Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

23.09.2010. ЧЕРНІВЦІ. У місті проходить фотовиставка голови Старообрядницької Церкви в Україні

У Чернівецькому обласному художньому музеї в кінці липня відкрилася фотовиставка «Ностальгія за прекрасним». Автор фоторобіт – архієпископ Київський і Всея України єпархії Руської Православної Старообрядницької церкви Савватій (Козка Степан Петрович).
«Любов до фотографії залишилась з юності, може тому, що все життя захоплююсь красою природи рідної землі, красою душі людської людей, серед яких живу» – так мотивує своє хобі автор виставки, на якій представлено 66 фотографій.
Однокурсник владики, чернівчанин, іконописець Володимир Свєтлогорський розповідає: «Свого часу я закінчив з відзнакою закінчив Вижницьке училище декоративно-прикладного мистецтва, потім так само з відзнакою Львівський поліграфічний інститут імені Івана Федорова. Тобто школа майстерності у мене якась була, а ось щодо духовності, то вона прийшла з часом. Особливо посилився у духовному плані за останні п’ять років, коли став старовіром. Як жартує наш владика: на кухні академію закінчив. До речі, з владикою – тоді його звали Степан, який старший за мене на 6 років, ми вчилися на одному курсі у Вижницькому училищі. Я поступив на навчання у 1963 році, коли мені виповнилося 15, а він повернувся на наш курс вже після армії – у 21. Вже тоді на ньому відчувався перст Божий. Він завжди був такий акуратний, хоча жили ми дуже бідно, ходив у простому, але завжди напрасованому і чистенькому одязі. І серце у нього було чисте: ніколи не лукавив і не брехав. Так само як і я, владика закінчив відділення текстилю та килимового ткацтва. У ті часи усі 5 років навчання живопис викладали лише на цьому відділенні, а на відділені з обробки деревини лише 3.»
На запитання кореспондента Buknews, чи єпископ Саватій теж міг би написати ікону, Володимир Свєтлогорський повідомив: «Легко! Він і писав ікони, коли був значно молодшим, ще священиком. Зараз йому 67-й рік, тому через погіршення зору зробити це було би важче».