У підготовчі тижні до Великого посту Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів для чого людині постити і як це правильно робити, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

«Свята Церква, готуючи нас до спасительного часу Великого посту, нагадує про те, що піст є деревом, на яке людина повинна зійти і з нього побачити Бога», — зазначив Предстоятель.

Він підкреслив, що засобом для духовного вдосконалення християнина є не тільки утримання, а й молитва.

«Правильна молитва — це смиренна молитва. Горда, пихата молитва — це образа для Бога, — про це йшлося в притчі про митаря і фарисея в минулу неділю, зазначив Архіпастир. — У Неділю про блудного сина Свята Церква нагадує про те, що найбільша трагедія людства і кожного з нас — це гріх, який віддаляє людину від Бога».

За словами Блаженнішого владики, притча цього тижня дуже яскраво описує, що таке гріх, а головне показує, як його можна залишити і повернутися в Отчий дім.

«Всі ми, дорогі брати і сестри, в більшій чи меншій мірі подібні до блудного сина. Ми маємо таланти, здібності, якесь майно, які нам Бог довіряє, щоб ми з їхньою допомогою прославляли Ім’я Боже. Але іноді нас заносить, і ми починаємо це використовувати для свого задоволення, для задоволення своїх похотей і пристрастей. Це означає, що ми відійшли від Отчого дому. Може бути, і не в далеку країну, але ми вже не в Отчому домі, а поза ним».

Людина, яка живе тільки в своє задоволення, з часом забуває і про Бога, і про інших людей, які потребують її допомоги. І тоді, підкреслює Його Блаженство, «гріх з’їдає радість життя» такого «блудного сина».

«Коли людина встає вранці і радіє, що побачила сонце, радіє, що побачила дерева, що вона побачила тварин, людей, що його оточують. Усі йому здаються гарними, а це так і є. Це так благодать життя відкриває людині правильну картину Божого творіння, — продовжив Митрополит Онуфрій. — Коли ця благодать віднімається від людини, гріх її з’їдає, тоді людині все не добре. І сонце їй не таке, і дерева не такі, і люди погані — усе чорні, похмурі, недобрі, злі. Але це не вони такі, це вона так їх сприймає, тому, що втратила радість життя. І людина починає страждати в душі, не знаючи, що їй робити. Зазвичай люди роблять протилежне — думаючи, що мало повеселилися, вирішують веселитися ще більше. Все більше і більше віддаючись гріху, продовжують віддалятися від Отчого дому, їхній внутрішній духовний стан погіршується».

Рано чи пізно, стверджує Предстоятель, кожна така людина розуміє, що йде не тим шляхом.

«І тут є одна дуже важлива річ, яку люди не роблять. Вони приходять в себе і так і виснуть на цьому місці. Усвідомлюють, що вони недобре роблять, а далі нікуди не рухаються. Треба встати і йти. Встати і йти до Отця! Озброїтися постом, озброїтися молитвою, утримувати себе від гріха і проводити за допомогою цих чеснот дні свого життя».

Піст і молитва приводить людину в усвідомлення свого реального становища і тоді приходить справжнє покаяння.

«Покаяння — це вже прямування до Бога. Коли людина починає каятися і говорити Богу “Ти не заслужив того, щоб я Тебе ображав. Ти мені робиш тільки добро, а я тобі натомість — образи. Ти цього не заслуговуєш”. Усвідомлення того, що Бог не заслуговує тих капостей, які ми проти Нього творимо, приводить людину в сокрушіння душі. І людина починає відвертатися від гріха і йде до Бога».

За словами Архіпастиря, «повернення блудного сина до рідної домівки відбувається не тільки під час посту, воно повинно бути постійним». Перебуваючи від Отчого дому далеко, ми повинні кожен день робити маленькі кроки.

«Але піст є тим часом коли, я роблю не маленькі, черепашачі кроки, а — великі кроки. Піст — це час інтенсивної ходи до Бога».

«Нехай Господь допомагає нам дорогі, брати і сестри, визначити в якій країні ми знаходимося. Якщо ми побачимо, що в чужій, далеко від Бога, нехай допомагає нам встати і піти. Для цього є піст і молитва. Благодать Божа буде зміцнювати нас і ми досягнемо Отчого дому», — побажав Блаженніший Митрополит Онуфрій.