Олексій Логвиненко. Про втрату музейної пам’яті

01.12.2007 archive, Вестник №75, Церковь и власть

Про втрату музейної пам’яті

Олексій Логвиненко

Директор Національного Києво-Печерського заповідника своїми заявами сьогодні дискредитує монастир, використовуючи надзвичайну ситуацію, яка сталася в неділю 07.10.2007 року, – обрушення арочного склепіння Західної в’їзної брами (корпус №71-в). У листі під назвою «Щодо руйнування брами на в’їзді до Нижньої Лаври» №254 від 04.05.2006 р. до намісника Києво-Печерського монастиря генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника С. Кролевець зазначає:

«Ваше Високопреосвященство!
3 травня 2006 року службами Заповідника зафіксовано факт часткового руйнування пам’ятки архітектури місцевого значення – Брами та огорожі на в’їзді до Нижньої Лаври (корпус №71-в, охоронний №4/87), а саме тієї її частини, що призначена для проходу пішоходів.
Просимо терміново провести роботи по ремонту та реставрації зазначеної пам’ятки. Додаток: фотофіксація на 2 арк.
З повагою Генеральний директор С. Кролевець».
На фото, представлених у додатку, зафіксовано руйнування цегляної кладки та арки пішохідного проходу корпусу №71-в. Фотофіксація датована 03.05.2006 р.
Сьогодні ж, виступаючи по телебаченню, директор заповідника стверджує, що брама не могла обвалитися і монастир без дозволу її реставрує. Виникає питання: чому ж вона не могла обвалитися, якщо у 2006 році, за свідченням пана директора, вже була частково зруйнована, а роботи по її закріпленню не були проведені?!
З метою попередження подальшого руйнування брами Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра зверталася до Міністерства культури і туризму, Київради з проханням передати корпус №71-в з прилеглими до нього брамами та огорожею в користування монастирю, щоб монастир міг їх реставрувати. У березні монастир отримав цей дозвіл. У листі директора заповідника до намісника Києво-Печерського монастиря під назвою «Про розробку науково-проектної документації» №132 від 23.03.2007 р. йдеться про те, що дирекція Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника не має заперечень щодо розробки науково-вишукувальної проектно-кошторисної документації по реставрації в’їзної арки (корпус 71-в), з урахуванням сучасних вимог ДНБ щодо висоти пожежного проїзду, за умов погодження їх згідно з вимогами чинного законодавства, зокрема з Державною службою з питань національної культурної спадщини.
Для попередження руйнації Західної в’їзної брами Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра замовила проект реставрації, який було розроблено архітектурною майстернею Лосицького Ю.Г. згідно з вимогами С.П. Кролевця та погоджено з головою Державної служби з питань національної культурної спадщини 30 липня 2007 р. Було замовлено також обстеження технічного стану будівельних матеріалів та конструкцій Західної в’їзної брами, що і було виконано Випробувальним центром будівельних конструкцій КНУБА (Звіт від 21 серпня 2007 р.)
За попередніми висновками комісії, яка була створена Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою, руйнація брами була викликана випадінням замкової цегли на склепінні брами через ветхість та низьку якість будівельних матеріалів і конструкцій, що втратили свою носійну спроможність, а також послабленням й частковим руйнуванням фундаменту Західної в’їзної брами.
На щастя, в результаті обвалу брами ніхто не постраждав. Після обвалу на проїзді та проході Ближньопечерною вулицею утворився завал із зруйнованих будівельних матеріалів. Враховуючи ті обставини, що Ближньопечерна вулиця є єдиною транспортною комунікацією для заїзду пожежної, медичної та іншої спецтехніки, та те, що на той час священноначалля монастиря було відсутнє, чергові козацької варти самостійно прийняли рішення про звільнення Ближньопечерної вулиці від завалів. Для цього вони викликали оперативну будівельну бригаду, екскаватор та вантажівки, які знаходились на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври для проведення планових ремонтно-реставраційних робіт. Бригада будівельників протягом ночі з 07.10.07 на 08.10.07 здійснила роботи по розчистці завалу на Ближньопечерній вулиці. Зруйновані будівельні матеріали було складено біля сусіднього корпусу №71.
На сьогоднішній день, незважаючи на юридичну невизначеність права користування брамою на західному в’їзді до Києво-Печерської Лаври, монастир здійснює організаційні роботи по розробці проекту відтворення втраченої брами та отримання відповідних дозволів на проведення робіт.
Тим часом Києво-Печерський заповідник розгорнув широку PR-кампанію по дискредитації монастиря, а особливо по роботі, яку проводить монастир заради збереження пам’яток архітектури.
Отже, у 2006 році генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Кролевець звернувся до владики Павла з листом №254 від 04.05.2006 р., в якому визнає факт часткового руйнування в’їзної брами, а сьогодні пан директор говорить, що брама не могла зруйнуватися. Виникає питання: чому у 2006 році вона могла частково зруйнуватися, а через рік, коли її ніхто не закріпив, не могла зруйнуватися?! Сергій Кролевець звернувся з проханням терміново провести роботи по ремонту і реставрації зазначеної пам’ятки. Виходить, директор хотів „підставити” монастир – у 2006 році він підписав наказ відремонтувати та реставрувати браму, а сьогодні він виступає по телебаченню і говорить, що ми без дозволу її реставруємо. То ж він звертався, щоб ми провели ремонтно-реставраційні роботи. З того часу розпочалась підготовка до реставрації. Перший крок – прохання передати браму і сторожку в користування, щоб ми могли їх реставрувати. Другий крок – замовлення проекту реставрації у Лосиць кого Ю.Г. Третій крок – замовлення обстеження будівельних матеріалів та конструкцій Випробувальним центром будівельних конструкцій (Звіт від 21.08.2007 р. свідчить про те, що брама знаходиться в аварійному стані).
Так сталося, що арочне склепіння самовільно обрушилось. За попередніми висновками комісії, руйнацію викликало випадіння замкової цегли на склепіння брами.

Профессор КДА протоиерей Георгий Соменок: «Настоящий богослов живет на орбите церковной в мире идей, высокой науки и подлинной нравственности»

Памяти святителя Димитрия Ростовского