Проповідь Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Володимира на свято Стрітення Господа нашого Іісуса Христа

01.02.2010 archive, Вестник №101, Официальная хроника

ЗУСТРІЧ З БОГОМ

Праведному Симеону було обіцяно, що він не помре, доки не побачить Христа Спасителя. У сороковий день після Різдва Христового Матір Божа Пречиста Діва Марія за старозавітним звичаєм принесла Своє Божественне Дитя до храму. На цей час у храмі був старець Симеон. Він упізнав Христа Спасителя, узяв Його на свої руки і промовив чудову молитву, яку ми й донині повторюємо: “Нине отпущаеши раба Твоего, Владыко… с миром”. При цьому була присутня Анна пророчиця, яка теж прославляла Бога і говорила про Спасителя всім, хто чекав визволення в Єрусалимі. Цілком ймовірно, що в храмі були й інші люди, але вони не впізнали Христа Спасителя, не помітили Його.

Свято Стрітення — це свято зустрічі: зустрічі праведного Симеона — з Господом, людини — з Богом, Старого Завіту — з Новим. Це свято нашої зустрічі з Господом Іісусом Христом.

Людина зустрічається з Богом у молитві, в радості, у стражданні й хворобах, біля нужденного й, особливо, у Таїнстві Святого Причастя. Проте часто буває, що ми не помічаємо, не впізнаємо Бога, проходимо повз Нього. У чому ж причина, чому так трапляється? Причин тут багато, і вони різні, але найчастіше — це наша сердечна нечистота, що вкриває завісою наші духовні очі, й ми не можемо бачити те, що має бути очевидним. “Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать”, — говорить Сам Господь (Мф. 5, 8). Чистота серця — це перше і найнеобхідніше, що допомагає нам бачити Бога, наблизитися до Нього і жити з Ним і в Ньому. Ось чому так часто Свята Церква від імені всіх і за всіх нас повторює у своїх молитвах: “Сердце чисто созижди во мне, Боже, и дух прав обнови во утробе моей” (Пс. 50, 12).

Ми сказали, що нинішній день — це день нашої з вами зустрічі з Христом Спасителем. Зустрічі ці бувають у нас упродовж всього життя. Колись наші благочестиві матері (нехай дарує їм Господь Своє милосердя!) принесли і нас з вами до храму й поставили перед Богом. Потім ми виросли, змужніли, набралися розуму і, відвернувшись від божественного шляху, пішли широкими шляхами мирського суєтного життя…

Можливостей зустрітися з Богом безліч. Вони даються нам, земним, як запорука милості Божої, як запорука неминучої останньої і найрішучішої зустрічі після смерті, у житті вічному. Заради цієї останньої зустрічі свята Церква кличе, слово Боже вчить, досвід християнського життя підтверджує необхідність якомога частіше зустрічатися з Богом у цьому житті. Про цю неминучу зустріч треба пам’ятати, до неї треба готуватись. Остання зустріч не залежить від нашого бажання: можна в цьому світі свідомо чи несвідомо зневажати зустрічами з Богом, відкидати їх, але та, остання, зустріч не залежить ані від нашого бажання, ані від нашої готовності.

Господи! Сподоби нас пройти земний шлях, з миром промовити своє “нині відпускаєш…” і, зустрівшись із Тобою, почути не грізне — “… йдіть від Мене, прокляті… Я не знаю вас” (Мф. 25, 41), а милостиве Твоє слово: “Прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу” (Мф. 25, 34). Амінь.

01.02.2010. МОСКВА. Блаженнейший Митрополит Владимир избран председателем комиссии Межсоборного присутствия по вопросам противодействия церковным расколам и их преодоления

01.02.2010. СИМФЕРОПОЛЬ. Л. Грач: «Патриарх Кирилл, демонстрируя триединую силу духа, интеллекта и слова, поднял на новый уровень церковно-общественные и церковно-государственные отношения»