СОЦИАЛЬНОЕ СЛУЖЕНИЕ

09.08.2010 archive, Вестник №109, Социальное служение

09.08.2010. ДОНЕЦК. Состоялся очередной выпуск будущих родителей в семейном центре
В конце июля на курсах «Рождество», функционирующих при семейном центре «Отрада», состоялся очередной выпуск будущих родителей. В этот день молодым семьям выдали свидетельства о том, что они прошли курсы, а духовник проекта протоиерей Никита Панасюк благословил все пары и возглавил молебен, во время которого присутствующие помолились о благополучных родах.
Семейный центр «Отрада» был создан 25 января 2007 года по благословению митрополита Донецкого и Мариупольского Илариона. Именно тогда организаторы центра решили, что в Донецке необходимы курсы, на которых будущих мам и пап готовили бы к появлению ребенка на свет. Конечно, и до этого времени в городе были подобные занятия. Но, во-первых, без православного уклона, а во-вторых, за баснословную цену. «Три года назад мы решили, что молодым семьям необходима помощь на таком ответственном участке жизни, как вынашивание малыша, – говорит руководитель проекта Наталья Есина. – Помощь не просто знакомых, друзей, и родственников – хотя все это тоже немаловажно – а помощь специалистов – психологов, акушеров, специалистов по грудному вскармливанию. И, конечно же, священника – человека, который расскажет не о том, как правильно заботится о теле ребенка, а о том, как важно правильно воспитывать его душу».
Курсы «Рождество» – это не только общение будущих родителей со специалистами, но и тренинговые, творческие, практические и оздоровительные упражнения, просмотр тематических видеофильмов, то есть все то, что важно знать будущим родителям, которые решили тщательно подготовиться к рождению малыша.
«Рождение ребенка – это особое чудо Господне, – говорит духовный наставник проекта протоиерей Никита Панасюк. – И мы каждый раз с огромной радостью переживаем момент, когда родители, проходившие у нас подготовку к родам, возвращаются через какое-то время уже с детками, знакомят их с нами».
Справки по телефону 050-706-74-29 – Наталья Есина.
Филиалы курсов открыты в Макеевке и Красноармейске.

Летнее оздоровление детей и молодежи

14.07.2010. ВІННИЦЯ. Завершилася чергова зміна дитячого православного табору «Чадо»
Православний табір «Чадо» сьомий рік поспіль організовується на базі Вінницької ЗОШ №31. Чотирнадцять днів, які провели у таборі шістдесят його вихованців, пролетіли, як один день. Дозвілля дітей було заповнене спортивними змаганнями, творчими конкурсами, іграми. За час табору було проведено кілька великих ігор, особливо дітям запам’яталася гра у римлян та християн, яка ніби перенесла їх у часі в перші століття гонінь на Церкву. Маленькі «чадівці» шукали таємне місце збору християн, рятуючись від «римлян», які допитувалися про їхню віру. Врешті-решт усі знайшли таємне місце, а ті, хто «потрапили до в’язниці», були визволені з неї добрим ангелом.
Окрім ігор та розваг у таборі були й серйозні заходи. Вихованці відвідували храми. Духовні бесіди проводили ігумен Вікентій (Флорецький), протоієрей Олексій Наваліхін та протодиякон Владислав Демченко. А головною духовною подією під час табірної зміни було відвідання дітьми Іоасафатової долини, що у Шаргородському районі, де, за традицією, був встановлений великий хрест. Кошти на виготовлення цього хреста діти заробили самі, продавши на ярмарку речі, зроблені власноруч.
Ще дітям запам’ятався похід до музею видатного хірурга М.І. Пирогова, у якому особливо вразили воскові фігури, що відтворювали діяння лікаря та побутові сцени XIX століття.
У кінці табірної зміни батьки щиро дякували організаторам табору – директору ЗОШ №31 та голові обласної асоціації православних педагогів О.П. Греську за умілу організацію, архієпископу Вінницькому і Могилів-Подільському Симеону за духовну і матеріальну підтримку, а меценатів Миколу Тихонюка та Григорія Ситка за їхню любов до дітей.
Прес-служба Вінницької єпархії

18.07.2010. УЖГОРОД. На Закарпатті відбувся молодіжний табір на честь архімандрита Василія (Проніна)
За благословенням архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора єпархіальний відділ у справах сім’ї та молоді на період з 9 по 15 серпня організував молодіжний табір на честь архімандрита Василія (Проніна).
Табір проходив для православної молоді віком від 15 до 36 років – загальною кількістю 70 чоловік – з різних куточків України, а саме: з Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Миколаєва, Білої Церкви, Рівного, Чернівців, Ужгорода, Мукачева.
Учасники табору розмістились на базі відпочинку «Лумшори», що розташована в одному з найбільш мальовничих куточків Карпат на висоті 550 м над рівнем моря, біля підніжжя г. Полонина Рівна (1482 м).
Програма табору включила в себе знайомство, інтелектуальні та спортивні ігри, групове обговорення текстів зі Святого Письма, спільну молитву та богослужіння, лекції про волонтерську діяльність молодіжних організацій. Для молоді були організовані концерт заслуженого артиста України архідиякона Олександра Садварія, екскурсії обласним центром, а також до Свалявського та Мукачівського монастирів, до пам’ятника дерев’яної архітектури – церкви святителя Василія Великого (1743 р.) в с. Лікіцари, до Ужгородського та Невицького замків. Крім дозвілля, програма передбачала виховання у кожному учаснику відповідальності. Ключовими словами табору стали слова з Євангелія: «Вірний у малому, і у великому вірний!»
За словами учасників, незабутніми залишаться спогади про сходження на Полонину Рівну, біблейські обговорення по групах, гарячі молитви та жертовна любов друзів, а у житті кожного неабияке місце посядуть настанови архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора про духовне та сімейне життя, про примноження віри та любові.

20.07.2010. БАХЧИСАРАЙ. Состоялся православный молодежный сбор «Граждане неба – 2010»
По благословению митрополита Симферопольского и Крымского Лазаря 13–20 июля прошел традиционный православный молодежный сбор «Граждане неба – 2010». Его провели Бахчисарайское благочиние и центр молодежных инициатив «Стартовая страница» под руководством преподавателя Таврической духовной семинарии и Крымского университета культуры, искусств и туризма, руководителя центра «Стартовая страница» В.В. Харченко.
В лагере, организованном в горном Крыму, где восстанавливаются древние монастыри и храмы, собрались молодые люди со всего полуострова в возрасте 16-30 лет.
В проведении сбора используется успешно зарекомендовавшая себя методика «малых групп», позволяющая каждому из собравшихся в лагере принять активное участие в духовно-образовательном, спортивном, паломническом, творческом блоках программы. По сложившейся еще с 2001 года традиции, в один из дней православная молодежь обязательно молится в восстанавливаемой с помощью участников лагеря церкви за ночной Божественной литургией, которую совершают духовник лагеря и настоятель храма.

20.07.2010. ЛУЦЬК. У єпархії відбулась дев’ята дитячо-юнацька конференція «Православ’я та молодь Волині»
За благословенням митрополита Луцького і Волинського Ніфонта у Волинській єпархії для учнів недільних шкіл була організована дев’ята дитячо-юнацька конференція «Православ’я та молодь Волині». Програму табору розробили викладачі ВДС та недільної школи на чолі з ієродияконом Ніфонтом (Омельчуком). У цьому році конференцію проводив викладач Волинської духовної семінарії священик Сергій Новак. У ній взяли участь учні недільних шкіл різних благочинь без обмеження по віку і кількості учасників. Програма конференції була побудована таким чином, щоб відпочиваючи та беручи участь у конкурсах і вікторинах, діти отримали також важливу інформацію зі Священного Писання.

22.07.2010. ВІННИЦЯ. Православні скаути Могилів-Подільського взяли участь у молодіжному футбольному турнірі
За благословенням Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, та за сприяння архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора при організації відділу у справах сім’ї та молоді Мукачівської єпархії з 13 по 16 липня у Мукачеві відбувся перший молодіжний турнір з футболу між представниками єпархій УПЦ. Його мета – моральне вдосконалення, культурний та фізичний розвиток молоді.
У турнірі взяли участь десять команд з восьми єпархій УПЦ загальною кількістю 100 чоловік, котрі змагались за перемогу за олімпійською системою. Серед учасників був вінницький (могилів-подільський) осередок православних скаутів України. Команду очолили керівник відділу релігійної освіти Вінницької єпархії протоієрей Георгій Холодюк та священик Могилів-Подільського благочиння протоієрей Іоанн Ярема. Зі своїми молодими підопічними священики провели три гри на турнірі: одну зіграли внічию, дві програли. Попри це представники Вінницької єпархії повернулися додому задоволеними гостинністю організаторів, реалізованою можливістю спілкування з православними молодими людьми з різних куточків України. Адже програма турніру включила в себе знайомство молоді, обмін досвідом, спільну молитву, дозвілля тощо. Окрім суто спортивних змагань протягом чотирьох ігрових днів для учасників та гостей турніру були організовані паломницька поїздка закарпатськими святинями та екскурсія Мукачевом.

23.07.2010. МАРИУПОЛЬ. Казаки подарили детям праздник
Завершил свою работу детский православный лагерь при Свято-Владимирском храме. В день прощания ребят посетили представители Донского казачества и приготовили им массу сюрпризов. Вот как атаман Мариупольского полка войска Донского, есаул Сергей Семёнов, рассказал о цели совместного мероприятия: «Мы хотим показать детям альтернативу компьютерным играм, за которыми дети просиживают часами. Мы подготовили для ребят спартакиаду, которая призвана показать, что в реальном мире намного интереснее преодолевать препятствия, развивая тем самым силу, ловкость, выносливость, воспитывая взаимопомощь, дружбу и любовь к ближнему».
Для проведения спортивных игр дети разделились на три команды. Вначале казаки приготовили для участников весёлую эстафету. Ребята должны были пробежать определенное расстояние, сбить воздушный шарик нагайкой, прибежать в пункт назначения и получить медпомощь от других участников (наложение медицинских повязок на воображаемые ранения). Затем командам было предложено быстро развести костёр и бросить сверху траву, тем самым подав дымовой сигнал. Из силовых видов эстафеты ребята на «ура» восприняли перетягивание каната. Старшие участники спартакиады с готовностью соревновались на меткость в стрельбе из пневматической винтовки. В завершение эстафеты казаки определили победителей и вручили всем иконы, православный журнал «Радость моя» и призы – подарочные свечи, фонарики.

11.08.2010. КАРПАТЫ. Владыка Августин благословил участников и гостей скаутского лагеря
Для участия в юбилейной «Школе ратника», организатором которой является Федерация скаутов «Галицкая Русь», прибыли православные скауты из Львовской, Закарпатской, Ровенской, Тернопольской, Луганской областей, а также объединённая делегация православных скаутов АР Крым. Представители Мукачевско-Ужгородской епархии – скауты Заставы «Ужгород» ФСГР.
7 августа в живописном урочище в окрестностях курорта Славское архиепископ Львовский и Галицкий Августин отслужил Божественную литургию. Таким образом иерарх откликнулся на приглашение галицких скаутов, благословил участников лагеря и гостей.
Скаутский лагерь «Школа ратника» начался в праздник Крещения Руси, 28 июля. В течении почти двух недель ребята прослушали ряд лекций-тренингов по технике пешеходного туризма, первой медицинской помощи, краеведению, по истории скаутинга, лидерству, занимались пионерингом, ходили в походы. Кроме этого скауты приняли участие в проведении поисково-археологических исследований в местах Первой мировой войны в сколевских бескидах и в торжественных мероприятиях, посвящённых годовщине освобождения г. Сколе от фашистских захватчиков.
Финальным аккордом лагеря стала Божественная литургия, которую отслужил архиепископ Львовский и Галицкий Августин, председатель Синодального отдела по взаимодействию с Вооружёнными силами Украины, официальный представитель УПЦ в Верховной Раде Украины. Владыка вместе с сонмом духовенства прибыл в скаутский лагерь и в полевых условиях совершил праздничное богослужение. Кафедру, алтарь, жертвенник и другие необходимые для совершения Литургии предметы ребята изготовили своими руками. Хористами во время Литургии стали участники вокального ансамбля «Канонъ», созданного в 2005 году под эгидой Федерации скаутов «Галицкая Русь».
Участвовать в Литургии в лагерь прибыли делегация во главе с консулом-советником Генерального консульства Российской Федерации во Львове Вадимом Басинским, съёмочная группа Львовского областного телевидения, а также молодёжь из близлежащих населённых пунктов и туристических стоянок.
По завершении Литургии на месте, где стоял алтарь, был водружён и освящён резной поклонный крест, изготовленный по предложению молодёжи заключёнными Львовской исправительной колонии №30.
В своём обращении к скаутам и гостям владыка Августин дал высокую оценку программе лагеря и потенциалу православного скаутского движения, призвал молодёжь не только в скаутском лагере, но и в повседневной жизни являть собою пример братской любви, искренности и готовности пожертвовать собой во благо ближнему.
Служба информации Федерации скаутов «Галицкая Русь»

11.08.2010. НОВАЯ КАХОВКА. Православный детский лагерь «Ковчег» был организован на базе монастыря
По благословению епископа Новокаховского и Генического Иоасафа уже третий год подряд в епархии проводится благотворительный православный детский лагерь отдыха «Ковчег». В этом году он был организован на базе Свято-Григорьевского Бизюкова мужского монастыря. Инициатором и организатором отдыха для детей явился епархиальный отдел по делам семьи совместно с православным родительским комитетом г. Каховки, который возглавляет Бжезицкий И.В.
Этот лагерь призван дать детям возможность полноценно отдохнуть и оздоровиться в летний период, а также способствовать более глубокому и осмысленному приобщению детей к православию. Организация жизни православного лагеря – в соответствии с церковным укладом: общие утренние и вечерние молитвы, молитвы к трапезе и после трапезы, чтения житий святых во время трапезы и, конечно же, причащение Святых Христовых Таин.
В этом году лагерь принимает в две смены 50 детей. Их духовно окормляют насельники обители, воспитатели – педагоги каховских общеобразовательных школ.
1 августа лагерь посетил владыка Иоасаф. После теплого общения владыка благословил детей и каждому вручил иконки с благословением Святейшего Патриарха Кирилла, а также небольшие сладкие гостинцы, чему дети были очень рады.

13.08.2010. СЕВЕРОДОНЕЦК. Клирик епархии духовно окормлял православный лагерь в Греции
По благословению епископа Северодонецкого и Старобельского Агапита клирик епархии иеромонах Стефан (Бойко) духовно окормлял православный лагерь Московской православной классической гимназии во имя иконы Божией Матери «Знамение» в Хорвине, который проходил в Греции. На имя управляющего Северодонецкой епархией поступило письмо от директора гимназии Игоря Бузина, в котором он выразил благодарность владыке за окормление, осуществляемое иеромонахом Стефаном.

Так підростають вірні козаки
Вихованці Київського Володимирського козачого кадетського корпусу побували на табірному відпочинку в Криму

Олександр Яровий,
кандидат філологічних наук

Колись, пам’ятаю, на кожному кроці стрічалися гасла: «діти – наше майбутнє», «діти – наші квіти», «все найкраще – дітям». І скажемо заради справедливості, що ці гасла підкріплялися й реальними справами. Тепер суспільство мов забуло, що діти – це справді наш завтрашній день. І те, що буде закладено сьогодні в юні душі, завтра повернеться результатами позитивними або негативними – для народу, держави… В якійсь мірі навіть – для цілого завтрашнього світу.
Останні два десятиліття діяльність молодіжних організацій у нас страшенно занедбана. Із трьох східнослов’янських колишніх республік СРСР лише в Білорусії більш-менш активно ведеться планомірна, державно підтримувана робота в цьому плані.
Але є обнадійливі паростки і в Україні. Як завжди буває в найважчих і безнадійніших ситуаціях, свята Православна Церква бере шляхетну ініціативу у свої руки, компенсуючи те, чого не робить світське суспільство (а воно часом звертає увагу на підлітка вже тоді, коли він опиниться на лаві підсудних)… Церква ж невідкладно починає дбати про вирішення насущних молодіжних проблем.
За благословенням Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, в столиці, у містах Житомирі, Полтаві, Чернігові відроджується молодіжний козацьких рух. Процес відбувається під патронатом УПЦ та громадської організації „Вірне козацтво України”. Ті відвідувачі, що приходять до Свято-Покровського монастиря в Голосієві, вже не дивуються із струнко шикованих шеренг та колон кадетського класу, із хлопців і дівчат підліткового віку в камуфляжних одностроях, чорних беретах з кокардами барв георгіївської стрічки. Там в одному з відбудованих приміщень є навчальна аудиторія кадетів. Стіни її прикрашають портрети гетьманів, козацьких полководців, воєначальників російської армії, адже козацькі частини включалися і в структуру імперського війська. (З подачі «суперпатріотів» русофобського розливу слово «імперія» вживається наче історико-політична лайка – коли йдеться про Росію; самі ж вони з давніми попередниками «ничтоже сумняшеся» протягом віків служили – не з ідейності, а за огризки зі столу польського, німецького, американського імперіалізму – і нічого, сумління не мучить… Походить же згадане слово від латинського «imperium» (влада, владарювання), чого націоналісти й самі переважно не знають. У Російській імперії народи були учасниками державотворення – аж до генералів-чеченців та губернаторів, генералів, міністрів з малоросів. В імперіях Заходу таке не уявити – втім, це розлога тема, поміркуйте самі на дозвіллі). Ми ж не ділимо кривавою тріщиною розбрату свою історію, тому що вона в нас спільна – історія православних народів.
На стіні класу – й подяка Президента Віктора Януковича „Вірному козацтву” за підтримку в ході президентських виборів. Кадети, майбутні козаки, носять на лівому рукаві шеврони із зображенням козацького хреста та написом «Вірне козацтво» і вікопомною датою: «1654». Це не просто цифра – ми лишаємося тими козаками, тією переважною частиною народу, які вірні присязі Переяславської Ради. І хто там що б тепер не говорив – тільки в продовженні справи возз’єднання, в дружбі України та Росії, в єдності православного слов’янства і полягає порятунок для нашої згорьованої, поточеної злиднями, мов шашелем, побитої зневірою та лихоліттям Батьківщини… Система звань звернута теж до тих витоків, коли вірне козацтво було в складі дореволюційної армії (козак, наказний, молодший урядник, урядник, старший урядник, молодший вахмістр, вахмістр, старший вахмістр, підосавул, осавул, сотник, підхорунжий, хорунжий, військовий старшина, полковник).
На День Перемоги кадети приймали присягу на горі біля меморіалу, присвяченого Великій Вітчизняній війні (ландшафтний парк на схилах Дніпра). Юні кадети присягали берегти віру православну, поважати батьків, старших, примножувати традиції кадетського товариства, виховувати в собі кращі якості, які притаманні справжній людині і православному воїну. Там же майбутні козаки отримали і церковне благословення, спілкувалися з ветеранами війни.
А літо – це особлива пора і для дітей, і для дорослих. Юні кадети поїхали до Криму, в селище Орлівка Красногвардійського району, де розбили наметовий табір для відпочинку, оздоровлення, тренування. Таке юним дуже запам’ятовується: вогнище, яке підтримувалося цілодобово черговими, козацька їжа із солдатських казанків, шум прибою за двадцять кроків від стрункого ряду наметів, прапор Вірного козацтва на імпровізованому плацу… З молодими воїнами поїхали старший вахмістр Сергій Чуйченко, молодший урядник Сергій Власенко, наказний Владислав Власенко; із супроводжуючих – півчий кліросу Свято-Вознесенського храму на Деміївці Микола Коваленко та автор цих рядків. Нічого зайвого: ніяких міських «витребеньок» на зразок гелів для душу… Побут – спартанський, скромний, провізія із собою доставлена, своїм ходом, на власних же плечах; найнеобхідніші речі: солдатська, баклага, казанок, речмішок. Підйом, молитва, зарядка, відбій; обов’язкові – купання в морі, військові тренувальні вправи. Кадети розучували стройові пісні, сучасні та дореволюційні, співали пісні періоду Вітчизняної війни, козацький фольклор. Немало уваги приділялося фізпідготовці. У цьому плані подали достатньо позитивного прикладу і старший вахмістр, який служив в аеромобільних військах, і добряче треновані свого часу (в середовищі козацтва) брати Власенки.
Кілька слів треба сказати про продовження традицій козацької дисципліни. Передусім – повага до особистості кадета, до людської гідності дитини. Отже, покарання не для того, щоб принизити, зробити неприємно, боляче, щоб «дістати» дитину: ні, покарання спрямоване на усвідомлення своєї вини – це один момент. І другий – воно побічно може нести, так би мовити, і тренувальний ефект. Наприклад, віджимання від землі – чудова фізична вправа для багатьох груп мускулів… Це не тільки інтенсивна фізкультура (звісно, гуманно регульована щодо дитячих можливостей). Це базується й на началах етики. Якщо немає того, хто признався у скоєній шкоді, – віджимається весь підрозділ, доки не виявиться винуватець. Але потім, коли окремо отримає свою дозу покарання і цей порушник, всі потискають йому руку та… дякують. Хай це спочатку автоматично, навіть зі злістю, часто крізь зуби, але потім приходить розуміння: це правильно.
Тільки в сукупності поєднаних спільною метою людей, лише в колективі притираються, шліфуються характери, як от камінці на морському березі: із кострубатих, безформних стають обтічними, гладенькими, гарними… І так – постійно, досконалість не має межі. Деякі кадети питали у старших, а чи є в козаків «дембель»? І отримали відповідь, що в козаків служба не закінчується ніколи. Пам’ятаєте, ще Микола Гоголь в «Тарасі Бульбі» писав, що надто старих і сивовусих на Січі не було, оскільки більшість козаків гинула на полі брані. Звичайно, зараз не настільки суворі обставини, як у часи давньої козаччини, хоча один Бог відає, як може повернутися ситуація в наступні роки, десятиліття, в найближчому майбутньому… І тому треба, образно кажучи, тримати шаблю і мушкет доглянутими, порох у порохівницях – сухим, бути підперезаними й готовими до виконання бойової команди. Якщо козак по старості й немочі вже не може тримати зброю, то йому лишається слово повчання, яким він напучує молодші покоління. Він тоді лишається носієм традицій у слові, в переказах, в переданнях, стає досвідченим вчителем і наставником, який за євангельським принципом «сотворив», а потім «научив» – на власному досвіді, не з теорії. Без діла жоден козак сьогодні не мусить сидіти – від років дошкільних до самого свого переходу у вічність.
У таборі, як і взагалі в середовищі кадетів, існувало табу на вживання непристойних слів (за це покарання можуть бути й більш суворі, ніж фізкультурні), на вживання жаргонних слів. Не місце тут брехні, крадіжці – це не пасує юному козакові, є для нього ганьбою. Кадета, як і десантника чи будь-якого іншого «солдата честі», навчають шанувати свою військову форму, головний убір, прапор, емблематику, ім’я, родові традиції, військову славу дідів та прадідів. Зрештою – поважати саме звання кадета. А на першому місці, звичайно, – захист православної віри, життя за заповідями Божими, за віками перевіреними традиціями.
У рівній мірі в цьому середовищі думають як про тіло, так і про душу. Козакові треба бути тренованим, здоровим, вміти виконати найскладніше завдання. Але й духовний та культурний розвиток теж постійно в центрі уваги. Двічі вихованці табору їздили до Севастополя – міста великої історичної слави. У ньому особливий дух, неповторна атмосфера. Кадети побували на легендарній Сапун-горі, де, за повоєнними підрахунками, на один метр землі припадало до півтори тонни смертоносного металу… Побачили діораму, подивилися на реконструйовані укріплення фашистів, які були подолані силою духу наших воїнів, сфотографувалися на пам’ять біля севастопольських пам’ятників. Що не куточок там, що не фрагмент узбережжя – так і спогад про велику славу прадідів наших, про подвиги українських і російських витязів, які боронили від ненаситних зазіхань цю землю, освячену ще кров’ю древніх херсонеських мучеників.
У роки братовбивчої громадянської війни Крим довго не піддавався владі більшовиків. Звичайно, тепер, із вершини минулих років, ми готові простити помилки і взаємну ворожнечу наших предків. Ми маємо визнати, як казав герой одного сучасного фільму на історичну тематику, що Господь Бог не мітив фарбою ні білою, ні червоною наших руських людей, ми повинні все робити для того, щоб на нашій землі панував мир, злагода, щоб більше не було подібних міжусобних сутичок та інших суспільних катаклізмів. Це залежить від нас і від наших нащадків…
Саме звідси, з Графської пристані красеня Севастополя, в 1920 році відчалив останній корабель із білоемігрантами. Серед них, як і протягом усіх подій історії Криму, були й наші співвітчизники. Тепер деякі політикани «вічно вчорашнього дня» ще сподіваються на те, що пострадянська слов’янська катастрофа, вигідна західним «доброзичливцям», триватиме й надалі. Але вони помиляються. Вони тяжко грішать Каїновим гріхом братоненависництва й Іудиним зрадництвом та сріблолюбством, намагаючись роздути ненависть до Росії, перекрутити нашу спільну історію, очорнюють ініціативи керівництва нашої держави по нормалізації стосунків з братньою Росією.
Саме тепер ми й повинні якнайактивніше вчити уроки справжньої, неперекрученої історії… Нашу свідомість намагалися підмінити, «переформатувати», але не вийде! Вона має багатовікові витоки – на противагу постмайданним чи ще там якимось «епохально»-скороспілим «відкриттям», на швидку руку висмоктаним із пальця діячами-хамелеонами.
Стоячи біля гранітної меморіальної дошки, що нагадує про вихід у море емігрантів у листопаді 1920 року, я був зворушений і не міг не відгукнутися кількома віршованими рядками на потік вражень та роздумів, викликаних місцем події.

Українець

Ваше благородіє, я із України.
Як оце тут Чорне море, в нас там – пшеницí.
Маю два Георгії з давньої ще днини,
Як ішов на вражі стіни з прапором в руці.
Занедбали в нас відвагу і присягу щиру.
У серцях німих завівся сатанинський лід,
Бо царя злодії вбили, розтоптали віру,
А Отечество шматує каїновий рід!
Хай усі відбірні сили вилягли покосом,
Лиш ганьби я, а не смерті, бідної, боюсь.
І чого мені бояться зватись малоросом,
Раз ношу в своєму серці всю велику Русь?!
Мати вчили: всяку душу стрінь же, як людину.
Не жалій ти рук для діла, вуст для добрих слів.
І якщо люблю я вірно неньку-Україну,
То й ненавидить Росію – батько не велів!
Та надії…
Що ж надії?
А надії всі
Рік двадцятий, мов проклятий, перепік на попіл.
Русь безумна в прірву дивить, як у віч вужу.
В листопадовім тумані стогне Севастополь.
Відпливаєм, пани-браття, в далину чужу.
Не поїду я в обозі пахолків Мазепи,
Щоб навіки Переяслав сивий не прокляв,
Щоб не зрадив я Богдана малинові крепи…
Та й… не дасть земля священна, що з собою взяв.
Ваше благородіє, нас Господь пробачить.
Ваше благородіє, ми ще й земляки…
Ваше благородіє, козаки ж не плачуть!
Ваше благородіє… плачуть… козаки…
Кадети побували у Морському музеї Севастополя. Там свого часу був гарнізонний храм Архангела Михаїла. Служиться там служба тепер рідко, десь раз на рік, саме в дні святкування якихось дат, пов’язаних із Чорноморським флотом. Це, мабуть, найоригінальніший в Україні храм, адже тут, як в музейній залі, – й водолазні костюми, й армійські плакати часів СРСР, і нагороди, побутові предмети моряків та морських офіцерів, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, прапори, макети… І тут же іконостас, чільна ікона Архангела Михаїла, спів кліросу й урочистість Літургії.
А на фасаді храму ми бачимо перелік усіх структурних підрозділів царської армії, які брали участь в обороні Севастополя в середині ХІХ століття, під час Кримської війни. І серед них ми стрічаємо військові підрозділи Чернігова, Полтави, Прилук, інших міст України. Це, знову ж таки, – історичне, фактографічне посоромлення любителів розривати нашу історію й розповідати про якусь «відрубність» України, зокрема українського козацтва, від загального тіла православної спільноти, від всеруської історії.
Катались кадети й на катері, перепливаючи з кінця в кінець бухту, милувалися величними красенями-кораблями Чорноморського флоту, дізналися чимало цікавого. Наприклад, що кораблем в суворо термінологічному розумінні називається тільки військовий плавзасіб, а решта (цивільні) – це судна.
Не забудуть вихованці й поїздку на Херсонеський півострів, на знамениту 35-у берегову батарею. Це бетонне укріплення на березі Чорного моря почали будувати ще за часів імператора Миколи ІІ. В основному ж воно було закінчено в 30-х роках минулого століття. Як зазначила екскурсовод, на побудову батареї пішло бетону майже стільки, як на весь Дніпрогес! Тут були свої системи водопостачання, опріснення води, кімнати, казарми, кубрики та кают-компанії, рухома башта з величезною гарматою та потужними зарядами на сотні кілограмів пороху. У 1941-1942-му роках, під час героїчної й трагічної оборони Севастополя, тут на смерть стояли тисячі наших співвітчизників. Умови були страшні. Серед крові, трупів, за відсутності їжі та питної води люди оборонялися до останнього. Оборонці, як свідчать фрагменти із записів, експонованих в приміщеннях батареї, чекали кораблів для підмоги, евакуації… Не дочекалися… Вцілили з них фактично одиниці, багато хто опинився в концтаборах, полоні. Це одна із тяжких сторінок Великої Вітчизняної війни. Вона не дозволяє тлумачень «з плеча». Деякі «знавці історії», точніше, її очорнителі, люблять тенденційно підкреслювати, що в ніч з 30 червня на 1 липня 1942 року Військова рада Севастопольського оборонного району відбула на Кавказ, було евакуйовано близько шестисот осіб командного складу, а рядових, мовляв, залишили гинути. Важко судити однозначно про цю трагедію. З одного боку, командир має бути до кінця зі своїми підлеглими – це моральний імператив. З іншого боку, щоб навчити солдата чи матроса, достатньо кількох тижнів, а щоб вивчити на командира, треба роки. І тому погоджуюся з думкою, опублікованою в газеті «Севастопольська правда», що результат тодішньої битви за Севастополь вже був, на жаль, наперед очевидний. Нічого б не змінилося на краще, якби командири загинули з військами. Хіба б фашисти потім хвалилися: стільки високих чинів вони захопили в полон чи розправилися з ними в ході операції! Багато з цих командирів потім дійшли аж до Сталінграда і навіть до Берліна. Отже, це було гірке, але необхідне збереження дефіцитного, зрештою, командного складу для того, щоб можна було далі продовжувати і переможно закінчити війну.
У будь-якому випадку експонати цього музею нікого не залишать байдужими. (Вхід, до речі, до нього – безкоштовний; батарея потужно реставрується, і цьому ентузіазму збереження історії можна повчитися навіть столиці)… Свідчення захисників просто вражають. От, зокрема, така цитата із щоденникових записів одного учасника оборони: «И вдруг на высоте… поднялись двое, держа в руках белое полотнище, смастеренное, видимо, из разорванной нижней рубахи. Но пока наш неугомонный сержант, кроя на чем свет стоит предателей, разворачивал в их сторону пулемет, с разных сторон раздались несколько коротких очередей из автомата, и трусы вместе со своей позорной тряпкой рухнули на землю. И тут же несколько бойцов, укрепив на штыке винтовки небольшую, красную от крови полоску, воткнули винтовку в землю, и этот необыкновенный флаг затрепетал на легком ветру». Це не вигадка соцреалістичних поетів! Це страшна, велична і свята правда життя. І вже тому ми не можемо перекреслювати цей червоний прапор Перемоги, бо він, як бачимо, був і буквально, а не фігурально, забарвлений людською кров’ю. А для кадетів, для всіх юних – це неоціненний урок… Адже нема нічого страшнішого, ніж зрада, і нема нічого величнішого й більшого, ніж покласти життя «за други своя» – до чого закликають євангельські заповіді.
І взагалі, поведінка севастопольців викликає велику повагу. Вони шанують власну історію. У них збереглися пам’ятки царських і радянських часів. Не на рівні логіки, а на рівні душі й серця вони розуміють преємство, нерозривність нашої історії. Бо які б лади та режими не мінялися, але свята Русь залишалася святою Руссю – через те, що прагнення до святості, до духовного подвигу, до небесної правди жило в серцях мільйонів. Чого доброго, почитавши націоналістичні газетки, ще подумаєш, ніби в Криму живуть якісь люті фанатики-шовіністи, «українофоби». Ми такого не помічали. Не так давно тягнибоківська «Свобода» вчинила тут провокацію, почавши кидати в мирних городян камінням, бо інакше нічим ця маргінальна організаційка не привернула б до себе уваги севастопольців. (Чи можна уявити, для прикладу, що Львів спокійно зреагував, якби по ньому пройшла колона із прапорами радянських Військово-морських сил? Отож бо). А тут ніхто націонал-біснуватих і не чіпав. Вони просто не викликають тут інтересу! Загалом же кримчани – люди відкриті, спокійні, доброзичливі і прості. Вони – природні, «як є», без лукавства й пози. Вони просто не мінялися на гірше й не перековували ні свої погляди, ні думки, ні устремління в угоду «перебудовам». Вони живуть так, як вважають закономірним жити. Це ми багато в чому «перекособочилися» за вітрами-протягами часу. А часи часто бувають лукаві… Що твориться з нами – розуміють далеко не всі. Але розуміють.
Ось гортаю ще одну газету, «Крымская правда». У ній меценат, благодійник, що займається облаштування музею, бізнесмен Олексій Шереметьєв говорить: «Треба зберегти код пам’яті поколінь». Він розповідає, як захоплення зброєю, військовою справою в нього розпочалося ще в дитинстві, й пише: «Странно было бы, чтоб в семье, где два моих деда прошли войну, не было у меня интереса к войне, ко всему, что связано с подвигами, с мужским поведением. Всю жизнь интересовался военной историей, служил в Советской Армии. Посещение музеев вызывало у меня священный трепет. Я ходил по залам, рассматривал экспонаты. Оружие для меня было свято. Подмена понятий произошла у нас в последние лет двадцать, наверное, из-за отсутствия таких музеев, таких выставок (Виділення моє. – О. Я.). Бездуховность и безразличие нового поколения – тоже отсюда. Наверное, двадцать лет назад это увлечение не вызывало бы вопросов, а вот в это время латентных, простите, геев, профанации истории нормальные, честные мужские увлечения уже вроде как не в чести». Хай в масах іще «и не в чести» (далися взнаки два десятиліття калічення народу, зокрема молоді й дітей, калічення бездіяльністю і кривими лжецінностями). Але із маленького зернятка проростають великі добрі справи, як це ми й бачимо на прикладі юних воїнів.
Я попросив одного з кадетів сказати пару слів про цю поїздку до Криму. Дванадцятирічний кадет Сергій сказав: «Мені дуже сподобалося в таборі. Ми багато купалися, їздили на екскурсії в Севастополь та інші міста. Жили в палатках. Після підйому кожен день була зарядка, потім – купання. У Севастополі були в музеї та бачили діораму «Штурм Сапун-гори». Були на 35-ій батареї, фотографувалися зі зброєю та багато іншого. Як шкода, що ми всього тиждень були в таборі! Але ми маємо надію, що в наступному році поїдемо на більше!»
От і настав день від’їзду. Підйом був ранній, о 5-ій годині. Від провізії звільнилися – апетит у таборі був добрий, здоровий. Кадети дякували своєму командуванню, старшим, кухареві Дарині, юним медсестрам Ліді та Яні, прощалися із цим гостинним берегом, згортали і дбайливо впаковували своє бойове знамено…
Вони повернуться сюди через рік. Вони не будуть нудьгувати і в Києві – є безліч цікавих справ! Кадети виростають справжніми людьми. І якщо настане потреба, козаки нового часу, гідні давнього духовного гарту, будуть готові покласти, як герої, навіть життя – за майбутнє народу, за святу православну віру, яка складає зміст існування нашого – тимчасового й вічного. Юні вірні козаки обрали Істину, Пам’ять, Честь. Вони живуть заради воскресіння і зміцнення наших вікових православних устоїв. Трудяться, навчаються, вбирають у юні душі досвід героїчних, праведних поколінь. Їм нести далі вперед козацькі знамена, їм продовжувати традиції своїх славних предків. Козацькому роду нема переводу!

Чит
Патриотическое воспитание

28.07.2010. СЕВАСТОПОЛЬ. В праздновании Дня Военно-морского флота России приняли участие три архипастыря и духовенство города
Митрополит Симферопольский и Крымский Лазарь, архиепископ Львовский и Галицкий Августин, епископ Женевский и Западноевропейский Михаил, а также благочинный Севастопольского церковного округа протоиерей Сергий Халюта, духовенство города-героя были приглашены на парад кораблей и большой военно-спортивный праздник в честь Дня ВМФ, который принимали главнокомандующий Военно-морским флотом России адмирал Владимир Высоцкий и командующий Черноморским флотом вице-адмирал Владимир Королев.
В этот день военных моряков приветствовали представители руководства министерства обороны России, делегации во главе со спикером Госдумы России Борисом Грызловым, мэром Москвы Юрием Лужковым, руководство Крыма и Севастополя, руководители и представители органов местного управления российских регионов, шефствующих над флотом.
Поздравления принимали не только военные моряки, но и священники Севастопольского благочиния, духовно окормляющие части и боевые корабли Черноморского флота.
Духовное окормление воинов — одно из важных направлений служения священников. По благословению митрополита Симферопольского и Крымского Лазаря священники постоянно осуществляют духовное окормление воинов, которые несут службу в многочисленных подразделениях Черноморского флота, дислоцированных в Севастополе.
В день Военно-морского флота в Севастопольском благочинии поздравили с праздником помощника командующего ЧФ РФ по работе с верующими военнослужащими протоиерея Александра Бондаренко, протоиереев Александра Бая, Сергия Федорова, Игоря Бебина, иереев Бориса Кравца, Павла Бондара, Алексия Латушко, Евгения Решеткова, Александра Трохана и многих других, чье пастырское служение существенно влияет на укрепление боевого духа личного состава, повышения боевой готовности частей и кораблей флота.

02.08.2010. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. У Шацьку вшанували пам’ять визволителів
У Шацьку відбулись урочистості з нагоди дня визволення селища від німецько-фашистських загарбників. 66 років минуло з того пам’ятного дня. Представники влади, громадськості і ветерани Великої Вітчизняної війни прийшли до братської могили, щоб вшанувати пам’ять загиблих воїнів, які своє життя віддали за мир на землі.
Панахиду звершив благочинний Шацького округу протоієрей Микола Вихор. З днем визволення селища присутніх привітали голова Шацької райдержадміністрації Володимир Найда, голова районної ради ветеранів Костянтин Чесноков, ветеран війни, учасник визвольних дій у Шацьку Лазар Дударчук. По закінченні мітингу до підніжжя пам’ятника поклали вінки і квіти.

03.08.2010. ЛУЦЬК. Священики взяли участь у святкуваннях з нагоди Дня аеромобільних військ
У день пам’яті пророка Божого Ілії аеромобільні війська Збройних сил України відзначали професійне свято. 2 серпня далекого 1930 року на військових навчаннях у Московському окрузі вперше було використано парашут. Про блакитний берет та смугасту тільняшку мріяв кожен радянський хлопчик. Десантники першими кладуть життя на жертовний вівтар війни. Українські десантники як миротворці – бажані гості у будь-яких гарячих точках.
За благословенням керуючого Волинською єпархією митрополита Луцького і Волинського Ніфонта та на запрошення організаторів заходів святкування напередодні свята голова єпархіального відділу по взаємодії зі Збройними силами протоієрей Олександр Мазурак звершив на Луцькому міському меморіалі панахиду за спочилими військовими десантниками. Після поминального чину священик привітав зі святом тих, хто молився на меморіалі. У день самого свята панахиду на згаданому меморіалі звершив ректор Волинської духовної семінарії протоієрей Сергій Ющик.

03.08.2010. БІЛА ЦЕРКВА. Секретар єпархії взяв участь у святкуванні 80-річчя аеромобільних військ
За благословенням архієпископа Білоцерківського і Богуславського Митрофана секретар Білоцерківської єпархії архімандрит Никодим (Барановський) взяв участь у святкуванні 80-ї річниці повітрянодесантних і аеромобільних військ України.
Урочистості проходили біля каплиці святого великомученика Георгія Побідоносця і розпочались молебнем до пророка Божого Ілії. По закінченні служби архімандрит Никодим привітав присутніх з днем пророка Ілії, з професійним святом, побажав мирного неба, здоров’я, довголіття та сімейного благополуччя. Далі від імені архієпископа Митрофана отець Никодим нагородив благословенними грамотами за понесені труди на благо Церкви найактивніших військовослужбовців.

04.08.2010. СУМЫ. Духовник Воздушно-десантных войск награжден медалью
2 августа, в день памяти пророка Илии, по благословению епископа Сумского и Ахтырского Евлогия и по инициативе Сумской областной организации союза ветеранов и инвалидов войны в Афганистане состоялось празднование 80-летия воздушно-десантных войск.
1 августа состоялся праздничный концерт, в котором приняли участие группа «Шурави», а также лауреаты международных конкурсов афганской песни Анатолий Хан из Санкт-Петербурга и Василий Моржов из Москвы.
Во время торжественной церемонии состоялось награждение памятными медалями «80 лет ВДВ». Духовник Воздушно-десантных войск протоиерей Максим Денисенко был удостоен медали «За верность десантному братству».
В день праздника покровителя десантных войск пророка Илии состоялся торжественный митинг перед памятником погибших афганцев, на котором протоиерей Максим Денисенко совершил молебен о здравии воинов-десантников и панихиду о всех погибших на поле брани.

04.08.2010. СЕВАСТОПОЛЬ. Священник провел беседу с военнослужащими в полевом лагере
Помощник командующего Черноморским флотом протоиерей Александр Бондаренко посетил военнослужащих зенитно-ракетного полка в полевом лагере под Севастополем. Встретившись с руководством лагеря, священник побывал в походной часовне, оборудованной в палатке, и пришел к выводу, что командование части создало хорошие условия для организации и проведения религиозной деятельности с верующими военнослужащими. Затем помощник командующего провел беседу с личным составом православного исповедания.

04.08.2010. СЕВАСТОПОЛЬ. В день памяти святого пророка Илии авиационная база отметила первую годовщину своего образования
В день памяти святого пророка Илии Качинская авиационная база под командованием полковника Ю. Юрина отметила первую годовщину своего образования.
Поздравить военнослужащих расположенной под Севастополем авиационной базы с двойным праздником приехал помощник командующего Черноморским флотом по работе с верующими военнослужащими протоиерей Александр Бондаренко. В своем пастырском слове на торжественном построении личного состава авиационного гарнизона Кача военный священник напомнил, что 2 августа Святая Церковь празднует день святого пророка Ильи — покровителя авиации и воздушно-десантных войск. На примере его жития можно увидеть, как человек через смирение и пламенное служение Богу стал подобен ангелу и был взят на небо.
Затем отец Александр и настоятель севастопольского храма Святого апостола Андрея Первозванного иерей Сергий Вовк отслужили молебен святому пророку Илии.

12.08.2010. ГОРЛОВКА. Установлен и освящён крест над памятником воинам-афганцам
В посёлке Калиновка был освящен поклонный крест, установленный рядом с памятником погибшим воинам-афганцам. Чин освящения совершил настоятель храма святой равноапостольной Марии Магдалины протоиерей Роман Сотников. На освящении присутствовали ветераны – участники боевых действий в Афганистане, родители погибших воинов, прихожане и воспитанники воскресной школы храма святой равноапостольной Марии Магдалины. После чина освящения поклонного креста была отслужена заупокойная лития по усопшим воинам.
По окончании литии отец Роман произнес проповедь, которая была обращена прежде всего к тем, кто не видел этой войны – к молодым прихожанам Марие-Магдалининского храма. «Самое главное, что нам прежде всего надлежит помнить, – подвиг самоотвержения воинов, когда человек готов был свою душу положить за ближних. Сейчас, к сожалению, наше общество таково, что не воспринимает, когда кто-нибудь просто так, ради Христа, делает что-то для ближних. Потому что все уже привыкли к тому, что если делается добро для кого-то, то этот человек должен будет сделанное ему добро оплатить. Самое главное для нас с вами – это учиться бескорыстности и христианской любви, и учить ей своих детей», – отметил священник.
Памятник погибшим при исполнении интернационального долга в Афганистане солдатам был установлен здесь, когда война там еще длилась – в 1983 году. А в начале 90-х его украли. Унесли даже плиты, которыми была выложена дорожка к памятнику. Горловские ветераны-афганцы восстановили памятник своими силами. Около десятка афганцев привезли свой рабочий инструмент, копали ров для фундамента, заливали бетон, устанавливали камень и мраморные плиты, прокатывали новую дорожку. Инициаторами и руководителями работ по созданию памятника стали ветераны-афганцы Валентин Сердюков, Сергей Скрипник и Владимир Харьковский. В новом монументе ветераны увековечили имена и тех земляков, которые погибли после 1983 года.
Зинаида Ивановна Шатыбелко часто приходит в городской парк, где установлен памятник её сыну – воину-герою Александру, павшему в афганской войне, и другим воинам-афганцам. Хотя прошло уже много лет, время не вылечило эту рану, на глазах у Зинаиды Ивановны слезы. Мраморная плита с родным именем для неё единственная память о сыне.
К отстроенному памятнику приходят не только те, кто потерял близких в Афганистане. Воспитанники воскресной школы при храме святой равноапостольной Марии Магдалины, расположенном неподалеку, взяли шефство над мемориалом. Они регулярно поливают цветы, посаженные на клумбах, участвуют в панихидах возле памятника, приносят букеты цветов и зажигают лампадку. А недавно по согласованию с основателями мемориала прихожане названного храма сами изготовили и установили здесь поклонный памятный крест, который и был освящен 12 августа.

25.08.2010. ХАРЬКОВ. В день освобождения города от захватчиков был отслужен благодарственный молебен
23 августа, в день празднования 67-ой годовщины освобождения города от фашистских оккупантов, у поклонного креста на мемориале Славы был отслужен молебен. Богослужение возглавил викарий епархии архиепископ Изюмский Онуфрий. На молебне присутствовали руководители области и города. После молебна к кресту и к мемориалу Славы были возложены цветы.

25.08.2010. СЕВАСТОПОЛЬ. Участники фестиваля «Небо славян» выступили с концертом перед моряками ВМС Украины
Моряков, несущих службу на кораблях «Гетман Сагайдачный», «Славутич» и «Донбасс», поздравили с праздником Дня Независимости Украины участники проходящего в Севастополе православного фестиваля авторской песни «Небо славян», сообщает пресс-служба Севастопольского благочиния.
На причале перед флагманом ВМС Украины состоялся праздничный концерт. Свои песни в подарок морякам преподнесли православные авторы и исполнители из Севастополя, Саратова, Москвы, Санкт-Петербурга и других городов Украины и России. Командование и личный состав тепло приняли гостей и выразили пожелание, чтобы подобные концерты стали традиционными.

14.08.2010. ДНЕПРОПЕТРОВСК. Митрополит Ириней награжден памятным отличием УЦТрК ВВ МВД Украины
Указом начальника Управления центрального территориального командования ВВ МВД Украины генерал-майора Томкива О.О. от 13 августа 2010 года (№ 199) управляющий епархией митрополит Днепропетровский и Павлоградский Ириней был награжден памятным отличием УЦТрК ВВ МВД Украины – медалью «90 лет военной части 3006 УЦТрК ВВ МВД Украины». Награда архипастырю была вручена начальником управления во время праздничных юбилейных торжеств, посвященных 90-летию воинской части 3006 внутренних войск МВД Украины.
Вручая награду, генерал-майор Олег Томкив отметил, что за последние годы успешно развивается взаимодействие Управления центрального территориального командования ВВ МВД и Православной Церкви, целью которого является духовно-нравственное и патриотическое воспитание военнослужащих.
Со своей стороны митрополит Ириней подчеркнул, что Церковь всегда благословляла труд людей, призванных оберегать жизнь сограждан и спокойствие в стране. Она молится и будет молиться о воинстве, призывая благословение Божие на всех, кто стоит на страже мира и благополучия ближних.
Пресс-служба Днепропетровской епархии

20.08.2010. СИМФЕРОПОЛЬ. Взвод ДШБ морской пехоты молился в монастыре на горе Мангуп
19 августа морские пехотинцы взошли на г. Мангуп (высота 600 м над уровнем моря), чтобы принять участие в праздничной Литургии в пещерном храме XIII века. Возглавил восхождение по крутой тропе на плато помощник командующего Черноморским флотом по работе с верующими военнослужащими протоиерей Александр Бондаренко.
Божественную литургию в праздник Преображения Господня возглавил наместник Благовещенского пещерного монастыря игумен Иакинф. За богослужением молились многочисленные паломники и казаки, которые окормляются в монастыре.
По окончании службы о. Иакинф совершил чин освящения винограда и фруктов, которыми щедро одарил черноморцев.
Затем помощник командующего провел экскурсию для военных по пещерному городу и рассказал историю православного княжества Феодоро, последнего оплота Византии.
Праздник закончился трапезой в монастыре, на которую наместник пригласил всех молившихся, в том числе и морских пехотинцев.

03.09.2010. ДНЕПРОПЕТРОВСК. Духовенство епархии приняло участие в церемонии возложения цветов к монументу Славы
2 сентября светлой и радостной страницей вошел в историю многих стран Европы и Азии как день окончания Второй мировой войны. Ровно 65 лет назад завершилась Маньчжурская операция, которая сокрушила японскую армию и положила конец военным действиям. В Днепропетровске на сегодняшний день проживают 140 участников той стратегической наступательной операции – людей, от которых напрямую зависело наше будущее. В этом году ее герои и благодарные потомки празднуют 65-ю годовщину завершения самой кровопролитной в истории человечества войны, продолжавшейся шесть лет и один день.
По случаю юбилейной годовщины в Днепропетровске у монумента Славы прошла церемония возложения цветов к Вечному огню. У входа на мемориальный комплекс Вечной Славы по обе ее стороны — стелы с надписями: слева — «Воинам, партизанам, подпольщикам, погибшим в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг., от благодарных днепропетровцев», справа — «Люди! Пока сердца стучатся помните, какой ценой завоевано счастье… Помните!»
Напомним, что 2010 год объявлен «Годом ветерана». Чтить ветеранов — это долг и обязанность каждого человека, ведь именно эти люди отдали свою молодость и здоровье ради нашей мирной жизни сегодня.
Почтили память героев и возложили цветы к монументу погибшим воинам первые лица региона — председатель облсовета Удод Е.Г., мэр Днепропетровска Куличенко И.И., председатель областного совета ветеранов ВОВ Станислав Шевченко, представители местной власти и силовых структур, общественных организаций, религиозных конфессий и политических партий, члены ветеранских организаций и жители города. Духовенство Днепропетровской епархии во главе с викарием кафедры епископом Новомосковским Евлогием также приняло участие в митинге-реквиеме. Священнослужители провозгласили «Вечную память!»
Многие ветераны пришли встретиться со своими фронтовыми товарищами и помянуть тех, кто не вернулся с поля боя.

03.09.2010. СУМЫ. В День города ветераны войны были награждены церковными наградами
Епископ Сумской и Ахтырский Евлогий вручил группе ветеранов Великой Отечественной войны высокие церковные награды. По представлению епископа Евлогия Предстоятель УПЦ Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Владимир удостоил десять ветеранов – участников боевых действий – награждения орденом святого великомученика Георгия Победоносца. Торжественная церемония состоялось в здании епархиального управления и была приурочена празднованию дня освобождения Сумщины и 355-летия основания Сум. В церемонии принял участие заместитель городского головы В.М. Волонтырец. Представители сумских СМИ были приглашены для освещения этого события.
В своем приветственном слове владыка Евлогий высказал слова глубокого почтения к подвигу героев войны. Самоотверженность и героизм нашего воинства стали залогом Великой Победы. Преклоняясь перед подвигом солдата-победителя, Православная Церковь считает необходимым удостоить ветеранов высоких церковных наград.
От имени руководства городского совета ветеранов владыке Евлогию была вручена книга, в которой описаны подвиги воинов-сумчан. Она пополнит библиотеку Пастырско-богословского духовного училища в назидание студентам.

02.09.2010. ЧЕРКАСИ. У місті відбулися урочистості з нагоди 65-ї річниці закінчення Другої світової війни
Керуючий Уманською єпархією єпископ Пантелеімон взяв участь в урочистостях з нагоди 65-ої річниці закінчення Другої світової війни.
Владика Пантелеімон у супроводі секретаря єпархії протоієрея Вадима Паєвського разом із головою Черкаської облдержадміністрації Тулубом Сергієм Борисовичем, митрополитом Черкаським і Канівським Софронієм, представниками громадських, політичних та релігійних організацій Черкащини поклав квіти до Монумента загиблим воїнам на площі Слави.

Память погибших милиционеров
20.08.2010. ХЕРСОН. В епархии почтили память погибших правоохранителей
В актовом зале Управления МВД Украины в Херсонской области состоялось собрание в память о погибших правоохранителях. Были приглашены родные и близкие милиционеров, погибших при несении служебных обязанностей. На собрании присутствовал архиепископ Херсонский и Таврический Иоанн. Владыка обратился к собравшимся со словами утешения и напомнил, что нет больше той любви, как та, когда отдают жизнь за ближнего. По окончании собрания архиепископ Иоанн отслужил заупокойную литию возле памятника погибшим правоохранителям, который находится у храма праведного Феодора Ушакова, являющегося милицейским храмом. Владыка возложил цветы к мемориалу в память о погибших правоохранителях.

20.08.2010. СУМЫ. Епископ Евлогий совершил молитву о погибших работниках милиции
20 августа в Управлении МВД Украины в Сумской области прошли мероприятия, посвященные Дню памяти работников милиции, погибших при исполнении служебных обязанностей. Возле памятника погибшим милиционерам Сумщины, который расположен возле административного здания ГУМВД, состоялся митинг памяти. Епископ Сумской и Ахтырский Евлогий обратился к работникам милиции с архипастырским словом и возглавил заупокойную литию.

20.08.2010. ДОНЕЦК. Милиционеры помолились об упокоении своих погибших коллег
В Свято-Варваринский храм пришли сотрудники Макеевского городского управления внутренних дел и члены семей погибших милиционеров, чтобы вместе с настоятелем храма протоиереем Вадимом Бондаренко помолиться за панихидой о своих коллегах и близких людях, погибших при несении служебных обязанностей.
В списке погибших милиционеров в Макеевском управлении за годы независимости – 35. О них, а также обо всех усопших православных христианах звучала молитва.

20.08.2010. ЖИТОМИР. В епархии почтили память сотрудников МВД, погибших при исполнении служебных обязанностей
По благословению архиепископа Житомирского и Новоград-Волынского Гурия, а также по приглашению начальника Управления МВД Украины в Житомирской области полковника Ю.В. Ивакина клирик Спасо-Преображенского кафедрального собора протоиерей Олег Целуев накануне Всеукраинского дня памяти сотрудников МВД, погибших при исполнении своего служебного долга, совершил заупокойную литию возле памятника погибшим, а также принял участие в церемонии возложения венков.
Почтить служителей закона, которые лишились жизни, пришли их родственники, представители местного самоуправления, руководство ГУМВД Украины в области, сотрудники силовых структур. В этот день скорби и печали сослуживцы возложили цветы к подножью памятника. Возле обелиска строевым шагом прошли сотрудники спецподразделений, все присутствующие милиционеры отдали честь своим погибшим товарищам, обещая никогда не забывать их героического поступка и помогать их осиротевшим семьям.
Священник произнес слова напутствия правоохранителям и семьям погибших сотрудников, поблагодарив ветеранов за их самоотверженную работу на благо украинского народа.
20 августа в помещении главного Управления МЧС Украины в Житомирской области возле памятного знака «Пожарные, которые спасли мир» клирики кафедрального собора города протоиерей Олег Целуев и протодиакон Владимир Ярошевич отслужили панихиду по погибшим при исполнении своего служебного долга.
В обращении к родственникам и сотрудникам погибших священник отметил: «Память в наших умах и сердца о погибших сотрудниках не стареет. Мужество и героизм погибших нельзя забыть».
В завершении литии-реквиема все присутствующие почтили память погибших минутой молчания, после чего при пении «Вечной памяти» к мемориалу были возложены цветы.
Пресс-служба Житомирской епархии

Окормление мест лишения свободы

16.07.2010. ХАРКІВ. Духовенство єпархії призначено для пастирської опіки у виправні колонії
Архієпископ Ізюмський Онуфрій, вікарій єпархії, обговоривши питання зі священнослужителям Харківської єпархії, видав укази на пастирське обслуговування виправних колоній та слідчих ізоляторів міста Харкова і Харківської області.
Настоятель Свято-Архангело-Михайлівського храму сел. Бабаї Харківського р-ну ігумен Богдан (Пільгуй) – окормитель Харківського слідчого ізолятора №27.
Настоятель храму с. Мелихівка Нововодолазького району ієрей Дмитро Тарасов призначається до пастирського обслуговування Курязької колонії.
Настоятель Свято-Димитрівського храму с. Васищиве Харківського району ієрей Олександр Неронов призначається до пастирського обслуговування Темнівської виправної колонії №100.
Настоятель Свято-Миколаївського храму с. Хролі Харківського району Ярослав Романюк призначається до пастирського обслуговування Хролівської виправної колонії №140.
Настоятель Свято-Вознесенського храму с. Берека Первомайського р-ну ієрей Євген Куцак призначається до пастирського обслуговування Первомайської виправної колонії №117.
Клірик храму Святого священномученика Олександра м. Харкова ієрей Сергій КІТ призначається до пастирського обслуговування Харківської виправної колонії №43.
Клірик Свято-Озерянського храму м. Харкова ігумен Варсонофій (Калінін) призначається до пастирського обслуговування Холодногорської виправної колонії №18.
Настоятель Свято-Успенського храму сел. Солоницівка Дергачівського р-ну протоієрей Віктор Мацевитий призначається до пастирського обслуговування Дергачівської колонії №109 та Курязької виховної колонії.
Настоятель Свято-Покровського храму м. Балаклея ієрей Дмитро Ларцев призначається до пастирського обслуговування Олексіївської виправної колонії №25.
Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Балаклія ієрей Дмитро Басюра призначається до пастирського обслуговування Балаклійської виправної колонії №106.
Настоятель Свято-Троїцького храму с. Пришиб Балаклійського р-ну ієрей Геннадій Мовчан призначається до пастирського обслуговування Жовтневої виправної колонії №17.
Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Андріївка Балаклійського р-ну ієрей Іван Гордієвич призначається до пастирського обслуговування Жовтневої виправної колонії №17.
Настоятель Свято-Миколаївського храму м. Харкова (Жихар) протоієрей Володимир Катречко призначається до пастирського обслуговування Диканівської виправної колонії №12 та Качанівської виправної колонії №54.

02.08.2010. ЛУЦЬК. Клірики єпархії звершили молебень у виправній колонії №42
За благословенням митрополита Луцького і Волинського Ніфонта та на прохання керівництва Маневицької виправної колонії в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира духовенство Свято-Воскресенського храму міста Маневичі на чолі з благочинним Маневицької округи протоієреєм Тарасом Огородником звершили молебень до цього угодника Божого у молитовній кімнаті ВК-42.
Після молитви благочинний звернувся зі словом до ув’язнених, в якому поєднав шлях покаяння та торжества віри святого Володимира з життям будь-якої людини, яка хоче стати кращою, добрішою та світлішою.
Слід зауважити, що зустрічі священнослужителів з ув’язненими колонії приносять духовну користь для тих, хто позбавлений волі.

11.08.2010. ЛУЦЬК. Священик єпархії звершив Літургію у виправній колонії №84
За благословенням митрополита Луцького і Волинського Ніфонта у Цуманській виправній колонії №84 було звершене богослужіння. О шостій годині ранку у Свято-Миколаївському храмі, що побудований на території колонії, зібралися ув’язнені для участі в Божественній літургії.
Богослужіння та Таїнство сповіді звершив настоятель храму священик Михайло Кулакевич. Після служби він виголосив змістовне повчання.
Відрадно, що з кожними разом у храмі все більше відвідувачів. Священнослужитель щонеділі служить акафісти і раз у місяць Божественну літургію. Повчаючи і словом, і прикладом, виховує у загрубілих серцях терпіння, любов до Бога і до ближнього.

23.08.2010. ЛУЦЬК. Під час Успенського посту в СІЗО №2 священики звершили богослужіння
За благословенням митрополита Луцького і Волинського Ніфонта відбулось богослужіння у храмі-каплиці на честь святої великомучениці Анастасії Узорішительниці, що в слідчому ізоляторі.
Літургію звершив настоятель каплиці священик Богдан Гринюк, а Таїнство Сповіді провів духівник ув’язнених області протоієрей Георгій Шевчук . Богослужіння співали студенти Волинської духовної семінарії.
За словами начальника слідчого ізолятора майора внутрішньої служби Петра Козака, співпраця з Церквою дала свої плоди. Зокрема, за час існування каплички тут відбуваються постійно Таїнства хрещення, звершуються богослужіння. Окрім того, покращився загальний психологічний клімат серед засуджених.
Щотижня понад 20 людей, що перебувають за ґратами , мають можливість поспілкуватися з Богом. До слова, на сьогодні в слідчому ізоляторі перебуває понад чотири сотні осіб – 40 засуджених і 370 ув’язнених.

Семинар в исправительной колонии

Владимир Третьяков
13 июля в Ждановской исправительной колонии № 3 состоялся семинар на тему «Проблемы пастырского служения в местах лишения свободы в Донецкой области». В нем приняли участие представители духовенства Донецкой и Горловской епархий, окормляющие заключенных, представители Госдепартамента Украины по вопросам исполнения наказаний (ГДУВИН), а также представители СМИ.
Перед началом семинара для его участников была организована экскурсия по жилой зоне колонии, которую провел начальник исправительного учреждения Михайлов В.А. Гости отметили высокую степень благоустройства места, где осужденные отбывают наказание. На территории колонии имеется подсобное хозяйство, а также цех, где заключенные выливают фигурные элементы мощения для тротуаров.
Перед началом семинара духовник колонии протоиерей Алексий Пахомов отслужил молебен в Свято-Пантелеимоновском храме.
Во вступительном слове координатор по взаимодействию и сотрудничеству Донецкой и Горловской епархий с ГДУВИН в Донецкой области Алексей Богданов зачитал обращение правящего архиерея митрополита Донецкого и Мариупольского Илариона к участникам семинара. В нем говорилось: «Необходимо сделать все для того, чтобы места лишения свободы были не местом унижений личности человека, а центром реабилитации и душевного исцеления людей, ставших в силу разных причин на путь правонарушения. Задача Православной Церкви напомнить осужденным: «Нет греха, которого бы не простил Господь, которого бы Церковь не покрыла своей любовью».
Замначальника ГДУВИН в Донецкой области по социально-психологической работе Александр Кирпиченко привел статистические данные результатов сотрудничества Украинской Православной Церкви с исправительными учреждениями. Он сообщил, что в учреждениях уголовно-исполнительной службы существует 37 храмов, 45 часовен, функционируют 192 молитвенные комнаты и 17 молитвенных уголков. В Донецкой области православные богослужения посещают около 1200 осужденных, что составляет 13% всех осужденных в Донецкой области.
Кроме того, Алексей Богданов презентовал свою книгу «Для Слова Божия нет уз…», в которой описаны результаты десятилетней работы в пенитенциарной системе Донецкой области. Издание хорошо иллюстрировано работами фотографа Донецкой епархии Александра Шурлакова, в нем описывается деятельность священнослужителей, окормляющих осужденных, и сотрудников уголовно-исполнительной системы, имеется духовно-назидательный материал. Алексей Семенович также сообщил, что на интернет-сайте «Донбасс Православный» открывается рубрика «Тюремное служение», где все желающие смогут получить оперативную информацию о служении Церкви в местах лишения свободы.
На семинаре священники поднимали вопрос социальной реабилитации освободившихся, необходимости помощи государства в решении этого вопроса. В заключение семинара были подведены итоги и принята резолюция.

Виставка творчості засуджених
Протоієрей Олександр Дацюк
Державний департамент України з питань виконання покарань у Хмельницькій області бачить своє призначення не тільки в організації передбаченого кримінальним законодавством відбування покарання за скоєний злочин, але й у моральному вихованні, духовному відродженні громадян, які порушили закон і тимчасово ізольовані від суспільства.
Щороку до Дня Незалежності України департамент проводить виставку художніх робіт декоративно-прикладного мистецтва засуджених у виправних установах Хмельницької області.
Цього року відкриття традиційної виставки робіт художньо-прикладної творчості осіб, засуджених до позбавлення волі, відбулося 16 серпня в бібліотеці для дітей та юнацтва м. Хмельницького. У відкритті виставки взяли участь митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній з духовенством кафедрального собору, начальник управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області генерал-майор внутрішньої служби Тимофій Якимчук, заступники начальників і працівники виправних колоній області та слідчого ізолятора міста, президент асоціації сприяння вирішенню проблем наркоманії та СНІДу «Вікторія» Висоцька Л.У., представники управлінь та відомств області та міста, родичі ув’язнених, жителі міста, представники ЗМІ.
Перед відкриттям експозиції митрополит Антоній звершив молебень перед початком доброї справи і привітав усіх присутніх з проведенням цієї акції, зазначивши, що деякі експонати виставки свідчить про те, що така творчість мотивована релігійним натхненням і бажанням доторкнутися до святості. Багато подібних іконографічних робіт прикрашають церкви, які побудовані в кожній колонії області.
Проведення подібних виставок є важливим елементом у вихованні засуджених, бо сприяє їх роботі над собою шляхом залучення до творчості, яка відіграє важливу роль у формуванні особистості. «Метою проведення подібних заходів є пропаганда духовних традицій українського народу та гуманістичних цінностей християнської культури, сприяння формуванню у засуджених здорового способу життя та моральності, право слухняної поведінки і корисної зайнятості у вільний час», – зазначив начальник управління Держдепартаменту з питань виконання покарань.

Забота о больных и детях
19.07.2010. ПОЛТАВА. Для детей, болеющих туберкулёзом, организованы встречи со священниками
По инициативе главного врача Полтавского детского туберкулёзного диспансера и по благословению архиепископа Полтавского и Миргородского Филиппа при храме святых мучениц Веры, Надежды, Любови организованы регулярные встречи духовенства с детьми, болеющими туберкулёзом. Для детей была организована экскурсия по храму, после которой клирик храма священник Сергий Касьяненко в тёплой обстановке провёл беседу с детьми о вере в Бога, о христианских заповедях, о Таинствах Церкви и её богослужебной жизни. После бесед некрещеные дети, по согласию с их родителями, прослушали катехизаторское наставление о смысле и значении Святого Крещения. После краткого оглашения, которое провёл клирик храма святых мучениц Веры, Надежды, Любови священник Андрей Твердохлеб, некрещеные дети приняли Святое Таинство Крещения.

19.07.2010. ХЕРСОН. В Доме ребенка состоялось крещение детей
В Областном доме ребенка архиепископ Херсонский и Таврический Иоанн совершил Таинство Крещения над 16 малышами. Владыке сослужили настоятель Николаевского Морского собора, который опекает детишек, протоиерей Василий Пасенко и клирик Свято-Духовского кафедрального собора города иерей Максим Тарасенко. Таинство Крещения совершается в Доме ребенка архиепископом Иоанном каждый год на протяжении всего его служения на Херсонской кафедре. На этот раз крестными родителями новокрещеных детей стали представители Херсонского коша Украинского реестрового казачества, а также кандидат в мэры города И. Семенчев и заведующая Домом ребенка С. Иванова.

28.07.2010. БЕРДЯНСК. Епископ Елисей передал финансовую помощь школе-интернату
Уже не в первый раз руководство и коллектив аквапарка «Остров сокровищ», расположенного на территории популярного курорта Кирилловка, выступили с доброй инициативой – помогать нуждающимся детям. Так, в рамках фестиваля-ярмарки «Обитаемый остров» в аквапарке провели благотворительную акцию «Чужих детей не бывает».
Как сообщила начальник pr-департамента «Острова сокровищ» Елена Сперанская, 24 июля в аквапарке раскинулись шатры арт-группы «Свои», Бердянского клуба юношеского творчества «Зоряний» и галереи современного искусства «Lenin» (г. Запорожье), что ознаменовало начало арт-фестиваля «Обитаемый остров». Лучшие украинские мастера по рукоделию из Киева, Харькова, Днепропетровска, Запорожья и Бердянска представили публике живопись, украшения, кукол, открытки, изделия из соломки и соленого теста, ракушек и предметы интерьера. Все участники фестиваля порадовали гостей «Острова сокровищ» бесплатными мастер-классами по живописи, ремеслам и дизайну.
В течение всего дня отдыхающие в аквапарке смогли поучиться акварельной живописи и художественной фотографии у преподавателей школы изобразительного искусства галереи «Lenin» и у ее директора Юрия Баранника, научиться мастерить открытки, украшения, делать кукол и просто напитаться духом творчества вместе со студией Pop corn и Бердянским клубом детского и юношеского творчества «Зоряний». Каждый мастер-класс собрал благодарных юных учеников.
Во время арт-фестиваля желающие могли принять участие в благотворительной акции «Чужих детей не бывает» и пожертвовать денежные средства в помощь Бердянской областной школе-интернату. Елена Сперанская, начальник pr-департамента аквапарка «Остров сокровищ», вручила все собранные во время акции денежные средства (порядка 4 тыс. гривен) и 65 предметов ручной работы арт-группы «Свои» благочинному Акимовского района Бердянской епархии архимандриту Аверкию (Ойце), и уже на следующий день Преосвященнейший епископ Бердянский и Приморский Елисей передал финансовую помощь и подарки руководству интерната.

25.08.2010. ЗАПОРОЖЬЕ. Священники епархии совершили крещение детей Кировского дома инвалидов
По благословению епископа Запорожского и Мелитопольского Иосифа и при содействии настоятеля Свято-Андреевского кафедрального собора протоиерея Константина Костюковича священники протоиерей Александр Мирошниченко, протоиерей Алексий Чаплин и иерей Александр Казачков совершили крещение 86-ти детей детского отделения Кировского дома инвалидов»(Ореховский р-н, Запорожская обл.). Крестными детей стали прихожане Свято-Андреевского собора Александр Мануйлов и Наталья Богатая, которые вот уже много лет организовывают посещение Кировского дома инвалидов с гуманитарной помощью от православных прихожан и поздравительные акции.
«Мы стараемся регулярно посещать детей этого учреждения не только с целью поздравления и дарения подарков в дни православных праздников, но и по возможности приобщать их Святым Таинствам. Сейчас подросли дети, которые не были крещены, но имели горячее желание быть христианами. Поэтому мы по согласованию с руководством Кировского дома инвалидов организовали это крещение», – прокомментировал это событие глава епархиального отдела по делам семьи протоиерей Алексий Чаплин.

17.08.2010. ДОНЕЦК. В парке им. А.С. Щербакова прошел праздник небезразличных людей
В парке им. А.С. Щербакова состоялась акция «Водопад надежды» в поддержку детей, болеющих онкологическими заболеваниями. В такой зной одно название акции уже давало облегчение, а брызги фонтана вперемешку с детским смехом дополнили общее впечатление.
Акцию с таким оригинальным названием придумали и осуществили ребята из фонда родительской помощи «Кроха». Организация активно действует в Донецке всего несколько лет, но и за этот срок ребята успели привлечь к себе внимание своими акциями и неформальным подходом к проблемам детей.
«Это уже шестая по счету акция, которую мы проводим, называется она «Водопад надежды», – рассказывает Виктория Кузнецова, волонтер организации «Кроха». – Решили назвать так в продолжение предыдущей акции «Река жизни», которую мы проводили в мае в помощь онкобольным детям. На ней мы организовывали сбор донорской крови, которая жизненно необходима нашим подопечным малышам».

04.08.2010. КИЕВ. Представители Лавры навестили пациентов психоневрологического интерната
По благословению наместника Свято-Успенской Киево-Печерской Лавры архиепископа Павла сотрудники отдела социального служения, действующего при монастыре, посетили Пуща-Водицкий психоневрологический интернат (ул. Городская, 2), в котором на стационарном лечении находятся 360 больных, страдающих психологическими, а также сопутствующими заболеваниями. В предварительной беседе с заместителем директора интерната Грищенко Н.А. было получено разрешение проведать пациентов, находящихся на лечении в интернате, и угостить их выпечкой. Пекарней Киево-Печерской Лавры специально для больных этого заведения были испечены пироги со свежими ягодами и фруктами.
Сотрудники социального отдела киевской обители посетили отделение, в котором на лечении находятся душевнобольные люди с сопутствующими другими тяжелыми заболеваниями. Большая часть пациентов этого отделения прикована к постели. Представители Лавры обошли все палаты, а затем в сопровождении медицинского персонала раздали выпечку людям, страдающим особо серьезной формой душевных недугов. За высоким ограждением и железной сеткой на специальной площадке для прогулок болящие, находящиеся под непрестанным присмотром санитаров, также получили лаврские пироги.
Несмотря ни на что, пациенты психоневрологической больницы являются носителями образа Божиего и, страдая от тяжелых недугов, требуют со стороны ближних особенного внимания, сострадания и помощи.
Свято-Успенская Киево-Печерская Лавра совершает свое служение не только в пределах монастыря, но и оказывает помощь нуждающимся в больницах, тюрьмах, детских домах. На первом месте – духовное окормление, но благотворительная материальная помощь страждущим также является неотъемлемой частью ежедневной деятельности братии.
Социальный отдел Свято-Успенской Киево-Печерской Лавры обращается ко всем неравнодушным с просьбой содействовать оказанию помощи страждущим и нуждающимся. Желающие могут оказать финансовую поддержку, а также пожертвовать новые вещи, книги и т.п.
Послужим ближним и не будем забывать, что получим больше, нежели дадим, ибо в Священном Писании сказано: «… придите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от создания мира: ибо алкал Я, и вы дали мне есть; жаждал, и вы напоили Меня; был странником, и вы приняли Меня; был наг, и вы одели Меня; был болен, и вы посетили Меня; в темнице был, и вы пришли ко Мне» (Мф. 25: 34-37).

Просветительская акция Лавры
Александр Данилевский
Свято-Успенская Киево-Печерская Лавра провела благотворительную просветительскую акцию, в рамках которой детские дома, школы-интернаты и психоневрологические интернаты получили в подарок комплекты DVD с видео- и аудиоработами Студии документальных фильмов и Звукостудии Киево-Печерской Лавры.
Работы Студии документальных фильмов и Звукостудии Киево-Печерской Лавры – это не просто картинки из жизни монастыря и рассказы о духовенстве. Это богатая гамма эмоций и эстетических переживаний, заставляющих зрителей задуматься над определенной темой, задуматься о жизни и жизненных целях. По мнению священноначалия Киево-Печерской Лавры, просмотр фильмов о духовности, прослушивание молитв и духовных песнопений раскрывают внутренние резервы человека, что особенно важно для воспитания молодого поколения и тем более детей, оставшихся без попечения родителей. Лавра позаботилась и о самых маленьких – для них в подарочных комплектах предусмотрены аудиосказки.
Диски были переданы представителями социального отдела Киево-Печерской Лавры руководителям Специализированного общеобразовательного детского дома смешанного типа для детей дошкольного и школьного возраста, а также детей с задержкой психического развития «Малятко» (ул. Белицкая, 14); Специальной общеобразовательной школы-интерната №2 для умственно отсталых детей (ул. Академика Янгеля, 12/2); Специализированной школы-интерната №3 для детей-сирот (ул. Саратовская, 20); Школы-интерната №4 для детей с ослабленным зрением (ул. Юнкерова, 55); Школы-интерната №5 для слепых детей (ул. Вышгородская, 35); Специальной общеобразовательной школы-интерната №6 для глухих детей (ул. Светлицкого, 31/7); Специальной общеобразовательной школы-интерната для детей с тяжелыми недостатками речи (ул. Академика Заболотного, 14 б); Специальной общеобразовательной школы-интерната №8 для детей с недостатками психического развития (ул. Олеговская, 38); Школы-интерната №9 для детей со сниженным слухом (ул. Сеченова, 9); Школы-интерната №11 для детей с ослабленным зрением (ул. Волжская, 12 а); Школы-интерната №15 для детей, больных полиоемилитом и церебральным параличом (просп. Победы, 113); Санаторной школы-интерната для детей, больных сколиозом (ул. Белицкая, 55); Общеобразовательной санаторной школы-интерната для детей с малыми и неактивными формами туберкулеза (ул. Грекова, 2); Общеобразовательной школы-интерната для детей-сирот с психоневрологическими заболеваниями (ул. Новикова-Прибоя, 11); Общеобразовательной школы-интерната для детей с малообеспеченных и других льготных категорий семей (ул. Салютная, 11 а); Общеобразовательной школы-интерната для детей с задержкой психического развития (ул. Краснофлотская, 28); Новобеличского психоневрологического интерната для мужчин (ул. Подлесная, 8); Святошинского психоневрологического интерната для женщин (ул. Крамского Ивана, 16); Пуща-Водицкого психоневрологического интерната для больных людей с психическими нарушениями (Пуща-Водица, ул. Городская, 2).
Господь оставил нам заповедь помогать ближним и разделять страдания людей – в этом проявляется служение любви. Отдел социального служения Киево-Печерской Лавры, возрождая добрые традиции помощи нуждающимся, благодарит всех, кто способствует развитию социальных проектов, по мере возможностей осуществляемых монастырем.

Забота о молодежи

15.07.2010. ПОЛТАВА. В епархии начал свою деятельность ещё один православный молодёжный клуб
По благословению архиепископа Полтавского и Миргородского Филиппа состоялась первая встреча православной молодёжи в рамках молодежного клуба при храме святых мучениц Веры, Надежды, Любови. В данное время в Полтаве действуют православные молодёжные клубы при Свято-Макариевском кафедральном соборе, а также при Свято-Серафимовском храме.
Встречи нового православного молодёжного объединения будут проходить каждое воскресение в 16-00 в круглом зале храма святых мучениц Веры, Надежды, Любови.
Руководитель клуба – священник Сергий Касьяненко.
Телефоны для справок: (050) 305 49 39 – священник Сергей Касьяненко

27.08.2010. ВІННИЦЯ. Клуб православного туризму здійснив паломницький похід на катамаранах
Понад 80 кілометрів по Дністру на катамаранах пройшла група вінницького клубу православного туризму «Одигітрія». Маршрут водного походу пролягав уздовж древніх скельних монастирів – від затопленого міста Бакота до підніжжя монастирської гори біля села Лядова. Православним туристам дуже важливо було побувати в древніх монастирях над Дністром, пройти частину шляху преподобного Антонія, Печерського чудотворця, яким він йшов у XI столітті зі Святої Гори Афон до Києва.
Лядовський монастир – перша святиня, заснована родоначальником руського чернецтва по дорозі на батьківщину, – став кінцевою точкою маршруту православних мандрівників.
До групи вінничан – п’ятьох священиків, що сподівалися на волю Божу, приєдналися четверо киян і вісім громадян Росії з Москви і Череповця. Всі росіяни – студенти та викладачі Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету, де навчаються і вінницькі батюшки. Організацію незвичайного водного походу підтримав турклуб «Меркурій», керувати групою зважився еколог і турист Валерій Вакалюк, узявши в спільники свого сина Дмитра.
Маршрут православних туристів закінчився біля підніжжя монастирської гори – тут, на березі Дністра, 11 вересня, в день Усікновення глави Іоанна Предтечі, розпочнеться Лядовський ярмарок. Вперше за сто останніх років. Відновленням вікової традиції проведення православної ярмарку Лядовський монастир сприяє залученню до духовності багатьох людей і відродженню православної культури України.
Група «Одигітрії» розбила намети на місці майбутнього ярмаркового містечка і два дні провела у святій обителі. Сповідалися, причастилися, поринули у святе джерело преподобного Антонія. І повезли з собою благодать у серці, радість життя і вдячність Богові за все.

03.09.2010. ВІННИЦЯ. Студенти Педагогічного університету отримали благословення від владики Симеона
Вперше за 88 років від дня заснування Вінницького державного педагогічного університету навчальний рік для його першокурсників розпочався з молитви за успіх у навчанні. Звершив молитву архієпископ Вінницький і Могилів-Подільський Симеон у співслужінні кліриків єпархії. На запрошення ректора О. Шестопалюка владика Симеон взяв участь в урочистій посвяті майбутніх студентів та привітав їх з початком навчання в одному з найбільших і найпрестижніших вузів Вінниччини. Архієрей побажав молодим людям наснаги, творчого натхнення, уважності і наполегливості в здобутті знань, поваги до педагогів та взаємодопомоги у стосунках між собою. Після молебню і привітання архієпископ Симеон окропив присутніх святою водою та роздав студентам, яких було більше тисячі, іконки Спасителя і Божої Матері у благословення на подальші труди.
Прес-служба Вінницької єпархії

Постигать науку жизни
(Слово на День знаний)
Митрополит Симферопольский и Крымский Лазарь
Возлюбленные о Господе отцы, братия и сестры! Дорогие учащие и учащиеся! В этот светлый и радостный день хочу поздравить вас с началом нового учебного года и Днем знаний.
C первых лет нашей сознательной жизни мы начинаем учиться. Особым и, наверное, самым запоминающимся этапом в нашей жизни становится школа, где всякий человек получает не только знания, но и учится быть человеком, постигает науку жизни. В новом учебном году все вы должны потрудиться в постижении книжной премудрости: учащимся предстоит проявить прилежность, а учащим – терпение и любовь к ученикам.
Наша традиционная школа всегда отличалась тем, что занималась воспитанием, поэтому отечественное образование всегда так ценилось во всем мире. В школах нашей Автономной Республики Крым с 2003 года ведется преподавание предмета «Основы православной культуры Крыма». За это время учителя накопили замечательный опыт, который свидетельствует о росте интереса школьников к изучению духовной сокровищницы православной культуры. Изучение же православной культуры неотъемлемо связано с историей и культурой нашего полуострова и государства в целом, с воспитанием гражданственности и патриотизма.
Святейший Патриарх Кирилл в своей речи на XVIII Международных Рождественских чтениях сказал: «Курс «Основы православной культуры», наряду с другими историческими и культурными дисциплинами школьного учебного плана, призван объяснить молодым гражданам нашей страны, в чем ценность прошлого, как мы стали тем, чем мы стали, почему наша культура ценится во всем мире и почему напитавшая ее наша вера именуется православной».
За последние 15 лет на земле Православной Тавриды открыто более 400 храмов. У нашей учащейся молодежи есть реальная возможность написать историю их создания и деятельности. На сегодняшний день на нашем благословенном полуострове к научно-исследовательской работе по православной тематике привлечено около двух тысяч учащихся, которые участвуют в республиканской конференции «Православие в Крыму: история, традиции, современность», ежегодно проводимой Симферопольской и Крымской епархией и министерством образования и науки АРК; в работе секции православного краеведения Малой академии наук школьников Крыма «Искатель».
Существуют и другие направления работы Симферопольской и Крымской епархии УПЦ совместно с министерством образования, такие как международный и республиканский телевизионные конкурсы «Что? Где? Когда?» по основам православной культуры, проведение в школах уроков нравственности и так далее, которые помогают создать сообщество педагогов и учащихся, заинтересованных в глубоком изучении вопросов, связанных с Православием.
Нам всем – и Церкви, и государству, и священнослужителям, и педагогам – необходимо объединить наши усилия ради того, чтобы понятия добра, справедливости и святости имели в жизни подрастающего поколения определяющее значение, «дабы жили мы и дети наши» (Быт. 43, 8).
Дорогие учащие и учащиеся, от всего сердца еще раз поздравляю всех вас с началом учебного года и Днем знаний и молитвенно желаю, чтобы неизменная помощь Божия и молитвы Церкви сопутствовали вам во всех ваших добрых делах и начинаниях.
Многая вам и благая лета!
Благословение Божие да пребудет со всеми вами.
† Лазарь,
митрополит Симферопольский и Крымский

09.08.2010. ДНЕПРОПЕТРОВСК. Святейший Патриарх Кирилл поблагодарил Днепропетровского Архипастыря за радушный приём

09.08.2010. ЗАПОРОЖЬЕ. Освященные колокола Патриархом Кириллом установили на башне-звоннице