Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

Крупнейший в Украине колокол поднят на Спасо-Преображенский кафедральный собор

09.06.2008. ВІННИЦЯ. У єпархії молитовно вшанували пам’ять митрополита Макарія
У річницю дня смерті колишнього керуючого Вінницькою єпархією митрополита Макарія у Спасо-Преображенському кафедральному соборі м. Вінниці відбулося богослужіння. Службу звершив архієпископ Вінницький і Могилів-Подільський Симеон за участю отців благочинних єпархії. Після Літургії перед могилою покійного владики митрополита, що біля стіни кафедрального собору, була відправлена панахида. Звертаючись до присутніх, архієпископ Симеон закликав постійно згадувати у молитвах покійного архіпастиря і вчитися любові, милосердю, терпінню і прощенню – тим ідеалам, яким слідував митрополит Макарій.
Помолитися за вічний спокій владики Макарія прийшли керівники міста і області, зокрема голова Вінницької обласної ради Г.М. Заболотний, мер Вінниці В.Б. Гройсман та інші, кому дорога пам’ять архіпастиря, котрий віддав служінню вінницькій пастві п’ятнадцять років свого життя.
Прес-служба Вінницької єпархії

10.06.2008. ДНЕПРОПЕТРОВСК. В строящемся храме заложена частица мощей священномученика Владимира
В строящийся в честь иконы Божией Матери «В скорбех и печалех утешение» храм торжественно заложена частица святых мощей Киевского священномученика Владимира. Место под строительство было выделено в микрорайоне Победа города Днепропетровска.
Митрополит Днепропетровский и Павлоградский Ириней заложил мощи святого мученика за Христа вместе с памятной грамотой в алтарной части строящегося мемориального храма. Губернатор области Виктор Бондарь и мэр города Иван Куличенко также оставили свои подписи на грамоте.

10.06.2008. ВІННИЦЯ. Тисячі людей вклонилися Почаївській іконі під час її перебування на Вінниччині
У Вінницькій єпархії перебувала Почаївська ікона Пресвятої Богородиці. За час свого відвідання святиня побувала у Спасо-Преображенському кафедральному соборі, де її зустрічав архієпископ Вінницький і Могилів-Подільський Симеон, а також у Свято-Троїцькому Браїлівському монастирі, у храмі смт Муровані Курилівці та у вінницькому храмі Святого благовірного князя Олександра Невського, розташованому на території Вищого професійного училища Департаменту державної служби охорони при МВС України. Громада останнього храму була ініціатором приїзду ікони Божої Матері на Вінниччину. Завдяки зусиллям настоятеля Олександро-Невського храму протоієрея Володимира Пучкова, який звернувся за благословенням до правлячого архієрея та до намісника Свято-Успенської Почаївської Лаври, та завдячуючи допомозі Вінницького обласного управління ДАІ, тисячі людей змогли помолитися перед великою святинею української землі. Серед них було багато людей похилого віку, які не можуть здійснити подорож до Почаєва через стан здоров’я чи матеріальні проблеми. Керівники вінницької міліції також молилися перед святинею. Зокрема, 5 червня, в день свята Вознесіння, до Олександро-Невського храму прибули начальник обласного УМВС генерал В. Поліщук та керівник ДАІ області полковник М. Сіманчук.
Прес-служба Вінницької єпархії

11.06.2008. ОДЕССА. Правящий архиерей освятил памятный крест
Митрополит Одесский и Измаильский Агафангел посетил город Болград, где совершил освящение креста, установленного в честь 170-летия со дня освящения Спасо-Преображенского собора. Крест специально изготовлен мастерами из цельного дуба. По окончании освящения митрополит Агафангел обратился к собравшимся с архипастырским словом, рассказал о значении молитвы в жизни человека. На состоявшемся затем праздничном приеме в честь высокого гостя представители местных властей и деловых кругов тепло поблагодарили владыку за этот визит, отметив, что история Болграда – живая иллюстрация к теме славянского единения.

12.06.2008. ОДЕССА. Крупнейший в Украине колокол поднят на Спасо-Преображенский кафедральный собор
Митрополит Одесский и Измаильский Агафангел, прибыл в Спасо-Преображенский Одесский кафедральный собор, чтобы совершить молебен перед поднятием на колокольню крупнейшего в Украине собора колокола весом в 14150 кг. Напомним, что освящение этого колокола митрополит Агафангел совершил 25 мая, в день 200-летия со дня основания собора. За две недели, прошедшие с того времени, десятки тысяч одесситов и гостей города смогли увидеть это настоящее произведение колокололитейного искусства, прикоснуться к нему, приложиться к изображенным на нем ликам святых.
А специалисты тем временем совершили большую подготовительную работу. Подъем такого большого колокола – всегда трудная инженерная задача. Дело осложнялось еще и тем, что диаметр колокола всего на 4 сантиметра меньше, чем ширина проема арки колокольни. Эту ювелирную работу предстояло выполнить на высоте в 24 метра.
Для решения этой непростой задачи была разработана специальная конструкция. Вначале были возведены специальные металлические леса, способные выдержать вес до 50 тонн. В проемы арок завели балки, на которые легла рама-платформа, выполненная из прокатных швеллеров, обеспечивающих прочность и устойчивость конструкции при перемещении колокола к центру подвески.
Митрополит Агафангел в сослужении духовенства совершил молебен и окропил колокол и присутствующих святой водой.
Мощный кран приподнял на несколько сантиметров колокол, и правящий архиерей совершил первый колокольный звон. Затем колокол был плавно поднят на высоту арки и опущен на специальную платформу. В течение нескольких часов лебедкой он был перемещен внутрь колокольни, заняв главное место в многоголосом хоре уже имеющихся в соборе 23 колоколов.

12.06.2008. ДНЕПРОПЕТРОВСК. Вышла в свет историко-краеведческая книга «Православные храмы Днепропетровщины»
По благословению митрополита Днепропетровского и Павлоградского Иринея в областном центре вышел из печати первый том фундаментальной историко-краеведческой работы «Православные храмы Днепропетровщины». Книга была создана по заказу Днепропетровской областной госадминистрации и посвящена 75-летию создания области. Данное издание – это плод коллективного труда историков, краеведов и священнослужителей региона. Одним из соавторов книги является руководитель пресс-службы Днепропетровской епархии диакон Георгий Скубак. Он выступил автором нескольких материалов, в том числе впервые опубликованных, – о канонизированных новомучениках Днепропетровщины.
«Православные храмы Днепропетровщины» – это первый украиноязычный обобщенный сборник историко-публицистических очерков, которые освещают прошлое и современную жизнь Православия на Днепропетровщине. В основной части книги излагается история создания, трагические периоды и возрождение святынь этого самобытного казацкого края – православных соборов, монастырей и храмов. Первый том посвящен Днепропетровской епархии Украинской Православной Церкви, 16 благочиний которой приходится на сам город Днепропетровск и на 12 районов области.

13.06.2008. ГОРЛОВКА. В Красном Лимане освящен храм в честь святого князя Владимира
Митрополит Донецкий и Мариупольский Иларион в сослужении епископа Горловского и Славянского Митрофана и духовенства Горловской и Донецкой епархий совершили освящение храма-крестильни в честь святого равноапостольного князя Владимира. Храм является частью храмового комплекса Свято-Петропавловского собора Красного Лимана. Его строительство было начато в 1993 году отцом Владимиром Фоменко и велось силами прихожан. Освящение храма приурочено к 1020-летию Крещения Руси. Как сотни лет тому назад вся Киевская Русь трудами князя Владимира была просвещена светом Христовым, так и сейчас его молитвами приходит ко крещению народ.

13.06.2008. САРНИ. Архієпископ Анатолій освятив новий храм
У селі Любиковичі Сарненського району архієпископ Сарненський і Поліський Анатолій звершив чин освячення новозбудованого храму та заклав святі мощі у його престол. Богослужіння звершувалось за участю духовенства єпархії. Архієрей привітав віруючих новоосвяченого Свято-Троїцького храму та побажав їм зберегти святиню для майбутніх поколінь в лоні канонічної Української Православної Церкви. Він також висловив подяку парафіянам та настоятелю протоієрею Георгію Сименовичу за понесені труди в справі будівництва сільської святині.

13.06.2008. ЛУЦЬК. У Маневицькому благочинні освячено новий дерев’яний храм
На запрошення парафіян села Софіянівка Маневицького району керуючий Волинською єпархією митрополит Луцький і Волинський Ніфонт звершив чин освячення престолу та храму на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Владиці співслужили благочинний Маневицького округу протоієрей Тарас Огородник, клірики благочиння та сусідньої Володимир-Волинської єпархії.
Після освячення митрополит Ніфонт вручив нагороди благодійникам храму. «Вітаю усіх прихожан та благодійників зі святом освячення храму. Цей день назавжди закарбується в історії та у ваших серцях. Хай Господь молитвами мучениць допомагає творити добрі діла та спасати свої душі», – сказав він у проповіді.
Прес-служба Волинської єпархії

17.06.2008. ТУЛЬЧИН. В Тывровском благочинии освящен новый храм
В День Святого Духа архиепископ Тульчинский и Брацлавский Ионафан поселил город Гнивань Тывровского благочиния, чтобы освятить новый храм и совершить в нем первую Божественную литургию. Величественный Свято-Духовский храм, украсивший центральную улицу города, строился шесть лет. Благодаря заботам благочинного протоиерея Анатолия Моспанко и при содействии директора Гниванского гранитного карьера Виктора Берещука проект был удачно завершен. По благословению Предстоятеля УПЦ Блаженнейшего Митрополита Владимира Виктор Онуфриевич был удостоен ордена преподобного Нестора Летописца – за понесенные труды во славу Божию.
Пресс-служба Тульчинской епархии

18.06.2008. ОДЕССА. Свято-Троицкий собор города отпраздновал 200-летний юбилей
Праздничные торжества по случаю славного юбилея возглавил митрополит Одесский и Измаильский Агафангел. За Божественной литургией владыке сослужили викарий Одесской епархии епископ Белгород-Днестровский Алексий, клирики собора и представители городского духовенства.
Во время входа с Евангелием митрополит Агафангел наградил клириков собора архипастырскими грамотами, а настоятеля собора протоиерея Виктора Петлюченко удостоил медали преподобных Антония и Феодосия Печерских I степени. После Литургии митрополит Агафангел совершил чин освящения памятного креста, сооруженного в честь 200-летия собора. В архипастырском слове владыка Агафангел напомнил историю собора, поблагодарил тех, кто хранит святыню для будущих поколений.

18.06.2008. ЖИТОМИР. Управляющий епархией освятил храм в честь Димитрия Солунского
По приглашению жителей села Крыловка Ружинского района архиепископ Житомирский и Новоград-Волынский Гурий освятил престол и церковь в честь святого великомученика Димитрия Солунского. Церковь разместилась в помещении бывшего детского сада.
Первая Божественная литургия была совершена с особым торжеством. За богослужением молитвенно пел архиерейский хор под управлением архимандрита Стефана (Сироштана). На малом входе настоятель новоосвящённого храма иеромонах Максим (Осаволюк) был удостоен первой церковной награды – набедренника – за усердные труды во славу Церкви. Множество верующих причастилось Святых Христовых Тайн. В поучительном слове архиепископ Гурий отметил: «… От наших душ зависит внутреннее содержание нашего внутреннего храма… По зову своих сердец вы основали здесь церковь и никакая внешняя красота не заменит ту благодать, ту духовную энергию, которой наполняется любой храм».

18.06.2008. САРНИ. Архієпископ Анатолій освятив новозбудовану дзвіницю
3 великим піднесенням духу і молитви звершилась Божественна літургія на території Свято-Троїцького кафедрального собору, що будується у місті Березне. До храмового свята – Святої Трійці – архієпископ Сарненський і Поліський Анатолій освятив новозбудовану дзвіницю, у якій тимчасово звершуються богослужіння. Архіпастирю співслужило духовенство Березнівського благочиння. Владика висловив подяку настоятелю храму священику Ігорю Косна за його труди по будівництву.
Цього дня на богослужінні були присутні голова райради М.П. Мельник, мер міста О.Ф. Пилипака, керівники підприємств.

18.06.2008. КІРОВОГРАД. У єпархії відбулась презентація мультимедійної енциклопедії Спасо-Преображенському собору
У цьому році Спасо-Преображенський собор святкує 220-річчя з дня свого заснування. У зв’язку з цим відбулось багато заходів, під час яких нагадувалась історія створення святині, що пережила два століття.
Так, у 1788 році громада старовірів Єлисаветграда перейшла до «єдиновір’я» і захотіла закріпити цей перехід в назві майбутньої культової споруди — назвати храм на честь Преображення Господнього — на знак їх власного Преображення. У січні того ж року князь Григорій Потьомкін, який опікувався справою побудови собору, звернувся до святителя Єкатеринославського і Херсонського владики Амвросія (Серебрєнікова) (у 2000 році він причислений до сонму святих Дніпропетровської єпархії) з проханням надіслати грамоту з найменуванням храму Преображенським. Коли ця грамота надійшла до міста, князь Потьомкін допоміг звести однопрестольну Свято-Преображенську церкву, яку вже 22 серпня 1788 року було освячено. В результаті пожежі 1798 року дерев’яна церква згоріла. Через 7 років була спроба побудувати новий двоповерховий храм, але церква впала, залишивши непошкодженою лише недобудовану дзвіницю. Матеріальну допомогу громаді надали не тільки місцеві жителі, але й віруючі та влада інших міст держави і навіть імператор Олександр I. У липні 1812 року знову починаються будівельні роботи, і вже 9 лютого 1813 року нову цегляну споруду освячують. Тепер храм став трьохпрестольним — до центрального Преображенського приділу додалися приділи святого Миколая Чудотворця та Пресвятої Богородиці, на честь свята Введення її у храм. Ця велична будівля збереглася до наших днів, залишивши позаду майже два століття історії, і зараз стала прикрасою міста та візитною карткою Кіровоградщини.
Настоятель Спасо-Преображенського собору протоієрей Петро Сидора підготував в рамках святкування ювілею декілька проектів. На цю справу він отримав благословення єпископа Кіровоградського і Новомиргородського Пантелеймона. Так, вже вийшов з друку яскравий альбом «Спасо-Преображенський собор — перлина Кіровоградщини». Це видання містить стислу інформацію про храм за весь період його існування. Зрозуміло, що більшу частину альбому складає розповідь про сьогодення собору, який було повернуто громаді в 1991 році, після тридцятирічного періоду занедбаності.
Для бажаючих отримати вичерпну інформацію про храм був підготовлений мультимедійний DVD-диск — енциклопедія «Спасо-Преображенський собор: 1788-2008». Саме ці два проекти і презентував в храмі настоятель о. Петро Сидора разом зі священиком Спасо-Преображенського собору ієреєм Сергієм Ткаченком, який допомагав у роботі над книгою-альбомом, та краєзнавцем Олександром Чудновим, який відповідав за створення DVD-диску.
Презентація співпала з днем народження настоятеля о. Петра Сидори, і всі присутні засвідчили високий рівень доробок, які він презентував, побажали йому сил, здоров’я, натхнення та Божої допомоги в реалізації майбутніх проектів на користь віруючим та благо Церкви Христової.

19.06.2008. СЕВЕРОДОНЕЦК. Владыка Агапит освятил новое епархиальное управление
Епископ Северодонецкий и Старобельский Агапит совершил чин освящения епархиального управления.
Просторные помещения нового управления епархии располагаются на втором этаже административного здания при Свято-Христо-Рождественском кафедральном соборе. В их отделке использованы современные материалы. Кабинеты оснащены телефонной коммуникацией и факсами, имеют компьютерное оборудование и подключение к Интернету. На нулевом этаже расположен новый церковный склад, необходимый для нужд приходов епархии. Владыка Агапит поблагодарил меценатов за их труды и пожелал им помощи Божьей во всех их богоугодных делах. Также он указал на то, что новое епархиальное управление, благодаря наличию в нем всего самого необходимого, является важнейшим фактором в деле укрепления Северодонецкой епархии.

20.06.2008. КИЇВ. Архітектурно-містобудівна рада затвердила проект Свято-Воскресенського кафедрального собору
У творчій майстерні «Visac», яка є структурним відділом будівельної корпорації «Столиця», пройшла презентація проекту будівництва Свято-Воскресенського кафедрального собору Української Православної Церкви. Далі відбувалося його затвердження архітектурно-містобудівною радою, до складу якої входять відомі архітектори Києва. Одним із членів ради є Віктор Вечерський – провідний фахівець з української храмової архітектури. Замовника, тобто УПЦ, на презентації представляв протоієрей Василій Русинка, благочинний майбутнього собору.
Багатотомний будівельний проект був розроблений колективом архітекторів на чолі з директором майстерні «Visac» Г. Сушком і головним архітектором будівництва собору О. Калиновським, презентував його народний архітектор України, президент корпорації «Столиця» В. Ісак і його безпосередні помічники. Корпорація «Столиця» була створена в листопаді 2003 року на базі двох акціонерних товариств – «Київміськбуду» та «Трест Київміськбуду». Вона є головним забудовником масиву Оболонь, де вдалося реалізувати ідею комплексної забудови з єдиним архітектурним ансамблем та інфраструктурою.
Офіційна назва будівельного проекту – «Кафедральний собор з адміністративними і господарськими приміщеннями та гостьовою автостоянкою на Залізничному шосе, 3, у Печерському районі м. Києва». Але фактично ця назва не передає і половини того змісту, який у неї закладено. Майбутній кафедральний собор буде не просто храмом, а цілим духовно-просвітницьким комплексом, до складу якого входитимуть: адміністративно-офісні приміщення, конференц-зал на тисячу місць, шість залів для засідань, спеціалізований ліцей (можливо, семінарія), телестудія, готель для паломників на 125 місць, ресторан, спортивний зал, магазини для продажу сувенірної продукції, духовної літератури та ікон.
Заплановано також будівництво резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви та окремого храму-каплиці, розрахованого на 150 парафіян. Сам кафедральний собор вміщатиме до п’яти тисяч парафіян, він матиме три вівтарі – один головний і два додаткових. Висота собору – 120 метрів від рівня поверхні до накупольного хреста. Біля святині буде збудована дзвіниця в чотири яруси. На території Свято-Воскресенського собору знаходитиметься невелике озеро, відповідним чином ландшафтно оформлене.
Під час обговорення проекту було висловлено багато різних думок і зауважень. Йшлося, зокрема, про те, що будівництво такого собору – це історична подія, яка визначить не лише духовні, а й архітектурно-художні напрями подальшого розвитку Києва. Учасники дискусії згадували видатні європейські собори – собор Святого Павла в Лондоні, собор Святого Петра в Римі, храм Христа Спасителя в Москві, зауважуючи, що київський собор Воскресіння Христового порівняно з ними будуватиметься в рекордно короткий термін, хоча місія його буде надзвичайно важливою – стати символом національної духовності України на тривалий період історії.
Під час обговорення проекту ставилось запитання про те, чому такий величний собор буде збудований не в центрі міста, а в досить віддаленому районі. Протоієрей Василій Русинка відповів на це так: «Святі отці, шукаючи богопізнання й духовного досвіду, йшли з міст у пустелю, щоб уникнути спокуси здобувати славу людську замість небесної. Тому й наш собор, образно кажучи, знаходитиметься в пустелі, подалі від бурхливого й динамічного життя центру столиці».
Стилістика кафедрального собору може бути визначена як еклектична, з великою кількістю новаторських архітектурних рішень. Типовим елементом київського храмового стилю у Свято-Воскресенському соборі є автономна будівля багатоярусної дзвіниці, яка становить окрему архітектурну композицію, що своїм стилем нагадує загальний стиль собору та цілого комплексу. Подібним чином виконані дзвіниці Києво-Печерської Лаври, Михайлівського Золотоверхого монастиря та собору Святої Софії.
Президент корпорації «Столиця» В. Ісак зауважив, що у розробці дизайну собору його колектив керувався класичним стилем в архітектурі. Найвизначнішим представником класичного стилю української архітектури є Вікентій Беретті (1781-1842). У Києві його авторству належать корпуси колишнього Київського університету святого князя Володимира (нині – Київський національний університет імені Т. Шевченка), зокрема головний корпус (так званий «червоний») і корпус Інституту філології («жовтий»). Характерними рисами цього стилю є масивність, поміркованість, зваженість, офіційність. Автори проекту Свято-Воскресенського собору підкреслили, що у своїй роботі вони враховували всі православні канони будівництва храмів, зокрема той, відповідно до якого храм повинен бути звернений на схід.
Свої враження від роботи над проектуванням кафедрального собору Української Православної Церкви висловив президент корпорації «Столиця» Валентин Ісак: «Ми працюємо над собором на благодійних засадах, не отримуючи за це грошей, – таким було наше побажання. Ми справді хочемо попрацювати для душі, тому що лише тоді, коли людина працює для душі, вона здатна виконувати великі завдання. Після цієї презентації не можу не зауважити, що будівництво – це будівництво, на ньому завжди трапляються зміни в процесі роботи, тому план, представлений сьогодні, буде ще корегуватися».
Благочинний Свято-Воскресенського кафедрального собору протоієрей Василій Русинка у свою чергу зазначив: «Собор є свідченням того, що в ХХІ столітті Українська Православна Церква є актуальною, потрібною суспільству своїми моральними цінностями, своїми традиціями виховання та освіти. Дуже добре, що будуються не лише нові храми, а й заплановано цілий духовно-просвітницький комплекс, який сьогодні було презентовано.
Він слугуватиме духовним потребам мешканців міста, паломників і туристів; там буде цікаво усім відвідувачам, незалежно від їхнього віку. Сподіваюсь, майстерня «Visac», яка відповідає за будівництво собору, врахує всі зауваження, що були висловлені сьогодні фахівцями, і ми зможемо закінчити будівництво до 20-ї річниці Незалежності України, тобто до 2011 року. Не випадково собор було вирішено присвятити Воскресінню Христовому, адже це є свято із свят. Це символ того, що воскресає від багаторічного духовного й морального занепаду наша Україна й наш народ. Впевнений, що новий духовно-просвітницький центр значною мірою сприятиме духовному вихованню членів сучасного українського суспільства».

23.06.2008. СЕВЕРОДОНЕЦК. Владыка Агапит освятил место под строительство нового храма
Епископ Северодонецкий и Старобельский Агапит посетил Свято-Николаевский храм в городе Попасная. Владыка возглавил в храме Божественную литургию. Ему сослужило духовенство благочиния. После богослужения состоялся крестный ход в центр города, где епископ Агапит совершил освящение места под строительство будущего храма в честь Всех святых.
По окончании чина освящения управляющий епархией имел встречу с городскими властями. Были обсуждены вопросы финансирования строительства нового храмам и ремонтных работ в Свято-Николаевском храма, который готовится к своему столетию со дня основания.

24.06.2008. ЛУЦЬК. В обласному центрі починається будівництво нового храму
У Луцьку в районі Вишкова планується звести храм на честь святої рівноапостольної княгині Ольги. Керуючий Волинською єпархією митрополит Луцький і Волинський Ніфонт звершив чин освячення місця під майбутній храм. Владика Ніфонт привітав жителів з визначною подією, з тим, що у Луцьку засвітиться ще одна благодатна лампада. Він висловив сподівання, що в скорому часі молитвами святої рівноапостольної княгині Ольги на цьому місці буде звершуватись Божественна літургія.
Прес-служба Волинської єпархії

26.06.2008. ВІННИЦЯ. У с. Котюжинці освячено новий храм
На запрошення жителів с. Котюжинці Калинівського району архієпископ Вінницький і Могилів-Подільський Симеон звершив чин освячення престолу храму Різдва Пресвятої Богородиці. На новоосвяченому престолі владика відправив Божественну літургію, в якій взяли участь священики району на чолі з благочинним протоієреєм Володимиром Розманом. По закінченні богослужіння архієпископ Симеон відзначив церковними нагородами меценатів, які потрудилися в справі будівництва та благоприкрашання храму. Так, грамотами Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира були нагороджені Вадим Дармороз та В’ячеслав Тизунь . Ще троє мешканців села були удостоєні архієрейських грамотам.
Прес-служба Вінницької єпархії.

26.06.2008. АЛЕКСАНДРИЯ. В Украине появилось первое полное издание книги «Очерки Александрийского уезда Херсонской губернии»
В городе Александрия (Украина) переиздана книга известного краеведа Кировоградщины протоиерея Василия Никифорова «Очерки Александрийского уезда Херсонской губернии». В первой части книги автор описывает географию Александрийского района, где рассматривает вопрос о происхождении названий многих селений и водоемов. Отдельный раздел книги посвящен могилам и курганам. Самая большая часть труда, которая называется «История», охватывает историю края со времени киммерийского и скифского заселения и заканчивается 1865 годом.
Патриархия.ru

26.06.2008. МОСКВА. Вышло в свет жизнеописание подвижника Карпатской Руси архимандрита Иова (Кундри)
Книга «Подвижник Руси Карпатской. Архимандрит Иов (Кундря)», вышедшая в издательстве «ПаломникЪ», посвящена карпаторусскому старчеству.
Книга рассказывает о местночтимом святом Хустской епархии Украинской Православной Церкви старце Иове (Кундре) (18 мая 1902-18 июля 1985), который занимает особое место среди духовников Карпатской Руси. Впервые читателю предлагается полное жизнеописание этого подвижника.
Архимандрит Иов (Кундря) родился 18 мая 1902 г. в селе Иза (Хустский р-н Закарпатской обл.). В 1914 г. в возрасте 12 лет пострижен в мантию под именем Иов. C 1925 г. по 1939 г. — монах скита во имя Пресвятой Троицы в урочище Городилово Хустской области.
В 1939 г. после оккупации Венгрии немцами о. Иов был арестован и сидел год в тюрьме в г. Станислав (ныне Ивано-Франковск) Львовской области.
После освобождения из тюрьмы в 1940 г. о. Иов перешел границу СССР и сразу же был арестован и осужден на 10 лет заключения в ИТЛ.
До 1942 г. находился в Колымских лагерях (СВИТЛ). В лагерях был повторно осужден и приговорен к расстрелу. Приговор не успели привести в исполнение. По рассказам о. Иова, он, сидя в камере смертников, усиленно молился святителю Николаю Чудотворцу. Наутро начальник, приговоривший его к расстрелу, был сам расстрелян, а о. Иова вернули в лагерь общего режима.
В 1942 г. был отправлен на фронт и воевал в Чехословацкой освободительной армии в бригаде смертников. Прошел военный путь от г. Бузулука до г. Праги. Был сапером.
В 1945 г. скит в Городилово, сожженный до основания немцами, был восстановлен. Скит действовал как школа-семинария, выпустившая 30 священнослужителей. О. Иов, рукоположенный в 1946 г. в иеродиаконы и иеромонахи, находился в скиту вплоть до его закрытия.
В 1966 г. о. Иов рукоположен во архимандрита. С этого года до конца своей жизни являлся настоятелем церкви вмч. Димитрия в с. Малая Уголька. Каждый день архимандрит Иов совершал службы полного богослужебного круга, день без Литургии он считал потерянным.
Скончался 28 июля 1985 г. В этот день о. Иов совершил Литургию и вечером почувствовал себя нехорошо, очевидно у него случился обширный инфаркт.
Патриархия.ru