункті мною не пред’являлося, а тому залишається не зрозумілим, яким чином відповідні представники компетентних органів України зробили висновки про наявність у мене громадянства Сполучених Штатів, оскільки жодної мотивації своїх дій ними мені наведено не було, а в процесуальних документах, які було складено це не зазначено.

Як вже зазначено,  однією з причин депортації мене з боку органів державної влади України було твердження про начебто наявність у мене громадянства США, яке є виключно припущенням певних осіб, уповноважених на виконання функцій держави, на підтвердження якого не зазначено жодних фактичних доказів, що є неприпустимим і прямо вказує на заангажованість такого рішення та невідповідність його вимогам Закону.

Якщо навіть припустити, що громадянин України Харон Юрій Самуїлович, тобто я, окрім громадянства України маю ще громадянство іншої держави(зокрема США де я, доречі, служив тривалий час) то формально наявність у громадянина України паспорта іншої держави суперечить законодавству України, про те за це не позбавляють громадянства.

Системний аналіз правових норм Конституції України, відповідних Законів та нормативно-правових актів прямо вказує на те, що громадянин взагалі не може бути позбавлений громадянства без своєї згоди.

Ст. 15 Загальної Декларації прав людини  встановлено, що кожна людина має право на громадянство і ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства.

Виходячи з цього ч. 1 ст. 25 Конституції України проголошує, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Тобто Конституція гарантує громадянам України за будь-яких обставин збереження громадянства і відповідний захист з боку держави.

Підстави набуття і поновлення громадянства України визначаються Законом України «Про громадянство України» з на ступними змінами та доповненнями. Цим законом була передбачена і можливість втрати українського громадянства, визначені умови для цього.

Щодо виходу з громадянства або його зміни, то вони відбувається виключно  на підставі добровільного волевиявлення кожної людини у порядку, визначеному законом. Тобто – вихід з громадянства України здійснюється тільки за клопотанням відповідної особи, яка має намір вийти із громадянства.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права — це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Відповідно до ч. 2 ст.  6, ч. 2 ст. 19 та ст. 60 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Жодних клопотань про вихід із громадянства України я не подавав, а тому позбавлення мене громадянства та анулювання паспортів, виданих компетентними органами України на моє ім’я є грубим порушенням норм Конвенції з прав людини, Конституції України, Закону України «Про громадянство України» та нормативно-правових актів, якими здійснюється регулювання правовідносин в цій сфері.

Такі дії вчинені відповідними особами виключно на підставі припущень, без належного нормативно-правового обґрунтування, всупереч встановленій процедурі та суперечать нормам національного та міжнародного законодавства.

А з огляду на те, що такі дії по відношенню до мене вчинено після висловлення моєї принципової громадянської позиції щодо неприпустимості втручання влади України у діяльність релігійних організацій, що є грубим порушенням права на свободу світогляду і віросповідання в розрізі права на безперешкодне ведення релігійної діяльності – прямо вбачається, що влада намагається у будь-який спосіб усунути незгодного з її діями архієпископа Української Православної Церкви, не нехтуючи при цьому грубим порушенням норм Конституції та чинного законодавства, намагаючись надати таким своїм протиправним діям зовні вигляду законних.

 Окремо хочеться зазначити, що останнім часом питання наявності у громадян України подвійного громадянства досить широко обговорюється в суспільстві. При цьому, вже нікого не здивуєш тим, що  у цілого ряду українських політиків, представників органів державної влади і бізнесменів є подвійне громадянство. Однак, це абсолютно не заважає їм жити і працювати в Україні, обіймаючи при цьому найвищі керівні посади в органах виконавчої влади, а також представляти народ України у вищому законодавчому органі – Верховній Раді України.

За даними деяких аналітичних видань, у Верховній Раді України понад 100 народних депутатів мають, крім українського, іноземне громадянство, що не перешкоджає їм займатися правотворчою діяльністю, при цьому по відношенню до них з боку уповноважених державних органів не вчиняється жодних дій, спрямованих на позбавлення їх українського громадянства.

А чого тільки варта епопея з американським громадянством Уляни Супрун, яка отримавши в 2015 році український паспорт, всупереч вимог Закону України «Про громадянство України», не стала відмовлятися від громадянства США, та всупереч вимог п. 2 ст. 19 Закону України «Про державну службу», у відповідності до приписів якого на держслужбу не може вступати особа, яка має громадянство іншої держави, більше двох років виконує обов’язки міністра охорони здоров’я України.

На тлі цих подій досить дивною (хоча напевне закономірною для представників діючої влади в Україні) виходить ситуація, в якій священнослужителя Української Православної Церкви, який всіма законними способами намагається відстоювати права народу на свободу світогляду і віросповідання в розрізі права на безперешкодне ведення релігійної діяльності, без жодних на те правових підстав, всупереч Конституції України та встановленій Законом процедурі, позбавляють громадянства, а для представника влади, неправовірні дії якої намагається цей священник оскаржити, ні закони України, ні рішення українських судів – не указ.

З огляду на викладені факти, які прямо вказують грубе порушення з боку органів державної влади в Україні громадянських прав та свобод, прошу Вас у відповідності до міжнародних правових норм встати на захист  демократичних прав не лише моїх, а й всього українського народу.