РІВНЕ. Ікона Божої Матері «Споручниця грішних» душа Корецької обителі

08.06.2017 news, История

Чудотворний образ Богородиці «Споручниця грішних» є душею Корецького жіночого монастиря ще з XVII століття. Ікона спрадавна була в замку корецьких князів. Її називали “благодатною”, бо, за молитвами перед нею, Матір Божа постійно посилала свою допомогу княжій родині.
У 1622 році турки взяли в полон останнього з православних Корецьких князів, Самуїла. Його брат, Іоанн, опинившись без підтримки та опори, проявив малодушшя – перейшов у католицьку віру, прийняв ім’я Ян-Карл та передав новозбудовану частину Корецької обителі монахам-францисканцям. Новоспечені «брати у Христі», католики-єзуїти, підбили князя винести зі свого родового замку православні святині – плащаницю Богородиці та ікону Божої Матері «Споручниця грішних». Чи то Господь зглянувся на молитви сестри Корецьких князів, Серафими, ігумені місцевої жіночої обителі, чи сам Ян-Карл проявив здоровий глузд, але у 1622 році, у четвер після святої П’ятидесятниці, Хресною ходою ці святині були перенесені у Корецький монастир. Та навіть молитви сестри-ігумені не вберегли брата, який зрадив православну віру, від кари Божої: Всевишній не дав Яну-Карлу нащадків, і рід Корецьких князів на ньому перервався.

А, починаючи з 1622 року, на четвертий день після Трійці було встановлено святкування на честь образу Матері Божої “Споручниця грішних”.

Протоієрей Віталій Герлінський, секретар Рівненської єпархії, розповідає, що образ Корецької Богоматері для нього є по-особливому значущим:

– 20 березня 1997 року в Корецькій обителі відбулася моя священицька хіротонія. Після неї я, щойно рукопокладений молодий ієрей, довго молився перед чудотворною іконою “Споручниці грішних”. Я добре усвідомлював, що шлях священика — нелегкий, розумів і важливість цього життєвого вибору, тому тоді дуже просив допомоги Пресвятої Богородиці. І зараз, усвідомлюючи власні гріхи, прошу Її бути моєю споручницею перед Престолом Божим. – Отець секретар зізнається: – Хоч не завжди маю можливість приїхати до Корця, але образ Корецької Богоматері завжди тримаю не тільки у своїй пам’яті, але й у своєму серці.

На іконі Божа Матір зображена з Богонемовлям-Христом на лівій руці, Який обома руками тримає Її десницю. Написана на дерев’яній дошці, свою теперішню назву святиня отримала від віршованого напису на окладі «Аз споручница грешных к Моему Сыну: Сей дал Мне за них руце слышати Мя выну; да тии, иже радость выну Мне приносят, радоватися вечне через Меня испросят». І, справді, заступництво і чудеса від образу відчувають усі, хто з вірою і надією звертається перед ним до Богородиці.

Через цю ікону Бог багато разів рятував Корець від ворогів, проливних злив та інших напастей. У важкі часи її несли Хресним ходом навколо обителі або міста – і біда відступала.

12 серпня 1880 року ікона була перенесена в повернутий монастирю Свято-Троїцький храм і поміщена в дерев’яний різьблений кіот у його лівій передній колоні.

Не раз чудотворна ікона показувала благодатну допомогу стражденним – у 1923 році, в день Святої Трійці, перед образом отримав зцілення молодий чоловік, одержимий нечистим духом.

Проявила свою чудесну силу ікона і згодом. Жителі Корця розповідають, що у часи фашистської окупації святотатці спробували пограбувати монастир, і як тільки вони не намагались викрасти чудотворну ікону Богородиці – здерти вдалося лише ризу, святиню навіть не вдалося зрушити з місця. Після того, як наголошують місцеві жителі, грабіжники залишили обитель у спокої, а рани на іконі зажили дуже швидко. На початку двохтисячних старець, прозорливий архімандрит Парфеній, який пройшов пекло ГУЛАГу, кілька разів твердив монахиням: “Бережіть ігуменю вашу, щоб її не вкрали. А то прийдуть злодії і вкрадуть”. Старець спочив, і тільки після його смерті сестри зрозуміли, про яку ігуменю говорив їм архімандрит: у листопаді 2001 року злодії поцупили з монастиря дорогоцінні ікони та церковні прикраси, вартісне богослужбове начиння. Але Мати Божа знову явила диво Своїм чудотворним образом: скільки не ламали злодії кіот «Споручниці грішних», змогли зняти з ікони тільки дорогоцінну ризу, а сам образ украсти так і не змогли. Дуже швидко, стараннями сестер, вірян і духовенства, рани на іконі було вилікувано, і чудотворна ікона знову стала доступною для поклоніння.

При згадці про Корецький чудотворний образ не стримує емоцій і прес-секретар Рівненської єпархії ігумен Герман (Кулакевич):

– Улітку 1999 року, я, ще малим 14-річним хлопчиком, їхав із дому на послух у Свято-Успенський Липенський монастир. Так склалося, що дорогою ми спершу поїхали у Корець на святкування на честь образу Божої Матері “Споручниця грішних”. Я був там уперше і мене до глибини душі вразило торжество, урочистість богослужіння, краса храму, мелодичні наспіви хору монахинь. Ми уже їхали в Липки, а у голові лунали слова тропаря іконі корецьким розспівом: “Умолкает ныне всякое уныние и страх отчаяния исчезает…”. Чотири тижні послуху пробігли непомітно. Мати Божа ніби розвіяла усі сумніви, – згадує отець прес-секретар.

– Вдома я неймовірно сумував за монастирем і упевнився у своєму прагненні присвятити життя Богові. Так, у тому ж році я перевівся у школу села Андрусіїв, що по-сусідству з Липками, і став послушником Свято-Успенського Липенського монастиря. Увесь цей час Корецька Богоматір була іконою, перед якою я міг помолитися по-особливому. А через 10 років, у 2009 році, коли мене постригали у монашество, образ “Споручниця грішних” став моїм пострижним. І ще, – наголошує отець ігумен, – коли молишся біля цього образу, не покидає дивовижне відчуття, що Мати Божа чує тебе.

Сестри обителі розповідають: щороку до ікони приходять помолитися тисячі вірян. Усі вони просять у Цариці Небесної допомоги і заступництва та підтверджують: після молитов перед чудотворним образом отримують душевне полегшення і заспокоєння, серцем опановує спокій та умиротвореність.

«Умолкает ныне всякое уныние и страх отчаяния исчезает, грешницы в скорби сердца обретают утешение и Небесною любовию озаряются светло: днесь бо Матерь Божия простирает нам спасающую руку и от Пречистаго образа Своею вещает, глаголя: Аз Споручница грешных к Моему Сыну, Сей дал Мне за них руце слышати Мя выну», – співається у тропарі чудотворній святині. Та, Яка разом зі Своїм Сином зображена на дощечці ікони “Споручниця грішних”, і у князівські часи, як і до наших днів, залишається найпершою Помічницею роду людському.

УМАНЬ. У єпархії молитовно вшанували пам’ять Новомучеників і сповідників краю

СУМЫ. В результате автомобильной катастрофы скончался клирик епархии