Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

Блаженніший Митрополит Онуфрій: Те, що велить Бог – для людини найпотрібніше та найкорисніше

 

13 листопада під час проповіді за урочистим богослужінням у Запоріжжі Блаженніший Митрополит Онуфрій велику увагу приділив настрою, що має супроводжувати християнське життя.

Блаженніший владика звернув увагу, що здебільше ми виконуємо божественні заповіді тільки через обов’язок, а не через любов. «Те, що Господь наказує, людина повинна виконувати, навіть якщо це не подобається, або немає прихільності до цього, тому що не все, що нам подобається та до чого у нас є прихильність – не все корисно для людської душі та людського тіла. А те, що Бог велить людині робити, є найпотрібнішим і найкориснішим для неї. Іноді ми хочем молитися, але переважно в нас немає такого бажання. Але ж молитва – це дихання душі. Якщо перестає молитва, душа в’яне та сохне. Тому людина повинна змушувати себе до цієї чесноти, силувати себе молитися, навіть тоді, коли він цього не бажає… І так усі чесноти – терпіння, любов, милосердя. У нас іноді є бажання це робити та терпіти, любити, бути милосердними. А коли немає бажання, ми маємо себе змушувати це робити».

На прикладі новопреставленого святого праведного Петра Калнишевського Митрополит Онуфрій показав можливість перетворити чесноту з обов’язку в радість. Святий Петро довгих 25 років провів у Соловецькому монастирі в найтяжчих надлюдських умовах. «Він туди пішов за примусом інших, сам того не бажаючи, але коли скінчився термін його перебування в ув’язненні та коли йому сказали «ти – вільний, можеш уходити куди забажаєш», Петро волів залишитися у святій обителі. Вона стала для нього рідною. І в чому секрет такого перетворення людини? В тому, що він змушував себе й до молитви, й до прощення, й до терпіння. Святі молилися Богові так: «Господи, дай мені, щоби чесноту я звершував не через обов’язок, а через любов, через бажання». Спочатку чеснота звершується за обов’язком, тобто – це мій обов’язок, подобається мені чи не подобається, я його маю виконувати.Коли людина пройде певний шлях такого силування, то у неї з’являється інше почуття – у неї замість обов’язку, чеснота перетворюється в бажання. Такого високого ступеня досягають не всі, навіть живучи в монастирях, навіть священики та єпископи – декотрі досягають такої міри духовної досконалості. А святий Петро досягнув цього»

http://church.ua/