Блаженніший Митрополит Володимир. Рівноапостольний князь — Хреститель Русі

01.08.2011 archive, Вестник №119, Тема номера

З ласки Божої, кожна країна і кожний народ, а, нерідко, й місто мають свого просвітителя, тобто людину, яка принесла їм світло християнської Істини. Господь відзначив обранців Своїх і через них просвітив народ Свій.
Славить похвалами Рим Петра й Павла, через яких увірував у Христа Ісуса, Сина Божого; Асія, Ефес і Патмос — Іоанна Богослова; Індія — Фому; Єгипет — Марка; кожна країна, місто й народ шанують і прославляють своїх наставників, які навчили їх християнської віри.
Святий апостол Павел заповідував нам: «Пам’ятайте наставників ваших, котрі проповідували вам Слово Боже, і … наслідуйте віру їх» (Євр. 13, 7). Прислухаючись до заклику святого апостола, ми славимо й ублажаємо сьогодні просвітителя і хрестителя Русі рівноапостольного великого князя Володимира.
Як написано в житії святого, зглянулося всемилостиве око благого Бога на князя Володимира — і просвітилися серце його і розум; він пізнав суєту ідольської омани і віднайшов єдиного Бога, Котрий створив усе видиме й невидиме. Загорівся він духом і забажав серцем бути християнином і навернути всю свою землю до Християнства. З благої любові Божої до роду людського це здійснилося. Увійшовши у святу купіль, відродився Володимир від Духа й води, і звелів він усьому народу своєму хреститися в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Відтоді земля наша почала прославляти Христа з Отцем і Святим Духом. Просвітило нашу землю сонце Євангелія, капища були зруйновані, а натомість зводилися церкви, хрест освятив міста, ідоли були скинуті й з’явилися ікони святих, почала приноситися Безкровна Жертва; фіміам, який здіймався до Бога, освятив повітря.
Князь Володимир — складна історична постать. У його особі ми можемо бачити сьогодні, як у дзеркалі, себе, з усією складністю своїх характерів, мінливістю нашої поведінки, з підйомами і падіннями. Господь зволів обрати людину, щоб явити через нього чудо, яке творить з людьми свята віра. Що ж дала християнська віра князю Володимиру і нашій країні? Грішний і буйний язичник Володимир став людиною побожною. Його навернення до Христа було справжнім, глибоким. Перетворення його характеру і розрив із гріхом були варті подиву. «Здобув єси неоціненний бісер Христа, обравшого тебе, як другого Павла, і отрясшого сліпоту у святій купелі душевну, вкупі і тілесну», — співає про нього Церква.
Свята віра змінила Володимира, допомогла йому почути слово Господнє, сказане царю Навуходоносору пророком Даниїлом і за цим словом влаштувати своє життя: «…спокутуй твої гріхи милостинею і твою кривду — милосердям до бідних» (Дан. 4, 24).
Милосердя до людей здобуло йому велику ласку в Бога як присному рабу Христовому. У цьому переконують нас слова Святого Письма: «Милість же підноситься над судом» (Як. 2. 13); «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть» (Мф. 5, 7); «Хто звернув грішника з облудної путі, спасе душу від смерті і покриє безліч гріхів» (Як. 5, 20). Якщо Господь Бог подає таку нагороду за навернення однієї людини з хибного шляху, то яке блаженство здобув князь Володимир? Адже він не тільки сам навернувся до Христа, але як володар і вождь турбувався за навернення свого народу. Від нього, як від вогнища, загорілися вогні віри в серцях його людей. Віра очистила народ від омани ідолопоклонства, змінила характери людські. У християнській вірі — витоки нашої вітчизняної культури. Віра поклала основу нашій писемності, живопису, архітектурі. Віра внесла в життя нашого народу, в родину та суспільство гуманні принципи. Віра, яку Господь дарував нам через князя Володимира, була добрим сіянням, що принесло гідні плоди духу. Вона прославила сонм святих угодників — наших співвітчизників, які молять Бога за нашу землю, за нашу Святу Церкву, за наш народ.
Ублажаючи просвітителя і хрестителя Русі, повсякчасного заступника нашого перед Богом і молитвеника — рівноапостольного великого князя Володимира — будемо берегти віру православну і влаштовувати життя своє відповідно до Євангелія. Усе це вимагає трудів і зусилля, але з нами Бог, Котрий дав нам неоціненний дар віри і допомагає виростати нам в міру віку Христового. З нами молитовна допомога рівноапостольного князя Володимира.
Щоб зберегти віру, недостатньо самого знання. Можна прекрасно знати Святе Письмо, його священні веління — і бути поганим християнином. Справжнім християнином буде той, хто до знання про віру, про Бога, про Церкву приєднає ще церковний досвід, істинне християнське життя.
Помолимося Всеблагому Богу, Котрий просвічує й освячує усяку людину, яка приходить у світ, щоб за молитвами нашого просвітителя святого князя Володимира Він зміцнив нашу віру й допоміг нам, перемагаючи все суєтне, гріховне та житейське, бути гідними дітьми своєї Церкви і Вітчизни, спадкоємцями життя вічного. Амінь.

Юрий Некотенко. День Крещения: три страны, одна любовь

Доповідь Блаженнішого Митрополита Володимира на Ювілейному Соборі