Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

23.02.2012. ЛУЦЬК. На «Стрітенських вечорах» у семінарії вшанували пам’ять святого рівноапостольського Миколая Японського

16 лютого, церква відзначає сто років від дня смерті святителя. Зібрання розпочали з молебна до святого Миколая Японського, його очолив митрополит Луцький і Волинський Ніфонт.
«Святий рівноапостольний Миколай воістину потрудився як апостол у свій час, -сказав у вітальному слові владика. – Христос сказав: «Прославляючих мене і я прославлю». Не шукав тоді святий Миколай собі слави, а шукав користі для церкви святої і для спасіння людських душ. Він сам попросився в Японію, не боячись того, що це язичницька країна, ані того, що не розумів мови. Щодня під страхом смерті з ревністю, любов’ю, постом, молитвою Миколай Японський трудився для Божої слави».
Історія життя святого і справді гідна наслідування. В 1861 році випускнику Санкт-Петербурзької духовної академії ієромонаху Миколаю (в миру Івану Касаткіну) було лише двадцять п’ять. І саме тоді він прибув у Країну Вранішнього Сонця з місією проповідника. Як згадував потім сам отець Миколай, це був час, коли «японці дивилися на іноземців, як на звірів, а на християнство, як на злодійську церкву, до якої можуть належати тільки запеклі лиходії і чародії».
Вісім років пішло на те, щоб вивчити мову, ознайомитися із звичаями, культурою народу, серед якого належало проповідувати. Першим наверненим у православ’я, а згодом і першим священиком-японцем став сінтоїстський жрець Такума Савабе, який пробрався у будинок російського монаха, аби вбити його. Проте отцю Миколаю вдалось своїми розповідями про Христа змінити його переконання настільки, що за якийсь час Такума сам попросив його охрестити. З тих пір кількість православних японців стала неухильно зростати.
Майже півстоліття провів святитель Миколай в Японії. За роки місіонерської діяльності отець Миколай переклав японською мовою Священне Писання, відкрив духовну семінарію, початкові школи для дітей, притулок та інші установи. Справжнім подвигом пастиря стало спорудження храму в Токіо і церкви в Хакодате. А коли розпочалась російсько-японська війна, єпископ Миколай вчинив як справжній християнин і справжній патріот . Благословивши японських вірян молитися за перемогу своєї Вітчизни, сам пастир, як російський підданий, участі у молитвах не брав.
Помер владика у сані архієпископа в віці 75 років. На той час, майже через півстоліття після того, як ієромонах Миколай вперше ступив на японську землю, де не було жодного православного місцевого жителя, в країні налічувалось майже три сотні громад віруючих, понад 30 тисяч православних, майже півсотні священиків. Через півстоліття після смерті святитель Миколай був зарахований до лику рівноапостольних. А коли, за православним звичаєм, його мощі хотіли перенести з токійського кладовища в храм, цього не дозволила місцева влада. На їх переконання, святий Миколай належить усьому народові Японії незалежно від віросповідання і тому рештки його мають лежати на народному цвинтарі.
…Символічно, що лейтмотивом зібрання стала тема місіонерства. За словами ректора ВДС протоієрея Сергія Ющика, перед вихованцями духовного навчального закладу не раз постає питання про те, як розповісти світським людям про Бога, де знайти слова, що переконають скептика-атеїста в існуванні Христа. І саме на прикладі подвигу Миколая Японського, що прибув у країну, де християнства не було ніколи, можна відшукати відповіді на це питання.
На зустрічі обговорювали і проблеми сучасного місіонерства. Зокрема, своїм досвідом роботи з семінаристами поділились приходські священики.