Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

13.07.2011. КИЇВ. Блаженніший Митрополит Володимир у день пам’яті первоверховних апостолів очолив Божественну літургію

12 липня Православна Церква вшановує пам’ять первоверховних апостолів Петра і Павла.
Цього дня Предстоятель УПЦ Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України звершив Божественну Літургію на соборній площі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
Його Блаженству співслужили: намісник монастиря митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, архієпископи: Білоцерківський і Богуславський Митрофан, Уманський і Звенигородський Пантелеімон, Бориспільський Антоній, єпископи: Івано-Франківський і Коломийський Пантелеімон, Яготинський Серафим, Речицький Леонід, Броварський Феодосій, Шепетівський і Славутський Діонісій, а також насельники обителі у священному сані.
Під час відправи Блаженніший Владика висвятив у диякона студента Київської духовної академії Сергія Гуза.
Наприкінці богослужіння, Архіпастир поздоровив владику-намісника із Днем небесного покровителя та побажав завжди мати його молитовну підтримку та допомогу.
Відзначаючи цей день, Церква оспівує образ грішників, що виправляються: в апостолі Петрі — того, хто відрікся від Господа, та розкаявся, в апостолі Павлі — того, хто противився проповіді Господній, але згодом сам увіровав.
Петро — один із перших учнів Христа. До того, Господь покликав його за Собою, святий апостол був простим рибалкою. Він залишив свій дім і сім’ю та пішов за Христом. За його твердість Ісус нарік йому ім’я Петро, що означає «камінь».
Апостол Павло до навернення у християнство ненавидів Церкву й жорстоко переслідував християн. Та коли розкаявся, почав вести праведне життя, проповідувати й творити дива.
Різне їх апостольське служіння. Петро стал символом церковної ієрархії з її впорядкованістю та дисципліною, а Павло — символом «вільного» християнства, що живе за духом, а не буквою канонів і правил.
Обидва апостоли постраждали за віру Христову в один день, 67 року від різдва Христового, в Римі в часи імператора Нерона. Павло, як римський громадянин, був «усічений мечем» (тобто обезголовлений), Петро — розіп’ятий. Оскільки він вважав, що негідний бути розіп’ятим на хресті як Спаситель, його, за власним проханням, розіп’яли головою донизу.