Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

КИЇВ. В храмах Голосіївського благочиння вшанували молитвою визволителів міста від нацистів

30.10.2017 news, Церковь и общество

27 жовтня, напередодні 74-Ї річниці звільнення Києва та України від німецьких нацистів, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї Онуфрія та на прохання адміністрації та ветеранів в храмах Голосіївського благочиння були звершені молебні та панахиди за воїнами Другої світової війни.

Духовенство Свято-Вознесенського храму відвідали районний будинок ветеранів і привітали мешканців зі славетним святом. В своєму слові благочинний протоієрей Павел Кирилов сказав: «Сьогодні ми почули свідків тих страшних подій, які згадують запах гарі та зруйновані будинки, батальйони втомлених солдатів та смак свободи. Чим далі ми віддаляємося від тих років, тим більше забуваємо деталі, але краще усвідомлюємо велич подвигу простих солдатів і офіцерів».

Звільнення столиці коштувало дуже дорого. Різні джерела називають від 380 до 417 тис. вбитих воїнів.
Які би історичні факти не виникли через десяткі років після 6 листопада 1943 року, коли радянські війська ввійшли до Києва, головною оцінкою завжди будуть свідчення сучастників, що пережили два роки оккупації. А всі вони згадують цей день як день Звільнення.

Ветерани та діти війни згадують: «Ще не заспокоїлись дніпровські води від вибухів снарядів і не розвіїлась атмосфера страждань і смерті, а люди вже стягуються з навколишніх селищ. Несуть у руках або везуть на власноруч зроблених візках нехитрі скарби та продукти, як правило, трохи овочів та хліб. Вони обшукують кожен зруйнований будинок, чи не має в ньому мін, і починають облаштувати житло. Воду носять відрами з Дніпра або з яких-небудь криниць. Не повністю знищені будинки освітлюють керосиновими лампами, а частіше простими свічками або лучинами. Для обігріву люди збирають дерев’яні уламки на вулицях і носять їх до будинку, щоб розпалити вогонь у приміщеннях без вікон і дверей. Ніде не побачите таке примітивне життя, як зараз в Києві. Дуже тихо, не чутно навіть голосних розмов. Ті, хто повертається жити в Києві, входять в місто як тіні. Перша зима — дуже важка, згодом життя потихеньку налагоджується».

mitropolia.kiev.ua

Україна Православна

Дизайн, верстка и программирование Cent Studio