Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

07.03.2011. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬК. Паломницька поїздка «афганців» у Почаївську Лавру

Два дні перебували на священній Почаївській горі учасники бойових дій в Афганістані з Ратнівщини. Поїздка відбулася завдяки ініціативі та безпосередній участі заступника голови районної ради, ветерана війни в Афганістані Василя Півня.
А почалося паломництво із водосвятного молебня за подорожніх у храмі Косьми і Даміана села Видраниця. Тут же протоієрей Петро Макарук звернувся до подорожуючих, серед яких були і матері, вдови та дружини «афганців», із коротенькою проповіддю, у якій прозвучали як настанови, так і побажання справжнього паломництва, укріплення віри, духовної благодаті.
Незвично смиренними й уважними були цього разу мужні захисники Вітчизни, адже у салоні автобуса звучали то молитва, то слова проповідей Святителя Луки Войно-Ясенецького. Все це потроху проникало у серця і душі паломників, готуючи їх для наповнення Божою благодаттю.
Першою святинею, що зустрічала ратнівчан по дорозі у Почаїв, стало джерело Праведної Анни, що в селі Онишківці. Більшість із нашого гурту в такій поїздці вперше, однак, помолившись, з вірою у цілющі властивості і Божу поміч впевнено, попри тріскучий мороз, тричі окуналися у холодну джерельну воду. Бадьорі і щасливі сідали в автобус, щоб пошвидше прибути до Почаєва.
З великим трепетом ступали на землю, на якій у 1240 році відбулось чудесне явлення Пресвятої Богородиці. Відтоді впродовж багатьох віків не залишає тут без благодатної допомоги Матір Божа тих, хто з глибокою вірою та твердою надією просить у Неї допомоги.
Після поселення у странноприймальні та смачного монастирського обіду для нас була проведена ознайомча екскурсія. Багато цікавого почули від нашого земляка-семінариста Петра Фіщука як про історію лаври, так і про житія Преподобних Іова та Амфілохія, чудесну їх поміч вірянам. З особливим острахом і хвилюванням відвідали печерку Преподобного Іова. Після цього розпочалося Богослужіння в Успенському Соборі. І знову безліч трепетних вражень – від співу архієрейського хору, від 136 псалма-плачу за втраченим Ієрусалимом, що напередодні Великого посту особливо проймає серце, адже навіює думи про наш гріховний полон, символізує втрачений рай і навернення людини до Бога через покаяння…
Літургію слухали у Троїцькому храмі. Більшість удостоїлась прийняти Святе Причастя. По закінченню Божественної Літургії поспішили в Успенський собор – прикладатися до Чудотворного образу Матері Божої та її Цільбоносної Стопи. Після цього спустилися у Печерний храм до мощей Преподобних Іова і Амфілохія Почаївських. Відтак попрямували за просфорами, Святою водою та різними покупками в іконну лавку. Від’їжджати зовсім не хотілося, проте, попереду у нас ще було два православні монастирі та монастирське кладовище, де знаходиться могила Преподобного Амфілохія.
У Свято-Духівському монастирі відвідали храм Серафима Саровського, де знаходиться Хрест Преподобного Микити Стовпника, Переяславльського Чудотворця, а також мощовики з частинками мощей багатьох Угодників божих та інших святинь з усього світу. А якою свіжістю і силою наповнила душі і тіла вода з прадавнього монастирського колодязя, глибина якого понад 100 метрів! Навіть за той короткий час, що перебували у цьому монастирі, відчували Благодать Божу і особливий покров над обителлю. Тож дякуємо Господу, що сподобив і нас бути причасниками її, відвідавши цю благословенну землю…
Древній Кременець зустрів нас золотоверхими куполами Богоявленського жіночого монастиря, історія якого пережила також немало складних моментів. Та Божим Промислом монастир відродився і тепер гостинно зустрічає паломників. Тут, окрім чудотворної ікони «Скорботна», випромінюють тепло і благодать багато інших, серед яких Святого Великомученика Пантелеймона та Святої Великомучениці Варвари з часточками мощей.
Швидко збігли два дні паломництва, але віриться, що вогонь небесної благодаті ще довго зігріватиме душі тих, хто відкрив своє серце Богу, хто дозволив зайти туди покаянню…