09.09.2008. КОНСТАНТИНОПОЛЬ-КИЇВ. Патріарх Варфоломій надіслав листа Блаженнішому Митрополитові Володимиру

09.09.2008 Межконфессиональные отношения

Блаженніший Митрополите Київський і всієї України, у Святому Духові возлюблений брате і співслужителю нашої Мірності, кир Володимире, благодать і мир нехай буде Вашому Блаженству від Бога!
Повернувшись з Божою допомогою благополучно додому після святкувань історичної річниці тисяча двадцяти років Хрещення київських русичів у Христа, хотіли б через цей Патріарший наш братський лист висловити ще раз Вашому возлюбленому Блаженству і всій Вашій шанованій ієрархії Святішої Української Церкви, з однієї сторони, найтепліші привітання у зв’язку iз святкуванням річниці та за бездоганну в усьому організацію святкових заходів, а з іншої – сердечну нашу подяку за люб’язну гостинність i за різноманітні й багаті прояви любові та поваги як до особи нашої Мірності, так і до спільної для нас всіх Матері Церкви Константинополя, яку ми представляли. Ми також високо оцінили зміст Вашого подячного листа, посланого нам після святкувань.
Урочистості, дорогий святий брате, стали дійсно історичними не лише тому, що були присвячені видатній події в історії великого Українського народу, — тобто його масового приходу до Церкви і його зростання у Христі протягом тисячі двадцяти років, але й у зв’язку з спільною присутністю, участю у спільній молитві та літургії в духові любові та братолюбства разом із Вселенським Патріархом також і Святішого Патріарха Московського та інших Предстоятелів і представників Автокефальних Православних Церков, Вашого Блаженства і Української Ієрархії, коли була публічно засвідчена та проявлена спільна для всіх вірність заповіді Господній щодо нерозривної і щирої єдності чад Церкви в єдиному Тілі, Яке таємничим й надприроднім чином онтологічно ототожнюється з багатостраждальним та прославленим святим Тілом Боголюдини. Церква – значить єдність у духові та істині, в літургічній Євхаристії, у послухові віри, у вірності приписам священних канонів та в нелицемірній любові, в надії на нашу кінцеву та вічну єдність з Пресвятою Трійцею. Благочестивий Український народ, який дав багато святих та багатьма способами возвеличив ім’я Господнє за минулий період своєї християнської історії, останнім часом, внаслідок злої заздрості та дій лукавого, долає випробування саме в цьому актуальному та дуже чутливому питанні своєї церковної єдності. Все те, що стається в країні, яка відрізняється релігійною однорідністю, без сумніву може відбиватися на єдності всієї її соціальної структури з непередбаченими трагічними наслідками. Тому всі ми без виключення зобов’язані вивчити та зробити все канонічно необхідне зі смиренням та страхом перед Богом, перед Яким ми маємо дати відповідь на Страшному Суді за ввірений нам скарб, з тією єдиною ціллю, щоб усі в Україні чада Святої Церкви якнайшвидше увійшли до одного двору, до єдиного стада, об’єдналися навколо одного Престолу, навколо однієї і тієї самої Чаші Життя, для того, щоб була велика радість на небесах і для осоромлення отця розділень та розколів.
Ми щасливі, що в чесній особі Вашого Блаженства, крім батьківської скорботи за існуючі розколи, ми ясно вбачаємо всю добру готовність та щире бажання робити Христовоуподібнені кроки самозреченої любові на зустріч незгідним угрупованням для того, щоб викорінити всі ті елементи, що розділяють та рішуче відкинути далеко від шляху християн будь-які скандали, що з’являються на їхньому шляху, та випрямити шлях, який з повною безпекою веде до Шляху і Істини і Життя. І бажаємо Вам, Ваше Блаженство, щоб Ви особисто і Ваші однодумці, — відповідальні співбрати-єпископи та всі, хто надає добре сприяння в цій святій і богоугодній справі, — чи то священнослужителі, чи то богослови й миряни, чи то боговидці ченці, чи справедливі та Христолюбиві політичні вожді народу на чолі з Високоповажним Президентом паном Віктором Ющенком, який як щире та благочестиве чадо Православ’я з особливим відчуттям відповідальності, подібно до колишніх благочестивих наших імператорів, переживає, страждає та бореться за єдність своєї Церкви, в якій він охрестився, в якій він був навчений істинам віри, духовно виховався на виваженому вченні та пречистих, безсмертних, святих Христових Тайнах, та сильно бажає бачити, щоб достойне українське духовенство всюди спрямовувало свої зусилля на те, щоб шукати та віднайти, знову обійняти та поцілувати свого «ближнього», який без сумніву не є «пеклом», як говорив далекий від віри Жан Поль Сартр, а є «радістю» нашою, як говорив богоносний Серафим Саровський; бажаємо вам, як ми сказали, щоб ви всі були достойними слів Господа: «Блаженні миротворці, тому що вони синами Божими назвуться» (Мф. 5. 9).
Вселенський Патріархат – Мати Церква, від якої було послане світло в Україну та в навколишні руські країни, від якої Євангеліє, благодать, прощення, освячення, прищеплення до доброї маслини Христової, молоко благочестя, скарб справжньої проповіді, тверда їжа свято-отецького богослов’я, приємний запах [святого] мира та широкий доступ до здобутків квітучої в усіх її проявах культури; Вселенський Патріархат – Мати Церква, яка заснувала як Митрополію Київську, так і Галицьку та іншу Московську, подібно до пелікана своєю кров’ю завжди напоювала, спричинені укусами древнього дракона, рани дорогих для неї пташенят, і сьогодні готова з безпосередньою материнською відповідальністю і в рамках своїх обов’язків, що витікають зі священних канонів, співпрацювати для досягнення цього спільного бажання. Цю добру нашу надію підтримала й позитивна та конструктивна в кінцевому результаті позиція Святійшого Патріарха Московського і возлюбленого брата кир Олексія, а також здалеку розсудливе та тактичне терпіння незгодних церковних утворень. Однак ми повинні покласти перед окровавленими пречистими ногами Розп’ятого у всеохопному смиренні все, благаючи від Нього просвітлення, сили, мужності, жертовної готовності та самозреченої один до одного любові.
Користуючись можливістю, прошу, Ваше Блаженство, прийняти від нас та від наших Преосвященних братів зі всього світу, глибокі співчуття з приводу руйнівних повеней, що вразили Вашу благословенну країну, а також наші найглибші співчуття за тих безвинних людей, які втратили своє життя внаслідок страшного стихійного лиха. Бажаємо, щоб Україна більше не переживала такого лиха. Господь нехай збереже Україну і її достойний християнський народ «від гніву, губительства, голоду, землетрусу, потопу, вогню, меча, нашестя чужинців, міжусобної війни та раптової смерті» та від іншого нещастя, і нехай дарує мир, благодать, добре поліття, дощі мирні, врожай плодів земних, достатку, всяких благ і, взагалі, всього доброго та приємного, що сприяє спасінню душі.
Хотіли б відзначити, що будемо мати велику радість, якщо Ви нам при першій нагоді дасте можливість приймати Вас в Константинополі, щоб ми воздали Вам хоча б частинку тієї великої гостинності, яку ми відчули у Вас. Просимо Вас передати нашу велику любов та сердечні вітання Вашим святим співбратам-архієреям, а також наше Патріарше благословення благочестивому українському духовенству та Христолюбивому народу.
Після цього, обіймаючи Вашу любов святими обіймами, закликаємо на Вас благодать та безкінечну милість Господа і Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, та заступництво неусипної в молитвах Пресвятої Його Матері і святого Володимира.

12 серпня 2008 року
Патріарх Варфоломій, возлюблений у Христі брат

09.09.2008. ЗАПОРОЖЪЕ. Состоялся семинар преподавателей и руководителей церковно-приходских школ

09.09.2008. КОНСТАНТИНОПОЛЬ-КИЇВ. Патріарх Варфоломій запросив Блаженнішого Предстоятеля УПЦ відвідати Константинополь