Архієпископ Лука. Про день святого Валентина

01.03.2010 archive, Вестник №102, Православный взгляд

Архієпископ Конотопський і Глухівський Лука
Про день святого Валентина
(Звернення до працівників освіти)

Шановні працівники освіти!
Свята – це віддзеркалення нашої культури, це залучення людини до того, що для неї є рідним та святим. Тому так важливо зорієнтувати увагу учнів до заходів, які проводяться в шкільних установах з нагоди того чи іншого свята.
Останнім часом у школах і навіть дитячих садочках стає популярним святкування так званого «Дня святого Валентина». Це свято оплетене гарним мереживом легенди, а до неї додається маса необхідних аксесуарів у вигляді листівок, сердечок, подушок і котиків. З одного видання в інше кочують усілякі небилиці, загальний сенс яких зводиться приблизно до наступного: «У III столітті імператор Клавдій II збирався впокорювати світ, але римська армія відчувала гостру нестачу солдатів для військових походів. Джерело всіх бід Клавдій бачив у шлюбі і тому заборонив обряд вінчання. Єпископ Валентин нехтував забороною тирана і здійснював таємно обряди, за що його ув’язнили. За декілька днів до страти до нього приводять важкохвору дочку одного з тюремників, і Валентин, використовуючи свій цілющий дар, зцілює її. За день до страти Валентин написав дівчині прощальний лист. 14 лютого 270 року його стратили. А дівчина відкрила листа, де Валентин написав про свою любов».
Історія досить романтична, але в ній немає ні слова правди.
У православному місяцеслові цього дня жоден Валентин не згадується. У католицькому календарі на 14 лютого випадає пам’ять двох однойменних святих — пресвітера Валентина Римлянина і Валентина, єпископа Тернійського. Оскільки дія відбувається в III столітті, йдеться про святих єдиної Церкви, відповідно житіє цих мучеників можна прочитати як в католицьких, так і в православних святцях. Дійсно, 30 липня за старим стилем Православна Церква відзначає пам’ять священномученика Валентина, єпископа Тернійського. Ось що оповідає про нього його житіє: «Святий Валентин був єпископом міста Інтерамни в Умбрії (Італія) за правління імператора Авреліана (270-275 рр.). Він сподобився від Бога дару лікувати хвороби, закликаючи ім’я Господа Ісуса Христа.
Одного дня він зцілив хлопця від тяжкого недугу. Звістка про це диво поширилася в Римі, і багато хто став звертатися до християнської віри, у тому числі і син градоначальника. Градоначальник, язичник-фанатик, весь свій гнів обернув на святителя Валентина. Його стали змушувати відректися від віри і поклонитися ідолам. Коли святий мужньо відмовився, його ув’язнили, і незабаром він був обезголовлений».
Відомості про римського пресвітера Валентина можна знайти в православному календарі 6 липня за старим стилем. Він постраждав за царювання імператора Клавдія II (268-270). Язичники обезголовили сповідальника пресвітера Валентина і оберненого ним у християнство імператорського сановника Астерія за сміливе сповідання Христа.
Всупереч думці про католицьку природу «Дня святого Валентина» це свято носить чисто світський, вірніше, язичницький характер. Урочистості цього дня не передбачають вивчення житія святого і молитов до нього, а зображення «винуватця урочистостей» — найсвятішого Валентина – навряд чи зможете відшукати на всілякій «сердечній» продукції. Її прикрашають купідони, які пускають стріли, пронизані серця і тому подібне. Головне – не пройти повз крамниці, витратити гроші на абсолютно непотрібні сувеніри!
Відоме припущення, що святкування «Дня святого Валентина» бере початок від Римського свята Lupercalia — фестивалю еротизму на честь богині «гарячкової» любові, кажучи сучасною мовою, розпусти. Православна Церква ніколи не виступала проти любові. Більш того, щороку 8 липня відзначається день пам’яті святих Петра і Февронії, заступників подружнього щастя. Любов прекрасна, але відчуття це настільки тонке і глибоке, що не терпить галасу і метушні. Про нього не можна голосно кричати на мові сувенірів. Воно настільки відрізняється від того, що 14 лютого нам намагаються видати за любов, наскільки шлюбні вінці — вінці Таїнства — відрізняються від китайських глянцевих сердечок.
Дорогі вчителі! Хочеться, щоб кожна українська сім’я була міцною і щасливою. У наш час загального духовного зубожіння і невміння любити ми повинні зробити все, аби наші діти зберегли в своїх серцях здатність на сильне і глибоке почуття, яке могло б стати надійною основою їх майбутніх сімей. Багато в чому це залежить від заходів, які проводяться в наших школах. Успіхів і розуміння Вам у Вашій нелегкій праці!

Архиерейское совещание. Церковь и современность

Диакон Георгий Скубак. Киноассамблея на Днепре