03.08.2007. ЛЬВІВ. Консервацію стінопису ансамблю Вірменської церкви у Львові допоможуть провести поляки

03.08.2007 Межконфессиональные отношения

Міський голова Львова Андрій Садовий дав доручення начальнику управління охорони історичного середовища Лілії Онищенко надати план-графік реставрації пам’яток та внести пропозиції щодо співпраці із власниками приватних будинків, які внесені до туристичного маршруту «Львів, який ми втрачаємо». До цього маршруту входить також ансамбль Вірменської церкви. Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради. Щодо ансамблю Вірменської церкви, то досягнуто домовленості з Міністерством культури та Національної спадщини Польщі про можливість фінансування консервації стінопису протягом 2008-2009 років. У липні цього року польсько-українська група реставраторів малярства вже провела закріплення аварійної частини стінопису на південній стіні храму. Нагадаємо, що управління охорони історичного середовища було одним із організаторів туристичного маршруту «Львів, який ми втрачаємо» для привернення уваги широкої аудиторії до проблем історичної спадщини Львова. На реставрацію скульптурного та архітектурного декору у центральній частині міста у цьому році передбачено використати 94 тисяч гривень.
Довідка РІСУ: Вірменську церкву збудували у другій половині XIV століття (1363—1370 рр.) за проектом майстра Доре, або Дорхі. Протягом кількох століть храм був громадським і релігійним центром вірменської колонії у Львові. 1367 року церква стала соборною: у Львові був утворений єпархіальний центр вірменів Русі та Валахії.
Надалі навколо церкви склався один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 р., П. Красовський), палац архиєпископа (XVIII ст.), вірменський банк (XVII ст.), монастир бенедиктинок (1682 р.), пам’ятна колона з постаттю св. Христофора та дерев’яний вівтар з композицією «Голгофа» (XVIII ст.), огорожі з брамами (XVII—XIX ст.).
Сам собор неодноразово перебудовувався: 1437 року навколо нього зведено відкриту арочну галерею, перероблену на північному фасаді в захристію (1671 р.), а згодом у ризницю (1731 р.). 1630 року прибудовано прямокутний західний неф. Після пожежі 1712 року інтер’єр набуває бароккового характеру: тинькуються стіни, встановлюються нові вівтарі. Під час реставрації 1908—1927 рр., що здійснювалася під керівництвом архітектора Ф. Менчинського, замість розібраних житлових будинків з боку вулиці Краківської розпочато будівництво західної вхідної частини, а стіни апсид декоровано стилізованими елементами, запозиченої з давньовірменської архітектури,— накладними арками та орнаментами. Із застосуванням стилізації в інтер’єрі виконані різьблена дерев’яна стеля над нефом XVII ст., орнаментальний розпис стін і вітражі (художник Я. Г. Розен), мозаїка в бані (художник Ю. Мегоффер).
www8.city-adm.lviv.ua

03.08.2007. ПОЛТАВА. В праздник пророка Илии архиепископ Филипп молился в Мгарском монастыре

03.08.2007. ЖИТОМИР. В єпархії освячено новий храм