Архієпископ Вишгородський Павел. Труди і дні українських монастирів

01.01.2008 archive, Вестник №76, Тема номера

Труди і дні українських монастирів

Архієпископ Вишгородський Павел,
намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври

Ваше Блаженство!
Преосвященні архіпастирі!
Великий вчитель монашества прп. Іоанн Ліствичник сказав: «Світло монахам — ангели, а миру — монахи». Монашество – це авангард Церкви, і важко переоцінити позитивний вплив монастирів на духовне життя мирян. Підтримання належного рівня чернечого життя є одним із основних чинників у справі відродження Церкви та духовного оздоровлення нації. Адже монастирі мають бути форпостами духовності та просвітництва в суспільстві, нести світло віри Христової людям.
Реалізація цієї задачі вимагає від монахів постійного подвигу напруженої праці та молитви. Саме молитвою й працею творилися обителі за всіх часів, і сьогодні молитвою й працею сучасних ревнителів піднімаються з руїн наші древні святині, відновлюється уклад чернечого життя.
Пропоную ознайомитись з основними статистичними даними, що характеризують стан монастирів УПЦ на кінець 2007 року.
Сьогодні на канонічній території Української Православної Церкви налічується 192 чернечі громади, з яких 97 чоловічих та 95 жіночих: 3 лаври, 178 монастирів (з яких 6 ставропігійних), 9 скитів та 2 подвір’я. У них несуть послух 4514 насельників і насельниць: 1621 у чоловічих, та 2893 у жіночих.
За рік було звершено 47 постригів. З них: в іночество – 26, у чернецтво – 19, у схиму – 2.
Чисельність насельників та насельниць поступово зростає. Збільшується також і кількість чернечих громад. У 2007 році за рішеннями Священного Синоду УПЦ було відкрито 4 жіночих та 3 чоловічих монастирі.
Як свідчить статистика, Українська Православна Церква займає одне з провідних місць у світі за кількістю монастирів та монашествующих, але ми не можемо не усвідомлювати, що наше чернече життя ще далеке від досконалості, й попереду нас чекає дуже багато роботи у цьому напрямку. Думаю, суха статистика дозволяє скласти лише поверхневе уявлення про дійсний стан справ, тому пропоную до Вашої високої уваги короткий хронологічний огляд основних подій із життя монастирів УПЦ за 2007 рік.
24 січня Священний Синод УПЦ прийняв рішення про відкриття 4 монастирів:
Свято-Миколо-Тихвинського жіночого монастиря в місті Києві,
Свято-Покровського чоловічого монастиря в місті Балті Одеської області,
жіночого монастиря на честь Афонської ікони Божої Матері у селі Чоповичі Житомирської області,
Свято-Єлисаветинського чоловічого монастиря в місті Кіровограді.
11 квітня перша з відроджених у Донецькій області Свято-Касперівська жіноча обитель відзначила престольне свято та 10-річчя з дня свого відкриття. Утворилася обитель у 1997 році на місці старої психіатричної лікарні. За час існування монастиря відремонтовано корпуси, реставровано храм на честь ікони Божої Матері «Одигітрія», побудовані храми на честь святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, святого Хрестителя Господнього Іоанна та на честь ікони Божої Матері «Касперівська». Зараз в обителі несе подвиг близько 50 насельниць.
28 квітня за благословенням митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря намісник Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на мисі Фіолент архімандрит Іов звершив чин освячення купола і хреста на відбудованому Георгіївськом храмі.
2 травня Свято-Успенський Липецький чоловічий монастир (Рівненська єпархія) молитовно відсвяткував 15-річчя з дня свого відродження. Древній монастир, заснований насельниками Почаївської Лаври на святому джерелі, був повністю зруйнований богоборчою владою у 1960 році. За 15 років обитель постала з руїн, і сьогодні в ній несуть свій духовний подвиг 24 насельники, молитва підноситься в трьох храмах, збудовані братські корпуси і господарські будівлі.
14 травня Свято-Борисо-Глібський жіночий монастир (Харківська єпархія) молитовно відзначив 10-річчя з дня свого заснування.
16 травня у селі Серники Зарічненського району архієпископ Сарненський і Поліський Анатолій освятив місце під будівництво Свято-Вознесенського храму у жіночому монастирі на честь Волинської ікони Божої Матері.
25 травня Самарському Свято-Миколаївському пустельному чоловічому монастирю виповнилось 405 років. Відродження цієї єдиної в Дніпропетровській єпархії чоловічої обителі, яку за кращих часів свого існування називали «раєм Божим на землі», ще триває. Сьогодні у стінах монастиря несуть подвиг 18 насельників: 1 архімандрит, 1 схимник, 6 ченців й 10 послушників.
30 травня відбулось офіційне відкриття нової жіночої обителі на честь
Святої Трійці у селі Старосілля Маневицького району. Відкриття звершив
керуючий Волинською єпархією митрополит Луцький і Волинський Ніфонт.
Чернече життя в Старосільському жіночому монастирі розпочалося 2 березня минулого року, коли кілька насельниць Свято-Стрітенського Михнівського жіночого монастиря розпочали свій послух на цьому місці. Сама обитель знаходиться серед лісу на території колишнього військового містечка.
31 травня Священний Синод УПЦ прийняв рішення про відкриття Благовіщенського жіночого монастиря в селищі Приозерне (місто Херсон) та Свято-Ільїнського чоловічого монастиря в селі Чугинка Луганської області. Благовіщенський жіночий монастир, заснований у 1866 році, був одним з найбільших монастирів півдня України. У 1922 році обитель закрили і згодом зруйнували. У даний час більшість території монастиря пустує. Іншу його частину займає Білозерське сільськогосподарське училище.
12 липня чин освячення головного дзвону монастирської дзвіниці в Свято-Іоанно-Предтеченському монастирі здійснив єпископ Хустський і Виноградівський Іполит.
6 серпня єпископ Ніжинський і Батуринський Іриней звершив чин освячення накупольних хрестів для Стрітенського храму Густинського Свято-Троїцького монастиря.
7 серпня, в день пам’яті святої праведної Анни, в скиту, названому в її честь, після завершення святкового богослужіння розпочався перший фестиваль хорових колективів дитячих недільних шкіл Рівненської єпархії під назвою «Аннине джерело». У фестивалі взяло участь 239 дітей десяти недільних шкіл єпархії. Всі учасники фестивалю вирішили, що хоровий фестиваль дитячих недільних шкіл необхідно проводити надалі щорічно.
23 серпня митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел освятив нові куполи й накупольні хрести в Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирі.
21 вересня Молченський Різдва Богородиці жіночий монастир (Конотопська єпархія) молитовно відзначив свій 10-річний ювілей з дня відродження обителі.
27 вересня Блаженніший Митрополит Володимир освятив церковний престол древнього собору Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього у Свято-Хрестовоздвиженському Чарторийському чоловічому монастирі (Волинська єпархія). Собор був заснований у XII ст. У 1997 році його в аварійному, напівзруйнованому стані, без куполів і покрівлі передали чернечій громаді.
18 жовтня Священним Синодом УПЦ прийнято рішення про відкриття жіночого монастиря на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» у селі Завалійки Хмельницької області.
21 жовтня, у день святкування пам’яті преподобного Алексія Карпаторуського і всіх Карпаторуських святих, у Свято-Нікольському монастирі села Іза-Карпутлаш єпископ Іполит звершив освячення престолу на честь святителя Николая, архієпископа Мір Лікійських, чудотворця.
З хронологічного огляду видно, що у звітному році, як і раніше, динаміка відродження монастирських храмів та споруд тримається на досить високому рівні. Окрім вже згаданих, варто навести ще декілька прикладів.
У Свято-Вознесенському скиту Свято-Миколаївської Городоцької жіночої обителі активно продовжується будівництво Свято-Вознесенського монастирського храму.
З 1999 року в Полтавському Хрестовоздвиженському жіночому монастирі на добровільні пожертвування віруючих ведуться роботи з відродження іконостасу головного собору обителі. На сьогодні закінчено три з чотирьох ярусів іконостасу, який відновляється за дореволюційними фотографіями й малюнками.
У Покровському жіночому монастирі (селище Романкове, Криворізької єпархії) активно ведуться будівельні роботи у верхньому храмі, який планується закінчити до Великодня
У Свято-Георгіївському монастирі (Хустська єпархія) продовжуються будівельні роботи храму на честь святої Марії Магдалини.
Продовжується будівництво монастирського комплексу Свято-Благовіщенського чоловічого монастиря у селищі Бортничі під Києвом.
Будується храм в монастирі на честь Покрови Божої Матері села Хотин Рівненської області.
Завершується будівництво храму у Свято-Іосифівській жіночої обителі в селі Мар’ївка Дніпропетровської області.
У Самарському Свято-Миколаївському чоловічому монастирі (Дніпропетровська єпархія) активно відроджується Спасо-Преображенський храм.
Життя чернечих громад не обмежується тільки літургічною діяльністю та трудами по відродженню монастирських храмів і споруд. Більшість монастирів здійснює посильну освітню, благодійну, місіонерську та катехізаторську роботу. При багатьох монастирях діють недільні школи, різні гуртки, регентські школи та класи. Деякі монастирі мають свої паломницькі служби. Окремі монастирі займаються видавництвом періодики, книг та ін., що дозволяє значно розширити можливості освітньої та місіонерської роботи з паствою. Видавнича діяльність Києво-Печерської й Почаївської Лаври, Іонинського та Мгарського монастирів набуває доброї слави.
7 монастирів мають власні інтернет-сайти:
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра;
Свято-Успенська Почаївська Лавра;
Свято-Троїцький Іонинський монастир;
Балаклавський Свято-Георгіївський монастир;
Охтирський Свято-Троїцький монастир;
Свято-Пантелеймонівський монастир (Феофанія).
8 березні з’явилася своя інтернет-сторінка і у Спасо-Преображенського
Мгарського чоловічого монастиря. Сайт розповідає про історію обителі,
святих, доля яких пов’язана з нею, повідомляє про останні новини життя монастиря.
У звітному році монастирі регулярно надавали як духовну, так і матеріальну підтримку дитячим установам (притулкам, інтернатам, дитячим садкам), опікували лікарні й будинки пристарілих, соціальні заклади для інвалідів. Першочергова увага приділяється дітям – майбутньому нашої держави та Церкви.
При окремих монастирях діють благодійні їдальні, де щодня безкоштовні гарячі обіди можуть отримати особи без певного місця проживання, біженці і т.д. Нужденним надається посильна грошова допомога, діють пункти благодійної роздачі одягу.
Особливо варто відзначити соціальну та освітню діяльність Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря (Одеська єпархія). При обителі діє благодійна трапезна для харчування бідних і незаможних, яка обслуговує близько 500 чоловік у день. Монастирський Будинок милосердя надає притулок 80 знедоленим.
Багато сил монастир віддає роботі з дітьми, допомагаючи дитячим дошкільним і шкільним установам, міській школі-інтернату для дітей-інвалідів та ін. При обителі відкриті школи духовної освіти: для інвалідів, при дитячому санаторії, при жіночій в’язниці, недільна школа для парафіян. При монастирі діють регентське й гаптарське відділення Одеської духовної семінарії.
Монастирі надають пастирську допомогу ув’язненим у виправно-трудових установах. Так, за 2007 рік братія Києво-Печерської Лаври надала допомоги ув’язненим більш як на 24 тис. гривень, ведеться постійне листування з сотнями осуджених, регулярно звершуються братією Літургії у Мартусівській виправній колонії. Братія Почаївської Лаври проводить пастирську роботу у Бережанській випраній колонії.
Усі зазначені напрямки відродження, функціонування та служіння монастирів у даний час є пріоритетними в діяльності Синодальної комісії у справах монастирів. Але досягти всього вищезазначеного можливо лише завдяки координації зусиль, у тісній співпраці священноначалля усіх монастирів та у разі розуміння і підтримки з боку єпархіальних архієреїв і органів влади.
Тепер, що стосується безпосередньо діяльності Синодальної Комісії у справах монастирів.
Серед головних напрямків діяльності Синодальної Комісії за звітний період варто зазначити наступні:
– координація відродження чернечого життя у монастирях,
– координація практики релігійно-просвітницької, видавничої, соціальної, місіонерської та іншої діяльності монастирів,
– звернення від імені монастирів до Предстоятеля та до Священного Синоду Церкви,
– представлення інтересів монашеських общин у органах державної та виконавчої влади.
До основних робіт, виконаних Синодальною комісією, варто віднести наступні:
– надано необхідну інформаційну та юридичну допомогу у вирішенні питань щодо повернення монастирських будівель та земельних ділянок у власність монастирів у Рівненській, Волинській та інших єпархіях.
– надано допомогу в будівництві корпусів у Зимненському, Корецькому та Межирицькому монастирях.
Надано допомогу в будівництві храмів у м. Млинів, м. Кременець, м. Долина (Хмельницька область), єпархіального управління в м. Івано-Франківську.
Надано допомогу дитячим будинкам, організаціям ветеранів,
товариству сліпих, виправним закладам.
Також у зазначений термін голова Комісії відвідував монастирі, відповідав на запитання намісників та настоятельниць, давав поради та надавав допомогу у вирішенні різноманітних адміністративних та господарчих питань, звертався до керівництва країни за допомогою у вирішення проблем окремих монастирів і т. ін.
Підводячи підсумки діяльності Синодальної комісії у справах монастирів, хочу висловити глибоку подяку Блаженнішому Митрополиту Володимиру, архіпастирям єпархій, настоятелям й ігуменям обителей, чернецтву і мирянам, які самовіддано й жертовно, не шкодуючи сил, трудяться заради відродження монастирів і духовності нашого народу.

Михаил Лазаревский. Наследие святителя Луки

Диакон Георгий Скубак. Православные традиции культуры