Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

24.09.2010. КИЇВ. Повноважний представник УПЦ у Верховній Раді України звенрувся до народних депутатів щодо проблеми цифрової ідентифікації людини і захисту прав віруючих

Звернення
У зв’язку з тим, що протягом останнього часу законодавство України у податковій сфері зазнає принципових змін у частині можливої тотальної цифрової ідентифікації всіх громадян нашої держави, Представництво Української Православної Церкви у Верховній Раді України, зважаючи на серйозне і тривале хвилювання значної частини церковного православного народу, яке виявляється у чисельних колективних та індивідуальних зверненнях, і повністю розділяючи ці хвилювання, вважає за свій обов’язок знову звернутися до народних обранців щодо питань цифрової ідентифікації людини, захисту законних прав віруючих на альтернативні форми податкового обліку.
На сьогодні існує реальна загроза здоров’ю, духовному спокою і добробуту сотень тисяч чад Української Православної Церкви, які не згодні використовувати у всіх сферах життя замість свого імені, отриманого у святому Хрещенні, номер-ідентифікатор.
Ця загроза посилюється діями і закликами деяких осіб, які через нерозуміння або за замовленням зацікавлених сил офіційну позицію віруючих підмінюють думкою, яка не лише не базується на офіційних документах Церкви, але знаходиться в прямій суперечності з ними, що є неприпустимим.
Офіційна позиція Церкви оприлюднена у рішеннях Помісних і Архієрейських Соборів, Священних Синодів, Священноначалія. Позиція Церкви у питаннях нових технологій ідентифікації людини є твердою, послідовною й незмінною протягом уже понад 10 років.
Ще у 1998 році Священний Синод Української Православної Церкви у своєму посланні застерігав: «В результаті кодифікування і подальшого створення банку інформації про всіх громадян держави колосально зросте контроль за кожною окремою особою… Закликаємо відповідні державні органи розробити для православних віруючих України альтернативну недискримінаційну систему оподаткування і реєстрації фізичних осіб та релігійних організацій, а також право для всіх громадян на вільний вибір системи виплати податків, у жодному випадку не примушуючи до прийняття ідентифікаційного коду, який, крім усього іншого, знеособлює людину, фактично позбавляючи її прізвища і ім’я на рівні державного і цивільного життя, принижує її гідність і приводить до порушення її прав і свобод».
«Держава несе відповідальність за те, що вона не захищає національної і державної самобутності нашої культури і наших традицій, сліпо, не замислюючись над наслідками, переймає стандарти, які діють у Європі».
Священний Синод Української Православної Церкви у Посланні від 29 грудня 2003 року наполегливо закликав представників всіх гілок влади «сприяти закріпленому законом праву віруючих жити і виконувати свої громадянські обов’язки відповідно до релігійних переконань, зокрема, здійснювати фінансові операції без використання цифрової ідентифікації, а також не допустити універсального застосування ідентифікаційного номера у всіх сферах життя людини».
Священний Синод застерігав у повідомленні від 6 жовтня 2005 року про те, що «Не виключена можливість централізованого збору відомостей про приватне життя громадян і про їх переконання. Це створює загрозу правам і свободі людини, робить можливим тотальний контроль за життям людини, зокрема за її світоглядом… Не можна в системах обліку привласнювати людям якийсь номер, що використовуватиметься замість імені… …неприпустимо, щоб люди, які з різних причин відмовляються від участі в новій ідентифікаційній системі, були відтіснені на узбіччя життя, істотно уражені в правах, …повинна бути передбачена альтернатива, що дозволяє повноцінно жити в суспільстві, не перешкоджає здійсненню їх прав і свобод, користуванню законними пільгами».
У своїй доповіді митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило (нині – Святіший Патріарх) на конференції «Розвиток біотехнології: виклики християнській етиці» 2 березня 2006 року вказував, що «cистема обліку… повинна передбачити альтернативу використанню взагалі будь-яких електронних ідентифікаторів… …Людина має право сказати «ні» електронній ідентифікації своєї особи».
Із Виступу блаженної пам’яті Святішого Патріарха Московського і всія Русі Алексія II на черговій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи 2 жовтня 2007 року: «Людина повинна залишатися людиною – не товаром, не підконтрольним елементом електронних систем, не об’єктом для експериментів, не напівштучним організмом».
Із Звернення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира до керівництва держави у березні 2010 року: «може статися таке, що не тільки кожна людина втратить особисту свободу, але і наша держава свою незалежність… …Церква застерігала і застерігає та просить: …забезпечити реалізацію конституційних прав і свобод громадян, які відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера…; …вносити на підставі заяв громадян відмітки в паспорт щодо можливості здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номери, а також анулювати ідентифікаційні номери громадян, які відмовились від них».
В Основах соціальної концепції УПЦ зазначається: «Необхідно досягти такого світоустрою, яке …виключало б придушення їх волі національними або глобальними центрами політичного, економічного й інформаційного впливу…».
«Основи вчення РПЦ про гідність, свободу і права людини», які прийняті Архієрейським Собором РПЦ 2008 року, чітко проголошують: «Приватне життя, світогляд і воля людей не повинні бути предметом тотального контролю. Для суспільства небезпечні маніпуляції вибором людей і їх свідомістю з боку власних структур, політичних сил, економічних і інформаційних еліт. Неприпустимі також збір, накопичення і використання інформації про будь-які сторони життя людей без їх згоди. …Не повинні …перетворювати людину з суб’єкта суспільних відносин в об’єкт машинного управління. Ще небезпечнішим для свободи людини стане впровадження технічних засобів, що постійно супроводжуватимуть людину або будуть невіддільними від його тіла, якщо їх можна буде використовувати для контролю над особою і керування нею…».
Ці документи висловлюють офіційну позицію Церкви і цю позицію зобов’язана поважати влада.
Збереження найголовнішого у нашому житті – православної віри і моральності, українського народу, який є їх носієм, його життя й благополуччя а також свободи вибору для всіх громадян України, збереження споконвічних цінностей і традицій, за які віддавали своє життя наші діди й прадіди, стабільність і спокій у суспільстві – все це є набагато важливішим тих витрат, які, можливо, понесе держава, впроваджуючи альтернативні форми податкового обліку для наших віруючих громадян.
Неприпустимо універсальне застосування ідентифікаційного номера в усіх сферах життя громадян України.
Тому ми наполягаємо на наданні віруючим їх законного права – жити і виконувати свої громадянські обов’язки згідно з релігійними переконаннями, на впровадженні дійсно альтернативної системи обліку за ім’ям (прізвищем, ім’ям та по батькові); без привласнення будь-яких номерів (а також штрих-кодів, радіоміток, чіпів, тощо), виконуючих функції ідентифікатора людини; без включення віруючих до електронних реєстрів; без накопичення інформації про них, окрім тієї, що традиційно мала місце у нас в Україні до 1994 року. Облік цієї категорії віруючих здійснювати виключно на паперових носіях.
Також переконливо просимо сприяти створенню механізму реалізації права на альтернативний облік без застосування цифрового ідентифікаційного коду релігійним організаціям (релігійним громадам, монастирям, єпархіальним управлінням, духовним навчальним закладам).
До речі, коли кажуть про великі витрати на альтернативний облік, забувають про те, що для впровадження глобальної цифрової системи в Україні виділяються незрівнянно більші кошти.
Треба шукати способи подолання проблем, а не блокувати їхнє вирішення, особливо, коли мова йде про святе – віру в Бога та Богом дані речі – права і свободи людини.
З повагою і побажанням Божого благословення у відповідальному служінні,
† Августин,
архієпсикоп Львівський і Галицький,
Повноважний представник
Української Православної Церкви у Верховній Раді України