Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

ЛЬВІВ. Слово єпископа Філарета в день смерті Блаженнішого Митрополита Володимира

Сьогодні, 5 липня 2014 року, о 6:00 ранку відійшов до Господа Предстоятель Української Православної Церкви, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир.
На протязі 22-х років Блаженніший Митрополит Володимир піклувався про Українську Православну Церкву, Церкву Святої Київської Русі, продовжуючи відповідальну і святу справу своїх славних попередників Київських Митрополитів.
Його Предстоятельство було ознаменовано зміцненням Православної Церкви в Україні, яке супроводжувалось духовним відродженням суспільства, котре в умовах стрімких змін що відбувалися в житті нашої Держави і суспільства, привело до нових можливостей життєдіяльності Церкви, відродженню тисячі парафій, будівництву нових храмів і монастирів, відродженню богословських освітніх закладів.
Справедливо можна сказати, що період Предстоятельства Блаженнішого ознаменувався активною участю нашої Церкви в житті Православної Повноти в розвитку братських стосунків з Предстоятелями інших Помісних Церков.
Образ Митрополита Володимира, вірного сина Батьківщини, збережеться в наших серцях, як людини глибоко співчуваючої успіхам нашої Держави і народу, і важко вболіваючого при її невдачах, який охороняв єдність і одностайність народу Божого який знаходився під його першосвятительским омофором. Блаженніший Митрополит творив мир серед всіх людей Землі, а найбільше співвітчизників, невтомно запалюючи чад Церкви на діла любові, милосердя і миротворництва.
Ми завжди будемо згадувати скорботу Митрополита Володимира у зв’язку з розколом православ’я, у зв’язку із загостренням національних стосунків в нашій державі. Його порив до виліковування цього тяжкого недугу, до чого він закликав у своїх зверненнях і підносив свою палку молитву до Вседержителя. Уповаючи на милість Божу ми віримо в подолання церковних і суспільних негараздів про що так піклувався новопреставлений Митрополит Володимир.
Сутністю всього життя і служіння Блаженнішого Митрополита Володимира, було глибоке смирення перед волею Божою, яка поєднувала першосвятительську твердість і монашеське відношення до скорботи, негараздів та інших випробувань. Але це смирення, його скромність були поєднані у ньому горінням духа. Він завжди слідував словам апостола Павла: «В старанності не послаблюйтесь, духом полуменійте; Господу служіть. Втішайтесь надією: у скорботі будьте терпеливими; в молитві постійні» (Рим. 12, 11-12). І дійсно Блажженіший горів духом, полуменів старанністю змучила Домом Божим, яка снідала його. Ця ревність більш за все проявлялась в проповіді Слова Божого.
Служіння Предстоятельства Блажженнішого Митрополита було служінням «великого молитовника». Його можна назвати «Людиною Церкви», «Церковник з великої літери»! він ніколи не дбав про високі церковні посади. На своє служіння він дивився як на послух, який повинен виконувати до кінця, твердо, непохитно, подібно справжньому воїну, перебуваючи в послуху навіть до смерті.
Блаженніший був подвижником Церкви і страждальцем за Церкву, його подвиг для багатьох був невидимий. Ніхто, хто знає його, не може сказати, що він був як трость вітром колихана. Митрополит Володимир ніколи не відносився до святителів які зовнішнє світилися ярким сліпучим світлом. Вся слава його була в середині, він горів духом, з ним завжди біло затишно і комфортно.
Своїм архіпастирським служіння і прикладом людського життя Владика підштовхував своїх братів єпископів, священиків і простих людей до любові, справедливості, чесності і порядності завжди перебуваючи у волі Божої.
Блаженніший Митрополит Володимир – «Був самородком. Дуже відданою і переконливою людиною Церкви. Добрим пастирем. Монахом в повному сенсі слова»!

Господи Боже наш, Сам на землі життя прославив його. Сам же і ісход життя його зі святими Твоїми праведниками учини!

+ФІЛАРЕТ,
єпископ Львівський і Галицький