Предстоятель УПЦ: Якщо буде між нами любов, то у нас не буде ані злості, ані ненависті, ані війн

Про це сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій під час своєї проповіді в Неділю про Страшний Суд, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Предстоятель розповів, чому Свята Церква згадує про Страшний Суд перед початком Святого Великого посту.

 Його Блаженство нагадав слова Спасителя світу про Його праведний Суд, на якому кожен буде відповідати перед Господом в першу чергу за справи прояву любові до ближнього: той, хто творив милосердя в ім’я Христа, успадкує вічне Царство, а той, хто уникав цього — розділить долю падших ангелів. (Мф. 25, 31-46).

«Так Спаситель описує в Євангелії той страшний час, дуже відповідальний час великого Страшного Суду, — відзначив Блаженніший владика. — Уважно читаючи ці слова, ми бачимо, що будемо судимі за те, що робили чи не робили справи духовної, християнської любові».

Сам Господь показав нам приклад такої любові.

«Коли Він прийшов до нас падших, похмурих, зневірених і підняв нас, то проявив Свою любов і наказав нам, щоб ми так само любили один одного. Це і є та ознака, за якою можна визначити — чия людина — Божа чи не Божа», — сказав Митрополит Онуфрій.

Для того щоб стяжати таку любов людині потрібно виконати певну роботу над собою.

«Чому Свята Церква згадує про Страшний Суд перед Святим Великим постом? Здавалося б на Суді не будуть питати — ти постився, молився, робив поклони, відвідував храм, каявся? Все те, про що я тільки що згадав — молитва, піст, покаяння, поклони, відвідування храму, примушування себе до терпіння — є засобами до досягнення любові».

За словами Архіпастиря, кожна людина покликана до того, щоб прагнути уподібнитися Богові.

«Той, хто любить свого ближнього, уподібнюється Богу, тому, що Він і є Любов, — продовжив він. — Тут мається на увазі не звичайна любов, яку має батько до сина, наприклад, або наречений до нареченої, а любов жертовна, духовна жертовна любов».

Предстоятель пояснив, що така любов — безпристрасна і повинна бути спрямована на кожну людину, яка потребує нашої допомоги.

«Можливо людина нам не подобається своїм зовнішнім виглядом, своїм характером, звичками, але якщо вона потребує нашої допомоги, а ми можемо їй допомогти, то повинні це зробити. Таку любов Бог проявляє до нас усіх».

Він підкреслив, що «якщо буде між нами любов, то у нас не буде ані злості, ані ненависті, не буде між нами ані бійок, ані воїн — всього того, чого людина насправді не хоче мати».

Часто люди, піддаючись гріховним спокусам, навіть отримують задоволення від того, що їм шкодить.

«Ми не любимо наслідків гріха, а сам гріх ми іноді любимо. Ми повинні ненавидіти гріх і ухилятися від нього. І це буде той шлях, на якому ми будемо завжди збагачуватися Божественною любов’ю, яка приведе нас до вічного життя у Христі Іісусі Господі нашому».