28.10.2009. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Митрополит Антоній звернувся з посланням з нагоди визволення України

28.10.2009 Церковь и общество

Послання
Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія
з нагоди 65-річного Ювілею
визволення України від німецько-фашистських загарбників.
«Сьогодні 65 років відтоді, як загарбницька фашистська нога перестала ступати Українською землею і наші люди почали звикати до мирного життя. Православна Церква, як хранителька віри народу та устоїв державності, завжди приймала активну участь у житті Армії та Збройних сил, благословляючи захисників Вітчизни на ратний подвиг, адже Сам Господь, Бог миру і любові, не лише дозволяв, але часто і наказував народові виходити на війну проти загарбників. Більше того, Святе Письмо яскраво свідчить, що Бог невидимою десницею завжди захищав христолюбиве військо і допомагав ратникам у боротьбі. Так було і у роки Вітчизняної війни! — сонми ангелів захищали солдат і офіцерів, які з надією на Бога вступили у нерівний двобій з фашистською чумою, часто виконуючи найбільшу заповідь любові про яку говорить Святе Письмо, що: «…немає більшої любові, за ту, коли хто положить душу свою за друзів своїх…» (іоан.15:13).
Нині усі хмельничани гідно відзначають 65-ту річницю визволення України від німецько-фашистських загарбників, вшановуючи визволителів та учасників бойових дій: ветеранів війни та праці, членів Проскурівського підпілля, працівників тилових заводів і фабрик, адже вони є для нас повчальним прикладом патріотизму і самовідданого служіння Батьківщині, яке завжди вважалося священним боргом кожного: «Бути християнином — означає бути корисним суспільству, — пише святитель Інокентій, — хороші християни — це, насамперед, хороші громадяни і вірні сини Вітчизни, у яких любов до Батьківщини є природним і необхідним почуттям». Ми ніколи не забудемо, якою високою ціною заплачено в ті тяжкі роки за звільнення нашого краю та всієї держави від «коричневої чуми», адже ми пам’ятаємо, що майже півмільйона лише подолян, загинули у ті часи на території області, і сьогодні ми з незагоєним болем згадуємо у молитвах імена загиблих — нехай Господь упокоїть їх душі в оселях праведних!
На всі віки і для всіх прийдешніх поколінь це свято було і залишається святом сліз і водночас святом безмежної радості…
Шановні ветерани війни! Пам’ять про Ваш невмирущий подвиг назавжди залишиться в наших серцях як символ слави і героїзму!
Нехай Всемилостивий Господь благословляє усі Ваші добрі справи та починання, дарує міцне здоровая та все необхідне для життя і спасіння!»
+Антоній
Митрополит
Хмельницький і Старокостянтинівський
м. Хмельницький
28.10.2009

28.10.2009. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. В День престольного свята до храму прибула частка мощей святителя

28.10.2009. ЛУЦЬК. Проректор ВДС з виховної роботи взяв участь у засідання Учбового комітету при Священному Синоді Української Православної Церкви