Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

ПОЛТАВА. У храмі Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії відбулося відспівування прот. Анатолія Мироненка

20 липня відійшов до Господа найстарший клірик Макарівського кафедрального собору протоієрей Анатолій Мироненко.
22 липня в храмі Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії відбулася заупокійна Божественна Літургія та чин священичого відспівування отця Анатолія.
Заупокійну Літургію та відспівування очолив, з благословення Високопреосвященнішого Митрополита Полтавського і Миргородського Филипа, секретар Полтавської єпархії протоієрей Михайло Волощук у співслужінні благочинних та духовенства Полтавської єпархії.
Після читання Євангелія на Літургії проповідь виголосив секретар єпархії протоієрей Михайло Волощук. У своїх словах отець Михайло просив усіх присутніх зберігати добру пам’ять про отця Анатолія і молитися за нього так само гаряче, як він молився про своїх парафіян і духовних чад.
Душа покійного, що вводиться в споглядання таїнств загробного світу, сповнена жаху і трепету. «Мовчіть, мовчіть, — дайте спокій померлому — і ви побачите Людського велике таїнство: бо це страшний час; мовчите, — нехай іде душа зі світом, — вона тепер знаходиться у великій боротьбі і з великим страхом молить Бога: Алілуя».
Після закінчення Літургії розпочався чин священичого відспівування. Дозвільну молитву прочитав духівник отця Анатолія протоієрей Василь Гром.

По слову Церкви, покійний був зведений добротою Божої в сан служителя вівтаря Господнього, піднесений над багатьма душами, які повинен був наставити на шлях істинний і привести до Бога. Але по своїй людській немочі він не завжди міг залишатися на висоті пастирського служіння, тому в молитвослів’ях і співах Церква клопоче перед Богом про відпущення всіх його вільних і невільних гріхів, вчинених їм на його важкому шляху.
Віддаючи честь служителю Таїн Божих, Церква, крім Апостола і Євангелія, покладених при відспівуванні мирських людей, читає над спочилим ієреєм ще чотири Апостола і чотири Євангелія. Апостольське і Євангельське слово переривається співом піднесених антифонів — таємничих вказівок ступеня благодаті, на яку високо став покійний. У молитвах, вимовних Церквою, виливається любов її до покійного і звучить благання до Владики про упокій обранця Божого.
Труну з тілом покійного було обнесено навколо храму Хресним ходом, а потім доставлено у Свято-Макаріївський собор, де отець Анатолій прослужив 47 років. Там була відслужена літія і здійснений Хресний хід навколо храму.
Поховання протоієрея Анатолія відбулося на кладовищі біля Хрестовоздвиженського жіночого монастиря.

Вічна пам’ять.

Отець Анатолій народився 10 лютого 1937 року в Краснодарському краї, в станиці Петрівська Чорноєрківського (нині Слов’янського ) району, в родині службовців. Після 7 класів середньої школи навчався в Єйському сільськогосподарському училищі за фахом «ветеринар-фельдшер». У 1957 році вступив до Ставропольської Духовної семінарії, згодом переведений до Саратовської Духовної семінарії, яку закінчив у 1961 році, і вступив до Московської Духовної академії, яку закінчив у 1965 році. Кандидат богослов’я. У 1966 році єпископом Полтавським і Кременчуцьким Феодосієм висвячений у сан диякона та ієрея. Впродовж тривалого часу був настоятелем Свято-Макаріївського кафедрального собору Полтави, благочинним І благочинного (Полтавського) округу, працював секретарем Полтавського єпархіального управління. У 1974 році зведений у сан протоієрея.
Ставши на стезю служіння Христовій Церкві у непростий для цього час, коли в державі панувала атеїстична ідеологія, священик відповідально ніс хрест свого покликання. Доброчесний пастир, хороший сім’янин, отець Анатолій узагалі був відповідальною людиною, сумлінно виконував усі покладені на нього обов’язки. За віддане служіння на благо Церкви був нагороджений камилавкою єпископом Полтавським і Кременчуцьким Феодосієм, наперсним хрестом, палицею, митрою — Святішим Патріархом Піменом, правом служіння Літургії з відкритими Царськими вратами до Херувимської пісні та до «Отче наш» — Блаженнішим Володимиром, Митрополитом Київським і всієї України.