Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

30.03.2010. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. Учні ЗОШ села Любленці причастились Святих Христових Таїн

Вже 16 років у церкві існує традиція, започаткована настоятелем цього храму: до сповіді приходять всі учні місцевої школи. Отець Павло говорить, що в дітях наше майбутнє. А духовне виховання, вважає батюшка, має велике значення в формуванні особистості.
А сьогодні поспішають на службу найменші: школярики-першокласники. Декого ведуть за руку батьки, когось бабуся, а хтось іде із хрещеною мамою. В дорослих збентеженість змішалась із радістю й малеча трохи стривожена. Але настрій у всіх урочистий, піднесений, адже у першокласників свято – перша сповідь. Можливо, не все вони розуміють у цьому Таїнстві, але до сповіді готувались усі: і діти, і батьки. А отець Павло на уроках Християнської етики і в особистому спілкуванні з дітьми пояснював зміст Таїнства покаяння. Від настоятеля дізналися про те, що покаяння – це Таїнство, через яке людина, що сповідається, зрікається своїх гріхів і через посередництво священника отримує невидимо відпущення гріхів від Самого Іісуса Христа. Тому малеча із дорослою серйозністю і відповідальністю виконувала всі настанови отця Павла і батьків. Діти згадували свої провини, просили прощення у рідних.
Розпочалась служба, яку вів отець Андрій із Погиньок, а настоятель храму сповідав маленьких прихожан. Із неприхованою радістю спостерігають батьки за тим, як діти зі своїми першими вчителями підходять до батюшки, благоговійно схиляють голівки перед Євангелієм і хрестом. Все відбувається повагом, спокійно, немає напруження, не чути шуму, як це зазвичай буває, коли збереться багато дітей. Тут вони не пустують, бо вже ж не малята.
Під кінець служби серед прихожан відбулось якесь пожвавлення, почувся шепіт. З’ясувалось, що дітей чекав приємний сюрприз. Їх із першою сповіддю прибув привітати благочинний, протоієрей Володимир Ровінський. Із теплими і щирими словами звернувся отець до дітей і батьків. Батюшка наголосив на важливості цього дня у житті, кожного маленького сповідника. Діти перейшли перший етап у своєму житті: від немовлят до отроків. Але сповідь не повинна бути єдиною, а першою, після якої, відчувши потребу у покаянні потрібно знову поспішати сповідатись.
Звертаючись до батьків, отець Володимир наголосив на тому, що саме вони несуть найбільшу відповідальність за незміцнілі душі дітей. І в більшій мірі від батька й матері залежить, якою буде дитина. Чи молитиметься, чи ходитиме до храму. Все іде від сім’ї. Родина до церкви – ходитимуть діти, молиться мама – молитимуться діти. Звернув увагу отець на силу материнської молитви. Адже нерідко буває, що згадуємо Бога, коли важко, зайшли у безвихідь. А повинні постійно бути із Господом. Звертатись по допомогу, дякувати за його милість до нас. Адресував батюшка Володимир слова прихожанам. Говорив про те, що храм не лише окраса селища, він центр духовності. Саме із храму починається шлях до спасіння душі. Велику силу має спільна церковна молитва.
А після проповіді було вручення свідоцтв-пам’яток про першу сповідь. Кожна дитинка поспішала до священика, аби отримати посвідку про те, що перша сходинка до духовного росту подолана. І дай, Господи, щоб наступні, хоч і будуть інколи важкими, долалися з упованням на Бога. Бо хто живе з надією на Отця Небесного, у того проблеми і життєві негаразди долаються легко.
Закінчилась служба, і радісні, щасливі діти поверталися додому із золотаво-жовтими свідоцтвами. А церковний дзвін знову радісним переспівом проводжав прихожан із храму, сповіщаючи світові про духовне свято у маленьких прихожан.
Л.Панасюк,учитель Недільної школи смт. Люблинець