Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

КИЇВ. Митрополит Антоній: З яких пір молитва за Україну стала злочином?

19 вересня 2017 року в Сумах місцева влада не підтримала проведення на Покрову Хресного ходу віруючих Української Православної Церкви.

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує коментар керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія на blogs.korrespondent.net.

Як зазначив депутат Сумської обласної ради Віктор Дубинко, це питання вимагає додаткового узгодження, адже зазначений захід здатен викликати громадянське протистояння. При цьому деякі ЗМІ вказали на те, що депутат, серед іншого, розглядає можливим і вчинення провокацій з боку УПЦ.

У зв’язку з цим я хотів би акцентувати увагу на кількох важливих моментах.

Перше — Хресна хода в Сумах проводиться вже багато років. Відповідно до сформованої традиції тисячі людей, серед яких є і гості з інших міст України, йдуть з молитвами на устах до місця, де був раніше розташований стародавній козацький храм на честь Покрова Пресвятої Богородиці. Як повідомляють ЗМІ, за весь цей час ніяких протистоянь або інцидентів зафіксовано не було. Так чому ж вони повинні бути в цьому році?

Друге — коли мова йде про можливість «вчинення провокацій» з боку прихожан УПЦ, мені відразу ж згадуються море інформаційної істерії навколо Всеукраїнського Хресного ходу 2016 року. Які тільки «звинувачення» не кидали в обличчя УПЦ. Їх абсурдності не було меж. «У колоні хрестоходців йдуть спецназівці ГРУ і ФСБ Росії», «вони готують захоплення адміністративних будівель в Києві», «віруючі будуть влаштовувати на камеру бійки з силовиками, щоб показати всьому світу фейк про утиск УПЦ» і так далі. Однак нічого з цього так і не відбулося. Все, чим лякали українську громадськість, виявилося чиїмись надуманими або спеціально роздмухуваними страхами. Хоча спочатку багатьом ініціаторам цього цькування було зрозуміло, що люди похилого віку, жінки і діти, що йдуть в значному числі по дорогах нашої країни, ну ніяк не можуть претендувати на роль «ініціаторів різних заворушень».

При цьому варто зазначити, що провокації все ж відбулися. Але не з боку УПЦ, а її опонентів. Чого тільки варте кидання під Борисполем каміння, яєць і різного сміття в колону віруючих, учасники якої несли чудотворну ікону Божої Матері.

З огляду на сказане, підозрювати віруючих Церкви в якихось злочинних намірах, як мінімум, нерозумно. Доказом цього твердження служить саме життя. За останні роки по всій Україні УПЦ провела безліч різних Хресних ходів. І ніяких провокацій, здатних порушити суспільну стабільність, вони не продукували.

Третє — якщо віруючі УПЦ теоретично можуть стати жертвою якоїсь агресії, то невже не можна забезпечити належний рівень їх захисту? Практика показує, що для цього потрібно всього лише бажання. Необхідно згадати хоча б провокаційні «марші ЛГБТ» в Києві, які як раз і могли спровокувати масштабні інциденти. Незважаючи на їх неприйняття суспільством, вони все ж були проведені. Під повноцінним і ефективним прикриттям з боку силовиків. Думаю, що і в Сумах можна забезпечити, якщо виникнуть якісь загрози, необхідний рівень відповідного захисту.

Четверте — як взагалі може «викликати протистояння» мирний, гарантований Конституцією, хід громадян України, які в рамках Хресного ходу будуть молитися за мир і добробут своєї Вітчизни? Хіба молитва за свою країну і свій народ є якимось злочином? Хіба це йде в розріз з патріотизмом і любов’ю до України? І як можна назвати тих, хто намагається або намагатиметься протистояти заклику Божої благодаті на українську землю?

Впевнений, що для справжніх патріотів України відповіді на ці запитання очевидні.